В Україні понад два мільйони людей, яким може допомогти лікування препаратами на основі медичного канабісу. У 2019 році в Києві пройшов «Конопляний марш свободи». Люди вимагали легалізувати коноплі. Також тоді з’явилася петиція, щоб законодавчо врегулювати доступ до медичного канабісу. Після цього у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт. Він мав дозволити обіг медичного канабісу в Україні, а також дав би право науковцям досліджувати коноплі. Комітет із прав людини його підтримав. Але справа далі не пішла: в Україні до сьогодні заборонене як вживання препаратів на основі канабісу, так і дослідження коноплі. За зберігання канабісу в невеликому розмірі (до 5 грамів) дають штраф або виправні роботи. Якщо кількість канабісу перевищує 5 грамів, настає кримінальна відповідальність (обмеження волі на три роки).

29 грудня депутати партії «Голос» зареєстрували в Раді проєкт закону №4553. Він пропонує дозволити в Україні використання канабісу в медичних цілях. Водночас голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що медичний канабіс можна легалізувати й без ухвалення закону, а за допомогою акту Кабміну. У 2019 році вже пробували узаконення через постанову, але її не ухвалили через зауваження від контролюючих органів.

Редакція The Village Україна з’ясувала, у чому різниця між узаконенням через постанову уряду та законопроєкт і які наслідки це матиме.

«Закон для Софійки»: кому потрібне узаконення канабісу

Кіра Рудик

голова партії «Голос»

Робоча назва закнопроєкту №4553 – «Закон для Софійки». Софійка – це маленька українка. У неї важка форма епілепсії зі щоденними судомами. Звичайні знеболювальні їй не допомагають, а дозволені в Україні опіати дитині не можна. Полегшити стан дівчинки можуть ліки, виготовлені на основі медичного канабісу.

Таких дітей в Україні приблизно 20 тисяч. Плюс, майже 2 мільйони українців, хворих на рак. Також медканабіс допомогає людям із розсіяним склерозом, хворобою Альцгеймера й Паркінсона, ПТСР, депресією, глаукомою. Таких у нас ще кілька мільйонів.

Закон має забезпечити лікування таких хворих і допомогти усунути біль. Ідеться не про продаж «травки». Лікарські коноплі для куріння призначають украй рідко. Оскільки через куріння не можна точно рахувати дозування. Мета закону – доступ пацієнтів до пігулок, масел, спреїв із канабісу. Їх можна буде отримати за призначенням лікаря. Пацієнту виписуватимуть електронний червоний рецепт, і з ним можна буде придбати потрібні ліки в соціальних аптеках.

Що для цього потрібно зробити

Передусім треба врегулювати обіг медичної та промислової коноплі в Україні. Для цього насамперед треба знати різницю між двома головними сполуками канабісу.

Перша – канабідіол (КБД) – не наркотична, але терапевтична сполука. Вона взагалі нецікава наркозалежним. Її використовують у промисловості: виготовляють БАДи, їжу, косметику, тканини, будівельні матеріали й паливо.

Друга – тетрагідроканабінол (ТГК) – психоактивна сполука. Якраз вона необхідна хворим людям. Її вирощування й обробка мають бути під наглядом МВС і МОЗ, а обіг ліків із ТГК повинен урегульовуватися точно так само, як морфін.

Чому важливо ухвалити зміни на рівні закону

Легалізація через законопроєкт дозволить виробляти ліки з канабісом на території України, а не тільки ввозити їх з-за кордону. Це полегшить доступ пацієнтів до ліків, бо українські препарати будуть дешевші за іноземні. Наприклад, зараз місячна доза іноземного препарату від епілепсії в Україні коштує 2 тисячі доларів. Водночас собівартість активної речовини 10 доларів.

Також закон дозволить українським науковцям досліджувати канабіс в Україні. Для цього їм не потрібно буде мігрувати закордон. Фермери зможуть вирощувати й обробляти коноплі, фармацевти – виготовляти ліки, лікарі – лікувати, а пацієнти – поліпшити перебіг важкої хвороби чи полегшити останні дні життя. Важливо, що канабіс не затьмарює свідомість, як морфін.

Закон має силу для того, щоб урегулювати обіг конопель. Це дасть економічний стимул у вигляді інвестицій і сировини. Також це вплине на розвиток фармакології, легкої промисловості та навіть будівництва.

Медичний канабіс можна легалізувати без ухвалення закону

Депутати партії «Слуга народу» пропонують легалізувати медичний канабіс без ухвалення закону. «Ми вирішили, що можемо без законопроєкту, а актами Кабміну розв’язувати це питання», – пояснив голова фракції Давид Арахамія.

Для цього треба внести зміни до постанови Кабміну №770. Вона затверджує перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зокрема й препаратів на основі канабісу. Це справді може дозволити використання канабісу в медичних цілях. Його продаватимуть за червоним рецептом. Але якщо узаконити канабіс через постанову, то в Україні продаватимуть препарати тільки іноземного виробництва, оскільки постанова дозволить продавати такі ліки, але не виробляти їх усередині країни.

Депутати планують тестувати таку схему три-чотири місяці, кажуть у «Слузі народу». Якщо проблем не буде, то тоді Верховна Рада може розглядати питання виробництва медичного канабісу на території України.

«Легалайз канабісу не зробить Україну другим Амстердамом»

Марк Мусієнко

юрист

Наше суспільство не розуміє різницю між звичайним і медичним канабісом. Якщо завтра відбудеться «легалайз», то це не значить, що Україна стане другим Амстердамом.

Медичний канабіс не містить психотропних властивостей. У багатьох країнах світу: Польщі, Бельгії, Канаді, Португалії, США, Словаччині, Австрії, Нідерландах, Данії, Великобританії, Швейцарії, Фінляндії, Франції, Люксембурзі, Чехії, Німеччині, Ірландії, Іспанії, Хорватії, Швеції – він на законодавчому рівні використовується в медицині.

Легалізація медканабісу – це право на життя для людей, які цього потребують. Але узаконення повинно відбуватися із дотриманням відповідних процедур.

У чому полягає різниця легалізації через акт чи законопроєкт

Насправді підхід до легалізації один – це внесення змін до чинного законодавства України.

Ухвалення легалізації через акт не охопить усю проблематику питання. Держава не досягне того результату, який мала би. Ухвалення постанови Кабміну – це набагато швидше, ніж знайти політичне бажання 226 депутатів проголосувати за законопроєкт. Під час ухвалення такого законопроєкт​у​ буде важко врахувати інтереси багатьох сторін, адже є й противники такої ініціативи.

У 2019 році вже була спроба легалізації канабісу через постанову уряду. Але тоді надійшли відповідні застереження від контролюючих органів – і постанова не була прийнята.

Якби наша держава була ідеальним «сервісом» і не було б зацікавлених осіб з метою зловживання правом, то таке питання ми справді могли б урегулювати на підзаконному рівні, тобто через акт. Але в нас не все ідеально, і тут є реальні ризики й негативні наслідки, за які в майбутньому понесемо відповідальність ми з вами, тобто платники податків.

Крім цього, потрібно враховувати статистику й ситуацію в країні щодо злочинів у цій сфері. Відсутність чіткого порядку, процедури й контролю створить можливість незаконної діяльності у сфері наркотичних засобів.

Якщо говорити про законопроєкт від «Голосу», то він визначає порядок ліцензування, внесення змін щодо цього в інші закони України, порядок отримання ліцензії й відповідних дозволів, підстави анулювання такої ліцензії, використання в промислових цілях, науковій і науково-технічній діяльності, а також у медичній практиці за призначенням лікаря, маркування кожної партії і фасованої продукції, ведення публічного електронного реєстру обліку переміщення наркотичних засобів, встановлення квот, діяльність із культивування рослин, діяльність із вивезення продукції, діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових і навчальних цілях, придбання фізичною особою за медичними показаннями, розроблення нормативно-правових актів та інше.

Тож законопроєкт охоплює максимальну кількість проблемних місць. А от вирішити всі делікатні питання однією постановою Кабміну буде дуже складно, а в деяких випадках – нереально. Закон України має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабміну. Крім цього, постанову зможуть легко змінювати й оскаржувати в суді.

Навіть після ухвалення відповідного законопроєкту будуть також ухвалені інші нормативно-правові акти уряду й органів виконавчої влади. Вони й стануть відправною точкою та законодавчою базою для динамічних змін.