«Церемонія» Леслі Мармон Сілко, яку The Atlantic включив до списку найважливіших американських романів століття, і «Гегемонія» Пармі Олсон – про перегони двох компаній, які визначають майбутнє штучного інтелекту. Віледж обирає книжки місяця й пояснює, чому їх варто прочитати.

 

 

Ми тебе не чекали

Артем Чех

Видавництво Meridian Czernowitz

 

 Ідея роману виникла з історії про село, де хлопця оголосили загиблим і додали його фото на меморіальну дошку. Коли він повернувся живим, фотографію просто заклеїли чорним целофаном, бо переробляти весь стенд було дорого. «Ця історія настільки чорна, настільки комічна, що мені спало на думку написати щось подібне»,розповів Артем Чех в інтерв’ю «УП. Культура».

Автор переносить цю історію на художника Івана Труша (реальний український живописець 20 століття), який виживає в бою, де гине весь його підрозділ. А прокинувшись у госпіталі, дізнається з новин, що його теж вважають загиблим.

«Ми готові бачити героя на фронті, але чи готові зустрічати його поламаним, з девіантною поведінкою?», – запитує письменник, пояснюючи головну тему роману – неготовність суспільства приймати ветеранів, які повертаються не просто героями, а й глибоко травмованими війною.

 

Один, ані один і сто тисяч

Луїджі Піранделло

Видавництво «Вавилонська бібліотека»
переклад Тараса Лазера

 

Луїджі Піранделло отримав Нобелівську премію з літератури 1934 року «за сміливе й винахідливе відродження драматичного та сценічного мистецтва». Сицилійський письменник та есеїст Леонардо Шаша поставив його в одному ряду з Францом Кафкою та Хорхе Луїсом Борхесом як трьох письменників 20 століття, які «допомогли нам жити, загартовуючи нашу тривогу й відчай». 

Роман «Один, ані один і сто тисяч» Піранделло писав понад 15 років і сам назвав його «найгіркішим з усього написаного, глибоко гумористичним романом про руйнування життя». Твір вийшов у 1926 році й став одним із найточніших досліджень кризи ідентичності в літературі. За сюжетом, дружина головного героя робить йому зауваження щодо носа, і саме це штовхає чоловіка шукати відповідь на запитання, ким він є насправді, якщо кожна людина навколо бачить його по-своєму.

Тім Паркс, британський письменник, перекладач і критик New York Review of Books, написав, що цей роман – «найсильніше висловлювання Піранделло про взаємне нерозуміння між людьми й бажання «вислизнути» із чужих версій себе».

 

Світ див

Робертсон Девіс

Stretovych
переклад Єлизавети Болотової

 

Ще до літературної карʼєри Робертсон Девіс встиг побути актором. Після Оксфорда він потрапив до трупи лондонського театру Old Vic, де працював із режисером Тайроном Ґатрі та виходив на сцену в кількох ролях. Там він і познайомився з майбутньою дружиною Брендою Метьюз, пише Paris Review. Захоплення сценою й фокусами, яке лишилося з ним на все життя, згодом стало основою сюжету «Світу див».

Роман завершує «Дептфордську трилогію», про перший том якої, «Пʼяту фігуру», Віледж розповідав раніше. Головний герой, ілюзіоніст Маґнус Айзенґрім, знімається у фільмі про французького фокусника Робера-Удена, і знімальна група просить його розповісти про власне життя. До цього моменту публіка знала лише вигадану автобіографію Маґнуса, яку насправді написав його друг Данстан Рамзі (читачам він знайомий ще з «Пʼятої фігури»). Тепер Маґнус уперше розповідає історію хлопчика, який роками переховувався під іншими іменами й ролями.

Як і в першому томі трилогії, Девіса тут цікавить не стільки пригода, скільки психологічний ефект: що відбувається з людиною, яка все життя грає чужі ролі, і чи лишається під ними бодай щось справжнє.

 

Пляж

Маріна Пересаґуа

Видавництво Старого Лева
переклад Ольги Карі

 

Маріна Пересаґуа – іспанська письменниця й плавчиня на відкритій воді, яка народилася в Севільї й уже понад 15 років живе в Нью-Йорку, де викладає в університеті NYU. Авторка збірок оповідань і романів, яка публікувалася в Granta та Jot Down. У 2016 році отримала премію Сор Хуана Інес де ла Крус – щорічну нагороду для авторок, які пишуть іспанською мовою. 

Роман «Пляж» здобув Premio de Novela Ciudad de Estepona у 2024 році – журі назвало його «чесним, сміливим і відважним у своїй інтимності текстом, чиєю пуповиною є мова водночас жорстока й ніжна».

У центрі роману – молода жінка, яка народжує, поки її власна мати відходить від неї в момент, коли найбільше потрібна. Роман розгортається як розмова трьох голосів і досліджує страхи, провину, смерть і любов. Критик Давід Феліпе Арранс написав, що «Пляж» – «роман думки, який висвітлює й залишає в напівтіні складність материнства та зв'язків між матерями й дочками», і що авторка «ставить читача в центр урагану материнства».

 

 

Церемонія

Леслі Мармон Сілко

Комубук
переклад Мар'яни Горлач

 

Леслі Мармон Сілко народилася в 1948 році в Нью-Мексико в родині з мексиканським, лаґунським індіанським і європейським корінням. Вона виросла в резервації Лаґуна-Пуебло, де вчилася усної традиції оповідання від прабабці й інших жінок роду. У 1981 році стала лауреаткою стипендії Фонду Макартура, так званого «гранту для геніїв». New York Times Book Review писав, що вона «без сумніву, найвидатніша письменниця корінних американців свого покоління».

Головний герой роману Тайо, ветеран Другої світової війни, повертається з японського полону додому. Лікарі називають його стан «бойовою втомою», проте сьогодні це називають ПТСР. Одужання Тайо шукає не в лікарні, а в давніх церемоніях та оповідках свого народу.

«Церемонія» лишається однією з найпопулярніших в університетах США книжок про корінних американців. У 2024 році The Atlantic включив її до свого списку найважливіших американських романів за останні 100 років. Американський письменник, критик і викладач письменницької майстерності Френк Макшейн писав, що це «один із найдовершеніших творів художньої прози про життя індіанців, написаних у цій країні».

 

Гегемонія. ШІ, ChatGPT і перегони, які змінять світ

 

Vivat
переклад Миколи Лучака

 

Пармі Олсон зайнялася темою ШІ із 2016 року, спершу як журналістка Forbes, потім The Wall Street Journal, а зараз вона веде колонку в Bloomberg Opinion. За «Гегемонію» вона отримала премію Financial Times і Schroders за найкращу бізнес-книжку 2024 року.

У центрі оповіді два керівники, Сем Альтман з OpenAI й Деміс Гассабіс із DeepMind. Олсон показує їх майже протилежними типами: Альтман постає більше шоуменом і продавцем ідеї. А Гассабіс – навпаки, ученим і дослідником, якого цікавить наука. Обидва, за словами авторки, уклали свою версію угоди Фауста заради обчислювальних потужностей, без яких розвивати технологію було неможливо.

Майкл Гілцик, бізнес-колумніст Los Angeles Times і лауреат Пулітцерівської премії, писав, що Олсон заслуговує на визнання вже за сам факт: вона документувала бізнес-битву, поки та ще триває, «усе ще в зародку». Водночас Гілцик ставить під сумнів головне припущення підзаголовка: чи справді нинішній етап розвитку ШІ виявиться таким, що змінить світ, чи, як і чимало технологій до нього, він згодом просто видихнеться.

 

 

Більше

Джилліан Андерсон

Ще одну сторінку
переклад Олександри Музичук

 

Джилліан Андерсон – акторка, лауреатка «Еммі» й «Золотого глобуса», знана роллю докторки Джин Мілберн у «Сексуальній освіті» на Netflix. У 2024 році вона зібрала анонімні листи жінок з усього світу про їхні сексуальні фантазії у книжку «Хочу», яка одразу стала бестселером Sunday Times. 

«Більше» – продовження, яке виходить українською у вересні практично одночасно з оригіналом. До нового тому листи надійшли з понад 50 країн, від жінок віком від 18 до 80 років. Glamour написав, що це «любовний лист до спільноти, яку створило «Хочу», і природний наступний крок на нашому колективному шляху до сексуального звільнення».

Натхненням для обох томів лишається видання американської письменниці Ненсі Фрайдей «Мій таємний сад» 1973 року – перше масове дослідження жіночих сексуальних фантазій.

 

 

Без дії немає надії. Мемуари про сміливість бути лідеркою

 

Санна Марін

Osnovy Publishing
переклад Олени Савінової

 

У 2019 році Санна Марін очолила уряд Фінляндії в 34 роки та стала наймолодшою чинною головою уряду у світі. Перша у своїй родині, хто здобув університетську освіту, вона виросла в малозабезпеченій сім’ї. Її виховувала матір-одиначка в партнерстві з іншою жінкою. 

У 2022 році стався «злив» відео, де Марін танцює на приватній вечірці з друзями, який спричинив міжнародний скандал. Частина фінських політиків і медіа інтерпретували репліки на записі як натяк на вживання наркотиків, і Марін сама пройшла тест, який виявився негативним. Політикиня наполягала, що має право на приватне життя, так само як будь-яка людина її віку.

Гілларі Клінтон сказала, що ця книжка – «заклик до дії, потужний путівник для тих, хто хоче здобути свою силу й побудувати справедливіший світ», а Єнс Столтенберг, колишній генеральний секретар НАТО, назвав Марін «рішучою лідеркою не лише для Фінляндії, а й для нашої спільної трансатлантичної безпеки». 

Проте Kirkus Reviews дав книжці неоднозначну оцінку: рецензія називає мемуари натхненними, але на диво тьмяними та блідими.

 

Якби Ніцше був нарвалом. Як інтелект тварин розкриває людську дурість

 

Джастін Ґреґґ

Наш Формат
переклад Поліни Ткач

 

Джастін Ґреґґ – науковий співробітник Dolphin Communication Project (дослідницький проєкт, що вивчає комунікацію дельфінів) та адʼюнкт-професор в Університеті Святого Франциска Ксавʼє в Канаді. Докторський ступінь він здобув, дослідивши соціальне мислення дельфінів.

Головна теза його книжки: людський інтелект – не перевага, а потенційна катастрофа. Нарвали, бджоли й слимаки чудово справляються з виживанням без здатності запитувати «чому?» А люди – єдиний вид, який використав цю здатність, щоб створити ядерну зброю, кліматичну кризу й філософію Ніцше. «Наші численні інтелектуальні досягнення наразі ведуть нас до власного вимирання», пише Ґреґґ.

Дженніфер Залаї в рецензії для The New York Times сформулювала суть книжки заголовком «Люди знають багато, визнає автор, і здебільшого це марно». The Guardian назвав видання «захопливим та оригінальним».

 

 

 

Несподівана подорож. Як знайти силу, надію та не втратити себе в догляді за близькими

 

Емма Гемінг Вілліс

Yakaboo Publishing
переклад Тетяни Войтенко

 

У 2022 році чоловікові Емми Гемінг Вілліс, актору Брюсу Віллісу з «Міцного горішка», поставили діагноз «деменція».

«Коли мій чоловік Брюс отримав діагноз, я вийшла з кабінету лікаря лише з брошурою й відчуттям, що мій світ розсипається. Я написала цю книжку, яку хотіла б отримати тоді сама», – каже авторка. Гемінг Вілліс – співзасновниця бренду Make Time Wellness, присвяченого здоровʼю жіночого мозку й одна з найвідоміших спікерок у темі догляду за людьми з деменцією.

«Несподівана подорож» стала миттєвим бестселером New York Times. Ця книжка не про те, як доглядати за близькими, а радше про те, як дбати про себе, поки робиш це. Журналістка й активістка Марія Шрайвер написала: «Ця книжка змінить правила гри для тих, хто доглядає за близькими з деменцією. Вона допоможе мільйонам родин. Це книжка для нашого часу».

 

 обладинка: з особистої сторінки Instagram Артема Чеха, @artem.cheh