«Роберт Еґґерс і «Гамнет» Хлої Чжао – найкращі приклади для візуалізації цієї історії», – говорить про свій дебютний повнометражний ігровий фільм Ангел Ангелов. Режисер у гонзо-стилі проник на космодром Байконур у 2020 році та привіз звідти фільм «Байконур. Вторгнення», а після початку повномасштабної війни зняв два документальні фільми («Етос» та «Етос. Тінь Вовка») про елітні бойові спецпідрозділи України. 

Тепер Ангелов готує повнометражний ігровий дебют – кіноадаптацію історично-містичної антиутопії «Око прірви» (1995 рік) Валерія Шевчука, письменника-шістдесятника й володаря Шевченківської премії.

Події фільму відбуваються в 17 столітті. У глухих поліських болотах існує ізольований острів, куди можна потрапити лише крізь Око прірви – «місце, що не має дна й забирає тих, хто вагається, сумнівається або слабне духом». Каліграф Михайло, а також диякон і хворий юнак вирушають на острів, щоб знайти святого Микиту – відлюдника, якому приписують чудеса. Утім, дорогою герої розуміють, що це – пастка. Книжка Шевчука крізь образ Ока показує тоталітарну систему – воронку з «простих рішень для складних проблем, що веде до знищення, хаосу та краху», кажуть автори стрічки.

Книга «Око прірви» (1995 рік) Валерія Шевчука 

Кадри з фільмів «Вервольф» і «Носферату»

«У нас немає українського містичного нуарного трилеру», – каже Ангелов, тож візуально, зокрема, орієнтується на горори Роберта Еґґерса («Відьма», «Маяк», «Носферату», «Вервольф»).

«Еґґерс працює з фольклором, а ще – прискіпливий до зображення. Але в нас не горор, а трилер [...] Шевчук – це містичний готичний реалізм. Усі герої говоритимуть саме його мовою. Також орієнтуюсь на «Гамнет» [фільм Хлої Чжао, що отримав вісім номінацій на «Оскар» у 2025 році – ред.], адже фактура цієї стрічки мені найближча до «Ока прірви», – каже Ангелов.

Наразі готово пів сценарію фільму. Далі – робота з кількома скрипт-докторами, зокрема з-за кордону, а також історичним консультантом. «З Києво-Могилянської академії також залучили професора, який готує висновок із 16 століття», – додає Ангелов. Продюсер Дмитро Суханов («Мої думки тихі», «Медовий місяць», екранізація «Міста») додає, що до знімань фільму ще мінімум кілька років: «У мене не було досвіду зйомок, де драфтів сценарію менше, ніж сім-вісім».

Утім, Ангел Ангелов уже розмірковує про локації для знімань. Для боліт Ока прірви розглядають Сумщину: «Там просто неймовірні пейзажі. Треба окрема експедиція на Сумщину, у бік Києва. Коли я це бачив… Розумів, що це [ось тут]».

 

Ключем до «Ока прірви» має стати екранізація іншого твору Шевчука – «Рев». Це буде короткометражний фільм, що мають зняти у 2027 році. «Це буде перший крок [...] Шевчук геніально розриває час і простір, проводить глядача в площини містичного, несвідомого й підсвідомого. У «Реві» відпрацьовуватиму саме цей прийом – перенесення глядача в трансцендентне», – каже Ангелов.

На екранізацію «Рев» Ангелов отримав права ще до знайомства з Валерієм Шевчуком. Але коли прочитав «Око прірви», попросив дочку Шевчука познайомити з ним: «Я сам із письменницької сімʼї – моя бабуся дружила з Валерієм, вони разом були у спілці та йшли одним шляхом, дружили сімʼями. Коли нас познайомили, Валерій уже був у пансіонаті. Розум у нього був ясний [письменник помер 6 травня 2025 року через загострення цукрового діабету – ред.]. Він передав права на екранізацію – у мене навіть є записане на відео послання до сценариста від нього, де він каже, що головне – щоб у цьому матеріалі він побачив себе. Інших обмежень у нас немає».

«Шевчук не те що недоекранізований – здається, ніхто нічого за ним і не робив. Наша амбіція – зробити так, щоб його творчість була в доступній сучасній формі», – каже Дмитро Суханов. Натомість Ангелов додає, що найбільший виклик – адаптувати слово Шевчука: «Я не стримую себе під час написання [сценарію], щоб максимально вставити цей всесвіт у 110 хвилин, а потім огранювати цей діамант». 

Крім того, Ангелов зараз також працює над третім документальним фільмом із серії «Етос» про елітні спецпідрозділи України. «Мені набрид екстрим – хочу сповільнитися», – каже режисер.

Кадри із серії фільмів «Етос» Ангела Ангелова

Ангел Ангелов, який і сам має великий досвід роботи оператором, хоче залишатися в режисерському кріслі під час роботи над «Оком прірви». «Дуже хочу, щоб у мене був оператор [...] Є один оператор, один із моїх найкращих друзів, з якими я хотів це зробити. Можна грати в Мела Гібсона – бути й головним актором, і режисером свого фільму, але не в наших реаліях», – розповідає режисер.

Ангелов згадує, що для знімання «Байконур. Вторгнення» потрібно було всього «три камери, декілька SD-карт і гроші, щоб туди добратися». За його словами, це була «експедиційна екстремальна історія», тоді як «Око прірви» має бути «серйозною авторською картиною» з масштабом, що відповідає слову «роман».

«Для мене основний виклик – повністю «закрити» драму. Діма [Суханов] про це ще не знає, але в нас уже є сцена із сараною. Герої потрапляють у бурю із сарани – та залітає їм до рота, вони ледь говорять. Як це зробити? Це вже наступний крок. Або як зробити Око прірви – болото, воду, хвилі? [...] Документальний кінематограф дає режисерові вміння адаптації до різких змінних: бюджету, знімання, екстремальних ситуацій», – каже Ангелов.

Продюсер Дмитро Суханов додає, що для стилю, який задумав Ангелов та який диктує книга, «не буде проблемою знайти достатньо грошей»: «Це більше питання смаку й правильно підібраної команди». Він також наводить приклад румунського кіно, що виріс у «серйозному фінансовому обмеженні, але із сильною потребою в сучасних особистих наративах».

 

 Олексій Морозов – заступник головного редактора та редактор культури Віледж. Вивчився на журналіста в КНУ імені Тараса Шевченка, а з 2021 року пише про музику, кіно, серіали і спорт на Віледжі. Вболіває за «Арсенал» й ФК «Чернігів», апологет Black Country, New Road та Lift to Experience.