Щороку посеред пустелі Блек-Рок у Неваді влаштовують фестиваль Burning Man. Учасники фестивалю на вісім днів створюють тут утопію – територію свободи без грошей, реклами та авто. Тільки радикальне самовираження та взаємоповага. Burning Man збирає близько 70 тисяч учасників. Гості фесту влаштовують перформанси, їздять пустелею на авто-мутантах і дарують, дарують, дарують.

Цього року фестиваль тривав з 27 серпня до 4 вересня. Уперше в історії на Burning Man розбили український табір – Kurenivka. Мандрівники Ігор Шаверський та Олена Петросюк стали «бьорнерами» – учасниками фестивалю. Редакція The Village Україна поспілкувалася з Ігорем та Оленою про те, як вижити серед пустельної утопії.

Фото: Олена Петросюк

«Коли під’їжджаєш на плаю, вікна автомобіля повністю покриваються пилюкою. У певний момент усе зникає, стає повністю білим». Мандрівники Ігор Шаверський та Олена Петросюк на Burning Man 2017

Підготовка

Спочатку нам не дуже подобалась ідея потрапити в такий «суровий замєс», де пилюка і немає нормальних умов. Усе вийшло спонтанно. Рік тому ми зустрілися у Стамбулі з другом, який летів з Burning Man. Тоді він не тільки розповів нам про фестиваль, а й пообіцяв передати свої квитки, якщо не збереться їхати наступного року. Не зібрався. Поїхали ми.

З костюмами в Олени була ідея-фікс. Вона хотіла приїхати на фестиваль в образах апокаліптичних козаків. Ми не мали уявлення, де для таких образів взяти речі. Олена почала активно шукати дизайнера костюмів. Нам пощастило, ми знайшли Лесю Патоку. Спочатку вона була не сильно зацікавлена – часу до фестивалю залишалось дуже мало. Але коли вислухала ідею, то захопилася і створила для нас декілька українських вбрань. Із трьох валіз із речами, які ми везли до Штатів, – дві були з костюмами.

Переодягатися на Burning Man досить важко. В умовах постійної спеки, коли навколо стільки пилюки, більшість плаї вибирає оптимальний формат одягу – його відсутність. Ми вбрання одягали лише для нічних прогулянок по фестивлю і чергувань в Kurenivka. Апокаліптичні козаки, обвішані LED-лампами, які розливають всім охочим хріновуху і шипшинівку – виглядало круто.

Зі спорядженням було складніше. Одна з десяти концепцій Burning Man – self-reliance, тобто кожен покладається сам на себе. Не взяв із собою спальник? На тебе чекають холодні ночі. Допомогли люди, які вже були на плаї. Наприклад, наша подруга Маруся Хандусь, у послужному списку якої вже два «бьорни», дала нам безцінну пораду – запакувати одяг на кожен день в окремі вакуумні пакети. Таким чином на костюми, які ти одягав, на шостий день не потрапляла пилюка, яка досі іноді висипається з моїх вух.

 Плая – у даному контексті, територія або спільнота Burning Man

Перші враження

Коли під’їжджаєш на плаю, вікна автомобіля повністю покриваються пилюкою. У певний момент усе зникає, стає повністю білим. Потім двері відчиняються, і ти виходиш туди – у світ із твоїх улюблених фотографій. Він набагато приємніший, ніж ми очікували. Негативні наслідки від пилу, спартанських умов, нестачі сну проявляються тільки під кінець фестивалю. У перші ж хвилини в пустелі нас виваляли в пилюці, дали в руки металеву палку. Кожен мав вдарити тою палкою об металевий дзвін, а потім прокричати в натовп «Я втратив свою й*бану цноту!». Тих, хто приїжджає на Burning Man перший раз, називають цнотливими (virgins). У перші кілька днів у нас була просто ейфорія.

Виживання

Фізично – дуже важко. Shit is real. Пилюка забивається у всі валізи. Більшість речей швидко перетворюються на сміття. Пил потрапляє до легень, очей, рота. Залишається під одягом. Під кінець фестивалю пил навіть починає роз’їдати руки.

Удень – нереальна спека. Вночі – страшний холод. Іноді дубар настає пізніше, а спека – раніше. Вгадати з одягом неможливо. У цьому році в пустелі була аномально висока температура, тому з ранку до вечора в останні дні всі сиділи по своїх кемпах.

Несподівана піщана буря змушує звернути з маршруту, і ти несподівано знайомишся з чудовими людьми

Навіть круті RV (дім на колесах – ред.) з кондиціонерами не рятують від умов фестивалю. Пилюка потрапляє всередину, фільтри забиваються і кондиціонери перестають працювати.

На Burning Man фізичні умови можна інтерпретувати інакше. Несподівана піщана буря змушує звернути з маршруту, і ти несподівано знайомишся з чудовими людьми. Важкий спекотний день змушує тебе їхати до найближчого бару, де є всі шанси провести найкращі кілька годин твого життя. Умови на плаї в якомусь сенсі стимулюють тебе забити на постійне облаштування власного комфорту і почати займатися тим, що реально має значення – просто жити.

Табір Kurenivka

Про Kurenivka дізналися запізно – набір до кемпу вже давно закінчився. Але у певний момент організатори підрахували бюджет і зрозуміли, що грошей не вистачить – тому набрали ще 20 людей.

Загалом у Kurenivka зібралося 80 українців. Більшість була на фесті вперше. Загалом стандарт на кемп – 20% virgins. Ми побили всі рекорди і за кількістю людей, і за кількістю «незайманих». І все одно змогли зробити крутий кемп.

Kurenivka придумав і організував Ярослав Корець. За дві поїздки на Burning Man у нього зародилася мрія створити перший український кемп на фестивалі. За рік він проробив феноменальний обсяг роботи – створив концепцію, писав листи організаторам, членам кемпу, навчав. А головне – знайшов крутих людей, у яких були залізні яйця і купа натхнення, щоб перелетіти через океан, і подарувати трохи української магії пустелі.

Це ті шалені чуваки з України. У їхньому кемпі я провів одну з найкращих ночей на фестиваль

На Burning Man немає персоналу обслуговування, стежити за всіма процесами у кемпі потрібно самостійно. Кожен із членів кемпу мав виконувати якісь функції. Хтось приїхав за тиждень до початку фестивалю і будував табір. Хтось робив арт. Хтось готував сніданки і вечері, возив бензин, розбирав сміття. Кожен член кемпу здебільшого брав на себе по два чергування, що тривали по півдня. Ніхто ні до чого не зобов’язував, тому далі складалося, як у реальному житті. Хтось забивав і за весь BM не робив нічого. Хтось знаходив для себе роботу щодня.

Kurenivka була офіційним членом Burning Man. Ми дарували фестивалю алкоголь та арт, розташовувалися на центральній вулиці, стояли в офіційному розкладі. Щодня до кемпу навідувалися інспектори Burning Man і перевіряли все: від стану кемпу до алкоголю на барі. І навіть вони поділяли захват учасників. У нас суб’єктивні враження, але нам здається що український кемп став нереальним хітом. На барі ми щоночі розливали український алкоголь, а хто не міг витримати 60-градусних напоїв – просто приходив послухати наших діджеїв. Однією з ночей нам дали змогу побудувати бар прямо під Меном. Учасники приводили своїх друзів і казали: «Це ті шалені чуваки з України. у їхньому кемпі я провів одну з найкращих ночей на фестивалі».

Правила

Щороку всього за кілька тижнів 70 тисяч людей створює з нуля цілий всесвіт, потім проживає в цьому всесвіті нове життя і знищує до міліметра, залишаючи за собою порожнечу. Для такого потрібні правила. Основних принципів всього десять.

Деякі з них звучать дивно для людей, які не були в пустелі. Наприклад, decommodification – на фестивалі немає логотипів, реклами та іншого інформаційного сміття. Це дає змогу розслабитися і розуміння того, що від тебе ніхто нічого не хоче. Ти трохи відкриваєшся навіть у найбільш дивних ситуаціях. Кожне правило – це як маленька цеглина в фундаменті палацу, який неможливо було б побудувати в умовах земної гравітації.

Головна тема Burning Man 2017 – радикальне включення (radical inclusion). Якщо коротко: ми перше покоління на планеті Земля, якому не важливо – де ти народився, ким працюєш, якої статі, орієнтації, які в тебе погляди, мрії, бекграунд. Наш трайб, наше плем'я виглядає так, як ми хочемо, а не так, як нам його намалювали.

10 приницпів Burning Man

 Радикальне включення. Будь-хто може стати частиною Burning Man. Немає жодних передумов для участі.

 Дарування. Немає грошей і продажу. Дарування не передбачає отримання чогось взамін.

 Декомодифікація. Створюються соціальні умови, вільні від фінансових угод, комерційного спонсорства чи реклами.

 Радикальна самостійність. Покладайтеся лише на свої внутрішні ресурси.

Ми перше покоління на планеті Земля, якому не важливо – де ти народився, ким працюєш, якої статі, орієнтації, які в тебе погляди, мрії, бекграунд

 Радикальне самовираження. Ніхто, крім самого учасника, не може визначати зміст його творів. Межі вашого самовираження там, де вони не напружують інших.

 Загальні зусилля. Спільнота цінує співробітництво у створенні, просуванні і захисті творів мистецтва і всього, що підтримує безкорисливу співпрацю.

 Громадянська відповідальність. Члени спільноти, які організовують заходи на фестивалі, беруть за них відповідальність.

 Не залишати жодних слідів. Поважати навколишнє середовище. Не залишати жодного фізичного сліду своєї діяльності і за можливості залишити місце проведення фестивалю у кращому стані, ніж воно було до того.

Співучасть. До дії запрошуються всі охочі. Разом попрацюєте, разом відпочинете.

 Тут і зараз. Долати перешкоди, які стоять між учасниками і вираженням їхнього внутрішнього світу.

Не залишати слідів

Один з принципів Burning Man – «Не залишайте слідів» (leave no trace). Йдеш по плаї і бачиш на підлозі сміття? Тепер це твоє сміття. На Burning Man ідеальна чистота, і з часом починаєш дивуватися, як мало колективних зусиль треба витрачати, щоб жити серед такої чистоти.

Ми в свою чергу пройшли маленьку еволюцію від людей, які смітять, поки ніхто не бачить, до тих, хто подарує попільничку рандомному чуваку, який не може знайти куди подіти свій окурок.

Дарувати дарувати дарувати

Burning Man побудований на економіці подарунків (gifting economy). Усе, що відбувається на фесті, – це подарунок конкретних людей. Ніхто не отримує за це профіт. Люди просто дарують, дарують, дарують, бо розуміють: немає подарунків – немає Burning Man. Усміхнений австралієць розливає сидр у спекотний день, мільйонер із Сан-Франциско катає охочих на своєму літаку, український кемп наливає хріновуху, група жвавих європейців роздає натовпу кокаїн, а якийсь чувак, у якого нічого немає, просто підійде і вислухає тебе.

Багато людей дарували різні значки, амулети і картинки, які мали той чи інший сенс під час вашого знайомства. Ми не змогли придумати конкретних подарунків, тому дарували практичні речі. Комусь – LED-стрічку, щоб освітити вночі костюм. Комусь – пляшку віскаря. Помаду для губ. Крем від засмаги. На фестивалі розумієш, що головне не те, що ти даруєш, а як і коли.

Флешбеки

Один із кемпів витратив на свої арткари понад шість мільйонів доларів. П’ять величезних автомобілів, зроблених із валеріанської сталі, повністю набиті артефактами із «Гри престолів». Копії мечів головних героїв, гравіювання з цитатами із серіалу. Величезна залізна копія дракона, яка освічує ніч червоними спалахами.

Кордонами плаї курсує величезний грамофон. Серед пустелі стоять дивани, з яких приємно спостерігати за сходом сонця. На 10-метрових гойдалках можна зробити політ над усім фестом. У храмі залишають важливі речі, які хочеться забути. Шестирічна дівчинка плаче «Я не була достатньо хорошою сестрою» і залишає там чоботи сестри, яка загинула в автокатастрофі. Посеред пустелі стоїть церква. У безлічі арткарів різних форм і розмірів можна одну ніч тусуватися зі Skrillex (американський дабстеп-музикант і продюсер – ред.), а в іншому – всю ніч пити з Еріком Шмідтом (голова ради директорів Alphabet Inc. – ред.).

Тут немає зв’язку. Плани неможливо будувати. Коли починаєш день – неможливо знати, як ти його закінчиш.

Перед Burning Man у нас були товсті буклети із сотнею сторінок різних подій. Ми напружено читали і записували, куди краще піти. Та в реальності пустелі нотатки не мали ніякого значення. Тут немає зв’язку. Плани неможливо будувати. Коли починаєш день – неможливо знати напевно, як ти його закінчиш. ДЕСЬ ТИ ПІД СПІЛЬНИМ ДУШЕМ НАМИЛЮЄШ СПИНУ УЛЮБЛЕНІЙ КІНОЗІРЦІ, ДЕСЬ ТОБІ РОБЛЯТЬ ЕРОТИЧНИЙ МАСАЖ, ДЕСЬ ТЕБЕ ВРЯТУЮТЬ ВІД ЗЛОВЖИВАННЯ НАРКОТИКАМИ, ДЕСЬ – З’ЇСИ НАЙКРАЩИЙ ПЛОВ В ЖИТТІ, ДЕСЬ – ТОБІ СКЛАДУТЬ КОМПАНІЮ У ЗУСТРІЧІ СВІТАНКУ З ШАМПАНСЬКИМ.

Ми не шукали глобальні відкриття. Для нас маленькі стрибки були цеглинками, які склалися в основну цінність.

Життя після Burning Man

Одне питання поєднує всіх бьорнерів – «Як тобі Burning Man?». Ніхто не знає на нього відповіді. Кожен відчуває, але це неможливо сформулювати. У кожного був свій досвід. Хтось розуміє тільки те, що ненавидить плаю. Хтось розуміє так багато, що в кінці фестивалю кидається у палаючого мена.

Хтось чекає від Burning Man боговиявлення. Його не відбувається. Хтось вирішує змінити життя, професію, знайти друзів. Кожен знаходить те, що йому потрібно у даний момент. Принаймні нам так здалося. Організатори Kurenivka  – Ярослав Корець та його дружина Елла шукали, де б одружитися – і в один із днів випадково потрапили на весільну церемонію.

Ми не шукали глобальні відкриття. Для нас маленькі стрибки були цеглинками, які склалися в основну цінність. Найважливіший висновок – ТРЕБА БУТИ більш ВІДКРИТИМи. До людей поруч, до подій навколо, до власних рішень. Адже як багато можна отримати, коли не звертаєш увагу на те, звідки людина, хто вона, якого віку.

Ми повернемося, якщо Burning Man покличе. Не можна передбачити, як складуться обставини. У цьому вся суть Burning Man: потрапляють туди лише ті, кому це справді потрібно, або кому треба зрозуміти, що їм це справді не потрібно.