Біля селища Славсько на Львівщині OKKO Group будує гірський курорт GORO Mountain Resort. Проєкт охоплює більш ніж два карпатські села: його розташують біля підніжжя гірського масиву Високий Верх і поблизу сіл Волосянка й Верхня Рожанка.

GORO працюватиме у форматі чотирьох сезонів. Курорт облаштовують як для літнього, так і для зимового відпочинку. Гірськолижна інфраструктура займатиме 360 гектарів, а ще 800 заплановані для комерційних об’єктів і рекреаційних зон. За планами компанії, до 2039 року облаштують 74 кілометри лижних трас, 17,5 кілометра гондольних і крісельних канатних доріг, інформаційні центри, найдовша лижна траса на 3,8 кілометра та 25 готелів на 5150 номерів.

 

 

У лютому почали перший етап будівництва. Уже два місяці будують Welcome-центр – центральну будівлю, через яку проходитимуть туристи до гірськолижної інфраструктури. Ввести в експлуатацію її планують до кінця 2026 року.

Підготовчі роботи для першого готельного комплексу завершують і переходять до активної фази будівництва. Уже працюють над лижними трасами, а багаторівневий паркінг, готелі, ліфти та гондоли – проєктують. «Рухаємося згідно з графіком», – коментує CEO GORO Mountain Resort і GORO Development Володимир Гаразд.

Інтерв’ю про бюджет GORO, співпрацю з австрійськими проєктувальниками, конкуренцію з Буковелем, екологію та штучний сніг.

   

 

 

Чому обрали формат чотири сезони

Ми хотіли щось зробити велике. Сервісний бізнес завжди був для OKKO Group основним, водночас бенефіціари, та й ми всі, львів'яни, у дитинстві проводили багато часу в горах, тому мали певні сентименти. Подорожуючи курортами світу, хотілося створити щось таке саме у власній країні. Для нас це було і викликом, і бажанням, і мрією.

Ми відразу йшли у формат чотири сезони, бо розуміли, що через низькогір'я та кліматичні умови можемо щось дати для того, щоби збільшити тривалість перебування на курортах. Наш майстер-план навіть спершу мав назву «Рожанка Four Seasons Resort».

 

 

Спочатку ми рухалися в напрямку курортної гірської інфраструктури, але потім додатково замовили бізнес- і маркетинг-план в австрійської компанії PKF Hospitality. Вони нам дали зрозуміти, що такий бізнес працює, тільки коли є конвертація ліжко-місця в скіпас або оглядовий квиток. З одного боку, для нас це стало холодним душем, а з іншого – трансформацією стратегії руху та розвитку даної території. Тому ми будуємо не лише лижну інфраструктуру, а й готельну та розважальну, щоб у курорта була цілісна концепція.

Як можна найточніше описати амбіцію в GORO

Goro має стати улюбленим місцем для туристів, куди завжди хочеться повертатися, проводити там час і відновлюватися. Кожен має знайти там щось для себе. Ми б хотіли дати змогу українцям відпочивати на якісному курорті в Україні. Це близько, це наші рідні Карпати, а ми хочемо стояти на карті Європи на рівні з іншими країнами.

Ми здебільшого орієнтувалися на курорти Італії й Австрії й менше – на Францію, оскільки гори там суттєво вищі за наші. Найкращі курорти, якими ми надихалися, – італійська Sellaronda, а також Sölden, Ischgl і Kitzbühel в Австрії.

Там багато досить гарно організованих курортів, але також є збиткові проєкти – їх помилки ми також вивчали. Громади їх підтримують, бо вони дають робочі місця, щоб місцеві не виїжджали працювати до центральних міст.

Про співпрацю з австрійськими фахівцями

Ми почали співпрацю з австрійською компанією ILF Engineers ще у 2016 році. Вони декілька років проводили для нас дослідження на місцевості, а у 2018-му видали перший майстер-план будівництва. Потім ми аналізували його зі свого боку: чи спроможні реалізувати, чи маємо банк земельних ділянок, проводили переговори з місцевими жителями про викуп цих ділянок, якщо вони нам були потрібні.

Це була комплексна співпраця, де ми всі шукали спільну мову для реалізації проєкту. Крім того, треба було зробити величезні геодезичні роботи. Були випадки, коли після зняття геодезичних розмірів нам доводилося коригувати ідеальний майстер-план.

 

 

Ми також замовляли сканування території, щоб пошарово дослідити ґрунти. Це було в межах підготовки до геологічних робіт, оскільки до будівництва в гірських умовах інший підхід, ніж у місті. Австрійські колеги залучали власних екологів, які приїжджали на територію для її аналізу. Для австрійців екологічний аспект проєкту дуже важливий – без відповідних досліджень вони не рухалися б далі.

Такі експерти досить раціональні та прагматичні. Наприклад, ми замовляли майстер-план в українських фахівців, за яким передбачалося багато витягів. Після роботи австрійської компанії їхню кількість зменшили у 2,5–3 рази, але водночас досягли такого самого або навіть кращого ефекту.

Ми спершу хотіли розвивати гору Тростян, але зрозуміли, що це найбільш спортивна гірка, тож на ній буде важко відпочивати великій кількості людей. Нам запропонували альтернативний варіант – інший хребет, із яким ми й пішли до австрійців. Саме вони наполягали, щоб ми придбали старий курорт «Захар Беркут», хоча ми показували їм і Тростян, і Високий Верх.

Ми реконструюємо стару територію, яка була досить активною, але в неї не інвестували. З боку Славська було достатньо готелів і садиб, щоб почати розвивати проєкт, і там надзвичайні краєвиди. Тому ми розуміли, що варто починати із «Захар Беркута» та спілкувалися з власниками щодо його викупу.

Як відбувалися перемовини щодо купівлі «Захар Беркута»

Оскільки ми почали будувати нову інфраструктуру біля них, то перед ними постала дилема: багато інвестувати в комплекс або його продати. Ми спочатку шукали точки дотику у співпраці, але оскільки рівень інвестицій був суттєвий, то зійшлися на викупі. Тому перемовини тривали деякий час.

Нам імпонувало його купити, оскільки ми розуміли, що цю інфраструктуру можна оновити, розширити весь курорт, збільшити та проінвестувати в нове обладнання.

 

 

Також «Захар Беркут» не інвестував у штучний сніг. Водночас у нас в планах зробити у GORO засніження всіх трас. Ми проводили дворічне дослідження щодо кількості води й побачили, що її там більше, ніж достатньо і можна це робити з мінімальним впливом. Тому ми зрозуміли, що можемо комплексно рухатися: забезпечуємо штучний сніг, повністю оновлюємо інфраструктуру, розширюємо та збільшуємо кількість трас.

Південна сторона курорту потребуватиме більше догляду в плані досипання штучного снігу, якщо не буде природного. У нас уже стартувало прокладання повітряної кабельної лінії. Ми вже підписали договір із генпідрядною компанією, яка буде тягнути електричні потужності прямо до нас на курорт. З боку гори біля села Рожанка треба більше зусиль та проєктних робіт, тому простіше було стартувати тут.

Чи робить щось компанія для зменшення шкоди довкіллю

Екологи австрійської компанії ILF Engineers, яка розробляла нам майстер-план, досліджували це питання та підтвердили, що ми можемо реалізувати тут свій проєкт. Ми працюємо в межах законодавства, тобто проводимо всі необхідні заходи й дослідження, щоб мати дозволи на роботи. 

Нам важливо мінімально втручатися, щоб нікому не шкодити, зокрема й екології. Це має значення навіть з економічного погляду. Наприклад, дерева затримують вітер та утримують сніг на схилах, тому лісів має бути багато. Оскільки ми рухаємось у форматі чотирьох сезонів, люди приїжджатимуть і влітку, а це означає, що будуть пішохідні маршрути. Тому нам важливо створювати місця, де люди зможуть притулитися до дерев, до природи, відчути її.

 

 

Ми також бачимо не зелені території, які можна озеленити та розширити ліси. Уже є розуміння, де саме це має бути, але спершу потрібно отримати всі необхідні дозволи та погодження. Те, що ми закладемо зараз, стане помітним лише за 4–5 років, адже процес вирощування дерев триває довго.

Для будівництва готельної інфраструктури ми обрали ділянки, де немає ні лісів, ні власності господарських підприємств.

Що отримають місцеві громади від запуску GORO

Місцеві громади отримають кілька важливих переваг. Зросте потік людей, яким можна буде надавати різноманітні послуги. Кожен матиме «приємний клопіт» із вибором справи, якою займатися. Окрім того, громада отримає значні податкові надходження, що дозволить розвиватися та спрямовувати ці кошти на найважливіші потреби – освіту, фізичне виховання дітей, медицину тощо.

В Австрії й Італії громади також були бідними до появи туристичного кластера. Однак вони пройшли цей шлях і стали регіонами з найвищим ВВП на душу населення в цих країнах. Навіть у Південному Тиролі заробітки в промисловому секторі на душу населення перевищують показники Рима чи Мілана.

 

 

Поява GORO Mountain Resort – це великий поштовх для розвитку території навколо курорту. Кожен зможе сам визначити, чим йому займатися: підприємництвом або працювати в компаніях, готелях, ресторанах чи на будівництві. Місцевий бізнес тому й називається бізнесом, оскільки він дуже прагматичний. Вони спостерігають за нашою роботою, адаптуються до змін і розуміють, де можна заробити.

Ми також вчимося у місцевого бізнесу та залучаємо місцевих, щоби вони надали нам ті чи інші послуги. І ми дуже цим задоволені, адже селище невелике, усі всіх знають, і можливості для помилок майже немає. Потрібно розуміти, що Славсько завжди було курортом, поки не розвинувся Буковель. Тому місцеві знають смак підприємницької діяльності та вміють заробляти кошти. Усе, що вони хочуть, – щоб приїхали люди.

Як залучатимуть працівників попри кадрову кризу

Ми свідомі цього й розуміємо, що маємо дати можливість працівнику приїхати до нас і переночувати в гарних умовах, а також мати своє місце, куди він, можливо, привезе сімʼю або створить її. Тому нам потрібно будувати службове житло, і ми працюємо в цьому напрямі, щоби було комфортне місце проживання. Те ж саме стосується харчування та дозвілля, бо сюди приїжджатимуть люди, які також потребуватимуть відпочинку.

 

 

Ми також маємо напрацювання щодо роботи з різними структурами, де навчатимуть наших потенційних працівників. Особливо хочеться, щоб це була місцева громада, бо наразі територія депресивна, а робочих місць досить мало. Тендер на будівництво Welcome-центру виграла місцева компанія. На сьогодні маємо вже 25 нових робочих місць, але це тільки-тільки початок. На будівництві буде і 200, і 300 людей.

Які архітектурні студії розроблятимуть проєкти для готельних комплексів

Ми вже вклали договори з архітектурними студіями, які реалізовуємо. Проєкт Welcome-центру створила одна студія, а для готельного комплексу розробляє інша. Крім того, нам подавали свої пропозиції та концепції ще чотири-пʼять студій, із якими ми працювали. Ми їх поки відклали, щоб, можливо, реалізувати десь в іншому місці. Наразі про це не розголошуємо, але з часом всіх покажемо.

Який загальний об'єм інвестицій ОKKO Group планує залучити в проєкт

Оцінна вартість наших інвестицій насамперед будівництва лижної інфраструктури з боку Волосянки – 110 мільйонів євро. Яка буде сума з готелями, не можу сказати, бо вона постійно змінюється. У готельну інфраструктуру ми в березні почали залучати приватні інвестиції. Якщо казати про весь проєкт, то за 15 років загальні інвестиції у GORO Mountain Resort оцінюються у 1,5 мільярда доларів. Із цієї суми OKKO Group планує інвестувати 500 мільйонів доларів власних і кредитних коштів, а ще один мільярд доларів залучатимуть від інших інвесторів.

 

 

ОККО Group інвестує власні кошти для будівництва та працюємо з фінансовими установами щодо залучення кредитів. Наприклад, частину коштів на будівництво Welcome-центру, паркінгу та нижньої станції гондольної дороги ми отримали від банку «ПУМБ». Також залучаємо фінансування від кредитно-експортних агенцій з-за кордону. Нещодавно ми завершували переговори з одним з учасників, французькою компанією, що потенційно може нам постачати обладнання для лижної інфраструктури. Але кінцевого рішення ще немає, оскільки триває тендер, і ми чекаємо, хто надасть найкращу пропозицію.

Ми відчуваємо підтримку з боку всіх рівнів влади. Зокрема, ми на завершальній стадії підготовки до підписання спеціального інвестиційного договору з Кабінетом Міністрів у межах закону про залучення великих інвестицій в Україну.

Як конкуруватимуть за туристів, якщо поруч є Буковель

Ми не плануємо конкурувати, бо на ринку місця більше ніж достатньо. Для України замало і нас, як GORO, і Буковеля. Вона ще може спокійно та комфортно витримати будівництво, наприклад, ще трьох гірських курортів. Якщо подивитись на кількість гірських курортів в Італії чи Австрії, які територіально суттєво менші, то в нас їх замало. Ми не конкуренти, а, навпаки, хочемо, щоб українці заробляли стільки коштів, щоб по кілька разів відпочивати й у GORO, і в Буковелі.

У нас хороше транспортне сполучення: пряма залізниця, поруч міжнародна траса для автомобілів і близько кордони. До повномасштабного вторгнення багато туристів із-за кордону приїжджали в Буковель, бо Україна конкурентна за сервісом і цінами. Тому ми повинні конкурувати не між собою, а за іноземних туристів як країна, не як курорт. Завдяки конкуренції сервісу ми можемо бути в тонусі, бо якщо клієнту в нас не сподобалося, він може поїхати. Це нас мотивує.

Коли планують прийняти перших відвідувачів

Плануємо розпочали перший зимовий сезон у 2026–2027-му. На той момент буде готова перша черга будівництва гірськолижної інфраструктури: гондола, одна канатна дорога, система засніження, один найдовший спуск завдовжки близько чотирьох кілометрів, а, можливо, і два. До кінця 2027 року плануємо облаштувати всю гірськолижну інфраструктуру, а в середині 2028-го – відкрити перший готельний комплекс на 415 номерів.

У першій черзі будівництва готельної інфраструктури збудуємо пʼять комплексів із боку села Волосянка, а загалом їх буде 25. Там немає потреби будувати понад п'ять комплексів. Також обмежувальним чинником є зимовий сезон, бо на схилах не може бути більше людей, ніж дозволено міжнародними нормами. Згідно розрахунків австрійських спеціалістів, якщо у першій черзі біля села Волосянка одночасно на горі перебуватиме 4–5 тисяч лижників, то ми збудуємо готелі орієнтовно на 1100–1200 номерів. Тобто це половина від тієї кількості, яка може бути на схилі, і цього достатньо.