Громадська робоча група «Житній буде жити» презентувала концепцію розвитку Житнього ринку.

Ініціаторами громадської ініціативи «Житній буде жити» виступили архітектор Павло Пекер та шеф-кухар і громадський активіст Євген Клопотенко.

Основою концепції став підхід гіпердемократичної архітектури – коли громада виступає замовником проєкту, а архітектори розробляють проєкт виходячи з її запиту. Її розробили на основі соціологічного дослідження, яке провело Nobr Research & Design agency.

Компанія Inzhur також представляла концепцію оновлення Житнього ринку. Цю концепцію компанія зможе втілити, якщо ринок віддадуть під приватизацію, а вона – виграє на аукціоні. У процесі відновлювальних робіт планують провести капремонт зі «збереженням архітектурно-планувальних рішень й удосконаленням доступності ринку». 

Яким може бути оновлений ринок

Концепція від «Житній буде жити» передбачає оновлення будівлі та прилеглої території без зміни її архітектури, кажуть в команді. Основна ідея – зберегти Житній як продовольчий ринок і водночас зробити його багатофункціональним міським простором, який працюватиме цілий день.

Прилегла територія

Перед ринком є транзитний тротуар із потрісканим асфальтом, де люди не зупиняються. Там пропонують створити громадський простір із лавками й зеленню. Також зробити зону Kiss & Ride [короткочасна зупинка для висадки або посадки пасажирів], щоб можна було швидко висадити пасажирів. Повноцінну парковку зробити неможливо, кажуть в команді, тому залишити авто радять на автостанції поряд.

Вулицю Житньоторзьку, що прилягає до ринку, планують перетворити на mixed-use простір – спільний для пішоходів і технічного транспорту (швидка, пожежна, технічні служби). Влітку тут є тінь від будівлі, тому можна зробити точки торгівлі, вважають в команді.

Щодо самої площі перед ринком – між нею та другим ярусом ринку вже є безбар’єрний перехід, тож простори можна інтегрувати між собою. Тут можуть відбуватись ярмарки, концерти, благодійні події.

Перший поверх

Основна функція залишається – продаж продуктів. Тут розмістять торгові ряди, адміністративні приміщення, кухні закладів, зону завантаження, розвантаження і служб доставки, оновлений санвузол. Біля входу облаштують навігацію й інформаційну стійку.

Другий поверх

На другому рівні передбачили кафе, бістро й кав’ярні, пов’язані з торгівлею на першому поверсі: продукти можна буде доставляти підйомниками просто знизу. Тут також з’явиться універсальний простір для подій – виставок, барахолок, лекцій чи майстер-класів. Частину площі відведуть під дитячий простір.

Третій поверх і тераса

Третій рівень пропонують перетворити на мистецький простір із відкритою платформою, який працюватиме як галерея чи майданчик для перформансів.

Підвал

У підвалі вже є холодильні камери й складські приміщення. Їх пропонують використати для логістики та зберігання товарів, щоб основний простір ринку працював безперебійно.

Спадщина і безбар’єрність

На запитання Віледжа «Як охоронний статус об'єкта культурної спадщини, який отримав Житній ринок, впливає на концепцію?» Павло Пекер відповів: «Ми не плануємо втручатися в історичну архітектуру. Єдине що ми хочемо зробити безбар’єрний доступ. Встановити пандуси й ліфти можливо, але це потребуватиме наукового супроводу і погодження з органами охорони культурної спадщини».

Також під час презентації команда згадала ВДНГ як успішний приклад управління державним підприємством. Ну зустрічах щодо концепції команда радилась з директором ВДНГ Євгеном Мушкіним.

Як пропонують управляти ринком

Ініціатива «Житній буде жити» також представила модель управління, яка передбачає збереження ринку у власності громади. Пропонують провести відкритий конкурс на посаду директора комунального підприємства із залученням громадськості. Також хочуть оновити статут чинного КП і упровадити наглядову раду та механізми спільного управління.

Вартість першої черги ремонтних робіт оцінюють у 118 мільйонів гривень – цього має вистачити, щоб оновити перший поверх без повного закриття ринку, кажуть в команді.

У найближчі тижні концепцію планують представити міській владі. Ініціатива наполягає, щоб її розглянули на рівні Київради разом із раніше запропонованими варіантами приватизації або оренди ринку.

   

Міський голова Віталій Кличко не підтримав дві петиції щодо Житнього ринку. В одній автори виступали проти його приватизації, а в іншій – за. Віледж розібрав усі сценарії для Житнього ринку й хто в них зацікавлений.

Обкладинка: Сергій Мирошніченко для Віледжа
Візуалізації: надані Віледжу робочою групою «Житній буде жити»