«Київська школа економіки» (KSE) купила гольф-центр на Оболонській набережній, аби перетворити його на університетський кампус. Дехто з киян привітав цю новину, зокрема тому, що територію, яка межує з парком «Наталка», хочуть зробити відкритою. Проте є і критика: приватний університет звинуватили в порушенні закону, бо для будь-яких будівельних робіт потрібно міняти цільове призначення землі. Розпитали ректора KSE Тимофія Бріка про деталі проєкту, а місцеву спільноту активістів – як вони ставляться до нових сусідів. 

Для чого KSE новий кампус

«Київська школа економіки» (KSE) вже має шестиповерховий корпус на вулиці Миколи Шпака, 3 (недалеко від метро «Берестейська»). Цю будівлю у 2020 році придбала й реконструювала для університету інвестиційна компанія Dragon Capital. Таке рішення в Dragon Capital називали внеском у розвиток вищої освіти в Україні. Спочатку KSE просто користувалась будівлею, але у 2022 році викупила її, заплативши лише половину вартості.

Корпус KSE на вулиці Миколи Шпака біля станції метро «Берестейська». KSE

Будівля на Шпака дозволила KSE збільшити кількість студентів до понад тисячі. Зараз KSE планує розширитися ще більше – і цього корпусу вже не вистачає, пояснюють там. 

«Нам потрібен кампус, бо ми ростемо, – пояснює в коментарі Віледжу ректор «Київської школи економіки» Тимофій Брік. – Зараз у нас понад тисяча студентів, водночас більшість навчається безплатно завдяки грантам. З новим кампусом зможемо навчати дві-три тисячі».

Нерухомість для нового кампусу шукали два роки, каже він. «Ми переглянули понад 140 комерційних об’єктів, перш ніж зупинилися на цій локації». 

Що планують зробити 

Навчальні корпуси з лабораторіями та мейкерспейсами. KSE планує зробити корпуси, де готуватимуть математиків, інженерів і фахівців високих технологій. Там будуть аудиторії, лабораторії та мейкерспейси – це спільні простори з обладнанням для навчання, дослідження та створення прототипів. Мейкерспейси хочуть відкрити для студентів інших навчальних закладів.

Обіцяють, що для навчальних корпусів адаптують уже наявні споруди, нових – не будуватимуть. «Уже наявних приміщень достатньо – майже 15 тисяч квадратних метрів. Спершу ми адаптуємо частину приміщень під навчальні аудиторії, спільні простори. Це дасть змогу досить швидко запустити університетське життя на новій локації, – каже Брік. – Далі відбуватиметься розвиток дослідницьких лабораторій, розширення можливостей для стартапів і R&D, зон для командної роботи над проєктами».

Візуалізації холу в майбутньому кампусі. Тимофій Милованов

Над проєктом працює архітектурне бюро Forma. KSE вже має попередні рендери інтерʼєру, але поки не оприлюднює їх. «Детальні візуалізації теж обов’язково будуть, але трохи пізніше – коли ми завершимо всі ключові рішення щодо функціонального зонування й технічної реалізації, обговоримо потреби з громадою», – каже він.

Паралельно в університеті розмірковують над наповненням для лабораторій і дослідницьких центрів. Для цього, зокрема, KSE укладає контракт на три мільйони доларів з американським коледжем Olin College of Engineering. «Вони стануть sister institution для нашої інженерної школи: їхні викладачі працюватимуть у Києві, наші – їздитимуть на стажування до США. Разом ми створимо середовище, у якому навчання одразу пов’язане з практикою, щоб студенти могли збирати роботів, проєктувати й тестувати моделі», – каже Брік.

Будівлі гольф-клубу перетворять на навчальні корпуси. KSE

Укриття. На нижніх поверхах будівлі планують облаштувати укриття. 

Відкрита територія. На території майбутнього кампусу планують організувати рекреаційну зону. Разом із громадою Оболоні хочуть відновити літній кінотеатр. Територію обіцяють відкрити для киян. Зараз у KSE ще розмірковують над форматом.

«Наприклад є ідея, щоб удень це була відкрита територія, з пішохідними маршрутами, зеленими зонами, простором для подій і відпочинку, літнім кінотеатром. У нічний час, як і в багатьох європейських кампусах, можуть діяти певні обмеження – це питання безпеки, – каже Брік. – Можливо, що на території залишиться якась символічна межа – невелика огорожа або зелене зонування. Але точно не буде глухих стін. Надихаємося в цьому підходами провідних університетів, які нам близькі за духом – MIT, Гарвард, ETH Zurich. У них часто є «напіввідкриті кампуси»: ядро, де працюють студенти, і зовнішній шар – простір для міста».

Спорт. Поле для гольфу залишиться на території. «І хоча гольф – не перше, що спадає на думку, коли чуєш «університет майбутнього», ми вирішили, що це крута фішка. Кампус має бути не тільки про навчання, а й про відпочинок, рух, події. Спортивні змагання – це частина культури топових університетів. Принстонський університет має багату історію в гольфі, з численними національними чемпіонатами. Стенфорд має власне гольф-поле на кампусі», – каже Брік.

   

Та й хто знає, можливо, наявність гольфу допоможе нам запросити президента США на відкриття. Усе-таки всі карти в нас є: ми американський університет, і тепер буде поле для гольфу

   

Окрім великого гольфу, хочуть розвивати й інші види спорту – планують зробити поле для мінігольфа, розмірковують над спортивним веслуванням і вітрильним спортом. 

Транспорт та паркомісця. На території гольф-центру є паркінг, він продовжить працювати. Але в KSE визнають, що транспортне питання – складне. Обіцяють знайти рішення разом із громадою, архітекторами й транспортними фахівцями. «Машин, що їздять по парку, не буде», – підкреслював у своєму пості президент вишу Тимофій Милованов. 

Гуртожиток. Університет також планує придбати гуртожиток, але ще не знайшов обʼєкт, який би для цього підійшов, розповів Милованов.

Звідки гроші і як їх витратять 

У Київській школі економіки кажуть, що загальна вартість проєкту становить 40 мільйонів доларів, що зробить його найбільшою приватною інвестицією в освіту за історію України. З 40 мільйонів KSE уже акумулювала 25 мільйонів доларів завдяки міжнародним партнерам і донорам, 15 мільйонів – ще шукатимуть, розповідав Тимофій Милованов в інтервʼю «Інтерфаксу».

Із загальної суми інвестицій 18 мільйонів доларів уже витратили на придбання гольф-клубу. Милованов називає це вигідною покупкою: «Гадаю, що це просто фактор війни, і нам дуже пощастило – без війни це було б у рази дорожче…. І сама будівля насправді не 5 тисяч квадратних метрів і не 7 тисяч, як пишуть у новинах, а 14,5 тисяч плюс 5 гектарів землі в оренді. І це за 18 мільйонів доларів. Тож навіть якщо не рахувати землю та місце біля Дніпра, то це по 1200 доларів за квадратний метр! Ви в Києві спробуйте купити квартиру за такі гроші – це гуртова ціна!»

Ще 10 мільйонів доларів витратять на трансформацію комплексу для освітніх потреб і обладнання. Решта коштів – підуть на стипендії для безплатного навчання для дітей військових, ВПО, ветеранів, організацію міжнародних обмінів, конференцій.

Коли кампус зможуть відкрити 

Частину кампусу планують відкрити вже в січні 2026 року. «На практиці це може бути довше, бо є певний супротив, бо є якісь орендарі. Ми не хочемо ні з ким сваритися й хочемо дати їм час», – оговорював Милованов. 

Загалом у власності KSE дві будівлі. Одна з них має орендарів, а друга – ні. Тому перетворення почнуть із другої будівлі.  

Будівля гольф-центру, яку планують переобладнати під навчальний корпус KSE. Гольф-центр

«Найімовірніше, запуск відбуватиметься поетапно: перші навчальні простори – раніше, складніші простори на кшталт обладнаних лабораторій – трохи пізніше», – пояснює Брік.

Що не так із цими планами 

Як узагалі «Київська школа економіки» отримала в оренду землю на березі Дніпра? Американська неприбуткова організація, яка володіє університетом, купила компанію-власника гольф-клуба – ТОВ «КСГ». Разом із компанією KSE отримала нерухомість і договори оренду на дві земельні ділянки під нею на загальну площу близько 5 гектарів. 

Аналітик громадської ініціативи «Голка», фахівець із питань містобудування Георгій Могильний пояснює, що починати будівельні роботи на цих ділянках зараз – незаконно. 

«Наявні наразі будівлі гольф-центру не можна просто так використовувати як навчальні корпуси. Потрібно провести їхню реконструкцію. Ніякі «прилаштування» чи «капітальний ремонт» тут не проходять, бо йдеться про зміну функціонального призначення будівель», – пояснює він.

Згідно з договорами на оренду ділянок, вони призначені для будівництва й обслуговування обʼєктів фізичної культури та спорту (перша – для будівництва й експлуатації будівель гольф-центру, а друга – для його розширення). А згідно з Генпланом Києва, ця територія – це зона зелених насаджень загального користування. 

«Щоб можна було бодай реконструкцію провести, треба спочатку внести зміни в Генплан Києва й перевести ці 5 га парку «Наталку» в зону громадських будівель і споруд чи навчальних закладів. Такі зміни містобудівної документації дадуть змогу ще й змінити цільове призначення земельних ділянок на потрібне для будівництва кампусу. Змінювати потрібно саме Генплан столиці. Типові для Києва корупційні схеми з розробкою детального плану територій усупереч Генплану тут не проходять, бо ділянки на території парку», – стверджує він.

«Ми діємо винятково в межах чинного регулювання, у тому числі коли йдеться про технічні питання, – відповідає на це Тимофій Брік. – На першому етапі адаптації будівель йдеться про поточний ремонт, який, згідно з рішенням уряду, не вимагає окремих дозволів. Для подальшої реконструкції ми офіційно отримаємо необхідні дозволи, це займає три-чотири місяці. Водночас ми не плануємо ніяких робіт, які б вимагали змін до Генплану чи цільового призначення земельних ділянок».

Ці слова дещо суперечать тому, що казав президент університету Тимофій Милованов. У інтервʼю «Інтерфаксу» той натякав, що гольф на цій території залишають, бо «таким є призначення землі». «Ми все робитимемо повністю за законом, тому гольф залишимо [...]. Але на майбутнє ми хотіли би розширити призначення земельної ділянки, щоб воно повністю відповідало університету. Тож подаватимемо офіційно всі документи в Київраду. Це, гадаю, займе пʼять-сім років», – зазначав він.

Можливіть грати в гольф території майбутнього кампусу залишать. Гольф-центр

Що кажуть місцеві

У KSE анонсували, що планують робити цей проєкт у співпраці з урбаністами й місцевими активістами. Дійсно, після офіційного анонсу Тимофій Милованов приєднався до Facebook-групи «Парку Наталка», опублікував там пост і відповідає на запитання учасників. Крім того, KSE звʼязалася з представниками громадської організації «Парк Наталка», яка багато років відстоювала створення парку в цьому місці. 

«Будь-який бізнес, який зараз заходить на територію парку «Наталка», має комунікувати з мешканцями. Бо не бізнеси роблять покращення цьому місцю, а мешканці зробили для них покращення, зберігши цей парк. Те, що KSE вийшла на комунікацію, уже великий плюс. Бо попередній власник гольф-клубу відмовився спілкуватися з мешканцями. Тому я позитивно ставлюся [до такої зміни власника]. Я не знаю, як далі піде комунікація, але принаймні те, що вони готові долучати мешканців до проєкту, обговорювати, це добре», – каже в коментарі Віледжу керівниця архітектурної групи ГО «Парк Наталка» Богдана Бесчастна.

Парк «Наталка»

Гліб Антоненко, член ГО «Парк Наталка» та співзасновник Park Cinema Kyiv, додає: серед позитивів цього проєкту – KSE планує відкрити територію, яка багато років залишалася недоступною для киян.

«Фактично в Оболонському районі з’явиться новий публічний простір, створення якого не потребуватиме жодних витрат із бюджету міста Києва. Ми вже досягли попередніх домовленостей із KSE щодо відновлення роботи улюбленого багатьма киянами літнього безплатного кінотеатру Park Cinema Kyiv, який до 2017 року функціонував у парку «Наталка». Саме завдяки цьому проєкту свого часу вдалося оживити другу частину парку, захистити її від забудови торгівельно-розважальним центром і, зрештою, надати їй статус парку», – сказав він у коментарі Віледжу.

«Ми справді плануємо робити цей простір у співпраці – і з урбаністами, і з місцевою спільнотою. Для мене це особливо важливо, бо я сам з Оболоні», – каже Тимофій Брік.

За таку співпрацю відповідає керівниця магістерської програми з урбаністики в KSE Тетяна Водотика та її команда. 

Але вже зараз місцева громада висловлює кілька застережень щодо майбутнього проєкту. 

Перша – щоб на території гольф-клубу не було нового будівництва. «Громада проти нового будівництва, тому що це рекреаційна зона, – каже в коментарі Віледжу Богдана Бесчастна. – Узагалі ми були й проти гольф-клубу. Тільки нас ще не було тут, коли він з'явився». 

Гольф-клуб почали облаштовувати на цьому місці ще в 1999 році. Спочатку зробили поле, а у 2005 році побудували першу будівлю – на три поверхи, з рестораном. У 2019 році почали зводити другу будівлю – нібито «для зимової гри в гольф». Коли ж цю будівлю відкрили, виявилося, що це івент-хол.

«Там проводили різні заходи, весілля. Ще до повномасштабної війни це дуже дратувало мешканців, бо, оскільки це низина, звук дуже сильно розповсюджувався по набережній і заважав людям відпочивати після десятої вечора», – розповідає Бесчастна.

На території гольф-центру проводили концерти та весілля. Мешканці скаржились на гучну музику. Гольф-центр

Друге – щоб парк не чіпали. Мешканці побоюються, щоб новий власник не захотів у майбутньому забрати собі частину парку «Наталка». «У нас історія з гольф-клубом тягнеться довго. Колись попередній власник хотів зібрати два гектари парку. Наші мешканці весь час ці рішення блокували, так відстояли ці два гектари. Зараз цю частину ми називаємо «дубовою рощею», – розповідає Бесчастна.

Третє – щоб на території парку не їздили машини. Місцеві мешканці також стурбовані додатковим транспортним навантаженням на район, яке може спричинити відкриття кампусу. Ці думки вони висловили в спільноті в Facebook. 

У KSE кажуть, що шукають практичні рішення, щоби зменшити трафік. «Серед варіантів, які розглядаємо: перехоплювальні паркінги із шатлами, трансфер від метро Оболонь і, звісно, заохочення користуватися громадським транспортом або велосипедом», – перелічує Брік.

Милованов також повідомляв, що KSE може відкрити власну парковку (за мінімальну плату) для інших машин, щоби розвантажити район. 

Тут слід згадати ще одного стейкхолдера в цьому питанні – бізнесмена, власника ресторану «Прага» на ВДНГ Ігоря Тинного. Ще до повномасштабної війни він почав реконструкцію кесона – бетонної споруди, що мала стати частиною «сталінського тунелю» під Дніпром, але так і залишилася стояти на Оболоні. Через повномасштабне вторгнення проєкт зупинили, але зараз роботи вже завершують. У кесоні мають відкрити івент-хол із рестораном.  

«Проблема в тому, що до нього мають туди їздити машини, – каже Богдана Бесчастна. – Центральна алея, яку всі активісти вважають за частину парку, згідно з рішенням Київради з 2021 року, визнана проїзною частиною. Ми боролися за те, щоб вона була пішохідною зоною й жодної машини там не було. Але зараз стоїть питання, як будуть рухатися машини до кесона. Я маю надію, що мешканці відстоять цю алею. Нею зараз користується дуже багато людей, які спускаються на алею муз або до моста на Оболонській острів».

Компанія Тинного володіє не тільки кесоном, а й ще й колишнім будинком відпочинку для будівельників тунелів під Дніпром, у якому він також планує провести ремонтні роботи. За словами депутата Київради Костянтина Богатова, у цій будівлі може зʼявитися готель. І до цієї будівлі теж потрібен буде підʼїзд, кажуть місцеві активісти.

Будівля душового комбінату для будівельників секретних тунелів під Дніпром

«І власник хоче туди дорогу, бо він, можливо, розуміє вже, що через парк до нього не зможуть просто так їздити. Він намагався домовитися з попереднім власником гольф-клубу, щоби зробити підʼїзд до нього через територію гольф-клуба. Але тоді все одно може постраждати парк, бо ця дорога буде частково проходити через парк», – пояснює Бесчастна.

 

Та головне для мешканців – щоби з ними обговорили майбутні плани й врахували їхні побажання. «Якщо ми кажемо про те, який благоустрій робити на території, то це скоріше запитання до експертів. Але в мешканців ми точно можемо запитати, що вони не хочуть, щоби там було, – каже Бесчастна. – Наприклад, мешканці скажуть, щоби після десятої вечора не може бути ніякої гучної музики. Бо це таке унікальне місце, де житлова забудова дуже щільно примикає до парку. І неодноразово, ще до повномасштабного вторгнення, мешканці викликали поліцію, щоб припинити гучні концерти або весілля». 

Тимофій Брік каже, що незабаром KSE почне публічні консультації. «Ми зараз готуємо кілька заходів для спільноти KSE й для громадськості. Наприклад, відкритий пікнік, на якому можна буде познайомитися, дізнатися більше про наш університет, плани, обговорити ідеї, – розповідає він. – Найближчим часом ми також запустимо сайт кампусу, де можна буде залишити свою ідею чи пропозицію – уже зараз багато людей самі пишуть нам, і це неймовірно надихає. Багато з цих ідей дуже сильні – і ми точно хочемо їх почути й реалізувати те, що матиме найбільший сенс».