Від архітектури до соціальної інтеграції: що треба знати про повоєнне відновлення міських просторів
Починати відбудову міст під час війни складно, а часом навіть ризиковано. Але українці можуть використати цей час, щоб якнайкраще підготуватися до майбутнього. «Здобувайте знання», – радить CEO урбаністичної коаліції Ro3vit Фулко Трефферс. Його порада стосується не лише фахівців із відбудови, а й усіх українців, які хочуть впливати на майбутній вигляд своїх громад.
Ro3kvit спільно з програмою UN-Habitat працює над тим, щоб фахівці й містяни мали доступ до найкращих практик відбудови та змогли в симбіозі розробити план відновлення країни. Для цього створили платформа «Простір знань: відбудова зі змістом», де українці можуть дізнатися більше про процеси відновлення й про те, яку роль кожен може в ньому відіграти.
Віледж разом із Ro3kvit і UN-Habitat допомагають українцям розібратися в питаннях відбудови країни та діляться освітніми матеріалами, які допоможуть на початку цього шляху.
Блок 1.
Навіщо створили «Простір знань: відбудова зі змістом»
«Простір знань: відбудова зі змістом» допоможе українським архітекторам і міським мешканцям спільно розробити план відбудови країни, який збереже унікальне обличчя міст і враховуватиме потреби всіх громадян. Він об'єднує знання, які стануть корисними як для професіоналів, так і для тих, хто тільки починає вивчати процеси відновлення.
Головна мета Ro3kvit і UN-Habitat – забезпечити українців знаннями для комплексного відновлення країни. Це не просто фізична реконструкція, а інтегрований підхід, що враховує соціальні, економічні, екологічні й інші аспекти.
Матеріали у «Простір знань» зосереджені довкола шести тем, які об'єднує загальна ідея Комплексного відновлення.
1
Інтегроване планування та дизайн.
2
Безпека та стійкість.
3
Зелена трансформація.
4
Архітектура та житлове будівництво.
5
Інклюзивний процес проєктування.
6
Соціально-культурні аспекти.
За кожної теми можна знайти матеріали в онлайн-бібліотеці, серед відеолекцій і перекладів фахових публікацій.
Блок 2.
Шість тем освітнього проєкту «Простір знань: відбудова зі змістом» і як їх досліджувати
1
Інтегроване планування та дизайн
Після війни важливо відбудовувати не просто окремі будинки чи дороги, а створювати простір, де все працює разом – від житла й транспорту до зелених зон і бізнесу, зазначають у Ro3kvit. Просторові стратегії мають інтегрувати архітектуру, екологію, економіку, безпеку, культуру й інші шари міського життя. Відбудова – це можливість врахувати актуальні потреби містян і створити якісно нові простори.
Корисні матеріали
💻 Лекція «Інтегроване планування – ключ до відбудови»
(можна знайти серед відеолекцій «Простору знань»)
З лекції можна дізнатися, що таке міські шари і як комплексний підхід допомагає об'єднати різні системи міста – від підземної інфраструктури й мобільності до економіки та соціальних послуг. На прикладах із Київської області, Кривого Рогу та плану відновлення Маріуполя співзасновники Ro3kvit та експерти з просторового розвитку Фулко Треферс та Олег Дроздов показують, як інтегровані рішення впливають на реальні зміни у просторі та житті громад.
📃 Переклад книжки «Міста під тиском: стратегія проєктування відбудови міст. Бенно Альбрехт, Якопо Галлі»
(можна знайти серед перекладів публікацій «Простору знань»)
Книжка «Cities under Pressure: A Design Strategy for Urban Reconstruction» Бенно Альбрехта та Якопо Ґаллі пропонує цілісну стратегію просторового перезавантаження міст, що постраждали від війни, кліматичних катастроф або глибоких соціальних криз. У центрі уваги – перехід від технократичного підходу до реконструкції, до гнучкої, поетапної та контекстно-чутливої моделі, заснованої на принципах адаптивної циркулярності, локального виробництва, участі спільнот та інклюзивного управління.
Цей текст важливий для українських архітекторів, урбаністів, дослідників і представників органів місцевого самоврядування, оскільки формулює нові парадигми для відбудови – як політичного, соціального та просторового процесу, що має на меті не лише відновити, але й трансформувати міста у відповідь на системні виклики. У контексті відбудови України він пропонує підхід, у якому, замість повернення до минулого, обирається стратегія, орієнтована на формування більш справедливого, стійкого та гнучкого міського майбутнього.
📙 Довідник з відбудови міст від проєкту «Урбанина»
(можна знайти в бібліотеці «Простору знань»)
У довідник від офісу міських проєктів «Урбанина» ввійшли найкращі світові практики з проєктування та створення комфортних міст – на 400 сторінках зібрали практичні поради й інструкції про те, як збудувати подвірʼя, озеленити простір або облаштувати типову вулицю, площу, організувати тротуар, веломережу, інфраструктуру для громадського транспорту й автівок. Для створення книжки залучили близько 50 експертів, які працювали над довідником понад пів року.
2
Безпека та стійкість
Під час відбудови безпека та стійкість повинні стати базою для кожного рішення – від планування вулиць до роботи інфраструктури, переконані в Ro3kvit. Щоб це спрацювало, потрібен цілісний підхід: архітектура й простори мають бути готові не тільки до погодних катаклізмів чи можливих загроз, але й до економічних потрясінь. Усе це треба закладати у правила будівництва та планування міста, кажуть у команді.
Розвиток громадської інфраструктури – наприклад, центрів допомоги, локальних сервісів і гнучких міських систем – робить міста сильнішими в моменти кризи й дає змогу швидко пристосовуватися до змін. Але йдеться не тільки про фізичну безпеку. Міський простір має допомагати людям відновлюватися психологічно: потрібні місця, які запрошують до спілкування, зміцнюють довіру й дають відчуття підтримки.
Корисні матеріали
💻 Лекція «Урбаністика під обстрілами: планування, що рятує життя»
(можна знайти серед відеолекцій «Простору знань»)
Лекція пояснює, як архітектура може стати інструментом виживання. Фахівець із розробки сталого житла Руслан Антоненко й керівний директор Meuser Architekten Філіпп Мойсер розповідають, як планувати безпечне середовище у воєнних умовах: створювати укриття, аварійні маршрути, децентралізовану інфраструктуру, а також як зменшувати ризики завдяки грамотному дизайну. На прикладі Кривого Рогу розглянуто конкретні рішення для стійких міст.
📃 Переклад статті «Відновлення міст. безпека та захист у контексті міського планування та будівництва, рекомендації для України»
(можна знайти серед перекладів публікацій «Простору знань»)
Стаття присвячена комплексному підходу до безпеки та захисту в умовах війни, де архітектор не лише проєктує простір, а відповідає за безпеку громадян у ньому. Автори чітко розмежовують поняття «safety» (безпека від випадкових загроз) і «security» (захист від навмисних атак), пропонуючи цілісну стратегію для планування укриттів, безпечних будівель, автономних систем життєзабезпечення, систем евакуації та комунікації. Важливе місце займає аналіз практик інших країн (Ізраїль, Фінляндія, Швейцарія), а також приклади українських міст, які вже адаптуються до нових викликів – від Херсона до Харкова.
Стаття пропонує практичні рекомендації з інтеграції укриттів у житлову забудову, зниження поверховості, децентралізації інфраструктури, врахування психоемоційного стану мешканців тощо. Для українських фахівців це інструмент для критичного переосмислення нормативної бази та впровадження нових стандартів безпеки у просторовому плануванні.
📙 Гайд CityRAP Tool від UN-Habitat
(можна знайти в бібліотеці «Простору знань»)
Інструмент CityRAP допомагає містам підвищити стійкість до різних загроз, як-от природні катастрофи чи зміни клімату. Гайд розроблений для малих і середніх міст і включає чотири етапи: підготовка, збір інформації, аналіз проблем і планування. Важливо, що у процесі беруть участь місцеві жителі, щоб урахувати їхні потреби та проблеми. Головна мета CityRAP Tool – покращити управління містом, побудувати інфраструктуру, яка витримає стихійні лиха, і забезпечити доступ до важливих послуг, як-от вода й енергія. Цей досвід може бути переосмислений українськими фахівцями відповідно до викликів війни.
3
Зелена трансформація
«Зелена» трансформація давно стала законодавчою вимогою в більшості європейських країн, і для України вона має особливе значення. Прагнення до членства в ЄС, необхідність оновити енергетичну систему на тлі економічної нестабільності та високих цін – усе це робить сталу відбудову потребою номер один, вважають у Ro3kvit.
Ідеться не тільки про нагальні виклики. Важливо змінювати міста так, щоб вони були дружніми до природи, економили ресурси, підтримували біорізноманіття й забезпечували людям здоровіше життя. Сталий підхід до відбудови – це про нові підходи, як-от циркулярне будівництво й повторне використання матеріалів, наводять приклад експерти. Ці практики допоможуть підготувати міста до довгострокових екологічних викликів.
Корисні матеріали
💻 Лекція «Кругове будівництво як стратегія відновлення України»
(можна знайти серед відеолекцій «Простору знань»)
Як відновлювати міста, не завдаючи шкоди довкіллю? У Копичинцях громада перепрофілювала 27 порожніх будинків для внутрішньо переміщених осіб, платформа POVTORNO налагоджує обмін уживаними матеріалами, а проєкт «Хостел» від «Нео-Еко» демонструє, як із будівельного сміття створюють нові конструктивні елементи.
Лекція знайомить із круговим підходом у будівництві: повторне використання матеріалів, перероблення руїн, адаптація наявних будівель. На прикладах з України та Європи показано, як це працює на практиці – і чому саме зараз настав час переглядати будівельні стандарти в Україні.
📃 Переклад «Посібник із переробки бетону»
(можна знайти серед перекладів публікацій «Простору знань»)
Гайд «Recycling of concrete» описує досвід муніципалітету Роскілле (Данія) з впровадження циркулярної економіки через практику перероблення бетонних конструкцій безпосередньо на будівельному майданчику. Документ охоплює повний цикл – від демонтажу до виробництва нового бетону з переробленого матеріалу.
Цей гайд буде корисним для архітекторів, інженерів, муніципалітетів і замовників будівництва, які прагнуть впроваджувати принципи циркулярної економіки, зменшувати вуглецевий слід і формувати нову культуру відповідального використання ресурсів.
📙 Гайд Nature Positive від Всесвітнього економічного форуму
(можна знайти в бібліотеці «Простору знань»)
У посібнику містяться рекомендації для міст, які хочуть стати дружніми до природи, інтегруючи природоохоронні принципи у свою стратегію розвитку. Дослідники наочно пояснюють, як міста залежать від природи, і вчать оцінювати вплив на екосистеми. Гайд буде корисним для міських управлінців, архітекторів і бізнесів, які хочуть зменшити негативний ефект від урбанізації та покращити екологічну ситуацію в місті.
4
Архітектура та житлове будівництво
Відбудова після руйнувань – це не просто про заміну знищеного. Це можливість змінити підхід до планування архітектурних об’єктів і, зокрема, житла, орієнтуючись на те, що потрібно людям зараз і що знадобиться в майбутньому, зазначають у Ro3kvit.
Щодо житла, важливо тримати фокус на якості, доступності, помірній вартості й довговічності, підкреслюють у коаліції. А щоб пришвидшити відбудову, потрібні простіші регуляції та чіткі правила для проєктування.
Корисні матеріали
💻 Лекція «Житлова криза: чи вирішить її відбудова?»
(можна знайти серед відеолекцій «Простору знань»)
Лекція аналізує глибинні причини житлової кризи в Україні – від застарілого житлового фонду до відсутності системи соціального житла. Чому компенсація – лише тимчасове рішення, і які підходи потрібні для створення справді доступної, різноманітної та стійкої житлової системи? Відповіді на ці запитання шукають наукова співробітниця Інституту європейського урбанізму Галина Сухомудь і директор Агенції просторового розвитку Вінниці Назар Коваленко.
📃 Переклад статті «Задовільнення житлових потреб ветеранів збройних сил: вивчення можливостей співпраці й управління»
(можна знайти серед перекладів публікацій «Простору знань»)
Дослідники Стерлінгського університету Стів Рольф та Ізобель Андерсон проаналізували, як добровільні партнерства між державними установами, ветеранськими організаціями й третім сектором у Великій Британії впливають на житлову ситуацію ветеранів. Їхній висновок? Ефективні механізми підтримки можуть бути створені без законодавчого примусу – а завдяки мережевому управлінню, заснованому на довірі та спільних цілях. Зокрема, через локальні форуми, центри формату «єдиного вікна» та спеціальні посади навігаторів для ветеранів.
📙 «Альбом безбар'єрних рішень» від Big City Lab, ГО «Безбар’єрність» і Мінрегіонів
(можна знайти в бібліотеці «Простору знань»)
Альбом показує, як застосовувати принципи універсального дизайну та доступності на конкретних реалістичних прикладах. Це практичний посібник, який включає чотири розділи з рекомендаціями для ґанків і подвір'їв, вулиць, громадських просторів і будівель. У кожному розділі містяться рішення для нового будівництва й адаптації наявних просторів, а також «бар'єрні» рішення – наочні приклади небезпечних рішень.
5
Інклюзивний процес проєктування
Інклюзивність у відбудові – це не просто принцип, а необхідність для ефективного й справедливого відновлення міст, переконані в Ro3kvit. Процес має будуватися на прозорих і чітких механізмах: із визначеними ролями учасників, зрозумілими правилами ухвалення рішень і системою підзвітності, зазначають у коаліції. Децентралізація має посилитися – місцеві громади й органи влади повинні мати реальний вплив на планування й розподіл ресурсів.
Корисні матеріали
💻 Лекція «Партисипативне планування та роль мешканців у відбудові»
(можна знайти серед відеолекцій «Простору знань»)
У лекції йдеться про те, чому планування неможливе без участі людей. Урбаніст Вадим Денисенко й нідерландський архітектор і дослідник Фулько Трефферс розповідають, що таке партисипація не на словах, а на практиці. Через приклади з України, де залучення мешканців змінило простори й підвищило ефективність проєктів, урбаністи доводять, що партисипація – це інструмент не тільки демократії, а і якісного середовища. А також пояснюють, як її забезпечити.
📃 Переклад фрагменту книжки «Державні та міські архітектори: роль проєктного лідерства в розвитку просторової якості та культури організації архітектурного середовища»
(можна знайти серед перекладів публікацій «Простору знань»)
У книзі португальський архітектор та урбаніст Жуау Бенту досліджує роль державних і міських архітекторів у Європі як провідників просторової якості та культури створення місць. В Україні вже назріло питання про переосмислення ролей і відповідальності у процесах планування й відбудови. Матеріал може стати базою для фахової дискусії, а описані в книжці моделі – орієнтиром у реформуванні системи архітектурної політики, підвищенні якості середовища та посилення ролі архітектора у формуванні публічного простору.
📙 База знань «Міста після війни: міжнародний досвід» від проєкту Urban Reform
(можна знайти в бібліотеці «Простору знань»)
На платформі зібраний досвід відновлення шести міст: Роттердам, Варшава, Берлін, Хіросіма, Сараєво та Бейрут. Так, досвід відбудови Варшави може дати цінні уроки для міст, які прагнуть зберегти свою історичну спадщину, але також думають про свій розвиток і нові, сучасні ідеї, зазначають в Urban Reform. А центральною ідеєю відновлення Сараєво стало збереження культурної різноманітності. Цей приклад може бути корисним практиками роботи з культурою: від захисту, досліджень та освітніх заходів до співпраці з інституціями.
6
Соціально-культурні аспекти
Відбудова має охоплювати не тільки будівлі й дороги, а й соціальне та культурне життя місця. Люди мають бути в центрі цих процесів – тоді відбудова допоможе зберегти ідентичність і підтримати згуртованість, вважає команда Ro3kvit.
Посилення місцевої ідентичності – через роботу зі спадщиною, колективною пам’яттю, створення інклюзивних громадських просторів і залучення людей до рішень – дає відчуття приналежності й безперервності життя. Якщо робити акцент на розвитку соціальної інфраструктури, освіти та культурних проєктів, відбудова зможе не просто повернути міста до життя, а створити сильні спільноти, готові до викликів майбутнього, зазначають у коаліції.
Корисні матеріали
💻 Лекція «Як культурна спадщина стає частиною відновлення України»
(можна знайти серед відеолекцій «Простору знань»)
Радянська архітектура для когось є частиною знайомого міського ландшафту, а для когось – символом непростих історичних етапів. Виклик полягає в тому, щоб інтегрувати ці різні погляди, а також знайти баланс між збереженням спадщини та трансформацією середовища.
Адже відбудова стосується не тільки зруйнованих стін, а й того, що тримає громади разом – пам’яті, досвіду, зв’язків. У лекції йдеться про те, як включати спадщину в нову реальність, не поглиблюючи травму. Через досвід громад і приклади мапування пам’яті експерти – мистецтвознавиця Дора Мерай і міська планувальниця Дарина Пасюта – пояснюють, як культурні маркери формують відчуття приналежності й допомагають відновлювати ідентичність.
📃 Переклад статті «Спадщина як питання турботи, а збереження – як піклування про матерію»
(можна знайти серед перекладів публікацій «Простору знань»)
У статті дослідниці Луш Фельдпаус і Ханна Семзу пропонують переосмислити підходи до збереження культурної спадщини через етику турботи. Вони розглядають «турботу» як практику, що охоплює взаємозв’язки між людьми, простором і матеріальним середовищем. Збереження спадщини, за їхнім підходом, – це не просто охорона об’єктів, а насамперед підтримка зв’язків, спільнот і сенсів, закладених у просторі й архітектурі.
На прикладі двох європейських кейсів – перетворення маєтку Гоф Предіков у Німеччині й оновлення історичної вулиці в Сандерленді (Велика Британія) – авторки показують, як збереження може стати інструментом соціального згуртування, відновлення довіри, участі та справедливості.
📙 Звіт «Сила соціокультурних центрів» від European Network of Cultural Centres
(можна знайти в бібліотеці «Простору знань»)
Дослідження розповідає про соціокультурні центри, які працюють у сільській місцевості в різних країнах Європи. Ці центри виконують багато важливих ролей: навчають людей, охороняють культурну спадщину та створюють місця для спілкування. Так, у сільській місцевості Чехії Broumov Monastery Cultural Centre організовує театральні постановки, музичні перформанси й екологічні воркшопи просто на природі – у горах, на лугах і в сільських дворах. Це приклад деконцентрації культури з великих міст у глибинку, що резонує з українським контекстом малих громад і деокупованих територій.
➡️ Більше матеріалів можна знайти на лендингу проєкту.
Проєкт реалізує Урбаністична коаліція Ro3kvit під керівництвом UN-Habitat за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) Федеративної Республіки Німеччина
