Якби не пандемія, 7 липня мав стартувати Atlas Weekend 2020. Ще у квітні організатори зрозуміли, що провести фестиваль цього року не вдасться та оголосили нові дати фестивалю – 6–11 липня 2021 року. Для зручності гостей фесту, артистів переносять із дня у день: хедлайнер вечора п’ятниці за рік гратиме також у п’ятницю.

З 1 до 31 серпня 2020 фестиваль прийматиме заявки на повернення квитків. Тим, хто звернеться, обіцяють повернути гроші з 1 жовтня до 31 грудня. Ідеальний для організаторів варіант – не повертати квиток, а «сховати в надійному місці до наступного літа», бо це підтримає фестиваль у кризовий період, пояснюють на сторінці AW. Чому механізм повернення квитків працює саме так, запитуємо в засновника Atlas Weekend.

Говоримо з Дмитром Сидоренком про пандемію, кризи, перенесення фестивалю, Atlas Weekend 2021 та амбіцію провести зимовий фестиваль.

– Карантин став ще одним випробуванням, до якого треба адаптуватися, пережити, щось із нього винести й ще раз піднятися. Для мене дві кризи – 2008–2009 і 2013–2014 – були водночас і випробуваннями, і можливостями, які я використав. Це стало моїм стрибком угору.

4 січня 2007 року я приєднався до Жені Красавцева в концертній агенції PMK. Буквально за рік заробив на цьому перші гроші – і тут піднявся долар, криза… Можна було сісти й рік-два чекати, що буде далі. У мене в цей час закінчилося оформлення в СБУ – я збирався йти на держслужбу. Але поки оформлював документи, встиг зрозуміти, що це мене не так «пре», як концерти.

Тоді я вирішив, що треба йти ва-банк: ризикувати й робити ще більші концерти. У 2009 році ми почали збирати 5–10 тисяч відвідувачів. Інші промоутери зменшили об’єми, але, як виявилося, люди хотіли не лише хліба, а й видовищ. Ми тоді закріпилися та піднялися.

У 2013 році «Атлас» (у той час – клуб «Юність») відкрився в ніч перед революцією – 30 листопада. Це був стрес і 5 місяців депресії та нових випробувань. Але після цього ми зробили великий концерт «Ляпіса Трубецкого» на стадіоні «Динамо». А коли в мене «віджали» «Зелений театр», ми взагалі зробили Atlas Weekend. Ми думали так: «ОК! Щось не виходить – спробуємо себе в іншому». Так, це ризик. Але маючи певний досвід, ти дивишся більш тверезо й намагаєшся вимикати емоційні складові.

Зараз це нові можливості також. До прикладу, Atlas Weekend Winter Edition. Ми не робили цей проєкт зокрема тому, що для нього великий командний ресурс мав би вимкнутися з основного фестивалю. Час зараз є, крута команда є також. Це крутий варіант, щоб завантажити людей і платити їм зарплатню. Ну, і тримати всіх у тонусі.

Узимку, крім великих концертів у Палаці Спорту та МВЦ у Києві, нікуди ходити. Я вважаю, що це велика ніша, яку можна зайняти на цей час.

— Але Atlas Weekend, який ми знаємо, це великий літній фестиваль. Якими мають бути очікування від Winter Edition?

— У порівнянні з літнім фестивалем – це лайт-версія. Узимку ми не можемо зробити велику оупен-ейр-історію. Попередньо, одним із варіантів локації ми розглядаємо МВЦ, якщо вдасться домовитися про умови. Там є 40 000 м² павільйонів, де можна збудувати кілька сцен. Є стоянка на 800 автомобілів, де реально помістити інтертеймент-зони. Ми можемо збудувати сноубординг-зони, навіть якщо не буде снігу (у наших партнерів такий досвід є). Це має бути зимове свято, а не просто концерт у закритому залі.

Це має бути зимове свято, а не просто
концерт у закритому залі

— Наскільки реалістичним є проведення зимового івенту на цей момент?

— Він, швидше за все, буде, якщо ми матимемо можливість його провести. Усе залежить від того, як розвиватиметься ситуація з пандемією та якими будуть обмеження. Ми вже готові запускатися.

— Яка найпізніша точка запуску?

— Можемо почекати до кінця літа. Стартуємо, якщо не буде другої хвилі й знатимемо, що не доведеться знову його переносити. Бо для нас перенести ще один фестиваль – це і додаткові збитки, і погана репутація.

— Як оцінити збитки від перенесення Atlas Weekend 2020: як багато ви втратите через повернення квитків?

— Щодо повернення грошей: ми з 1 до 31 серпня прийматимемо заявки, протягом осені та грудня повертатимемо гроші за квитки. Багато людей не розуміють, чому це не можна зробити оперативно – день у день. Ми всі гроші, які отримуємо від продажу квитків чи спонсорської підтримки, відразу виплачуємо артистам, на зарплати, на рекламу, передплачуємо технічним партнерам. Не накопичуємо їх, у сейфі ці гроші не лежать. Велика бізнес-машина постійно використовує їх, щоб далі розвивати фестиваль. За секунду повернути гроші неможливо. Усі артисти перепідтверджують свої виступи та залишають собі передплати. Ці місяці потрібні нам, щоб накопичити гроші та перекредитуватися, щоб виконати перед усіма свої зобов’язання.

Навіть у порівнянні з європейськими фестивалями (хоч в Україні значно гірша економічна ситуація), ми робимо цю справу відносно оперативно. Попри те, що для нас це складно фінансово. Деякі європейські фестивалі повертатимуть гроші після проведення фестивалю у 2021 році або ближче до дат фесту наступного року (зокрема, йдеться про європейські фестивалі Melt Festival, Splash! Festival, Full Force та Superbloom, уточнює Сидоренко після інтерв’ю – ред.). Хочеться, щоб люди це розуміли. На жаль, дехто в коментарях не розуміє. Реальних звернень десь 50–100–200. Якийсь такий порядок цифр. Це не тисячі.

— Atlas Weekend 2021 буде таким самим, яким він мав бути у 2020?

— Ні. Точно кращим.

Фестиваль уже був готовий на 80%, за кілька місяців нам лишилися умовні 20% роботи. Зараз ми маємо плюс один рік і всього 20% роботи. Є великий список справ, які ми довго відкладали, але дуже хочемо реалізувати. Точно зробимо значно більше, ніж спершу планували.

Точно зробимо значно більше, ніж
спершу планували

Уже кілька років хотіли, щоб Atlas Weekend мав амбасадорів. Нарешті почали це робити. Домовилися з кількома артистами. Наприклад, Alyona Alyona буде серед них (уже після запису інтерв’ю, одним з оголошених амбасадорів стали Андрій Хливнюк із «Бумбокс» та Тарас Тополя з «Антитіл» – ред.). Ми хочемо зробити з Atlas Weekend живий організм. Улітку буде новий фірмовий стиль фестивалю. Ми відкриті до колаборацій та експериментів, хочемо постійно все більше співпрацювати – фізично нові локації на Atlas Weekend робити, спецпроєкти. Мали багато пропозицій із регіонів, але не було часу їх опрацьовувати – зараз візьмемося за ці співпраці.

— В Atlas Weekend були амбітні плани щодо масштабування на 2021 рік. Вони автоматично переносяться на 2020?

— За тиждень до карантину ми приїхали з найбільшої у світі музичної конференції ILMC із Лондона. Привезли попереднє підтвердження дуже потужного музичного хедлайнера, якого вже давно всі чекають, на 2021 рік. І цей хедлайнер, і наші амбітні плани дзеркально переносяться на 2022 рік. Економічні обставини, на жаль, обмежують у розвитку.

— Наскільки реальним є відновлення роботи івент-бізнесу з карантинними обмеженнями?

— Неможливо спрогнозувати, як люди ходитимуть у такому форматі. Сидячий зал, багато обмежень – маржинальність відчутно падає. Артисти готові давати по два концерти на день, але для бізнесу це все одно експеримент.

Зараз ми думаємо не про те, щоб заробляти. А думаємо про те, щоб окуповуватися й працювати в нуль, щоб усі могли отримувати зарплати, платити за квартири та купувати їжу. Артисти готові трішки інакше працювати, просто, щоб не сидіти вдома.

Уся індустрія – і прокатні компанії, і артисти, і ми як клуби – зараз думає про те, щоб їхня команда не перепрофілювалася на таксистів, кур’єрів чи не поїхала за кордон. І до кризи була проблема з кваліфікованим технічним персоналом – було багато прокатних компаній із крутим обладнанням, але не вистачало професійних людей, які могли його змонтувати. Тому падали світлові прилади на голови барабанщикам чи сцена в Дніпропетровській області завалилася (йдеться про фестиваль KozakFest – ред.). Кваліфікована людина довго сидіти не буде, якщо не може заробляти гроші для своєї родини.

Уся індустрія – і прокатні компанії, і артисти, і ми як клуби – зараз думає про те, щоб їхня команда не перепрофілювалася на таксистів, кур’єрів чи не поїхала за кордон

— Як карантин змінить світ із точки зору івент-індустрії?

— У межах, сподіваюся, короткострокового періоду та запуску індустрії – це дистанціювання, антисептики, обережність, масковий режим. Але в межах довгострокової історії – без фан-зон, великого скупчення людей, вечірок – і Coachella, і Atlas Weekend, i Glastonbury, і Sziget неможливі. Це нереально технічно робити із суттєвими обмеженнями. Я не вірю, що карантин змінить індустрію в довгостроковій перспективі. Обмеження діятимуть якийсь проміжок часу й це абсолютно нормально.

Digital може розширити аудиторію фестивалів і дати нові можливості. Але в межах України я не вірю в монетизацію цих форматів у найближчі 5–10 років. Я розумію, якою є економіка України зараз. У найближчі роки в людей не буде грошей платити за круті digital-формати, а в бізнесів не буде грошей, щоб інвестувати в це.

— Якщо буде друга хвиля, Atlas Weekend виживе як бізнес?

— 100% виживе. Atlas Weekend виживе за будь-яких обставин. У нас є імунітет до проблем і криз. Ми – така брила, що ні цунамі, ні тайфун нас не зупинять. [сміється].

Фото: Андрій Баштовий