Видання Dezeen написало про те, як українська дизайнерка Оксана Долгоп'ятова облаштувала офіс для нотаріуса, що нагадує приватну художню галерею на вулиці Терещенківській.

З одного боку будівля виходить на парк Шевченка, а з іншого – на тихий внутрішній дворик. Загальна площа офісу становить 88 м2. Приміщення розташоване на першому поверсі історичної будівлі. Офіс спроєктували для нотаріуса Анни Бакай.

Оксана Долгоп'ятова зараз мешкає в Мілані. Вона реалізувала цей проєкт повністю дистанційно за допомогою відеодзвінків. У технічному завданні замовниця просила створити «гібридний простір» і «місце сили» для своєї команди.

Стіни та стелі вкрили штукатуркою з додаванням конопляних волокон. За словами Долгоп'ятової, цей інтер'єр фокусується на зв'язку із землею та внутрішній силі.

Робочі кабінети, зона рецепції, кухня та ванна кімната розташовані навколо центрального коридору. Зал обрамлений дерев'яними панелями. Скульптор Андрій Возницький виготовив їх із деревини старих винних і пивних бочок.

Двері та віконні рами зробили з тонованого дуба. Деякі двері доповнили бронзовими ручками у формі гілок від Philip Watts Design. У кабінеті власниці поставили письмовий стіл із кварциту секвої. Також там повісили створену спеціально для проєкту текстильну панель від Оксани Левчені.

На рецепції розмістили твори сучасного мистецтва й колекційні меблі від Тетяни Красуцької та Naturaceramica. У холі стоять скульптурні сидіння італійського бренду Riva 1920, виготовлені з переробленої деревини.

Ванну кімнату доповнили керамічною настінною панеллю Сергія Горбаня у вигляді крапель води. Там встановили підлогову раковину, але не повісили дзеркало. Дизайнерка зазначає, що так людина може зосередитися на воді й не відволікатися.

   

Українська архітектурна студія Replus Bureau провела реновацію історичної вілли 20 століття у Львові. Проєкт отримав назву «Вілла Айва» на честь фруктового саду поруч. Будинок поблизу парку Знесіння звели в 1906 році в неокласичному стилі, а в 1922 році віллу переробив архітектор Йозеф Горнунг.

Фото й обкладинка: Андрій Безуглов