У межах національного конкурсу фестивалю «Docu/Україна» покажуть п'ять документальних фільмів.
«Не питай мене, чи я вбивала»
Фільм Олени Максьом знімали понад тисячу днів. Він є особистим щоденником війни в Україні та «роздумом про витривалість і моральний тягар», а також про те, «що лишається від людини, коли світ змушує її воювати, щоб захистити найдорожче».
«Де все зникає»
Стрічка Олександра Ткаченка розповідає про українського художника й оператора Дмитра Докунова, який іде на війну. З постійно ввімкненою камерою смартфона він фільмує все, що відбувається з ним і навколо, і намагається зберегти свою людяність.
У кінокартині Дмитро Сухолиткий-Собчук показує життя закритої пацифістської релігійної громади, яка живе на березі Дністра. Її мирне життя часто порушують повені та війна. Щоб упоратися з наслідками громада обʼєднується.
«Сліди»
Стрічка Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк розповідає про пошук справедливості українськими жінками, які пережили сексуальне насильство й тортури, учинені під час російської агресії. Фільм зосереджується на спільноті вцілілих жінок, які відмовляються мовчати про пережите.
«Ілюзія тихої ночі»
Фільм Ольги Черних став результатом експерименту, проведеного в ніч із 27 на 28 липня 2025 року. Тоді сорок кінооператорів і сотні людей зафіксували одну літню ніч на території від північних лісів до лінії фронту. Стрічка є колективним портретом нації та через монтаж показує повсякденність, де між страхом, виснаженням і короткими спалахами радості постають стійкість і надія на те, що одного дня ця ніч мине.
23-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться в Києві й онлайн із 5 до 12 червня 2026 року. Придбати фестивальний абонемент можна за посиланням.
У 2025 році головний приз конкурсу Docu/Світ отримала стрічка «2000 метрів до Андріївки» Мстислава Чернова.
