Власний досвідЯ – німфоманка
Про відчуття голоду, який не втамувати, і безперервний пошук партнерів
Увага! Матеріал містить відверті подробиці особистого життя і не призначений для осіб, що не досягли 18 років.
The Village Україна на конкретному прикладі дізнається, що таке німфоманія і чи соціальні норми впливають на сексуальне життя і вибір партнерів. Деталі цієї історії можуть не відповідати загальним уявлення про німфоманію. Ім’я героїні не вказується з міркувань безпеки.
Фото: Анна Бобирєва
Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – лонгріди без новин.
Відчуття голоду
Статеве життя у мене почалося з 16 років. Загалом я вважаю, що це підхожий вік як з медичних міркувань, так і з міркувань кримінальної відповідальності. На той момент я спілкувалася з дорослішим за мене чоловіком, він був ровесником мого тата, ми просто товаришували, і нічого сексуального в цьому не було. Але мама мені не дозволяла цього робити, бо вважала, що він хоче мене звабити. Тоді я відкрила Кримінальний кодекс і дізналася, що за спільною згодою сексом можна займатися із 16 років.
Німфоманія у моєму житті виявляється через надзвичайно потужне лібідо. Це не просто моє припущення, я працюю з психіатром над цим питанням. Гіперсексуальність виникає на фоні іншого психічного розладу. Але я не хотіла б його озвучувати, щоб не «палитися». Сексуальне бажання виникає спонтанно і найчастіше не має зв’язку з тим, що відбувається назовні, та не пов’язане з якимись гормональними історіями. Тобто мені не потрібно дивитися порно чи фантазувати, щоби захотіти сексу. У моєї психіки бувають стрибки та падіння. Коли настрій піднесений, я знаю, що буде дуже сильно хотітися. А коли настрій падає, лібідо послаблюється, але все одно бажання повністю не зникає. Навіть коли у мене була тривала депресія і я почувалася овочем, тіло все одно відчувало збудження.
Мабуть, найкраще порівняння за відчуттями – це голод і бажання його втамувати. Часто воно залежить від часу доби і моєї налаштованості. Коли я дуже сильно втомлена або завантажую себе роботою і фокусуюся на якихось інших моментах – хочеться менше, я просто не так гостро відчуваю потребу. Але якщо на відчутті сфокусуватися, бажання сильно зросте. З часом я зрозуміла, що «їсти» мені подобається якісні продукти. Більшість чоловіків, з якими я займалася сексом, не вміли цього робити, не відчували ні свого тіла, ні тіла партнерки. Інша справа – жінки. У моєму досвіді вони завжди були більш чуттєві, звертали увагу на деталі і хотіли подарувати задоволення.
Задовольнити апетит на короткий час можна тільки через якісний секс, інакше не виходить
Задовольнити апетит на короткий час можна тільки через якісний секс, інакше не виходить. Мастурбація не рятує, можна цим хоч добу займатися – нічого не зміниться. Можливо, це просто бажання зблизитися, бо загалом я важко сходжуся з людьми. Якісний секс для мене – це коли я відчула справжнє задоволення, коли оргазм тривав довше 5 секунд. Я з тих жінок, які кінчили під час першого сексу. Пригадую, мій хлопець був у шоці, сказав, мовляв, якби не знав точно, що ти цнотлива, не повірив би. Я не переживала, що буде боляче, і сама його звабила.
Найдовший період без сексу – два місяці. Я сильно захворіла та лежала вдома з високою температурою, а на додачу ще й розійшлася зі своїм постійним партнером і дозволила собі трохи постраждати.
Стосунки з партнерами
Зазвичай після ночі я швидко збираюся і зникаю. Не дуже люблю продовжувати спілкування. Але якщо секс був дуже класним – повертаюся. За останні півтора роки у мене тричі були стосунки. Іноді це зручно, бо коли є постійний партнер, не треба витрачати час на пошуки ще когось. А коли до цього партнера є якась емоційна прив’язка – оргазми тоді яскравіші.
Найдовші стосунки тривали більше року. У нас не було любові. Спонтанна пристрасть, захоплення, емоційна залежність, але не більше. Я зраджувала його. Після того як ми вирішили розійтися, я дізналася, що мене також зраджували. У нас не було любові. Любов для мене – це спокій. Коли рухаєшся помірними кроками, коли знаєш добрі та погані сторони людини і все одно йдеш поруч за руку, незважаючи ні на що.
Любов для мене – це спокій
Мені цікаво провести з людиною ніч, отримати те, що я хочу, і рухатись далі
Звісно, я любила. Це сумна історія. Ми спілкувалися чотири роки, з перервами. За цей час він тричі кликав мене заміж, а я тричі відмовлялася, бо тоді це ні до чого не привело б. У цієї людини не було цілі, він прокидався вранці, йшов на роботу, працював абиде, лиш би день швидше закінчився. До всього цього він ще й любив випити. Знаю, що тепер він сильно змінився, коли ми зустрілись рік тому і в нас знову закрутився роман, я була впевнена, що якби він запропонував мені вчетверте, я погодилася б. Це людина, що знайшла своє місце у житті, знає, чого хоче, та йде до цього. І це викликає захват.
Я не кажу своїм партнерам, що я німфоманка. Та й для чого їм це знати? Мені цікаво провести з людиною ніч, отримати те, що я хочу, і рухатись далі. Це зручно, не треба виносити одне одному мізки, грати в якісь психологічні ігри, немає звітності та ревності, як це буває у стосунках. Для інтелектуальних та душевних бесід у мене є друзі. Секс із ними не практикую і, коли ми наближаємося до чогось такого, кажу, що дружба – це надовго, а сексуальні партнери зараз є, а через якийсь час їх уже немає.
Якби я обирала стосунки з почуттями, але без нормального сексу, чи стосунки із сексом, але без глибоких почуттів, я обрала б друге. Бо почуття можуть розвинутись.
Пошук партнерів
Раніше моїми партнерами були знайомі знайомих. Пригадую, був період у житті, коли я щоп’ятниці ходила в паби та клуби на вечірки, там знайомилася з кимось, ми добре проводили час у нього чи в неї, і в суботу вранці я їхала додому. Але зараз я так не роблю, бо це забирає дуже багато сил і часу. Для пошуку партнерів для сексу найчастіше користуюся додатком Tinder. Система роботи така:
Логінишся через соцмережі чи за номером телефону
Додаєш фото (або вони підтягуються з твоїх соцмереж)
Переглядаєш фото людей та інформацію про них. Якщо цікаво – «свайпаєш» праворуч, якщо ні – ліворуч. Коли хтось тобі дуже сильно сподобався, тягнеш вгору – це суперлайк
Якщо інтерес збігається і тебе лайкнули також – відкривається чат і можна почати розмову
Найдурніше питання, що ставлять спочатку – «що ти тут робиш?». Прикольно, коли фліртують красиво та небанально. І коли наче зрозуміло, що все йде до сексу, але про це не говориться прямо. «Ти така класна, я хочу тебе трахнути» – на таке побачення я ніколи не піду хоча б з міркувань безпеки, вже не кажучи про інтелектуальні здібності цієї людини.
Цей додаток показує кількість спільних друзів у Facebook, якщо залогінився через цю соцмережу. Це може бути певним індикатором безпеки або ж навпаки – для тих, кому треба анонімність, це показник того, що не варто продовжувати бесіду. Також можна підключити Instagram, але це вже зовсім публічна історія, для тих, хто не ховається. А можна навпаки – видалити всю інформацію та залишити тільки одне фото, якщо не хочеш, щоби тобі потім набридали. Але в мене були такі випадки, що мої фото зберігали з Tinder через скріншот і шукали мене через Google.
Сексуальне розмаїття та вподобання
Зараз мені 24, я бісексуалка, за все життя у мене було близько 40 партнерів і партнерок, серед них і трансгендери. Чесно кажучи, з якогось моменту я перестала стежити за цифрою. У мене є знайомий, у якого було 80 жінок, якийсь час ми навіть зустрічалися, але потім я дізналася про зраду. Він прийшов на зустріч зі мною із «засосами» на шиї. Мене досі це мучить. Що я йому довіряла, а він мене прокидав.
Власне, поняття «якісний секс», про яке я вже казала, з’явилося після того, як я перепробувала усе, що хотілося мені та моїм партнерам. Я пробувала БДСМ, секс із дівчатами, секс утрьох, секс в екстремальних місцях. Це був дах покинутої будівлі, туди було заборонено заходити, а територією постійно «шастала» охорона та проганяла людей звідтіля.
Чесно кажучи, з якогось моменту я перестала стежити за цифрою
Порно мене зовсім не збуджує, я не розумію, для чого дивитися на людей, які займаються сексом?
Секс із дівчатами, враховуючи те, що я – бісексуалка, для мене не є чимось незвичайним. Я захоплююся жіночою красою. Вважаю себе більше лесбійкою, ніж натуралкою. Але чоловіків для сексу знайти простіше, багато дівчат просто не зізнаються у своїй орієнтації. У нас, коли зізнаєшся, відразу починається цькування. Коли я почала відкрито підтримувати ЛГБТ-спільноту, один із моїх братів сказав, що через таких, як я, нормальні люди не можуть відпочивати і що такі, як я, мають «повиздихати». Ніяких міцних аргументів за цим не було. Ми з цією людиною разом виросли, а тепер він бажає, щоб я «здохла». Його батько поліцейський, і він також поліцейський. Думаю, його добряче поламали в юридичному.
Порно мене зовсім не збуджує, я не розумію, для чого дивитися на людей, які займаються сексом? Набагато приємніше самому займатися сексом. Також для мене не дуже важливе тіло, головне, щоб людина була мені цікавою та симпатичною. У мене має з’явитися запал до цієї людини, якась інтелектуальна близькість. Я взагалі вважаю себе сапіосексуалкою, мені подобаються начитані люди. З цього повинен початися контакт – якщо цікаво в спілкуванні, можна рухатися далі.
Соціальні норми
Я не відчуваю сорому чи чогось такого. Мені все одно, що хтось може про це думати. Для мене секс – настільки ж природно, як їжа та сон. Ми можемо займатися сексом не тільки, щоб завести дітей у місіонерській позі, а й щоб отримати задоволення. Я виросла у сім’ї, де до сексуального виховання ставилися дуже ретельно. Коли по телевізору йшли якісь фільми на цю тему, мама кликала мене до телевізора і ми обговорювали все, для нас це було нормою. Я про секс говорю відверто з усіма – з батьками, викладачами, друзями. Якось тато в жарт запитав у мене, чи я користуюся презервативами. І я така: «Звісно, які питання?».
Це обов’язкове правило: немає презервативу – немає сексу. Навіть якщо це тривалі стосунки. У мене колись був хлопець, який дуже сильно хотів стосунків зі мною, аж до одруження, але я не хотіла нічого серйозного. Він робив так, щоб я завагітніла. Але мені це не цікаво. Я не хочу дітей, я надто непостійна для цього. Одного дня я можу психонути, як не раз це вже робила, і різко змінити своє життя, переїхати в інше місто, піти іншою дорогою. Коли ти з чоловіком та дітьми, робити це вже не так просто. Та й у кар’єрі я рухаюся значно швидше без цього всього.
Іноді збудження заважає, виходить на перший план і ти мусиш вигадати собі якесь побачення. Хоча в мене з цим ніколи не було проблем. Дівчині знайти партнера набагато простіше, ніж чоловіку. До речі, коли в мене регулярний якісний секс і класні оргазми, нормалізується гормональний фон і місячні проходять не так болісно.
Іноді збудження заважає, виходить на перший план і ти мусиш вигадати собі якесь побачення
Що таке німфоманія і як проходить терапія
Влада Березянська
сексолог
Німфоманія – це вид гіперсексуальності, який означає наднормальний статевий потяг у представників жіночої статі. У моїй практиці було кілька таких випадків. Найголовніше розуміти причини німфоманії, залежно від цього коригується лікування. Це може бути ураження ділянок головного мозку, наприклад, відбулася аварія, нещасний випадок, удар. Збій гормонального фону теж може стати причиною німфоманії, часто це відбувається в період клімаксу у жінок. Іноді це жіночі захворювання чи психічні розлади. Тому залежно від цього найчастіше потрібно лікувати жінку комплексно.
Перш за все треба пройти МРТ головного мозку для того, щоб виключити новоутворення, вони можуть впливати на зміну поведінки. Якщо це є психічним розладом чи захворюванням, потрібне спостереження в психіатра чи в психотерапевта. Зазвичай це маніакально-депресивний стан, психопатія, шизофренія. Спеціалісти виписують препарати, які знижують сексуальний потяг, стабілізують його, іноді це транквілізатори. Обов’язково варто звернутися до ендокринолога, щоб зрозуміти, який гормональний фон у жінки.
Важливою є робота психолога та венеролога, тому що відбувається часта зміна партнерів і необхідно жінку виводити у стан усвідомленості, щоб вона розуміла можливі ризики. Потяг переважає над контролем, для неї не є важливими ні вік, ні статус. Вона відчуває збудження, яке відображається в статевих органах, іноді як жар, іноді як свербіж. Кожна по-різному відчуває, тому бажання доволі складно контролювати. Психологи проводять психотерапію, в кожному окремому випадку складається свій план залежно від травм пацієнта.