У Києві знову вийшли на мітинг проти нового Цивільного кодексу
У Маріїнському парку 17 травня знову вийшли на мітинг проти нового Цивільного кодексу, пише Hromadske.

Спочатку на локації зібралися сотні людей, а згодом кількість учасників зросла до близько тисячі, за даними The Page. Акція відбулася у Міжнародний день боротьби з гомофобією, біфобією та трансфобією (IDAHOBIT). Цього дня у 1990 році ВООЗ виключила гомосексуальність із переліку психічних розладів.


Люди прийшли з плакатами з гаслами «Красти землю – це теж доброзвичайність?», «Київ проти 15150», «15150 тільки для депутатів». Серед іншого, новий Цивільний кодекс викликав невдоволення через можливу зміну набуття права власності та механізмів захисту державного майна.

Про новий Цивільний кодекс
28 квітня Верховна Рада ухвалила за основу проєкт Цивільного кодексу України 15150. Попередній законопроєкт, який розкритикували за скандальну норму про зниження шлюбного віку до 14 років, зняли, однак усього за місяць представили нову редакцію. «За» оновлений проєкт ЦК проголосували 254 нардепи, і лише двоє – Інна Совсун і Наталія Піпа – висловилися «проти».

Його текст зазнав критики в суспільстві. Згідно із цим кодексом, під час розлучення суд на свій розсуд може дати подружжю час на «примирення», якщо це відповідає «доброзвичайності». Водночас у проєкті немає чіткого визначення «доброзвичайності», заявила нардепка Інна Совсун.


Також суд може зміни прізвище людини на «дошлюбне», якщо вирішить, що вона поводилася «негідно». Окрім того, законопроєкт дискримінує ЛГБТ-людей і суперечить Європейській конвенції з прав людини, кажуть в об’єднанні «Національний ЛГБТІ-консорціум».

Петиція на сайті президента із закликом не ухвалювати новий Цивільний кодекс набрала необхідну кількість за 13 годин. Авторка петиції вважає, що новий кодекс «повертає українське суспільство в часи «домострою», робить інститут шлюбу менш привабливим і замість юридичного захисту створює ризики для подружжя».
Віледж вирішив розібратися, як поняття «доброзвичайність» трактують автори самого Цивільного кодексу, і чому «оцінка моралі» – це крок до ще більших обмежень.
Обкладинка й фото: Hromadske, Ксенія Гаврюкова