Флорівському цвинтарю на Замковій горі планують надати статус памʼятки
Флорівському цвинтарю на Замковій горі планують надати статус памʼятки, повідомив департамент охорони культурної спадщини КМДА.

На території кладовища вперше зафіксують понад пів сотні старовинних надгробків як пам'ятки, зазначив заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з питань охорони памʼяток ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков.
Після цього питання надання статусу пам'ятки Флорівському цвинтарю розглянуть на консультативній раді з питань охорони культурної спадщини.
Що відомо про цвинтар
Флорівський цвинтар – це старовинне кладовище при Вознесенському Флорівському монастирі, одному з найдавніших жіночих монастирів Києва, кажуть у заповіднику «Стародавній Київ».
У сучасному вигляді цвинтар сформувався у 19 столітті, коли став престижним місцем поховання для київської інтелігенції, духовенства та благодійників. Поховання були платними, тож монастир отримував із цього дохід.
У 1917 році тут поховали 16 вояків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, які загинули через російських військових. Станом на 1929 рік на кладовищі було кілька сотень могил на площі близько 2,5 гектара.
Після Другої світової війни на Замковій горі облаштували радянську радіостанцію («глушилку»), що блокувала закордонні трансляції. Через це цвинтар знищили. Частину поховань перенесли на Лук’янівське кладовище, але більшість могил зруйнували у 1960–1990-х роках.
У грудні 2024 року історичне огородження Байкового кладовища почали демонтувати. Розбирали огорожу зі старої частини кладовища, щоб замість неї побудувати нову.
Тут замінювали старе огородження на нове з клінкерної цегли. Це пояснюють необхідністю підпірних стінок на місцях зсуву. Проте на окремих ділянках зʼявилися монолітно-каркасні конструкції, каже пам'яткоохоронець Дмитро Перов.
У березні міський голова Віталій Кличко підтвердив, що не вся огорожа кладовища історична. Згідно з паспортом об’єкта культурної спадщини, офіційний статус пам’ятки мають надбрамна церква, Католицькі й Лютеранські ворота та певні секції цегляного паркану з металевими ґратами.
Обкладинка й фото: департамент охорони культурної спадщини КМДА