Відповідальність по всьому світу за прибирання бурульок несуть власники чи балансоутримувачі (ЖЕК, ОСББ, керівні компанії) будівель – те саме й в Україні. Однак у нас усе частіше можна побачити огороджені будівлі з повідомленнями «Обережно, бурульки», ніж реальне прибирання: бо штрафи «смішні» й це майже ніхто не контролює. У світі ж із цим жорсткіше – штрафи сягають сотень, а то й тисяч доларів, тож легше прибрати сніг і лід, ніж боротися з наслідками.

Чому фіни думають, що бурульки – це помилка конструкції будинку, а не погоди; як канадці перетворили прибирання льоду на національний вид спорту; чому в Японії простіше прибирати сніг і бурульки за сусіда, щоб не збанкрутувати – ми розібралися, як прибирають бурульки в різних країнах світу.

Дисклеймер: у європейських країнах досвід прибирання снігу й бурульок приблизно однаковий, тож ми вирішили взяти кейси з дальніх країн, які щозими стикаються зі снігопадами.

Фінляндія: «Бурульки – це помилка будинку, а не погоди»

Згідно з фінським законодавством, за безпеку даху (а отже й утворення чи не утворення бурульок на ньому) та прилеглої території відповідає власник будівлі. Якщо йдеться про багатоповерхівки, то відповідальний – обраний жителями управитель або компанія-менеджер. 

Замість того щоб стежити за прогнозом погоди, шукати відповідний час для прибирання та прибирати сніг чи бурульки, у Фінляндії думають наперед – у країні працює принцип «холодного даху». 

Головна причина утворення бурульок – втрата тепла через горище: сніг на даху тане й потім із цієї води намерзають бурульки. Будівельні норми у Фінляндії вимагають потужної теплоізоляції горищ, щоб температура на даху будинку відповідала температурі на вулиці.

Там, де принцип «холодного даху» не спрацьовує, на дахах облаштовують кабельний обігрів. Більшість сучасних будинків у Гельсінкі обладнані електричними кабелями, що вмикаються автоматично за температури +2…-5°C та розтоплюють сніг і лід, щоб не утворювалися бурульки. Також для будинків, які мають певний нахил даху, обов’язково треба встановлювати снігозатримувачі. Це спеціальні конструкції, які не дають снігу сповзати вниз.

Якщо бурульки все ж утворилися, то спершу встановлюють попереджувальні знаки про бурульки біля будівлі. Однак ці знаки не знімають відповідальність зі власника будівлі, а лише попереджають перехожих про небезпеку. Далі викликають команду покрівельників – це сертифіковані фахівці, які працюють зі страховкою та спеціальним обладнанням. У цей час на тротуарі поблизу будівлі має стояти «вартовий», який фізично не пускає людей.

Якщо не прибирати бурульки, власник будівлі отримає штраф за порушення Закону про громадський порядок – зазвичай це від 70 до 100 євро. Однак система штрафів у Фінляндії нестабільна: часто сума штрафу залежить від того, скільки заробляє порушник. Якщо людина отримала травму або загинула від падіння бурульки, «порушнику» загрожує до двох років ув’язнення – за статтями «Спричинення небезпеки» або «Спричинення тілесних ушкоджень через необережність» (ага, власники будівель також мають перевірити, чи якісно покрівельники прибрали бурульки з дахів).

Канада: «Прибирання льоду стало національним видом спорту»

У багатьох регіонах Канади взимку дуже багато снігу, криги й бурульок, а на дахах, балконах і тротуарах утворюється лід. Через те що для прибирання льоду потрібні неабияка витривалість і координація рухів, цей процес жартома прозвали «ще одним національним видом спорту» у країні. 

Однак якщо на канадських будинках регулярно з’являються бурульки, це означає, що будівля «хворіє» й «температурить» (втрачає тепло), принаймні так вважають містяни. Самі бурульки називають «крижаними заторами» (ice dams), які руйнують дахи. Відповідальність за очищення дахів від снігу й льоду лежить лише на власниках нерухомості, місто відповідає тільки за державні будівлі й мости. Приміром, на великих мостах встановлюють спеціальні кабельні системи й ланцюги, які скидають лід, щоб бурульки не падали на автівки.

У Канаді також живуть за принципом «холодне горище», але його суть трохи відрізняється від фінського розуміння. Головне – утеплити перекриття на даху й зробити вентиляцію інтенсивною настільки, щоб поверхня лишалася холодною. Так сніг не танутиме від «домашнього тепла», а на даху не ростимуть бурульки.

Також у Канаді активно використовують «дахові граблі» – це телескопічні палиці довжиною до шести-десяти метрів із широким шкребком на кінці. Завдяки таким граблям сніг можна зчищати, стоячи на землі біля будинку. Якщо прибрати більшість снігу з краю даху, на ньому не утворюватимуться бурульки, переконані канадці.

Якщо бурульки вже висять, то місце треба обов’язково позначити знаками або конусами, щоб ніхто не травмувався. Лід із багатоповерхівок прибиратимуть фахівці зі спеціальними парогенераторами – це машини, які подають пару під високим тиском, щоб «розрізати» лід, не пошкоджуючи черепицю.

За порушення правил утримання майна (неприбраний дах або територія поруч із будинком) власнику можуть виписати штраф від 70 до 550 канадських доларів. Якщо власники ігнорують бурульки на своїх будівлях, місто може прислати бригаду – але оплачувати рахунки буде власник. Зазвичай робота таких бригад дорожча у три-п'ять разів за ринкову ціну. 

Японія: «Розумні дахи й сусідство»

Боротьба з бурульками в Японії регулюється не лише місцевими правилами й законами, а й на рівні національних будівельних норм. Відповідальність за прибирання снігу й бурульок теж лежить на власниках будівель. Але через те, що тротуари супервузькі, а будинки в Японії стоять впритул одне до одного, власники будівель мають стежити, щоб сніг і лід не впали на дорогу чи до сусідів.

Через це Японію називають лідером у розробці так званих «антибурулькових» систем. На Хоккайдо встановлюють електричні й водяні системи підігріву дахів («яне-юсецу») – кабелі прокладають по всьому периметру краю даху, тож лід і сніг тануть, не встигаючи перетворюватися на бурульки. 

У найбільш снігових регіонах країни підхід до прибирання снігу й льоду закладають ще на етапі будівництва будинків, зокрема проєктують дахи з таким нахилом і покриттям, щоб сніг плавно сповзав у спеціальні «снігові кишені». Тут також встановлюють снігозатримувачі, але на відміну від європейських, японські мають складнішу форму – вони одразу подрібнюють лід на дрібні шматки, що нічого не пошкодять у разі падіння.

Якщо бурульки все ж утворюються, то біля будівель встановлюють яскраві знаки з попередженнями «Обережно, над головою!» Спеціальна техніка має прибирати льодові водоспади за допомогою роботизованих підіймачів. А в більшості міст є спеціальні муніципальні карти, на яких мешканці можуть побачити «зони підвищеного ризику падіння льоду».

Коли бурульки травмують людей, власника будівлі можуть оштрафувати за статтею «Професійна недбалість» – суми сягають десятків мільйонів єн (сотні тисяч доларів). Такі штрафи цілком можуть призвести до «банкрутства» сім’ї, тому сусіди часто допомагають одне одному з прибиранням – особливо це стосується літніх людей і вагітних. Якщо бурулька вбила перехожого, власнику загрожує до п’яти років ув’язнення за статтею «Спричинення смерті через недбалість у роботі».

Ок, а що тоді в нас? Стрічки досить?

Відповідно до Правил благоустрою, власники бізнесів мають прибирати бурульки з дахів будівель і сніг із прилеглих територій. Якщо йдеться про приватні будинки, то відповідальний лише їхній власник, а багатоповерхівки від льоду мають прибирати ОСББ, ЖЕКи й інші керівні компанії. За порушення Правил передбачені штрафи від 340 до 1360 гривень для звичайних громадян і близько 850–1700 гривень для посадовців і власників бізнесу.

Поки впровадити «розумні дахи» в Україні не можна, а десятиметрові граблі не допоможуть для багатоповерхівок, тримайте інструкцію, що робити, якщо бачите бурульки:

  • подати заявку через «1551» у Києві або службу допомоги у вашому місті;
  • знайти власника будівлі. Якщо це магазин, аптека чи офіс, його власники мають негайно обгородити територію. 

Якщо раптом бурулька впала на авто або пошкодила інше майно, справу треба зареєструвати в поліції. Також не варто переганяти авто – варто засвідчити всі пошкодження прямо на місці, а ще можна попросити відео з камер спостереження (якщо вони є поблизу).

Якщо ж бурулька впала на людину, насамперед треба викликати поліцію та «швидку» – вони зафіксують сам факт обставини й травми. У разі призначення лікування варто зберігати всі довідки й чеки, щоб потім отримати виплати від винного – того, хто не прибрав бурульки.