П'ять років тому в Україні зʼявилася дитяча книга Ірини Озимок
«У міста є Я» – про те, як функціонує місто й роль людини в ньому. Задумана як канва для розмов між дорослими й дітьми, вона вийшла за межі просто читанки та стала основою для Всеукраїнської неформальної програми з урбаністики для підлітків. І ось уже понад два роки Урбанрух «У міста є Я» сприяє формуванню відповідальних мешканців змалечку.

Днями Ірина отримала подарунок – книгу про Ужгород від третьокласників. Не куплену в книгарні, а зроблену самотужки, хіба за допомогою вчительки та штучного інтелекту. У ній діти описали свої дослідження міста в межах шкільного проєкту «У міста є Я. Версія Ужгород».

Віледж разом з Урбанрухом «У міста є Я» розповідають, як в Україні зʼявилася програма, що навчає підлітків бути змінотворцями.

Спочатку була книга

Ірина Озимок

авторка книги «У міста є Я»

«По суті, у книжці я «переклала» на дитячу мову те, що знала зі своїх «дорослих» занять: Міжнародного саміту мерів, досліджень розумних міст, роботи з бізнесом.

За пʼять років «У міста є Я» отримала низку нагород: у 2021 році вона ввійшла до «ТОПу Барабуки» й переліку «Найкращих книг за версією ПЕН Україна», отримала відзнаку читацьких рецензій «Книги року BBC 2023», а ілюстрації Анни Іваненко та студії «Сері/граф» перемогли на Болонському ярмарку дитячої книги у 2022-му.

З початком повномасштабного вторгнення я вирішила доповнити книгу кількома темами, бо ми не можемо говорити з дітьми, які проживають війну, так, наче її немає. Так зʼявився розділ про війну, міста-партнери, природу в місті й доступність.

Я від початку не хотіла робити окремий блок про доступність, адже люди з інвалідністю не живуть в окремому «розділі». Тому хтось із протезом, хтось на кріслі колісному, а хтось зі слуховим апаратом є в різних частинах книги. Але війна підштовхнула мене посилити увагу до цього питання.

Перший переклад неочікувано вийшов у Швеції. Другий запит надійшов із кардинально іншого середовища – з Казахстану. В Україні продали три наклади книги, а це 9000 примірників. Цього літа вийде німецьке видання. Аудіоверсію для «Абук» начитала Наталя Жижченко, Onuka».

Місто у школі

Після виходу книги Ірина організувала кілька презентацій у Києві, Львові, Рівному та Луцьку. Запросила дітей одразу до кабінетів міських голів. Вони ставили запитання мерам, а потім «перевтілилися» в місцевих депутатів і давали поради, що в їхніх містах потребує змін.

Уже тоді було помітно, як семи- й девʼятирічні діти переймаються не розважальними центрами, а зеленими насадженнями, безпекою на дорозі, доступністю й хаотичною забудовою. Це надихнуло Ірину на створення спеціальної інтерактивної програми для школярів 3-4 класів. У співпраці з громадською організацією, а потім із залученням професійної методистки народилась «У міста є Я» у версіях для Львова, Луцька, Ужгорода, Мукачева, Вараша, Чорткова, Славутича.

Діти в ігровій формі вивчають, як працює бюджет, роблять енергоаудит будівлі школи, розробляють веломаршрути й інноваційний громадський транспорт, шукають ідеї для спільних проєктів із містами-партнерами, пишуть листи меру, відвідують водоканали й інше. Розробники програми прагнули перетворити дорослі теми на цікаві експерименти й допомогти дітям приміряти дорослі професії.

Шкільна програма – це добровільна ініціатива керівництва шкіл і вчителів. Вони готові брати додатковий матеріал, інтегрувати його в навчальну програму, організовувати візити на комунальні підприємства й фактично разом досліджувати міста без додаткової оплати. Розробники передають детально пропрацьовану методологію, матеріали, аудіовізуальну частину. Це не потребує урбаністичної освіти й створює додатковий звʼязок між поколінням учнів і їхніх учителів. А згодом – і сімей.

«Ця програма зблизила мене з дитиною. Вихідними ми ходили Ужгородом виконувати домашні завдання: фотографували водойми, досліджували туристичні маршрути, багато спілкувалися. Я раджу, що ми можемо більше говорити про те, на що ніколи не вистачає часу. І, зізнаюся, мені теж було цікаво», – розповідає мама третьокласника з Ужгорода.

Приблизно 6000 учнів у різних містах і громадах уже дослідили місто завдяки програмі.

Агентність української молоді

Освітня програма для підлітків Урбанрух «У міста є Я» функціонує з 2024 року. Її Ірина Озимок запустила в межах роботи в UMAEF й у співпраці з ГО «Сьогодні про майбутнє».

Спільнота випускників налічує понад 2000 молодих людей із понад 50 населених пунктів України – великих і малих. У своїх містах діти створюють проєкти тактичного урбанізму, екологічні ініціативи, культурні події, змінюють простори довкола себе. У деяких містах уже зʼявилися металеві таблички з написом «Реалізовано випускниками Урбанруху». Це слід покоління, яке не хоче жити з підходом «від мене нічого не залежить».

Крім знань про місто, які діти сьогодні можуть отримати від ШІ в будь-якій формі, вони вчаться взаємодії, співтворення, формування команд, критичного мислення, усього, що знадобиться їм у дорослому житті в будь-яких професіях. Але найважливіше – любові до міста й усвідомлення, що від них багато залежить.

«Бо зрештою питання не в тому, чи дитина запамʼятає визначення бюджету міста або назви комунальних служб. А в тому, чи виросте вона людиною, яка вважатиме цю країну своєю відповідальністю. І, можливо, саме це є найточнішою метрикою впливу цієї книги», – ділиться Ірина Озимок.

Як навчити дітей любити місто

Матеріал підготовлено за підтримки Урбанруху «У міста є Я»