Тілесність і гідність травмованих військових у проєкті Марти Сирко

Марта Сирко, 30 років, фотографка зі Львова. Почала фотографувати з 2018 року, більше презентувала свої роботи на фестивалях.

Тема тілесності та інклюзивності була близька їй ще до повномасштабного вторгнення, розповідає Марта Віледжу. Через великі зміни у суспільстві та наслідки травматизації ця тема стала ще більш актуальною для фотографки. «Це і стало поштовхом працювати над проєктом, який водночас відображає сучасні виклики та залишає простір для співпереживання та роздумів», – каже фотографка.

«Назва «Скульптурні» веде паралель до класичної скульптури. У своїх роботах я звертаюся і до греко-римського мистецтва, і до Ренесансу, водночас проводячи сучасну паралель: зараз зростає емпатія, стає важливішою повага до різноманіття».

Мета проєкту – показати зміну сприйняття тілесності та гідності людини після травми. «Я прагну, щоб глядач бачив не лише втрату чи травму, а й силу, героїзм і красу, що існує у кожному тілі, у кожній історії».

«Найскладніше у роботі з героями – побудувати довіру», – фотографка ділиться про важливість контакту із військовими під час знімання. – «Багато героїв мають травматичний досвід, тому важливо працювати обережно, дбайливо і створювати простір, де вони відчувають себе в безпеці. Кожен кадр народжується через діалог і взаєморозуміння».

«Єгор – військовий, який втратив усі пальці на руках і отримав сильні опіки. Ми знімали його у Києві. Зараз він веде активне соціальне життя, і я дуже його підтримую та радію його прогресу».

«Для мене найважливіше – показати людську гідність і красу у всьому її різноманітті. Це про етичну відповідальність митця та про те, що мистецтво може змінювати суспільне сприйняття, допомагаючи людям приймати один одного такими, якими вони є».