Молодість, свіжість, ідейність і сучасний джаз – усе це про спільноту Fusion, яка єднає людей, організовує заходи, випускає альбоми, плекає нове покоління яскравих артистів й артисток, поширює прогресивну українську культуру.

За п’ять років і понад 50 заходів на безлічі локацій в Україні й за кордоном Fusion став знаковим явищем, потужною платформою для самовираження й взаємопідтримки. 20 квітня в клубі Atlas формація відзначатиме п’ятиріччя масштабним джемом і концертом україно-німецької артистки Ganna. З такої нагоди розповідаємо, як з’явився проєкт Fusion, куди він рухається, у чому його цінність і хто робить його зірковим.

 

Зародження: майстерня шовкографії, кредитний ліміт і ідея

   

Часто корисні ініціативи народжуються з особистої потреби в чомусь. Так сталося й цього разу. П’ять років тому джазова сцена Києва була доволі одноманітна: на джемах у малочисельних клубах дорослі джазмени майже не виходили за межі класичних стандартів, не вистачало молоді, експериментів, сучасного контексту, яким тоді горіла Європа. «Було враження, що якщо я вдарю не в той барабан, вдарять мене», – пригадує барабанник Олександр Явдик.

Старші музиканти консервувались у ностальгійному світі, а юні й просунуті переважно сиділи по домівках. Та одного дня Саша Пінчук, молодий музикант-самоучка, який сам страждав від цієї проблеми, зробив кілька дзвінків по друзях зі словами «є одна ідея, ти зі мною?» – і вони відповіли «так».

Новостворена команда ентузіастів й ентузіасток знайшла найдешевше приміщення, яке могла собі дозволити – маленьку майстерню шовкографії на Подолі – орендувала за кредитний ліміт Саші й влаштувала там перший джем, просто серед верстатів, що працювали, і розкрійних столів. Саша називав це «творінням мистецтва в реальному часі».

«Я ніколи не бачив нічого подібного. Це не було схоже на виступи, концерти – просто відбувалася синергія, музика жила, і всі присутні почувалися рівноцінними частинами цього життя. Тут хотілося бути, цим життям хотілося жити», – розповідає Акім Карпач, відвідувач і відтоді артдиректор і продюсер Fusion.

Тоді, 3 березня 2019 року, охочі приєднатися ледь вмістились у просторі. Люди закидали організаторів захопленими реакціями й питаннями «коли знову», тож Саша Пінчук із командою зрозуміли: треба продовжувати.

Fusion – це спільнота

   

За п’ять років проєкт Fusion став означати багато речей: джеми, події, самостійну музичну сцену. Та передусім Fusion виріс у живу спільноту людей, обʼєднаних бажанням дати поштовх українській джазовій і хіп-хоп культурі. Показати, що за сто років джаз суттєво еволюціонував і лишається актуальним.

До компанії долучалися все нові й нові музиканти й музикантки нової хвилі, а також закохані в музику слухачі й слухачки. Команда почала організовувати концерти й фестивалі, запрошувати диджеїв і диджейок, виїжджати із заходами за кордон. 

Музиканти, які дебютували на Fusion, стали об’єднуватись у колективи або реалізовуватися як самостійні артисти, писати й випускати музику, розвиватися й колаборувати.

На джемах познайомилися і створили гурт Hyphen Dash; саксофоніст Андрій Бармалій вперше виступив із власними треками й отримав мотивацію для сольної творчості; гітарист Євгеній Пугачов, клавішник Євгеній Дубовик і барабанник Михайло Галактіонов зібрали свої квартети й активно записують і випускають треки.

 

Болісні випробування

   

Становлення Fusion характеризується не лише стрімким фурором, а й невимовним болем. У червні 2021 року Саша Пінчук загинув внаслідок нещасного випадку. За місяць команда Fusion влаштувала музичний захід у барі «Хвильовий» у пам’ять про головного ідейного натхненника, співзасновника, друга й вирішила попри все продовжувати справу Саші.

А в березні 2022-го, на третій тиждень повномасштабного вторгнення, російські війська вбили співзасновницю Fusion Олександру Кувшинову. Дівчина виконувала журналістське завдання під Бучею в складі знімальної групи американського телебачення й загинула внаслідок російського артилерійського обстрілу. 

«Нам досі не віриться в те, що сталося. Ми дійсно завжди були сім’єю, і Саша Пінчук, і Саша Кувшинова завжди були її важливою, рідною частиною. Розпач від цих утрат ми ніколи не зможемо описати словами. Усе, що нам залишається, – це бути сильними заради них і продовжувати нести їхні ідеї, мрії й цінності у світ настільки гучно й довго, наскільки ми зможемо»,

– каже співзасновник Fusion Борис Ткачук.

Ідея Fusion знайшла палкий відгук серед значної кількості активних людей, тож спільнота продовжує жити, стрімко розростатися, упевнено зустрічати виклики часу.

 

Нова реальність

   

У березні 2023 команда зробила ще один визначний крок у популяризації нового джазу й інструментальної музики, запустивши свій лейбл No Time For Swing. На лейблі вже вийшла збірка варіацій на народні пісні й гімн «Блакить», альбом суміші фольклору, ембієнту й мінімалістичного гітарного джазу «Що й святоє…» від ансамблю «ЩукаРиба», Bunht і Євгена Пугачова, а також медитативний інструментальний альбом Bunht «Oneself Again».

За два роки Fusion перерахували на потреби ЗСУ й гуманітарну допомогу понад 1,3 мільйона гривень. Уся діяльність спільноти має благодійну складову: кошти збираються з квитків на події, аукціонів, цифрових релізів, мерчу. Разом із «Культурною Платформою» і UNICEF команда Fusion проводить арттерапію у вигляді джемів із дітьми внутрішньопереміщених осіб, дітьми військових.

Понад 50 подій Fusion за п’ять років в Українському домі, клубі Closer, Atlas, барі «Хвильовий», Пороховій вежі у Львові, Hotel Continental у Берліні тощо стали майданчиком для понад 400 українських і закордонних музикантів і музиканток, і це лише початок. У березні 2024-го відбувся поки що найбільший захід спільноти під назвою Fusion is Community – концертна зала клубу на Кирилівській зібрала 1200 осіб, усі квитки розкупили за три дні до дати, а останній унікальний квиток віддали за донат у 10 000 гривень.

Наступна подія відзначатиме п’ятиріччя Fusion: 20 квітня в клубі Atlas збереться великий зірковий джем, а також виступить спеціально привезена з Берліна українонімецька виконавиця Ganna, чий нещодавній альбом Kupala ввійшов до річних топів українських музичних медіа.

А 15 травня формація Fusion організовує найбільший концерт київського гурту Blooms Corda з презентацією нового альбому «Дощ іде, але сонце світить» в Bel’Etage.

 

Деякі зірки Fusion

   

Hyphen Dash

Михайло Бірченко (ударні), Даніїл Зубков (клавіші, електроніка) і Євген Пугачов (гітара, бас) поєднують джаз, електроніку, хіп-хопові груви й важчі рифи в гнучкій музиці, яка стала візитівкою Fusion. Саме на джемах формації Михайло й Даніїл познайомилися зі студентом академії Глієра Євгеном, уперше зіграли разом і невдовзі ввійшли до ядра спільноти. За межами Fusion про тріо заговорили після живого запису з Національного художнього музею України. Наразі гурт готує дебютний альбом.

Yevhen Puhachov

Гітарист Євген Пугачов грає в Hyphen Dash, заправляє власним квартетом регулярних резидентів спільноти, дебютував сольно в треклисті збірки «Блакить» на лейблі No Time For Swing, а також разом із Михайлом Бірченком грає в концертному гурті попспівачки Наді Дорофєєвої. Наразі Yevhen Puhachov Quartet готує дебютний альбом, гроші на запис якого вдалося зібрати на одному із заходів Fusion.

Lucas Bird

Окрім участі в Hyphen Dash, Даніїл Зубков має авторський проєкт, де співає й продюсує всю музику. З кожним релізом він намагається оновлювати стиль, шукати свіжі впливи. Найсвіжіший, більш електронний ЕР Phono вийшов на лейблі дружньої спільноти Vertuha, у релізі також відзначилися вокалісти Євген Мороз із рок-гурту The Unsleeping й Антон Крамер.

Andrii Barmalii x Oleksandr Yavdyk

Гоноровий саксофоніст Андрій Бармалій і потужний барабанник Олександр Явдик разом грають у квартеті Євгена Пугачова, брали участь у проєкті «Стас Корольов», а ще виступають як самостійний творчий акт, театралізований тандем саксофона й ударних у поєднанні з експресивною електронікою. Трек Бармалія «Я нормально» набрав понад 100 тисяч прослуховувань на Spotify і 80 тисяч переглядів на YouTube, що є визначним показником для української інструментальної музики.

Yevhenii Dubovyk

Піаніст Євгеній Дубовик грає делікатний джаз, натхненний неосоулом, скандинавською сценою, лейблом ECM, ф’юженом, класичною музикою. І сам, і як лідер квартету, до якого входять Станіслав Дяченко (бас), Кирило Черкашин (саксофон), Іван Корнієнко (барабани). За словами Євгенія, на ідею власного бенду його надихнув Fusion і досвід Hyphen Dash. Також Євгеній є затребуваним сесійним музикантом, якого можна почути в релізах або на концертах багатьох проєктів, серед яких «Циферблат», Стас Корольов, гурт «Дно», «Обійми Дощу», МУР, «Мова».

Bunht

Київський продюсер Ярослав Татарченко, також відомий за гуртом «Тонка», грає техно, ембієнт, експериментальну музику. Артист відзначився вже двома релізами на лейблі No Time For Swing спільноти Fusion – інструментальним альбомом Oneself Again і колаборацією «Що й святоє…» з Євгеном Пугачовим і фольклорним ансамблем «ЩукаРиба».

19.99

Хлопці, які почали з джазових стандартів, а закінчили мат-роком і джаз-панком. Резиденти Fusion – Дмитро Темний (вокал, бас, гітара), Микита Ковтуненко (барабани), Іван Марун (бас, гітара), Арсен Горбач (гітара) – вперше джемили разом саме тут, і так прийшли до спільної творчості. На початку року гурт випустив дебютний сингл «Вивезеш» і нині готує наступні релізи.

 

Команда, що стоїть за Fusion

 

   

Акім Карпач

Артдиректор і продюсер Fusion

   

На першому пробному джемі я був лише враженим слухачем, але побачив майбутнє й одразу захотів долучитися до розвитку проєкту. Коли озираюся назад, мені нескінченно приємно усвідомлювати, як багато ідей втілені в життя, скільки знайомств це принесло. Я щасливий, що нам удалося надихнути десятки музикантів, які, зі свого боку, надихають десятки тисяч слухачів і слухачок. За пʼять років ми змогли непогано розкачати інструментальну сцену не тільки в Києві, і навіть війна не зупинила наші імпульси й мрії.

Михайло Бірченко

Технічний директор і продюсер заходів Fusion, музичний менеджер лейблу No Time For Swing, лідер гурту Hyphen Dash

   

Станом на 2019 рік ми вже мали безліч митців, які надихнулися представниками молодої джазової сцени, як-от Юсуф Даєз, Камаал Вільямс, Менсур Браун, Сем Гендел. Вони хотіли виражати себе, але місця для цього не було, тому ми його зробили. Сьогодні наша формація не тільки додає сміливості у створенні й поширенні своєї музики. Я особисто знаю випадки, коли люди переїжджали до Києва, щоб бути ближче до того, що в нас відбувається. Тому важко недооцінювати важливість формації для культури. Крім того, Fusion став тригером особисто для мене. Fusion мотивував мене створити Hyphen Dash – проєкт мого життя.

Анастасія Боброва

Комунікаційниця й копірайтерка Fusion

   

Я єдина з актуальної команди доєдналася не з самого початку, на рік пізніше. Як сьогодні пам’ятаю той день: мені 19, я ходжу на електронні вечірки, але вже втомлююся від цього й от прийшла на свій перший Fusion, дивлюся на сцену, де Катя Панчук читає реп французькою під акомпанемент сучасного джазу, і розумію: «Ось чого мені не вистачало. Знаю, таких, як я, багато, треба тільки щоб прийшли й почули». Відтоді це моє покликання.

Григорій Лозовий

Операційний директор Fusion

   

Коли все це починалося, ми й уявити не могли, до якого рівня все дійде. Кожна подія Fusion особлива й унікальна, ми як організатори завжди намагаємося створити унікальний, якісний і комфортний досвід як для глядачів і глядачок, так і для слухачів і слухачок. Головне наше пальне – щирі усмішки, оплески й танці наших гостей.

Борис Ткачук

Диджей і ведучий Fusion

   

Неймовірно пишаюся тим, що ми створили, незважаючи на всі випробування й перешкоди. З кожним роком ми продовжуємо зростати, продовжуємо розвивати себе, музикантів, музичні вподобання наших слухачів. Я досі дивуюсь і з дитячим захватом приймаю респекти й подяки від узагалі випадкових людей. Не раз були ситуації, коли люди підходили на вулиці, дякували за те, що ми робимо, і, звісно ж, питали, коли вже наступна подія. Почавши із заходу для себе, ми стали культурною платформою для людей. Бо ми – це спільнота.

 

   

Присвячується пам’яті Олександра Пінчука й Олександри Кувшинової.

   

Автори: Анастасія Боброва, Сергій Кейн

Фото: Акім Карпач, Корнієнко Маргарита, Микита Журавльов