Просто перекрити вулицю для автівок – ще не значить зробити її пішохідною (як видно з прикладу Бессарабського проїзду). Альтернативну концепцію «Ярославового Валу без бар’єрів», яка «балансує інтереси і нікого не дискримінує», запропонували в архітектурному бюро Archimatika, розмістивши на вулиці сітілайти з візуалізаціями оновленого Ярвалу.

Cітілайти від Archimatika на Ярославовому Валу. Сергій Мирошніченко для Віледжа

Там підкреслюють, що їхня візія – це не проєктна пропозиція, тобто проєкт не планують втілювати просто зараз, без залучення мешканців і фахівців-транспортників. Це радше привід подумати та подискутувати не лише для урбаністів, але й для містян.

У архітектурному бюро розглядають концепцію shared space, за якою всі учасники руху мають пересуватися в одному просторі на рівних умовах, без світлофорів чи бордюрів. Це має збалансувати інтереси пішоходів, велосипедистів і водіїв авто, кажуть в Archimatika.

Ярославів Вал. Сергій Мирошніченко для Віледжа

Візуалізація вулиці. Archimatika

Яким може бути Ярославів Вал у форматі shared space і чому в архітектурному бюро обрали саме такий формат діалог із містом, яке кілька років тому провалило спробу зробити вулицю бодай частково пішохідною, запитали в директора Archimatika Дмитра Васильєва.

Ярославів Вал. Сергій Мирошніченко для Віледжа

Візуалізація вулиці. Archimatika

Ярославів Вал: попередні спроби

У годину пік вулицею Ярославів Вал рухається 82% пішоходів і лише 18% автомобілістів. Принаймні про це свідчить дослідження «Агентів змін» і CEDOS, яке проводили ще у 2017 році. Згідно з ним, автомобілі заповнюють більше як половину вулиці (52%), а пішоходи лише третину (33%), решту займають дерева. Тобто один автомобіліст використовує майже у сім разів більше площі, ніж пішохід. 

Після таких підрахунків «Агенти змін» запропонували закрити для автомобілів відрізок Ярвалу від Франка до Стрілецької. Пропозицію спочатку підтримали в КМДА, пообіцявши закрити відрізок вулиці в тестовому режимі. Утім, за день до початку експеримент перенесли на вересень через «недостатню підтримку громадськості» (на сайті Київради також зареєстрували петицію проти перекриття вулиці). Іншими словами, експеримент так і не реалізували. Пізніше в КМДА повідомили, що розробляють проєкт пішохідної зони на Ярославовому Валу, але громадськість так його і не побачила.

Чому Archimatika обрали такий формат діалогу з містом

Дмитро Васильєв

   

Наш офіс розташований неподалік вулиці Ярославів Вал – ми нею часто ходимо й любимо цю вулицю. І нас зачепив «мотив» вулиці, з якою ми часто контактуємо, ніби музиканта, який наспівує мелодію, яку він десь почув. Крім того, це популярний пішохідний маршрут – і є великі шанси, що саме тут наша комунікація буде «почута».

Ми комунікуємо свої цінності через архітектуру, бо ми архітектори. Тим паче йдеться про простір. А мова простору – це архітектура. 

Ми не пропонуємо реалізовувати саме цю концепцію. Наша візія – не проєктна пропозиція. Радше привід подумати й подискутувати. 

Завдання залучити містян до урбаністичного й архітектурного дискурсу для нас важливе, бо місто існує для мешканців. Більшість містян не є архітекторами, дизайнерами чи містопланувальниками. Але їхня думка вирішальна. Значить, діалог потрібно вести саме з ними. 

Ми звикли до своїх міст – і часто не помічаємо неінклюзивних вулиць, розбитих чи запаркованих хідників, рекламного хаосу, витоптаних газонів тощо. Це сприймається, як норма – хоча не є нормою. 

За допомогою цієї візії Ярвалу ми закликаємо містян подивитися на місто по-новому. Уявити місто мрії, кожен для себе. 

Крім того, сподіваємося, цей проєкт зіграє свою роль у популяризації архітектури й урбаністики як галузі знань. Базові знання з урбаністики мали б стати таким самим мастхевом, як правила гігієни. 

Користувацького досвіду від контакту з якісними міськими просторами, на жаль, в Україні бракує. Ми вирішили дати можливість містянам хоча б подивитися на альтернативу та побачити потенціал знайомих місць.

Як може працювати shared space для водіїв і пішоходів 

Концепція shared space – для вулиць із великою кількістю пішоходів, які мають рухатися на рівних з автомобілями й велосипедистами. Вулицю розглядають як суцільний простір, де немає традиційного поділу для різних учасників руху, як-от поділ дороги на смуги. Натомість простір зонують за допомогою острівців озеленення й паблік-спейсів, поміж якими відбувається рух. Тобто для авто таки є мінімальні зональні обмеження: пішохідну зону можуть виділяти стовпцями чи насадженнями для безпеки пішоходів. Також концепція передбачає розширення тротуарів.

Під час пересування такою вулицею в учасників дорожнього руху має спрацьовувати психологічний чинник: і пішоходи, й автомобілісти, і велосипедисти поводяться більш пильно. Наприклад, водій, який рухається широкою прямою дорогою, завжди обиратиме вищу швидкість, і щоб знизити аварійність, у ЄС застосовують чокери, антикишені, звужені смуги. Утім, якщо простору буде візуально менше, водій обере стриманішу манеру водіння й обирає безпечну швидкість, пояснюють в Archimatika.

Ярославів Вал. Сергій Мирошніченко для Віледжа

Візуалізація вулиці. Archimatika

За такого підходу автомобільний трафік має знизитися. Це означає, що має зменшитися не лише кількість і швидкість автомобілів, але й кількість зупинок чи простоїв: рух стає рівномірнішим, а час подорожі скорочується від 13% до 60%. Має стати нижчою й кількість ДТП: наприклад, після впровадження shared space на Кенсингтон-Гай-стріт у Лондоні дорожньо-транспортних пригод стало менше на 43%.

«На рівні візії ми зберігаємо паркомісця – і знаємо, що потенціал їх забезпечити в локації є, – додають в Archimatika. – Тобто паркомісця для місцевих мешканців знайти можливо. Так само як можливо знайти місце під будівництво підземного чи наземного паркінгу для відвідувачів в ареалі».

Крім того, доступ для пожежної машини чи карети швидкої допомоги не закриватимуть. Спецтехніка діє в умовах форс-мажорів, тому для надання допомоги може зупинятися там, де необхідно, уточнюють в архітектурному бюро.

Вулиця – не лише прохідна: тут зустрічаються, знайомляться й відпочивають

За shared space вулиця має не лише транзитну функцію, але й рекреаційну. Тобто паблік-спейси, які можна облаштувати на Ярославовому Валу, мають сприяти не лише заспокоєнню автомобільного руху та зниженню швидкості автівок, але й тому, що на вулиці хочеться затриматися.

«Наразі більшість місць для сидіння належить закладам. Зокрема, це актуальна проблема для підлітків, які де-факто не мають свого місця в місті. Архітектори пропонують облаштувати компактні паблік-спейси. Міські простори – важливий елемент рівності, бо ними можна скористатися безплатно», – пояснюють в Archimatika.

Така концепція передбачає й соціальну інклюзивність (у ширшому сенсі), і фізичну безбар’єрність (доступність): вулиця має бути доступною для людей на кріслах колісних, батьків із візочками, людей старшого віку, дітей із самокатами чи дорослих із валізами.

У теорії, якщо реалізувати shared space, вуличне життя має пожвавитися. Якщо на вулиці буде більше пішоходів, то місцеві бізнеси зможуть збільшити прибутки, а також відкриватимуться нові бізнеси. Це означає, що податкові надходження до місцевого бюджету теж зростуть.

Ярославів Вал. Сергій Мирошніченко для Віледжа

Як приклад в архітектурному бюро наводять результат shared space в англійському Пойнтоні (перехрестя Честер-роуд і Лондон-роуд), де 80%стрит-рітейлерів заявили про збільшення обігу внаслідок збільшення кількості пішоходів.

Загалом прикладів реалізації shared space багато, але не всі якісно задокументовані, кажуть в архітектурному бюро. Ще один приклад – селищаАудегаске й Макінга в Нідерландах, де спромоглися зменшити швидкість автомобільного трафіку на приблизно 40%. 

В Україні прикладом можуть бути проїзди між житловими кварталами Unit.City, вважають в Archimatika, які реалізували цей проєкт: «Там ми втілили концепцію спільнопростору вперше в Україні – наскільки нам відомо. Вона працює. Поки що трафік Unit.City годі й порівнювати з трафіком Ярвалу, але за мірою заселення він зростає. Динаміка позитивна – і ми впевнені, що цей спільнопростір і надалі буде себе показувати з найкращого боку».

При shared space рух стає більш інтуїтивним, і ця концепція, за логікою, може працювати лише тоді, коли всі учасники руху дотримуються правил. Чи не створить це хаосу в переміщеннях, якщо припустити, що концепцію можна реалізувати?

Дмитро Васильєв

   

Це не проєктна пропозиція, а візія з метою викликати діалог. Але з погляду теорії та практики дати відповідь можна.

З погляду теорії. Екстраполюючи результати аналогічних кейсів – таких проблем бути не має. Концепція не нова, застосовувалася багато разів – і показувала гарні результати в різних країнах. Навряд чи люди в Україні так сильно відрізняються від англійців чи шведів. 

З приводу правил – вони є. Це правила, які застосовуються під знаком «Житлова зона». Пріоритет пішоходів та обмеження швидкості до 20 км/год. 

З погляду практики, є доступні способи тактичного урбанізму – коли рішення імплементується тимчасово, а потім аналізуються результати.