Кишенькові гроші – це своєрідна зарплата, яку батьки регулярно видають своїм дітям. Завдяки кишеньковим діти можуть навчитися цінувати гроші, й у дорослому житті їм буде простіше розпоряджатися власним бюджетом. 

Коли можна починати давати дітям гроші, як часто це робити, чи треба контролювати витрати, чи можна винагороджувати або карати дітей за успішність у школі, поговорили з експерткою з фінансового менеджменту й засновницею центру «ProГроші» Тетяною Степаненко та тренером із фінансової грамотності та засновником школи Kids&money В’ячеславом Зражевським.

Що таке кишенькові гроші й на що їх можна витрачати

Кишенькові гроші – це частина сімейного бюджету, яку дитина витрачатиме на власні потреби, каже експертка з фінменеджменту Тетяна Степаненко. Чітких правил, на що та скільки можна витрачати, немає, але кишенькові значно зменшують фінансове навантаження на батьків. Наприклад, коли дитина в магазині просить купити морозиво, ви можете сказати: «У тебе є свої кишенькові, іди й купи собі».

Найголовніша функція кишенькових – навчити дитину розпоряджатися грошима, додає експерт із фінграмотності В'ячеслав Зражевський. Відтак дитина може витрачати гроші майже на що завгодно. Заборонити можна лише алкоголь, цигарки, енергетики тощо, але потрібно відразу домовитися й пояснити, чому це заборонено. «Наприклад, у сім’ї не п’ють газованих напоїв. Тоді варто пояснити дочці чи сину, що в нас є відповідне правило, а тому й на власні гроші газованку купувати не можна. І цього правила мають дотримуватися всі в сім’ї», – пояснює Степаненко. 

Отримуєш гроші? Відкладай

Коли в дитини з’являються кишенькові гроші, вона має навчитися їх відкладати. Наприклад, 10% на мрію і 10% на бажання. «Мрія» – це велика покупка, на яку треба збирати протягом року, а «бажання» – щомісячні мініпокупки. Для цього можна завести дві окремі скарбнички. Так ви навчите дитину відкладати гроші на щось конкретне, й у майбутньому вона не шукатиме легкі гроші та не влізатиме в кредити, вважає Степанова.

Часто діти можуть назбирати на свою мрію швидше, ніж за один рік, бо в них завжди є «ліві гроші», додає вона. «Сьогодні бабуся на морозиво дала, у січні наколядували, потім хрещені приходили, подарували гроші й усе таке. Тому є правило: відкладати треба з усіх грошей, які потрапляють до дітей, а не лише з кишенькових».

Окей, а коли можна почати давати гроші дітям

У першому класі в дитини вже точно мають бути кишенькові, радять фахівці. І варто починати з готівки. «Нехай дитина розуміє, для чого їй математика. А ще це чудовий спосіб убезпечити себе від істерик у магазинах, бо в дитини ж є свої гроші», – каже Зражевський.

Але почати давати дітям гроші можна й із пʼяти років, або й ще раніше, упевнені експерти: 

   

Це не діти у п’ять років не готові до кишенькових грошей. Це батьки не готові до кишенькових грошей своїх п’ятирічок

   

«Фінансові психологи радять давати дітям гроші тоді, коли вони добре знають рахунок. Умовно, якщо дитина вміє рахувати до тисячі, то їй можна дати тисячу гривень. Але я раджу почати давати кишенькові тоді, коли дитина показує в магазині на товар і каже: «Купи», а не «Хочу», – каже Зражевський. Це означає, що дитина усвідомлює факт існування грошей і їхню цінність.

На його думку,кишенькові гроші можуть розв'язати проблеми з дитячими істериками, коли малих віддають у дитсадок. Експерт радить поставити в коридорі скарбничку, у яку дитина отримуватиме «зарплату за день у садку». Це може бути по 2–5 гривень, але регулярно. Наприкінці кожного робочого тижня батьки можуть дістати гроші зі скарбнички, щоб діти купили за них бажанку.  

Порада

Привчати дітей до кишенькових грошей можна у формі гри. Наприклад, на вихідних, коли йдете за покупками, дозвольте дитині долучитися до процесу: нехай вона бере продукти, викладає їх на касову стрічку, сама дає гроші касирові, отримує решту та кладе її у гаманець. 

Скільки ж давати 

Давати потрібно ту суму, якою дитина може самостійно розпорядитися. Для того, щоб зрозуміти, скільки це у гривнях, запитайте в дитини ціни на товари. «Якщо дитина каже, що круасан коштує 30 гривень, а сік – гривень 20–30, то вона вже готова до такої суми», – каже Степаненко. 

Найголовніше давати готівкові гроші, щоб дитина розуміла, що це таке. На карту кишенькові варто скидати років після десяти, радять експерти.

«Ага, я дам дитині 500 гривень, а вона їх забуде»

«І слава богу», – кажуть фінансові експерти. Найголовніше, щоб дитина зрозуміла, що таке гроші та як ними користуватися. «Загубить, а отже зрозуміє, що гроші не мають валятися де завгодно й ними не варто вихвалятися. Дітям треба давати можливість помилятися – і що раніше, то краще».

   

«Дідусю треба операція, тож ти цей місяць без кишенькових»

Якщо в родині трапилась біда й комусь потрібна операція абощо, забирати кишенькові гроші в дитини не можна. Але можна тимчасово зменшити їх суму. «А в цій ситуації економить уся сім’я чи економлять на дитині? Поясніть, що трапилась біда, і частину кишенькових довелося віддати на лікування дідусеві. Дитина, навпаки, щаслива буде, що теж доєдналася».

Як часто давати кишенькові

Давати гроші треба, зважаючи на вік дитини, радять фахівці. «Дошкільнята живуть одним днем, бо вони погано розуміють концепт часу. Школярі живуть тижнями: вони розуміють, що є будні та вихідні. Дорослі ж живуть місяцями, тому що переважно так треба оплачувати комуналку й інші рахунки», – пояснює Зражевський. 

Кишенькові можна видавати за такою схемою:

  • дошкільнята – раз на день;
  • школярі до 12–13 років – раз на тиждень. Водночас сума кишенькових має бути кратна п’яти (бо в тижні п’ять робочих днів). У цьому віці дитина отримує гроші й вчиться розтягувати їх на певну кількість днів;
  • підлітки (13 і більше років) – раз на два тижні. 

Підлітків можна умовно поділити на дві вікові категорії: 

  • до «першого пубертату» (12–14 років) діти намагаються визначити своє місце в соціумі й знайти себе. Кишенькові варто давати на дитячі забаганки, а от основні потреби все ж покриватимуть батьки.
  • до настання повноліття (14–18 років), коли починається момент сепарації, дорослі можуть перекласти на дитину більше відповідальності: нехай сама купує косметику, прикраси й одяг, обирає гаджети.

Коли ви збільшуєте кількість кишенькових, варто збільшувати й фінансове навантаження на дітей: нехай тепер самі оплачують мобільний телефон, свої тренування або шкільні обіди. «Якщо ти не поповнив мобільник і пішов на ці гроші поїсти піцу з друзями, то це твої проблеми», – пояснює Степаненко.

«У мене двоє дітей, їм давати однакові суми?»

У питанні кишенькових до дітей мають бути різні підходи. Якщо йдеться про підлітків-погодок, то їм варто давати однакову суму кишенькових. Коли ж п’ятирічна дитина питає, чому її старший брат має більше грошей, треба пояснити: «Він уже ходить до школи, вміє читати-писати-рахувати. Ти ж іще маленька, а коли підеш у школу, теж отримуватимеш більше кишенькових».

Контролювати не треба, але навчіть аналізувати витрати

Відтоді, як діти почали отримувати перші кишенькові, їх варто пустити «у вільне плавання» десь на пів року, радить Зражевський. Що більше дитина витрачатиме кошти, то швидше вона відчує їхню нестачу й зрозуміє, що треба заощаджувати або знайти інше джерело доходів. Наприклад, знайти підробіток – у тих самих батьків. Коли дитина намагатиметься заробляти гроші, вона зрозуміє, що від чогось треба відмовитися, відкласти гроші, і так зрозуміє їхню цінність. 

Ще кілька порад:

 Вибрати конкретний день для «дитячої зарплатні»: наприклад, середу або 5 число кожного місяця.

 Стежити за видаванням кишенькових мають батьки й діти. Дитина може підійти й сказати: «Мамо, сьогодні середа, видай мені гроші».

 Завести фінансовий щоденник або графік платежів, щоби контролювати «виплату кишенькових». Туди варто записувати дату отримання грошей і суму, а також ставити підписи-підтвердження.

 Аналізувати дитячі витрати. «Це треба робити не для батьківського контролю, а щоб дитина сама знала, куди вона витрачає гроші. Так вона розумітиме, що умовну булочку можна було не купувати, а відкласти гроші й купити собі нову іграшку чи книжку».

Чи можна доплачувати за оцінки або хатні справи

Платити за оцінки можна, але це працює дуже обмежений період часу, вважає В’ячеслав Зражевський. «Якщо ви хочете заохотити дитину підвищити свої оцінки, то платити треба не за «десятки» й «одинадцятки», а за підвищення рівня (наприклад, коли із «сімок» дитина перестрибнула на «дев’ятки» й «десятки»). І це має бути одноразова виплата, як премія на роботі».

Порада 

Можна влаштувати «домашні» лекції, коли дитина розповідає вам цікаві факти з географії, наприклад, і ви даєте їй гроші за поліпшення своїх знань. Так ви не платите за, власне, оцінки, а успішність дитини росте. Якщо ви хочете похвалити дитину за успіхи в навчанні, краще купіть подарунок, радять фахівці.

Якщо дитина сама хоче отримати більше грошей, можна дати їй додаткову роботу. «Наприклад, якщо у вас приватний будинок, то дитина може позагрібати опале листя або вигуляти собаку й отримати за це «зарплату». Але треба обов’язково обговорити, що роботу треба виконувати якісно», – каже Степанова. 

   

Якщо підліток зголосився помити машину, але вона лишилася в розводах, то це не ок. Я краще заплачу гроші на мийці й поясню синові, у чому проблема

   

Порада

Ще дітям можна запропонувати кредит.Спершу варто пояснити, що таке кредит, відсотки й виплати. Можна укласти з дитиною договір, у якому прописати розмір кредиту й відсоток, під який його взяла дитина. Перші рази кредити можуть бути під 0%, однак на четвертий-п’ятий раз можна брати відсоток.

А як щодо покарань?

Кишенькові гроші – це не спосіб маніпуляції, і їх не можна забирати просто так. Навіть коли дитина погано вчиться, кишенькові треба видавати обов’язково, переконані експерти з фінграмотності. «Якщо маніпулювати грошима, з дітей потім виростають класні наймані працівники, які будуть працювати до сьомого поту за копійки або за тисячу братимуть додаткові завдання», – пояснює Степаненко.

Карати дитину грошима чи зменшувати кількість кишенькових через погану поведінку теж не радять. «Заберіть телефон або комп’ютер, не відпустіть погуляти з друзями, але гроші забирати не можна», – упевнені експерти.