Понад мільйон спалених книжок і збитки, що дорівнюють річному обороту всієї корпорації: 1 серпня росіяни атакували автоматизований логістичний склад видавництва «Ранок» і мережі книгарень «Книголенд». Це чверть річного обсягу всього українського книгодруку. Крім підручників «Ранку», на складі також зберігали книжки видавництв, що входять до групи компаній RNK-Ranok: «Фабула», «Жорж», «Ще одну сторінку», «Хто це?» й інші.

Чи загрожує «Ранку» банкрутство? Чому книговидавництво не можна просто перевезти в безпечніші області? І як галузь виживатиме восени? Віледж запитує медіаменеджерку корпорації RNK-Ranok Віку Лисенко.

 

Ворог б'є по книжках. Чому саме в Харкові?

Харків історично вважають серцем українського книговидавництва – тут зосереджено 70–80% усіх поліграфічних потужностей країни. Систематичні обстріли міста вже давно називають невипадковими – росіяни цілеспрямовано нищать освітній і культурний потенціал України.

 

У травні 2024-го російська ракета влучила в одну з найбільших друкарень у Східній Європі – «Фактор-Друк» у Харкові. Тоді згоріло понад 50 тисяч книжок.

Цьогоріч удари по українському книговидавництву стали масштабнішими й прицільнішими: у липні ворог знищив близько 800 тисяч книжок BookChef (пізніше вдарили ще й по резервному складу видавництва). За кілька тижнів під російський удар потрапив склад видавництва «Книголав» – там згоріло 250 тисяч книжок. Загалом через липневі ворожі удари книжковий ринок втратив півтора мільйона видань.

Удар по складу видавництва «Ранок» став черговою катастрофою для книжкового ринку. Це був не тільки склад, а й надсучасний комплекс з європейським обладнанням для сортування, обліку й швидкого відвантаження мільйонних накладів.

 

 

 

Який масштаб катастрофи в цифрах

У мережі одразу почали говорити про загрозу банкрутства одного з найбільших видавництв України: 8 мільйонів згорілих книжок і мільярд збитків – наймасштабніший удар по видавництву. Водночас у самому «Ранку» пояснюють, що мільярд гривень – це оцінка знищених книжок за собівартістю, яка фактично дорівнює річному обороту всієї корпорації RNK-Ranok.

«Ще 5 мільйонів доларів – це вартість, власне, логістичного центру з обладнанням. Якби його будували зараз, це коштувало б значно дорожче. Вісім мільйонів книжок – це приблизно чверть річного обсягу українського книгодруку. Додрукувати їх усі швидко фізично неможливо: звичайна друкарня може відновлювати кілька сотень назв на місяць, але не десятки тисяч», – пояснює Лисенко.

На момент удару по «Ранку» на складі зберігалося 28 тисяч назв. Більшість (6,2–6,6 мільйона) – це книги брендів корпорації: «Ранок», Redberry, «Фабула», Korali Books, «Основи», «Жорж», «Ще одну сторінку», «Кенгуру» тощо. Ще близько 10% становили видання 250 інших видавництв-партнерів, які співпрацюють із мережею «Книголенд».

Та найкритичніший удар припав на шкільну освіту – згоріло 615 тисяч підручників видавництва «Ранок» і ще пів мільйона підручників інших видавництв, які підготували до нового навчального року.

 

 

Чи дійсно збитки ведуть до банкрутства?

Попри величезні втрати, у «Ранку» наголошують: про банкрутство як про ухвалене рішення або неминучий сценарій наразі не йдеться. Команда на чолі з гендиректором Віктором Кругловим налаштована на відновлення, та без кредитування й міжнародної допомоги зробити це буде дуже важко, кажуть у команді. Водночас операційну діяльність налагоджують уже.

Ще з 2022 року видавництво працювало за розподіленою моделлю, коли частина накладів зберігалася на регіональних складах, а дані – дублювали в хмарі. Видання «Ранку» друкують у 14 друкарнях у різних областях України. Завдяки такому підходу вдалося зберегти 30% запасів.

 

Яка ситуація з підручниками й продажами просто зараз?

За попередніми оцінками «Ранку», 75% шкіл отримають підручники вчасно – до 1 вересня – завдяки партіям, які вдалося розвезти раніше. Решту книжок мають доставити до жовтня.

 

Для повторного друку тільки знищеної частини шкільних підручників видавництву треба щонайменше 100–150 мільйонів гривень і 300 тонн паперу. 

 

Водночас продажі книжок відновили з резервних складів. Поки що асортимент обмежений, а доставка триває довше (зокрема, через російські удари й по складах «Нової пошти»), та бізнес продовжує працювати. Скорочувати команду не будуть, водночас видавництво має переглянути витрати й домовитися з іноземними правовласниками про відтермінування виплат за ліцензії та роялті.

Наразі видавництво планує якнайшвидше відновити критичні логістичні й операційні процеси. У найближчі два місяці відновлюватимуть логістику, додруковувати й постачати підручники та «критичні позиції». 

 

«Так просто перевезіть видавництво». Чому «Ранок» не релокується з Харкова

Чому на п’ятий рік повномасштабного вторгнення великі видавництва й виробництва не релокують свій бізнес у безпечніші західні райони або взагалі за кордон? Медіаменеджерка корпорації Віка Лисенко пояснює, що «Ранок» – це не просто офіс, а редактори, автори, складські термінали й харківські поліграфічні комбінати. 70% українських книжок друкують саме у Харкові на цих гігантських верстатах – просто демонтувати й вивезти їх неможливо.

Через це, навіть якщо переносити склад на захід країни, папір усе одно доведеться купувати в Європі, а друкувати великі тиражі – у Харкові. Якщо друкувати книги дрібними партіями в інших містах, собівартість книжки злетить у рази.

До того ж безпечних місць в Україні немає – росіяни дістануть видавництва скрізь. Тож замість одного величезного складу «Ранок» створює мережу дрібніших складів по всій країні з єдиним цехом комплектування. «Це дорожче та складніше в управлінні, але це єдиний спосіб вижити в умовах ракетних ударів», – пояснює Лисенко. Крім того, релокація не розв’язує проблем із кредитуванням, страхуванням воєнних ризиків чи постачанням паперу.

 

Держава + читачі: як допомогти видавництву

Повноцінне відновлення втраченого книжкового фонду й інфраструктури «Ранку» може зайняти три роки. Грантів і благодійних внесків для цього замало – треба системна державна політика. 

На думку гендиректора «Ранку» Віктора Круглова, держава може підтримати видавничу галузь у три конкретні кроки:

  • пільгове кредитування: створити програми за аналогією з пільговим фінансуванням енергонезалежності. Гарантом за такими кредитами міг би стати ЄБРР, бо одна з головних проблем видавців – відсутність застави, яку банки готові приймати.
  • стимулювання попиту на книжку й сімейне читання: розширити вже наявні програми підтримки – «Пакунок малюка», «Пакунок школяра» та «єКнига». Таку підтримку варто поширити й на молодь до 25 років, і на батьків дітей – щоб люди самі обирали книжки відповідно до своїх інтересів.
  • підтримка книгарень і бібліотек: запустити передбачену законодавством компенсацію оренди для книгарень, а також спільно з громадами та державою поповнювати фонди шкільних і публічних бібліотек сучасними українськими книжками.

Додатково видавці пропонують скасувати штрафи за несвоєчасне доставлення підручників за держзамовленням, якщо затримка сталася через ворожі обстріли. 

Найкраща ж підтримка від читачів – це продовження книжкового обігу, кажуть у видавництві. Там закликають купувати паперові й електронні книги на сайті «Ранку», оформлювати передзамовлення та купувати подарункові сертифікати для друзів і близьких.