Це сусіди, які створили ОСББ і перезимували зі світлом, водою й опаленням
«Одного разу світла не було три доби, і разом із ним зникли водопостачання й опалення. Фактично будинок стояв «мертвий», – розповідає Анна Яцюк, мешканка багатоквартирного будинку на Мінському масиві. Після постійних блекаутів восени й узимку 2022 року семеро сусідів вирішили не чекати допомоги від ЖЕКу, а взяли справу у власні руки та створили ОСББ.
Ми запитали в активістки ОСББ Анни Яцюк і голови правління Павла Медухи, як створити будинок, у якому під час відключень електроенергії є світло, опалення, гаряча й холодна вода, а люди не застрягають у ліфті; а також – як заробити гроші на вивезенні сміття, щоб висадити на території більше зелені.

Анна Яцюк

Павло Медуха
Сонячна електростанція й генератор: як будинок пережив зиму 2025–2026
Оскільки наш будинок відносно новий (2017 року) й повністю залежить від електрики, у 2024 році ми вирішили встановити резервне живлення та сонячну електростанцію (СЕС): сонячні панелі, інвертори й акумулятори. Частина мешканців наполягала також на генераторі, хоча правління ОСББ вважало його необов’язковим. На загальних зборах мешканці проголосували за те, щоб встановити й сонячну електростанцію, і генератор.

Наше ОСББ дуже нове, тож тоді ремонтні та резервні фонди ще не були достатньо наповнені. Тому довелося звертатися до мешканців із пропозицією профінансувати проєкт власними внесками. У більш досвідчених ОСББ подібні проєкти часто реалізують без додаткових зборів, адже фонди вже накопичені.
Частина сусідів спершу сумнівалася, аргументуючи, що зима 2023–2024 років була легшою, відключень було менше й витрат можна уникнути. Нам довелося пояснювати, що навіть без відключень сонячні панелі допоможуть економити електроенергію, щоб платити менше за світло. Представили детальний кошторис, показали, як працюватиме система, скільки коштуватиме та яку користь принесе будинку, а також як зекономлять мешканці кожної квартири.
Коли взимку 2025 року знову почалися відключення, думка багатьох змінилася.
Завдяки сонячній електростанції й генератору в будинку працює центральне опалення, холодне та гаряче водопостачання, вантажний ліфт, система відеоспостереження й освітлення в місцях загального користування. Це допомогло будинку нормально пережити зиму

Енергоефективність коштувала будинку понад мільйон гривень
Спершу всі витрати оплатили мешканці: з кожної квартири та приміщення зробили внески у спеціальний фонд енергоефективних заходів. Ось що вдалося закупити:
• Генератор на 40 кВт (споживає в середньому 7–12 літрів палива на годину) коштував 470 000 гривень. З них 300 000 гривень компенсувало місто. Ці кошти ми використали для купівлі додаткових акумуляторів.


• Сонячні панелі, інвертори й акумулятори обійшлися у близько 780 000 гривень. Ми подалися на програму «ГрінДім» (державна ініціатива з підтримкою міжнародних фондів, яка частково компенсує витрати на енергоефективні рішення в будинках), однак через зміну умов програми замість очікуваних 70% компенсували близько 50% – це 314 000 гривень. Ці кошти плануємо інвестувати назад у будинок, щоб збільшити автономність енергопостачання.
Що працює в будинку під час відключень світла:
Вантажний ліфт. Може працювати постійно.
Освітлення. Світло є в коридорах, на сходах, а також на прибудинковій території.
Центральне опалення, гаряча й холодна вода. Насоси подають воду на верхні поверхи.
Відеоспостереження.
Домофонна система.
Пожежна сигналізація.


Узимку сонячна електростанція забезпечує роботу будинку приблизно на сім годин. Після цього вмикається генератор – він одночасно підживлює систему будинку й заряджає акумулятори. Завдяки цьому все в будинку працює 24/7. Зараз ми хочемо збільшити час роботи від акумуляторів до 15 годин – для цього плануємо докупити додаткові батареї за програмою «СвітлоДім».
Як будинок заробляє на вивезенні сміття
Раніше в нас був стандартний майданчик для сміття: заасфальтована ділянка з баками, де все розліталося, був безлад, неприємний запах, голуби, туди заходили сторонні люди. Це було проблемою для будинку.
Ми побудували невеликий закритий майданчик із дахом і доступом за магнітним ключем – таким самим, як у будинку. Це було потрібно, щоб сторонні люди не підкидали сміття, за вивіз якого ми платили.
Окрему частину майданчика виділили під сортування: поставили підписані контейнери для картону й паперу, пластику, алюмінієвих банок і скла.

За вивезення будинок отримує приблизно 1000–1500 гривень на місяць. За чотири місяці вийшло заробити близько 6000 гривень за вторсировину. Ці кошти плануємо використати на озеленення навесні


Поки що в нас немає преса для стиснення вторсировини, тому обсяги маленькі й компаніям не дуже вигідно їх забирати. У перспективі плануємо придбати прес, щоб накопичувати більші об'єми й отримувати більше коштів.
Мешканців довелося вчити сортувати сміття
Спочатку потрібно сформувати культуру сортування сміття. Це не лише про екологію, а й про те, що відсортоване сміття – це гроші для будинку. Для частини людей саме це стає аргументом.
На сміттєвому майданчику ми встановили камеру відеоспостереження. Усі про неї знають. Якщо хтось, наприклад, викине все сміття в контейнер для макулатури, це можна відстежити. У такому випадку ми просто написали б у чат будинку й попросили так більше не робити. Такого ще не було, однак хтось може випадково викинути картон разом із пластиковими пляшками. Такі речі доводиться додатково досортовувати. Цим займається наш двірник.



Одна з мешканок організувала збір порожніх газових балонів від туристичних плиток, які ми використовували для приготування їжі під час відключень світла. Ці балони ми передаємо на виготовлення димових шашок для військових. Також встановили контейнер для батарейок – їх передаємо на перероблення, щоб зменшити шкоду довкіллю.
Що ще встигли за майже три роки роботи
Ми встановили додаткове обладнання на пасажирські ліфти, завдяки якому вони не застрягають між поверхами в разі раптового відключення світла. Ліфт довозить мешканців до найближчого поверху, автоматично відчиняє двері, і люди можуть безпечно вийти.
Повністю відремонтували пожежну систему. Це димовідведення та сповіщення, коли спрацьовують датчики пожежі на поверсі. Закупили вогнегасники, встановили по кілька штук на кожному поверсі. Також відремонтували систему подачі води для пожежних гідрантів на кожному поверсі, тому що, як виявилося, раніше воду на верхні поверхи не подавали.
Організували місце для зберігання велосипедів у підвалі. Знайшли місце, яке можна було відремонтувати, закупили кріплення для велосипедів і здаємо ці місця мешканцям за невелику плату – 50 гривень на місяць. У нас є близько десяти місць, і всі охочі вже розмістили там свої велосипеди. Отримані внески витрачаємо на інші потреби будинку.



Оновили домофонну систему: встановили нові відеодомофони Akuvox, які працюють через смартфон. Тепер не потрібно чіпляти трубки у квартирах чи додаткові відеокамери. Мешканці можуть використовувати додаток SmartPlus на телефоні й бачити, хто стоїть на вулиці, а також відчиняти двері прямо зі смартфона. Крім того, екран на вході розпізнає обличчя через Face ID, тому мешканцю не потрібно діставати ключі – двері відчиняються автоматично. Це особливо зручно, коли йдеш із пакунками.
Відремонтували покрівлю на даху й над входами в під’їзди, у підвалі повністю замінили каналізаційні труби, на сходах встановили сучасні енергоощадні світильники, а також поставили нові двері на основних входах до будинку.
Як розподіляють гроші в бюджеті
Мешканці додатково здавали гроші лише на два проєкти – енергоефективність і сортувальний сміттєвий майданчик. Усі інші ініціативи ми реалізовуємо без додаткових внесків.
Основне джерело фінансування – це щомісячні платежі мешканців за утримання будинку
У кошторисі детально прописано, на що саме йдуть ці гроші: вивіз сміття, освітлення спільних зон, вода для поливу, охорона й інші витрати.
Є два окремі фонди:
• Ремонтний фонд. Усі поточні роботи фінансують із ремонтного фонду, який формується зі щомісячних внесків. Коли ми бачимо, що накопичилося достатньо коштів для реалізації певного проєкту, ми його плануємо й поступово втілюємо.
• Резервний фонд. Резервний фонд ми не використовуємо, він накопичується на випадок великих витрат у майбутньому. Наприклад, якщо знадобиться реалізувати дорогий проєкт, подібний до встановлення сонячних панелей.
Як переконали мешканців, що будинку потрібне ОСББ
Перші розмови про створення ОСББ почалися навесні 2023 року. Спочатку ініціативна група була дуже невеликою – лише троє людей. Нині правління ОСББ складається із семи людей – усі наші сусіди. Ніхто з нас раніше не мав досвіду роботи з ОСББ чи у сфері обслуговування будинків, тому для нас це була абсолютно нова справа.

Частина мешканців ставилася скептично: дехто вважав, що ЖЕК – це великий механізм, який знає, як усе працює, а ми лише зробимо гірше. Ми багато спілкувалися із сусідами, пояснювали, що саме хочемо змінити й чому незадоволені роботою ЖЕКу. Наводили прості приклади: лампочку на сходовій клітці могли міняти місяць, і хтось із мешканців зрештою купував її за власні гроші та встановлював сам, хоча ми платили за ці послуги. Ми пояснювали, що гроші витрачають неефективно, а частину робіт узагалі не виконують. Зрештою це допомогло переконати людей хоча б узяти участь у голосуванні.
Велика частина мешканців – молоді люди або люди середнього віку – і вони мають інший підхід:
Не чекати, що хтось прийде й усе зробить. Це наш будинок, і ми самі відповідаємо за його стан
У серпні ми провели установчі збори. Уже з першого голосування нам вдалося набрати необхідну кількість голосів за створення ОСББ – понад 60%. А 25 серпня, після Дня Незалежності, ОСББ офіційно зареєстрували. Тоді ми отримали юридичний статус і всі необхідні документи.
Як реагують на критику мешканців і пояснюють витрати
Нас семеро сусідів – дорослі люди з власним життям, роботою, сім'єю й дітьми. Шестеро членів ОСББ працюють на добровільній основі, у вільний від роботи час, і не отримують за це гроші – фактично це наша друга неоплачувана робота. Зарплату в нас отримує лише голова правління. Він залишив роботу, щоб цілком зосередитися на нашому будинку. Буває, що ми збираємося після роботи на збори й сидимо до 22:00 – 00:00, коли є якісь нагальні питання. Деякі проблеми ми вирішуємо власним коштом.

❓ Найчастіше ми чуємо зауваження, що правління витрачає багато або нераціонально. Наприклад, мешканці можуть казати, що ми укладаємо договори з підрядниками за завищеними цінами або купуємо інвентар, який, на їхню думку, непотрібний.
✅ Коли потрібно щось придбати, збираємо кілька пропозицій на ринку – фактично проводимо невеликий «тендер» – і обираємо найвигідніший варіант.
Ми самі живемо в цьому будинку й так само платимо внески, тому не зацікавлені переплачувати. Краще купити дві необхідні речі за розумні гроші, ніж одну дорогу й неефективну
❓ Деякі співмешканці вважають, що ми щось робимо нечесно: «мутимо схеми», запрошуємо підрядників та отримуємо з цього «відкати».
✅ Ми користуємося сервісом для управління ОСББ «Дах»: там можна проводити збори, голосувати зі смартфона й переглядати звітну документацію – що купуємо та за які гроші. А ще запитуємо поради в сусідів, до яких підрядників чи компаній краще звернутися. Крім того, у нас є ревізійна комісія, яка щокварталу перевіряє витрати й публікує звіти.
❓ Є популісти, які отримують насолоду від конфліктів і сварок у будинку. Вони самі не хочуть брати участь і щось робити, але постійно критикують правління та підбурюють інших.
✅ Ми пройшли спеціальні тренінги для ОСББ: як комунікувати з агресивними сусідами, як працювати з боржниками. Завдяки цьому вдалося знайти спільну мову з більшістю мешканців. Люди, які залишаються в жорсткій опозиції й усе критикують, виїхали за кордон. А ті мешканці, які живуть у будинку й користуються результатами нашої роботи, зазвичай не критикують, бо бачать зміни.

Як створити ОСББ за п’ять кроків
*Усі необхідні шаблони документів можна завантажити за посиланням.
Співвласники – це власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Ми використовуємо цей термін, бо, за законом про ОСББ, саме співвласники мають право створювати ініціативну групу й голосувати на зборах.
Зібрати ініціативну групу
• Потрібно щонайменше три співвласники квартир або нежитлових приміщень.
• Вони формують ініціативну групу, підписавши протокол.
• Ініціативна група звертається до ЦНАПу й отримує інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначаються всі співвласники будинку (бо тільки вони мають право голосу).
• Далі група опитує співвласників, щоб з’ясувати, хто підтримує створення ОСББ.
Повідомити мешканців і підготувати установчі збори
• Ініціативна група формує перелік питань для установчих зборів: обрання голови зборів, правління й ревізійної комісії, створення ОСББ і затвердження статуту.
• За місяць до установчих зборів потрібно розмістити оголошення в місцях загального користування (ліфти, коридори).
• Усі мешканці повинні отримати письмове повідомлення під підпис або офіційне запрошення Укрпоштою за 10 днів до зборів.
Провести установчі збори
• На зборах реєструють присутніх співвласників за інформаційною довідкою із ЦНАПу, видають бюлетень голосування й обговорюють усі питання, які були в повідомленні.
• Якщо необхідну кількість голосів (50%+ від площі) не вдалося набрати, проводиться письмове опитування протягом 45 днів (потрібно пройтися по квартирах та опитати співвласників, які не змогли прийти на збори).
• Далі – оформлення протоколу установчих зборів, де фіксується кількість співвласників, які були на зборах (кворум – мінімальна кількість учасників зборів), і яких опитали письмово після зборів, а також результати голосування.
Зареєструвати ОСББ
• Уповноважені особи подають до ЦНАПу: протокол установчих зборів, усі листи голосування й сам статут ОСББ, а також заповнюють заяву на реєстрацію ОСББ із зазначенням, що це неприбуткова організація.
• ЦНАП перевіряє документи й реєструє ОСББ протягом 1–7 днів (та автоматично надсилає податковій реєстрацію ОСББ).
• Після отримання виписки від ЦНАПу про створення ОСББ потрібно повідомити РДА й колишнє комунальне підприємство (раніше – ЖЕК). КП більше не обслуговує будинок, а РДА в разі виникнення запитань звертається саме до ОСББ.
• Важливо отримати від податкової документ, що підтверджує неприбутковий статус ОСББ.
• Зробити печатку ОСББ.
• Відкрити банківський рахунок, надавши банку пакет усіх документів.
Провести перші загальні збори
• Перші загальні збори організовує вже правління, яке сформували на установчих зборах. Процес організації такий самий, як і для установчих зборів (із підготовкою та проведенням може займати до трьох місяців).
• На зборах затверджують кошторис будинку:
∼ визначають витрати на утримання: прибирання, вивезення сміття, обслуговуванні ліфтів, сантехніки, електромереж та охорона;
∼ формують ремонтний і резервний фонди;
∼ надають повноваження правлінню підписувати договори з Київводоканалом, Київтеплоенерго та ДТЕК.
• Правління проводить загальні збори за потреби, зазвичай раз на рік, для звітів, планування витрат і контролю роботи правління. Ревізійна комісія звітує про використання коштів.
Також варто звернутися до місцевих органів самоврядування. ОСББ у районах часто спілкуються між собою, є безплатні зустрічі для керівників ОСББ, де можна обмінятися досвідом, знайти підтримку й отримати контакти потрібних спеціалістів.
Крім того, в інтернеті є багато безплатних матеріалів і курсів про створення ОСББ (наприклад, на платформі Prometheus), які допомагають розібратися в процесі:
Це новий досвід, але він про покращення власного життя. Ніхто не зробить будинок комфортнішим, ніж самі мешканці
Обкладинка й фото: Оля Закревська для Віледжа