«Кураж» не лише повернувся на ВДНГ, але й знайшов собі там новий дім – павільйон №9 із новою назвою «КИТ». Це «перформанс-павільйон без бар’єрів» площею 3700 квадратних метрів, який створюють з архітектурним бюро «Форма», урбан-бюро Big City Lab і за підтримки Monobank. Він має стати мультифункціональним простором, де можна було би проводити й «Кураж», й інші «найкрутіші культурні події Києва». 

Директор із розвитку ВДНГ порівнює «КИТ» з українською NOMA (New Orleans Museum of Art), а засновниця «Куражу» Альона Гудкова каже, що сприймає його як «будинок культури нового покоління»: «Зараз будинки культури в кожному місті й селі вже архаїчні. Ми хочемо побудувати низку нових будинків культури, які прийматимуть дуже різні ініціативи», – каже Гудкова.

Команда «Кита» побачила black box і ризикнула

Десять років павільйон №9 на ВДНГ було видно тільки зовні. Всередині це був black box, тож коли засновниця «Куражу» Альона Гудкова разом із командою прийшла оглянути павільйон, побачила лише чорну тканину й опори павільйону, схожі на автентичні опори вокзалу. Це було у вересні 2024 року.

Надихнула й скульптура кита, розташована біля входу в павільйон, що тут з’явилася у 2021 році. Це скульптура «Київський кит» із переробленого пластику від Валерія Коршунова, яка за допомогою інтерактивного освітлення має відображати стан забруднення повітря. Поряд також розташований павільйон «Дари моря», біля якого з радянських часів і до 90-х років стояв муляж Синього кита, а всередині павільйону був справжній 12-метровий скелет.

«Щойно ми почали тут щось робити, нам написали купу повідомлень про кістки кита або пов’язані з цим, тобто китолавери на нас просто обрушилися, – згадує Альона Гудкова. – Але кістки ми не чіпали, а наш брендинг не пов’язаний із цією скульптурою». Водночас у неймінгу команда хоче проявити повагу до кита, розташованого по сусідству.

Айдентику та неймінг для проєкту створила креативна агенція Banda за донейт чотири тисячі гривень: Альона спробувала удачу на колесі фортуни на одному з «Куражів» і виграла послуги, якими скористалася за два місяці, як тільки побачила павільйон. На лого зображений «життєрадісний китовий хвіст, що крокує, розкривши обійми». Літери КИТ також натякають на «місто, місце та людей, які створюють київську тусовку». Крім того, такий неймінг називають ідеальною метафорою для павільйону, форми якого порівнюють із ребрами та плавниками кита – «величної й розумної істоти, що фільтрує хаос і залишає лише суть». 

Кримський черепашник та освітлення від Expolight: що всередині павільйону 

Журналістів запрошують у павільйон за три дні до проведення першої події, «Куражу», який відбудеться 10–11 травня. Біля основного входу вже стоїть корт від бару «Синичка», який може стати тут постійним. У павільйоні все ще триває ремонт, тому просять одягнути каски.  

Усі три входи до павільйону «КИТ» роблять безбар’єрними, як і зони фудкортів. Пандуси обіцяють зробити до червня.

Інклюзивність пропонують розглядати не лише як доступність фізичних приміщень, а в ширшому значенні: «Кураж» був першим масовим фестивалем, який публічно підтримав ЛБТК+ ком’юніті у 2015 році, – згадує Альона Гудкова. – Тому «КИТ» – це і про культурну безбар’єрність. Ми відкриті, щоб тут відбувалися події освітнього характеру, наприклад, я би хотіла тут поговорити про сексуальну освіту, зокрема й для ветеранів з інвалідністю».

Після «Куражу» павільйон планують закрити ще приблизно на тиждень, щоби доробити ремонт, а потім уже відкриють остаточно. Загалом ремонт роблять усього півтора місяця, хоча проєкти такого масштабу можна робити й два роки, вважає засновник урбан-бюро Big City Lab Максим Яковер.

Коли в 1950-х роках на ВДНГ побудували павільйон №9, це був фактично дах з опорами, де проводили виставки машинобудування та демонстрували «передові тогочасні технології». У 1979 році тут зробили ремонт, прибудувавши стіни й технічні приміщення. Далі павільйон виконував роль концерт-холу та місця для знімань українських телешоу, а потім і складу.

«Спершу цей павільйон існував як дах, що тримав конструкцію, інше добудували в різні часи, – розповідає засновник бюро «Форма» Олексій Петров. – Тож нашою основною метою було позбавити простір усього зайвого й відновити павільйон у тому вигляді, як він був задуманий архітекторами на початку».

Наприклад, вирішили зняти фарбу на підлозі, щоб надати павільйону сучаснішого вигляду. Під час робіт у центрі зали знайшли плитку із зображенням київського каштана, яку вирішили розчистити та зробити однією з найважливіших знахідок павільйону. 

Планують вимивати й фасад павільйону, облицьований плиткою з кримського черепашнику, до якого поки що немає доступу, каже директорка перформанс-павільйону Анна Лукашевич. Крім того, у просторі лишили автентичні рами вікон. Усі вікна та двері вирішили зробити прозорими, щоб наповнити колишній black box світлом. Таке рішення відкрило вітрину на інші павільйони й дало змогу інтегрувати «КИТ» у загальний комплекс, додає Олексій Петров. 

У павільйоні домінує зелений колір. «Колони в просторі були зеленуватого простору, але ми додали йому виразності, – каже Петров. – Загалом зелений колір металевих конструкцій уперше почав використовувати департамент транспорту американського штату Орегон – інженери вперше запропонували проєкт зеленого моста. До цього всі інфраструктурні споруди фарбували в чорно-жовті кольори, щоб їх відокремлювати від ландшафту, а тепер металева конструкція мала ніби розчинитися в природному оточенні».

Простір ще планують розвивати в процесі роботи, зокрема зробити там зонування та повісити шумо- та світлопоглинанні штори, які могли би створити блекаут-обстановку для проведення театральних вистав і перформансів. 

Концепцію внутрішнього й зовнішнього освітлення розробляє Expolight. Базове та сценічне світло планують зробити динамічним і використовувати залежно від івенту – наприклад, театральні постановки чи рейви потребуватимуть додаткового освітлення. 

«Expolight кредитують нас на вісім мільйонів гривень, бо зараз ми абсолютно під нуль закриваємо всі базові потреби павільйону. Але за кілька років ми розраховуємо повернути ці кошти», – каже Альона Гудкова. Проєкт також підтримав Monobank, вклавши 1,1 мільйона доларів, розповідає голова правління АТ «Універсал банк» Ірина Старомінська.

Фонтан і павільйон «Культура»: що довкола «Кита»

Відновлюють не лише павільйон, але й простір довкола нього. Наприклад, у 2023 році відремонтували фонтан навпроти павільйону, який не працював кілька років. У зоні біля фонтану також можна буде проводити події, як-от заняття з йоги чи шахові турніри.

До відновлення скульптури кита залучили її автора, Валерія Коршунова. Скоро кит знову змінюватиме кольори, враховуючи кількість опадів, пору року та дані системи моніторингу якості повітря та води. 

Навпроти «КИТа» також триває ремонт у павільйоні «Культура». Його ремонтуватимуть за американські кошти в межах тристороннього договору, розповідав Віледжу директор із розвитку ВДНГ Євген Мушкін. Над концепцією також працює архітектурне бюро «Форма». 

Основний комплекс робіт у павільйоні планують завершити до кінця травня, а в червні хочуть анонсувати програму з виставками сучасного мистецтва й концертами експериментально-академічної музики, каже засновник бюро «Форма». Тобто два павільйони – «КИТ» і «Культура» – працюватимуть у діалозі й посилювати культурний вплив, додає Олексій Петров.

Які події можна проводити в «Киті»

«Нам хочеться створити великий курований сквот, куди люди зможуть приходити в будь-який день, і знати, що тут відбувається», – описує концепцію Альона Гудкова, відповідаючи на запитання Віледжа. Імовірно, «КИТ» працюватиме у форматі кураторських сезонів, залучаючи експертів у різних напрямах.

Команда «КИТа» ще наприкінці березня оголосила open call для митців, проєктів і бізнесів. «Комусь просто потрібна тусовка на десять людей, але в нас для цього є зона навколо фонтану, – каже Гудкова. – У павільйоні би хотіли більше працювати з проєктами, які вже відбулися, але потребують бусту для розвитку, і яким потрібна нова аудиторія». 

Наприклад, про музичні події спілкуються з Національною філармонією та Rhythm Buro, які проводили тут події раніше. Тож потенційно можна буде відвідати й рейв, і відкриту репетицію симфонічного оркестру.

Перформанс-напрями планують розвивати з режисерами та студентами режисури, зокрема вже мають домовленості з Театром Ветеранів та Іваном Уривським. З останнім 9–10 серпня проведуть електронно-етнічну подію «Вирій» на зелених полях ВДНГ. 

«Це безпрецедентно дорога історія, ми витрачаємо 25 мільйонів гривень за два дні на реалізацію, – коментує Альона Гудкова. – Нас підтримують Universal Bank (Monobank) і Visa. Буде 2000 квадратних метрів табору й безбар’єрні поля для людей з інвалідністю та на кріслах колісних. У цьому проєкті ми також хочемо працювати з іноземною аудиторією, яка зараз живе в Україні».

Крім того, у 2025 році планують зробити найбільшу Маланку в Україні та прийняти 150 маланкарів з усіх регіонів заходу України, щоби «продемонструвати українську спадщину в доволі масштабному форматі». З ближчих за датою подій – День вишиванки 15 травня, коли виробників вишиванок хочуть зібрати в одному місці. А ще 31 травня в «КИТі» відбудеться «reunion усіх superhumans і їхніх родин», які обрали безбар’єрний павільйон для перших великих зборів, додає Альона Гудкова. 

Розклад подій на травень і червень можна подивитися за посиланням. Спочатку тут планують робити по три-чотири події на тиждень, а з часом вийти на стовідсоткову заповненість. Тут можна проводити заходи на умовах конкурсу або на комерційних за будь-яким напрямом: мистецтво, спорт, театр, музика.  

Поки що «КИТ» має договір оренди павільйону на три роки, але цей термін пов’язаний із юридичною процедурою, зазначає директор із розвитку експоцентру Євген Мушкін: «Ми хотіли би, щоб «КИТ» став постійним резидентом ВДНГ».

«Моя висока мрія – побачити тут Марину Абрамович, яка дає безплатну лекцію для киян. Усе всередині павільйону й зовні всіяне людьми, великі екрани, і всі її чують, – додає Альона Гудкова. – Але я вважаю, що передусім треба полонити серця українських митців, і лише згодом робити ставки на закордонних».