На Байковому кладовищі пошкодили могилу доктора медицини Людвіка Гурецького й низку польських поховань, повідомив активіст і пам’яткоохоронець Дмитро Перов.  

На 27 ділянці одного з найстаріших кладовищ Києва розкидали київську жовту цеглу й уламки оздоблення давніх поховань. У траві лежить могильна плита й скинутий хрест.

У 1871 році Людвік Гурецький уперше в Києві зробив щеплення проти віспи. Гурецький походив зі шляхетного роду з Волині й був відомим представником польської громади Києва. У місті він мав власну дерматологічну клініку. Також у Києві зберігся історичний будинок 1874 року, в якому жив науковець.

Могила Гурецького розташована на польській (католицькій) частині старого Байкового кладовища. «Судячи з характеру руйнувань – ділянку зачищають для нових поховань. На чорному ринку місце тут може сягати до 50 тисяч доларів», – каже Перов.

UPD 14:13. Пізніше Перов уточнив, що поховання Людовіка Гурецького зазнало руйнувань під час так званого «відновлення», однак відповідних дозволів на роботи не видавали ні в Мінкульті, ні в КМДА.  «Замість того, щоб запросити реставраторів та зберегти автентику – вирішили зробити все самі», – пише активіст.

У Римсько-католицькій парафії святого Миколая підтвердили, що жодного знищення католицьких поховань немає. Наразі проводять відновлювальні роботи, щоб упорядкувати й зберегти каплицю родини Гурецьких. Протягом довгого часу каплиця була в занедбаному стані, а її використовували як звалище. До того ж парафія має усі необхідні дозволи на проведення робіт. 

   

У грудні 2024 року історичне огородження Байкового кладовища почали демонтувати. Розбирали огорожу зі старої частини кладовища, щоб замість неї побудувати нову.

Тут замінювали старе огородження на нове з клінкерної цегли. Це пояснюють необхідністю підпірних стінок на місцях зсуву. Проте на окремих ділянках зʼявилися монолітно-каркасні конструкції, каже Дмитро Перов.

У березні міський голова Віталій Кличко підтвердив, що не вся огорожа кладовища історична. Згідно з паспортом об’єкта культурної спадщини, офіційний статус пам’ятки мають надбрамна церква, Католицькі й Лютеранські ворота та певні секції цегляного паркану з металевими ґратами.

Фото й обкладинка: Дмитро Перов