Бути поруч: як Gen.Ukrainian відповідають на кризу дитинства під час війни
Унаслідок повномасштабного вторгнення 1,5 мільйона українських дітей виїхали за кордон, 6 мільйонів залишаються на окупованих територіях, приблизно 800 тисяч стали внутрішньо переміщеними особами. Сотні тисяч дітей втратили батьків, пережили розрив із друзями, родинами та руйнування домівок – їхні травми потребують тривалої й ґрунтовної роботи з фахівцями, яку держава нині не в змозі забезпечити в повному обсязі.


«Україна має визнати травми війни не приватною проблемою родини, а питанням національної безпеки»,
– говорить Оксана Лебедєва, засновниця Gen.Ukrainian
Команда Gen.Ukrainian підхопила ініціативу психосоціальної реабілітації дітей із досвідом травми. Це громадська організація, що вивчає дитинство під час війни й залучає міжнародний досвід для створення інноваційних програм психологічної допомоги.
Віледж разом із Gen.Ukrainian розповідають про флагманський проєкт організації – Центр провідного досвіду Gen.Hope, який сьогодні закладає підґрунтя для майбутнього ментально здорового суспільства.
Gen.Ukrainian: від реагування на кризу до системної роботи з дітьми
«Діти ніколи не починають війни, але завжди страждають першими. Ми як «колективний дорослий» несемо відповідальність за те, як вони пройдуть цей складний період», – так окреслює імпульс до запуску Gen.Ukrainian Оксана Лебедєва.
Громадська організація Gen.Ukrainian виникла у 2022 році як реакція на гостру кризу. Спочатку команда зосередилася на дітях, які втратили одного чи обох батьків і потребували невідкладної психологічної допомоги. Фахівці розробили програми для роботи з дітьми, що проживали втрату та горювання.
Gen.Ukrainian не просто точково працює з дітьми, а й тримає зв’язок із кожним підопічним після завершення реабілітації. Так дуже швидко команда помітила, що попри всі старання, діти залишаються вразливими, коли повертаються до родин, у школи й загалом у соціальне середовище, яке не розуміє, як правильно поводитися, а тому може завдати додаткового болю.

«Дитина не існує у вакуумі – вона взаємодіє зі школою, лікарем і громадою. Але коли ці системи не бачать одна одну, постраждалий потрапляє не в маршрут допомоги, а в маршрут виснаження»,
– говорить Оксана Лебедєва
Зважаючи на масштаб викликів, Gen.Ukrainian почала працювати над розробкою комплексного підходу до реабілітації. Результатом цих зусиль став Центр провідного досвіду Gen.Hope – модель системної підтримки, що працює не фрагментарно, а з усією екосистемою, яка впливає на якість життя дитини.

Gen.Hope: комплексна робота з травматичним досвідом
Gen.Hope – Центр провідного досвіду з психічного здоров’я дітей і підлітків у час війни. Команда центру організовує психологічні інтенсиви, веде активну наукову роботу та сприяє структурним змінам у державній системі освіти, охорони здоров’я, щоб жодна дитина, яка отримала травматичний досвід унаслідок війни – втратила батьків, пережила полон, примусову депортацію й окупацію, – не залишилася без уваги.
«Дитинство й підлітковий період завжди повʼязані з викликами. Але українські діти проходять цей шлях інакше: вони ніби біжать той самий марафон, що і їхні однолітки у світі, але з прив’язаною до ноги гирею війни», – говорить Оксана Лебедєва.

Щоб комплексно допомагати українським дітям пережити травму війни, Gen.Hope працюватиме над:
- психологічною допомогою дітям, підліткам і їхнім родинам
- дослідженням психічного здоров’я та потреб дитинства у співпраці з науковими інституціями
- підготовкою фахівців через міжсекторальну навчальну платформу
- обміном найкращими практиками
- меморіалізацією дитячого досвіду війни
- адвокацією прав дитини з досвідом психологічної травми під час війни на національному та міжнародному рівнях.


«Ми вже чітко розуміємо: діти, які пережили війну, не «відновляться» за рік чи два. Їм потрібні десятиліття уваги, науки, фахової присутності й етичної дорослості з боку суспільства»
– розповідає Оксана Лебедєва
У створення центру канадські та британські благодійники інвестують сім мільйонів доларів. Міжнародна підтримка дасть змогу масштабувати ініціативу та сформувати стійку модель довгострокової допомоги дітям в Україні.
Проєкт реалізують за інституційної підтримки Київської школи економіки (KSE), що забезпечує академічну, експертну й дослідницьку основу. Фізичний простір Gen.Hope буде розташований на території майбутнього кампусу університету на Оболоні.

Провідні фахівці у складі експертної ради
Метою створення Центру є формування комплексного підходу до підтримки психічного здоров’я дітей і підлітків. Діяльність Центру поєднуватиме практичну допомогу, розвиток доказових програм втручання та дослідження, спрямовані на зміцнення психологічної стійкості й емоційного добробуту дітей.
У цій важливій місії Gen.Hope спирається на найкращі напрацювання та досвід в Україні й за кордоном. На регулярній основі методологічну й практичну підтримку центру надає експертна рада, яка складається з провідних фахівців у галузях психології, освіти, захисту дітей і прав людини. До її складу ввійшли:

Віктор Керіон
– професор Стенфордського університету, очолює Стенфордську програму зі стресу раннього віку та стійкості

Раґнгільд Дібдаль
– старша радниця з психічного здоров’я в Норвезькому інституті громадського здоров’я та доцентка Центру кризової психології Університету Бергена

Де́нніс Оугрін
– професор дитячої та підліткової психіатрії й глобального психічного здоров’я в Лондонському університеті королеви Марії

Емілі Ґудман-Скотт
– професорка та координаторка програм зі шкільних психологічних служб в Old Dominion University (Вірджинія, США)

Олександра Романцова
– виконавча директорка Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру

Валерія Палій
– академічна директорка програми «Психологія» в Київській школі економіки

Антон Дробович
– очільник Центру прав людини та меморіалізації війни Київській школі економіки

Ксенія Возніцина
– директорка Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна»

Наталія Тулінова
– засновниця та CEO агенції «ZDOROVI»


«Кажуть, що жити в історичні часи – це прокляття. Але кожна криза відкриває можливість для відповідальних і сильних рішень. Так, досвід дітей в Україні під час війни розбиває серце, але водночас ми маємо потужну спільноту експертів, партнерів та українських психологів, освітян, правозахисників, правоохоронців, готових стояти на варті дитинства. Завдання Gen.Hope – зібрати цю експертизу в цілісну систему підтримки й спрямувати її на майбутнє дітей»
– каже Анна Борщевська, програмна директорка Gen.Hope


«Я бачила багато зламаних старших людей, але ніколи не бачила, щоб силу втрачали діти. Вони втрачають орієнтири. І їм потрібні дорослі, які підкажуть, що робити»
– підсумовує Оксана Лебедєва
Матеріал підготовлено за підтримки
фото: Номбре Розалі, Віталій Ухов, Ірина Кріпак
