7 книжок, що поглиблять ваші знання про інклюзивне суспільство
Нині Україна як ніколи потребує «м’яких міст». Ідеться не просто про розширені тротуари чи пандуси, а про розбудову спільноти, яка ставить у центр людину та різноманіття її потреб, про створення спільного простору, де кожен може рухатися, працювати, вчитися, відновлюватися та почуватися частиною міського життя – незалежно від віку, мобільності, досвіду чи історії.
29 листопада у книгарні «Сенс на Хрещатику» відбудеться велика подія «М’яке Місто: День інклюзивної культури», що об’єднає експертів, митців і міських активістів у розмові про спільне творення інклюзивних міст. Вхід безплатний за попередньою реєстрацією.
Віледж разом з Uklon зібрали 7 книжок, які значно поглиблять ваші знання про інклюзивність у суспільстві.
«М’яке місто. Щільність забудови для щоденного життя»
Девід Сім
Книга Девіда Сіма пропонує бачення «м’якого міста» – комфортного, людяного та гнучкого міського середовища, у якому інклюзія – основа проєктування. Автор пояснює, як добре спроєктована щільність сприяє активному вуличному життю, змішаним сценаріям використання, доступності послуг і соціальним взаємодіям. Ось що, за словами автора, робить місто інклюзивним:
Врахування потреб людей різного віку та мобільності.
Сім наголошує, що простір має бути комфортним для дітей, літніх людей, людей з обмеженою мобільністю, пішоходів, велосипедистів. У таких середовищах містянам не треба бути «сильними» чи «спритними», щоб пересуватися та користуватися простором.
Доступність у щоденному радіусі.
Інклюзія також означає, що основні місця – магазини, робота, школа, зупинки транспорту – мають бути поруч, щоб ними могли користуватися ті, хто не має авто або не може далеко ходити.
Різні сценарії використання.
Сім говорить про важливість гнучких, змішаних публічних просторів, у яких можуть взаємодіяти люди з різними стилями життя та різними потребами. Місця, які можна використовувати по-різному, автоматично стають більш інклюзивними.
Малий масштаб і «м’якість» як форма інклюзії.
М’яке місто – це місто, де комфортно тим, хто найбільш вразливий. Коли вулиці вузькі, безпечні й зручні, вони стають доступними для тих, кого відлякують швидкі авто, шум і великі відстані.
Соціальна інклюзія через змішане житло й функції.
Сім підкреслює важливість різноманіття типів житла та функцій у компактних районах. Це дає змогу жити поруч людям із різним доходом, стилем життя й сімейним складом, а отже – зменшує сегрегацію.
«Інклюзія»
Ганна Городецька
Роман висвітлює життя учнів вечірньої школи: підлітки з біженським минулим, люди, які заразилися побутовими проблемами, матері з дітьми – усі вони намагаються знайти своє місце в суспільстві.
Інклюзія тут – саме життєва: не класичний соціальний дизайн‑підхід, а м’яке входження в освітній, соціальний простір для людей із «невидимими бар’єрами». Городецька показує, як спільнота, зокрема вчителі та школа, може допомогти людям, які стикнулися з викликами, повернути власну гідність і можливість бути частиною чогось більшого.
«73 чудернацькі трапунки з життя архітектора Щедрикова»
Ганна Бондар
Збірка іронічних теплих оповідок про життя вигаданого архітектора Щедрикова, у яких авторка поєднує професійні спостереження, міські характери й абсурдні ситуації, знайомі всім, хто бодай раз стикався з реаліями проєктування й роботи з містом.
Через легкий гумор і доброзичливу самоіронію Ганна Бондар висвітлює будні архітектора: від бюрократії й діалогів із замовниками до вуличних пригод та особистих маленьких драм. Книга створює атмосферу легкої сатири на архітектурне середовище, але водночас порушує серйозні теми: про міську культуру, професійну відповідальність і людську чутливість до простору.
«Невідповідність: Як інклюзія формує дизайн»
Кет Голмз
Кет Голмз пояснює, що «невідповідність» (mismatch) виникає тоді, коли дизайн не враховує різноманітності людей: їхніх фізичних, когнітивних і культурних особливостей. Авторка наголошує на важливості залучення різних користувачів до процесу створення продуктів і демонструє, як інклюзивність веде до інновацій і робить рішення кориснішими для всіх. Ось кілька ідей із книги:
Інклюзія = врахування різноманітності людей.
Голмз підкреслює, що люди сильно різняться за фізичними можливостями, когнітивними особливостями, культурним контекстом, мовою, досвідом і способом використання продуктів. Інклюзивний дизайн полягає в тому, щоб проєктувати їх для всіх цих відмінностей, а не орієнтуватися на умовного «середнього користувача».
«Невідповідність» – джерело виключення.
Інвалідність – не в людині, а у взаємодії людини й дизайну. Бар’єр виникає тоді, коли можливості людини не відповідають тому, як продукт або простір задумано. Отже, інклюзія – це зменшення невідповідностей між дизайном і реальними потребами людей.
Інклюзія = участь користувачів у процесі.
Голмз прямо говорить: «Немає інклюзивного дизайну без включених у процес людей, яких зазвичай виключають». Дизайнер повинен працювати разом із людьми, які мають унікальні або нетипові потреби, запрошувати їх до тестування, змінювати рішення згідно з їхнім досвідом.
Інклюзія – джерело інновацій.
Голмз наводить приклади, як рішення, створені для «крайніх» користувачів, пізніше стали масовими: субтитри, якими тепер користуються не тільки люди з порушеннями слуху, кнопка «рециркуляція» на пультах, голосові асистенти й інше. Коли дизайн враховує більше людей, він стає кращим для всіх.
Інклюзія виходить за межі просто доступності.
Авторка розрізняє: доступність як відповідність технічним вимогам та інклюзію як створення рішень, що працюють для широкого кола людей. Інклюзія ширша, бо враховує контекст, емоції, культурні відмінності, сценарії використання, несподівані ситуації.
«Повернутись у стрій. 12 принципів воїна, щоб відновити та перелаштувати своє життя»
Тревіс Міллз
Книга ветерана Тревіса Міллза, який втратив кінцівки через вибух міни, пропонує 12 практичних принципів для відновлення та перезапуску життя після травми чи кризи.
Автор поєднав особисту історію, психологічні поради та мотиваційні стратегії, показуючи, як приймати втрати, знаходити сенс, долати страх і залучати підтримку інших, щоб поступово відновлювати себе й рухатися вперед.
«Крута архітектура»
Саймон Армстронґ
Це популярна дитяча / підліткова енциклопедія архітектури, яка знайомить із найвидатнішими будівлями світу – від пірамід до сучасних хмарочосів – та історією архітекторів.
Автор прагне залучити різні вікові категорії до розуміння архітектури й показує, що це мистецтво – не лише для професіоналів, а для всіх, хто хоче дізнатися, як створюють будівлі.
«Плем'я. Про повернення з війни й належність до спільноти»
Себастьян Юнґер
Юнґер досліджує, як ветерани повертаються до цивільного життя й чому для них так важливе відчуття належності до «племені». Автор підкреслює: не лише фізичні травми, а й ізольованість і відчуження відіграють велику роль у процесі психологічної реабілітації.
Юнґер пропонує глибоку рефлексію про сучасне суспільство, яке часто не дає тих міцних соціальних зв’язків, що люди мали «в племенах» (у військових підрозділах, у природних спільнотах), і як це відчуття втрати може травмувати. У книзі йдеться про соціальну інтеграцію, емпатію й важливість спільнот у відновленні.
Як долучитися до творення «мʼяких міст»
29 листопада у книгарні «Сенс на Хрещатику» відбудеться одноденний освітньо-мистецький захід «М’яке Місто: День інклюзивної культури». Організатори об’єднали освітні активності для молоді, експертні дискусії, мистецький вечірній перформанс та унікальний імерсивний досвід.
Серед учасників – представники реабілітаційного центру Superhumans, громадської організації «Доступно.UA», платформи Veteran Hub, громадської організації «Група активної реабілітації» та урбан-бюро Big City Lab.
Культурну частину заходу реалізовуватимуть співачка Софія Лешишак, поет Дмитро Лазуткін і поетка Артистка Чуприненко.
Вхід на захід безплатний за попередньою реєстрацією за посиланням.
Матеріал підготовлено за підтримки
