Увага! У тексті є спойлери до серіалу «Плюрибус»

Творець серіалів «Пуститися берега» й «Краще подзвоніть Солу» Вінс Ґілліґан бореться з тотальним «щастям» у новому сай-фай проєкті на Apple TV+. «Плюрибус» дебютував з ідеальних 100% «свіжості» від кінокритиків на Rotten Tomatoes. Від глядачів оцінка теж висока, але дещо скромніша – 84%. На стримінгу вийшли перші дві серії, усього їх у першому сезоні – девʼять. Поки Apple TV+ планує тільки два сезони, але якщо серіал втримає свій успіх, його можуть і подовжити.

Події (знову) розгортаються в Альбукерке (штат Нью-Мексико), а в головній ролі – Рей Сігорн, яка грала адвокатку Кім Векслер у «Краще подзвоніть Солу». У «Плюрибусі» Сігорн перевтілюється в письменницю на імʼя Керол. Вона пише кітчеві любовні романи радше схожі на «повнометражні» фанфіки, які сама ненавидить, а паралельно – довгі 4,5 року – працює над «справді серйозною книжкою». 

З латинської плюрибус перекладається як «багато», а один [англійською назва серіалу стилізована як Plur1bus – ред.] – це Керол, яка має протистояти колективному розуму, що заволодів тілами людей на Землі. За сюжетом, увесь світ захоплює невідомий вірус, що робить людей безпричинно щасливими. Керол (і ще 11 не-щасливчиків) має імунітет, тож тепер вони мають урятувати планету від заразного «щастя». 

Трейлер серіалу «Плюрибус»

Так, з трейлера й опису серіалу досі мало що зрозуміло. Не переймайтеся, ви не одні – таким і був задум, підтверджує Ґілліґан в інтервʼю Moviezine. Він згадує, як 33 роки тому вперше побачив на телебаченні сагу «Цілком таємно» (X-Files). Це відчуття, коли ти нібито блукаєш у темряві та зненацька натикаєшся на серіал-шедевр, про який ще не прочитав жодного відгуку чи спойлеру, Ґілліґан хотів повернути в наш перенасичений інформацією світ. Після першої серії сюжет розвиднюється, але досі не зрозуміло – це буде постапокаліптичний зомбі-горор, як-от «Ходячі мерці», чи, можливо, детектив? 

Вінс Ґілліґан дає лише кілька натяків – «Плюрибус» схожий на серіал «Сутінкова зона» про прибульців, що виходив із 1959 до 1964 року, а також «Вторгнення викрадачів тіл» 1956 року від режисера Дона Сіґела. В обох – на Землю вриваються інопланетяни, які хочуть захопити планету. Крім очевидних паралелей, також можна назвати фільм «Кінець світу» з «трилогії Cornetto» Едґара Райта, щоб підкреслити, що «Плюрибус» – це не тільки про концепт щастя, смерть демократії та корпоративну Америку, а й про гумор.

Кадр із серіалу «Сутінкова зона» 1965 року (рімейки виходили в 1985 році, 2002-му та 2019-му), який вважають одним із найбільш недооцінених телевізійних шоу. На Rotten Tomatoes оцінка від глядачів складає 95%, а від критиків – 92%

Вінс Ґілліґан пропрацював сценаристом над науково-фантастичним горором «Цілком таємно» сім років. З «Плюрибусом» він повертається у свій рідний жанр. Здається, що стримінг Apple TV+ стає чи не головним прихистком для наукової фантастики – від «Розриву» до «Фундації» за Айзеком Азімовим.

Ідея серіалу вперше прийшла до Ґілліґана близько 10 років тому – тоді якраз вийшов перший сезон «Краще подзвоніть Солу», у якому зіграла Рей Сігорн. Шоуранер каже, що створив Керол із «Плюрибуса» під неї, хоч спершу планував зробити протагоністом чоловіка. «Я переймався, чи дійсно треба робити щось нове, а не ще один серіал, схожий на «Пуститися берега»? Але я ні секунди не переживав, чи Рей упорається – і під час знімань вона здивувала мене ще більше», – каже Ґілліґан. 

Рей Сігорн у фінальній сцені першого епізоду. Apple TV+

Говорячи про сюжет, акторка Рей Сігорн згадує книжки «Який чудесний світ новий!» Олдоса Гакслі й «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері, пише The New York Times. Її лякає думка про те, що людство може прихилитися перед загарбником замість того, щоб давати йому відсіч, як робить її персонажка. Ґілліґан не дає прямих натяків на жодні політичні події чи тенденції, тож історичні паралелі можна проводити самостійно. А ось про що Ґілліґан говорить відкрито – так це про використання штучного інтелекту. Кожен епізод завершується фразою: «Цей серіал створили люди». Це водночас і позиція автора щодо ШІ, і метаіронічний коментар про сюжет «Плюрибуса».