Будинки на колесах чи терапевтичні іграшки: які бізнеси запускають в Україні з грантовою підтримкою
Щодня в Україні народжуються й масштабуються нові бізнеси, створюючи сотні можливостей для роботи та розвитку. І рушієм цього процесу стає не лише сміливість підприємців започаткувати власну справу, а й грантова підтримка, яка водночас дає бізнесу фінансове підкріплення й цінні знання.
У межах програми REDpreneurUA, яку реалізував Український Червоний Хрест, учасники пройшли інтенсивне навчання, а найсильніші ідеї отримали фінансування – від 5 до 15 тисяч євро для впевненого старту. Громадська організація School of ME виступила організатором навчальної та менторської частини програми, тоді як Український Червоний Хрест забезпечив учасникам можливість отримати грантову підтримку.
Віледж разом із School of ME розпитали підприємців-грантерів про романтизацію бізнесу на етапі ідеї та волю розвивати справу, попри виклики сьогодення.
Як навчання в програмі REDpreneurUA від School of ME й Українського Червоного Хреста змінює бізнес?
Ми запустили бізнес у 2019 році, просто розговорилися з чоловіком, мовляв, «Давай? Давай!». У мене не педагогічна освіта, але я 15 років до останнього декрету пропрацювала в університеті технології дизайну на кафедрі економіки й маркетингу. Також доєдналася моя кума, яка тоді втратила донечку і їй потрібно було за щось узятися.
Ми почали потрошку набирати діток, і щойно вийшли на беззбитковість – вдарив COVID. Звісно, була паніка, все закривалося, маски. Ми частково вийшли в онлайн й почали працювати, щоби принаймні покривати податки. У 2021 році почали навіть трошки рости – і тут повномасштабне вторгнення, ми знову закриваємось. Я їду до родини в Хмельницьку область, чоловік іде в ЗСУ.
Місія UNIQCHILD – створити інклюзивне навчальне середовище для дітей, де кожен проявляє себе. Школа пропонує дітям сучасні підходи до здобуття знань і першою впроваджує інклюзивні практики в IT-навчання. Команда створює умови для освіти та професійного розвитку і надає безплатний доступ до навчальних програм дітям з родин, які втратили одного з батьків та дітям з ООП.
З вересня 2022 року довелося фактично все починати спочатку, чоловік між бойовими завданнями примудрився зробити нам резервне живлення, під'єднав компʼютери, але нам потрібна була робототехніка, власне, через яку ми й подалися на навчання з можливістю отримати грант.
Під час навчання в програмі REDpreneurUA, реалізованій Українським Червоним Хрестом у партнерстві зі School of ME, я отримала дуже багато. Наприклад, ми взагалі не розвивали соціальні мережі, наш сайт написав мій дванадцятирічний син у лютому 2022 року. Власне, над цим і почали працювати та удосконалювати. Ми відкрили нову філію, більше вкладаємося в рекламу. Я зрозуміла, як по-іншому потрібно спілкуватися з клієнтами. Почала краще орієнтуватися у фінансах: як оцінювати доходи й витрати, рахувати прибуток. Окрема історія, це робота з ментором. Мій ментор Микола має бізнес схожого спрямування, він не тільки відповідав на запитання, а й допоміг скоригувати бізнес-план, підказував, як краще підготуватися до пітчингу.
Чого часто не вистачає підприємцям на старті?
Підприємництвом я займаюся вже вісім років, а бізнес з виготовлення рухливих терапевтичних іграшок запустив рік назад. Те, що вироби терапевтичні, я дізнався пізніше, коли ми запустили продажі. Мої друзі-психологи почали використовувати наші іграшки у своїй практиці й це допомогло краще зрозуміти наше позиціювання.
Зараз я бачу, що найбільше наш бізнес раніше гальмувала відсутність системного підходу.
Formotvorchi створюють терапевтичні 3D-іграшки й безплатно передають їх психологам для арттерапевтичних практик і дітям із вразливих груп. До роботи над виробами вони залучають ВПО, долаючи так проблему з обмеженими можливостями для їхньої професійної реалізації.
Я завжди думав, що головне, щоб купували, а як виробити продукцію – це не проблема. Насправді ж зіштовхнувся зі зворотною історією: купівельна спроможність клієнтів була велика, і я розумів, що якщо я зараз не забезпечу цей попит, то люди підуть до інших виробників. Треба було дуже швидко масштабуватись. Власне, ця ситуація й підсвітила потребу в системності.
Звісно, бізнес в Україні – це непросто. Дуже багато ризиків, які дуже важко завчасно передбачити: обстріли, затримки сировини на митниці. Треба набирати команду – а це означає платити зарплатню навіть тоді, коли немає роботи, бо працівникам потрібно за щось жити. Я вагався, чи наймати людину, чи все ж таки працювати самому.
Були часи, коли робив усе один – але це дуже гальмувало розвиток, я не можу все охопити сам.
Під час навчання я був вражений послідовністю викладачів і знань, які вони пропонували. Зараз, коли я сідаю й думаю, що мені сьогодні робити, відкриваю бізнес-план, написаний під час програми, і розумію, що саме так можу рухатись. Що це не просто красиві слова, потрібні для грантової комісії, а план дій.
Таке навчання – це не лише про знання, це про спільноту, нові контакти. Спілкування з іншими людьми, які рухаються в схожому напрямку, насправді дає дуже багато користі.
Чи справді власний бізнес – це так романтично, як здається?
Я фізична терапевтка, працюю в дитячій реабілітації вже понад 10 років. На початку вторгнення я з двома дітьми виїхала за кордон, а чоловік став до лав ЗСУ. З часом я зрозуміла, що нам потрібно повертатись, і от уже в Україні я гостро замислилася над тим, що готова запустити власний реабілітаційний центр.
Власне, я одна, двоє дітей. Потрібно шукати постачальників, знайти правильне обладнання, кваліфікованих працівників, підіймати їхній рівень знань, проводити навчання. Не встигли ми запуститися, нас затопило. Розгреблися з потопом. Нас вдруге затопило. Розгреблися з другим потопом. Не страшно. У жовтні почалися відключення електрики. Треба терміново купувати інвертор, організовувати роботу під час відключень. Добре, що наш простір розташований у напівпідвальному приміщенні й у нас немає потреби закриватися під час повітряних тривог, хоча б це питання відпало. Але романтичного в цьому всьому було мало.
Реабілітаційний центр надає якісну допомогу дітям з інвалідністю, зокрема з ДЦП та аутизмом. Команда використовує сучасні методи фізичної реабілітації, сенсорної інтеграції та розвитку моторики. Центр адаптований для дітей на колісних кріслах. Мета «Ти можеш» – покращити якість життя дітей та їхніх родин, допомагаючи їм стати більш самостійними.
Це справді було дуже важко, але зараз я щаслива, що пройшла весь цей шлях. Якби мене запитали, чи хочу повернутися назад, не мати центру й просто жити спокійним життям – ні, не хочу.
Завжди треба йти вперед. Страшно, важко, багато перепон, які складно передбачити, але життя – це рух.
На початку мені не вистачало абсолютно всіх знань – і мене це не бентежило, я не соромилася й хотіла взяти максимум. Викладачі School of ME мали настільки високий рівень знань, що конкретно пояснювали всі болючі запитання і давали дієві кейси. Навіть бізнес-план, який я доопрацювала в межах програми, зараз втілюю буквально: відкриваю, дивлюся, що в мене заплановано на місяць, і виконую.
Знання чи підтримка – що треба для запуску власної справи?
Я виросла в родині підприємців, допомагала татові з бізнесом і навіть починала свої проєкти. У 2022 році ми з мамою втратили батька, і у спробах адаптуватися до нової реальності я працевлаштувалася маркетологом в АТБ-маркет. Там я побачила, як працює бізнес-титан зсередини: ролі, функції, відділи, взаємодія між ними, маркетингові компанії, медіаплани – колосальний досвід.
Відтак, коли ми з мамою вигадали «Пампушечну», я вже мала доволі багато знань, бо маю аналітичний склад розуму й усе вбираю в себе як губка. Мені не вистачало деякого індикатора, який би підсвітив, чи рухаюся я у правильному напрямку.
«Пампушка» – доставка сирних пампушок, виготовлених бабусями за галицьким рецептом. Це фудпроєкт нового формату, який поєднує локальний гастрономічний продукт – сирну пампушку – з сучасною подачею та власною службою доставлення. У виробництво залучають жінок старшого віку, перетворюючи досвід на бізнес із соціальною місією. Ідея проєкту – зберегти й популяризувати українську родинну гастрономічну спадщину у форматі стріт-фуду.
Навчання в School of ME надихнуло, бо, по-перше, мою ідею визнали, а по-друге, я дошліфувала її з усіх сторін. Крім того, тут я зрозуміла, що соціальне підприємництво – це не просто «заробляти й усім роздавати». Ми поєднали соціальну проблему з галицькою ідентичністю – створюємо національний продукт руками бабусь. Нині точно можу сказати, що вік – це не показник. Старші люди часто сильніші морально, вони мені кажуть: «Ти там носа не вішай, встала, пішла. Ми тут в 70 ще можемо».
На заняттях із менторкою я дізналася про підприємця з Гонконгу, який працевлаштував 3000 пенсіонерів у межах свого бізнесу. Це мене дуже надихнуло. Після цього я одразу перебудувала бізнес-модель. Нині у нас працевлаштовані 8 бабусь, ми хочемо відкритися у двох містах, і мене не полишає мрія дати роботу навіть 100 000 людей.
Досвідченим підприємцям треба навчатися бізнесу?
Максим Стукало
засновник компанії оренди будинків на колесах «Мандри in UA»
Я 16 років працював у транснаціональних корпораціях і пройшов шлях від мерчандайзера до директора з продажу й національного директора. До повномасштабного вторгнення я також два роки консультував компанії, які хотіли виводити свої продукти на ринок України: від Coca-Cola до Philip Morris.
Коли почалося вторгнення, я пішов добровольцем до ЗСУ й у боях отримав два поранення. Власне, після повернення до цивільного життя стало зрозуміло, що контузії й ураження мозку просто не дозволяють працювати з компʼютером й обробляти аналітику та статистику, як раніше. Тому я почав розвивати зовсім інший напрям, який генеруватиме кошти, але водночас буде менш зав'язаний на роботі з мерехтливими екранами.
«Мандри in UA» – оренда будинків на колесах для сімейного відпочинку цивільних і відновлення військових на мальовничих теренах України. Команда прагне популяризувати дику й мальовничу природу країни в комфортабельних будинках на колесах.
«Мандри in UA» – новий бізнес і для країни, і для мене, і для людей. Перша ідея народилася ще під час служби, ми переміщалися між посадками і щоразу потрібно було все робити заново: вирити бліндаж, туалет, поставити кухню й інше. Я тоді хлопцям під обстрілами кажу: «Уявіть, як класно було б взяти отакий будиночок на колесах і його присипати землею. Треба – відрили й перевезли на нове місце».
Коли я звільнився з лав ЗСУ, переживав важкий ПТСР, тож дружина забрала мене в Карпати. Уся ця краса України дуже допомогла мені соціалізуватися, тож я почав думати, як би передати своїм побратимам цей досвід.
Авжеж, спочатку люди вважали ідею з будиночками на колесах шаленою, але я мав чітку мету. Перша – відкрити нашу ж Україну українцям, які досі вірять, що природа за кордоном краща. І друга – допомогти побратимам отримати більше досвіду під час коротких відпусток і запропонувати таку собі природну реабілітацію. Виявилося, що в Україні навіть є виробник таких будиночків, але він фактично все експортує.
Щодо навчання й покращення своїх навичок: як бізнес-тренер я знаю, що ти не можеш всього знати. Відтак програма REDpreneurUA для мене стала крутою можливістю, наприклад, послухати нові тренди, побачити нові інструменти. Кожне таке навчання дуже впливає й моделює мозок.
Моїм ментором був співзасновник «Уліса», і це для мене було цінно не тільки з погляду бізнесу, а й з людського – бо Євген нині військовослужбовець. Це значно полегшило процес комунікації. То тому тут тільки велика вдячність команді програми – це було круто.
REDpreneurUA – міжнародна франшиза для підтримки підприємництва в Україні
У 2024 році Український Червоний Хрест у партнерстві з Австрійським Червоним Хрестом і за підтримки фонду «Neighbour in Need» (Австрія) запустили дворічну програму REDpreneurUA, яка є частиною глобальної ініціативи з підтримки соціально відповідального підприємництва й економічної стійкості вразливих груп населення.
REDpreneurUA має на меті стати бізнес-інкубаційним центром для соціального підприємництва в Україні, забезпечуючи учасників знаннями, практичними інструментами та підтримкою грантовими коштами для успішного розвитку їхніх проєктів.
Практично втілювати програму допомагає громадська організація School of ME – школа усвідомленого підприємництва. Це громадська організація та стартап однодумців, який розробляє й впроваджує проєкти із соціального, шкільного, молодіжного підприємництва для досягнення ціннісних змін у підприємницькій екосистемі. School of ME вірять, що бізнес має приносити добро та бути ефективним, а освіта може бути іншою: гнучкою, цікавою, прикладною, а часто ще й веселою.
Більше про програму REDpreneurUAМатеріал підготовлено за підтримки
