
Редакторка Віледжа провела без світла майже 100 годин. Як Вишгород прожив чотири дні без електрики
Світло у Вишгороді дали лише напередодні Нового року: до цього місто чотири доби залишалося без електропостачання, частково води й тепла після атаки РФ у ніч на 27 грудня.
27 грудня, субота
Вишгород зазнав масованої атаки у ніч на 27 грудня. Близько 1:00 балістичними ракетами вдарили по Київській ГЕС [вона не живить власне місто, але дає електрику в загальну енергосистему] та низці енергооб’єктів у Київській області, заявив член комітету ВР із питань енергетики Сергій Нагорняк в етері телемарафону.

Найсвідоміша істота в нас у будинку – кіт. Коли почали лунати вибухи, він побіг у ванну й сидів там, поки ми з батьками та собакою перечікували атаку в ліжку
Світла не стало в усьому місті, опалення й водопостачання теж зникли одразу. Тільки після цього сирена завила в Києві.
Протягом ночі росіяни добивали Вишгород безпілотниками й крилатими ракетами. Удари припадали по критичній та енергоінфраструктурі, також постраждали зупинка й місцева СТО. Однак обійшлося без влучань у будинки, хоча в знайомих таки вибило вікна.
Я прокинулася близько другої дня, і над нами ще літали «шахеди». Ми з мамою сиділи на кухні й чекали, поки закипить на газу вода, коли дрон пролетів мало не над хатою – офіційні джерела й місцеві тг-канали мовчали, тож ми налякані побігли просто подалі від вікон, паралельно гукаючи за собою собаку. У нас на районі немає нормальних укриттів, а у нашому приватному будинку – навіть безпечного місця із «двома стінами», де можна було би сховатися під час тривоги. Якщо це загроза балістики (як було в моєму випадку), то часу бракує навіть, щоби встати з ліжка. Я встала, коли вже пролунали два вибухи й почали трястися вікна
Станом на ранок 27 грудня жодних ремонтних робіт ще не починали, бо в області тривала повітряна тривога [загалом у Вишгородському районі тривога тоді тривала близько 16,5 годин]. Уламки ракет і дронів теж ніхто не прибирав – через це було ускладнено рух по греблі Київської ГЕС, писали містяни. Зараз на мосту є діра, у яку може провалитися неуважний водій.
За неофіційними даними, прогнозували, що світло дадуть протягом доби, однак потім з'ясувалося, що пошкодження серйозніші – росіяни пошкодили дві лінії електропередач, кабелі однієї з них буквально лежали у воді. Так підключення Вишгорода до мережі переносили три дні.
Через відсутність електроенергії воду почали подавати за графіками. Котельні в місті працювали на власних генераторах, тож і тепло з часом зникало.
По всьому місту розгорнули «пункти незламності» та «пункти обігріву» – окремий пункт працював і в приватному секторі. ДСНС і «Червоний хрест» додатково розгорнули два «пункти незламності» для ЖК «Ярославичі-1» та «Ярославичі-2» – два найбільші комплекси, де живуть майже шість тисяч людей та абсолютно все працює на електриці.
У цьому випадку трохи більше пощастило редакторці Віледжа й тим, хто живе у приватному секторі: люди могли самостійно опалювати будинки, а вода однаково стікала тоненькою цівкою.
Газ у приватних будинках буквально рятує: можна і їсти приготувати, і чай зробити, і просто ввімкнути конфорку, щоб нагріти кухню [але це небезпечно й так робити не треба, просто діватися вже було нікуди]. Спала я тоді у штанях, кофті, під теплою ковдрою й трьома пледами, бо інакше замерзала. Точну температуру визначити важко, але в родичів кімнатна температура опускалася до +13...+16°С.
У перший день аж увечері ми ввімкнули інвертор – коли в хаті стало вже холодно у двох светрах.
Мій брат живе в багатоповерхівці: у них похолодало набагато раніше. Водночас холодильники вже почали нагріватися, тож продукти довелося виставляти на вулицю, люди у квартирах – вивішували свої запаси просто за вікно. На вечерю в багатьох були пельмені-вареники й м’ясо, які лежали в морозилках «про запас»
28 грудня, неділя
Другий день без світла «пройшов повз»: утомлені вишгородці просто чекали чергових повідомлень від ДТЕК або місцевої влади [мер Вишгорода Олексій Момот відсторонений з посади – його підозрюють у заволодінні 6,6 мільйона гривень]. З містянами найбільше контактував його заступник Віталій Сардак, хоча й сам Момот виходив у фейсбук.
За добу вдалося подати в місто 1,5 МВт електроенергії – середнє місто споживає 50–150 МВт постійної потужності. Подані 1,5 МВт становлять близько 2% від мінімальної потреби, тому «критичні» водоканал, тепломережі й центральна районна лікарня продовжували працювати нестабільно, з періодичними відключеннями.
Так само нестабільно працювала й моя психіка. Першу половину доби без світла я провела в тривозі й істериці, бо просто не розуміла, що робити. Такий стан заціпеніння завжди супроводжує мене з відключеннями, особливо якщо вони «позапланові» – ну, через атаки РФ, а не за графіками ДТЕК.
У 2022-му по підстанції у Вишгороді вже «прилітало»: це була осінь і хоча б світловий день був довший, а на вулиці – тепліше. Тоді без світла ми сиділи три дні. За відчуттями було не легше: «пунктів незламності» було в рази менше, енергетики й міська влада мало говорили про ситуацію в енергосистемі й терміни відновлення світла, у нас не було ні зарядних станцій, ні нормального генератора, навіть зв’язок тоді не ловив – пам’ятаю, що шукала «Е-шку» на даху свого будинку
29 грудня, понеділок
Третій день був морально найскладнішим. По місту скрізь гуділи генератори. Зараз рано темнішає, тому вже під вечір у місті не світилося нічого, крім вивісок бізнесів. Деякі продуктові магазинчики й аптеки не змогли взагалі працювати в таких умовах, генератор «МакДональдзу» теж не витримував таких навантажень.

Потужні генератори, які на кілька годин підключали для багатоповерхівок. Олена Бурковська
Для багатоповерхівок ЖК «Ярославичі» ДСНС передали генератор із власних резервів. Генератор підключали на окремі під’їзди й навіть на окремі поверхи по кілька годин, однак просили не вмикати будь-які потужні прилади: підзарядитися, подивитися на світло – ок, але бойлери та пральні машинки – під забороною.
Однак попри відключення світла, зв’язок у Вишгороді був нормальним. Звісно, у дальніх кімнатах будинку можна було чекати лише «Е-шки», але на вулиці або біля вікон навіть вантажилися короткі відео.
На третій день у соцмережах уже почали жартувати, що Вишгород отримав почесне звання «міста найчистіших холодильників». Ті, хто не встиг з’їсти свої запаси, просто викидали продукти на смітник, а самі шафи якраз вимили до Нового року.

У нас у будинку вже було холодно, бо всі зарядні станції й інвертор розрядилися, а підзарядити їх банально не мали змоги. Хоча в місті був своєрідний хаб, де можна було зарядити й інвертори, у звичайних «Пунктах незламності» дозволяли тільки телефони й павербанки. Тягнути станції чи інвертор кілька кілометрів власноруч важко. Після роботи батько займався «домашнім заживленням будинку».

«Тиждень може не бути світла у Броварах і Вишгороді», – заявив нардеп Сергій Нагорняк в ефірі телемарафону. За його словами, «ураження були максимальними» – росіяни влучили ракетами з касетними боєприпасами по Київській ГЕС і підстанції.
Тоді, за даними ДТЕК, найскладніша ситуація була не у Вишгороді, а в Броварській і Бориспільській громадах, де світло давали за графіком 3/5 – три години з електрикою й п’ять без. Найбільше дратувало, що про Вишгород мовчить ДТЕК – поки сусіднім Броварам і Борисполю давали хоч трошки світла, на сайті взагалі не було інформації про екстрені або аварійні відключення в частині Вишгорода.
Писали про «аварійні роботи» на кількох вулицях, постійно відтерміновуючи їх на чотири години. Усю інформацію про ремонти й терміни відновлення електрики вишгородці дізнавалися з районного чату від «місцевого електрика» Макса Крадожона. Коли відключення світла стали нормою для України, він створив спеціальний бот, який показує, за якими адресами в місті є світло. Додатково є тг-канали для окремих вулиць, які сповіщають про відключення й повідомляють, скільки годин без електрики була певна адреса (саме завдяки цьому чату я знаю, що світла в мене вдома не було 94 години й 25 хвилин).
Після трьох днів мовчання про Вишгород без світла в новинах або на сайті того ж ДТЕКу на сімейній нараді вирішили купувати генератор – принаймні, щоб не заморозити хату. Генератор привіз мій дядько вже під вечір: поки розібралися, як його під'єднати, як заживити інвертор і дати світло в будинок, уже за кілька годин генератор умер. Імовірно, перегрівся. Ми знову лишилися без світла й тепла. Благо, що вдалося помитися в гарячій воді й поїсти гарячу їжу. На третій день без світла чиста голова вже здається розкішшю, особливо якщо вдалося знайти теплу воду.

Наш домашній хаб із підзарядки всього: від телефонів до акумів, після того, як сім’я нарешті купила нормальний генератор – у той самий день, коли енергетики відновили електрику в місті
30 грудня, понеділок
Ремонтні роботи тривали вже четвертий день і, за словами «місцевого електрика» Крадожона, ДТЕК обіцяв відновити подавання світла у другій половині 30 грудня. Потім ввімкнення перенесли на 31 грудня.
І я взялася за текст для Віледжа – бо рік закінчувався, а підсумки року – ні. Так, сидячи біля вікна, щоб упіймати зв’язок, і з мінімальною яскравістю екрана за кілька годин вдалося дописати матеріал (якщо раптом ви ще не читали про відкриті протягом 2025 року книгарні, то тепер зобов’язані).
На той час багато містян підготувалися зустрічати Новий рік без світла, а деякі мешканці навіть почали організовувати спільні компанії для «новорічних шашликів». Але неочікувано для всіх у районні чати надійшло повідомлення, що енергетики почнуть планове заживлення міста близько 16:00, тож треба вимкнути всі побутові прилади з розеток, щоб не навантажити енергосистему. Тоді ж вимкнули генератори в котельнях і водоканалі.
Уже за 15 хвилин заживлення перенесли на 19:00, тому Вишгород почав «охолоджуватися» без тепла. Але районний чат гудів, й усі з нетерпінням чекали на світло. О 18:40 світло почали давати в місто – заживлювали поетапно за фазами: буквально по одному будинку. У багатоквартирних електрику спершу давали в під’їзди й спільні коридори. Приватний сектор лишили насамкінець.

Жарти в районному чаті на четверту добу без світла, коли о 19:00 перші будинки реально отримали світло
Уже за двадцять хвилин світло знову зникло по всьому місту – напруга в мережі була по 17–20 вольтів [В Україні й більшості європейських країн нормальна напруга становить 230 вольтів. За напруги в 17–20 – навіть лампочка не загориться]. Але відновлення світла не припинили: наступні 12 годин енергетики поступово заживлювали міські будинки.
Близько 00:00 на 31 грудня в області прозвучала повітряна тривога, а це означає, що всі ремонтні роботи, й, зокрема, відновлення електрики, припиняються. Однак попри це все, вулиця, на якій живе редакторка Віка, отримала світло через 94,5 години. Більшість адрес пробули без світла від 89–96 годин, хоча є й «рекордсмени», яким електрику дали після 105 годин блекауту.
31 грудня, вівторок, переддень Нового року
За неофіційною інформацією від ДТЕК, Вишгород «звільнили» від графіків – у частині будинків вони дійсно не діяли й світло не вимикали взагалі, проте ще кілька адрес досі не під’єднали до спільної системи й вони лишалися без електрики.

Того ж дня усе місто знову занурилось у темряву – на п’ять годин, бо довелося перемикати Вишгород із тимчасової на постійну лінію. Зустріти Новий рік у Вишгороді вдалося вже з електрикою. Але навіть на цьому примусові вимкнення всього міста не припиняються – під час написання тексту частині Вишгорода «екстрено» вимкнули світло, а 3 січня знову проводитимуть «регламентні роботи на енергомережі».