«Те саме кафе на Русанівці, заради якого їдуть через міст Патона»: міське Soul Cafe таки розширюється і 28 листопада відкриває другий заклад на правому березі, біля Львівської площі.

Віледж розпитав співзасновницю Оксану Ткаченко про те, як команда наважилася на розширення через 10 років роботи на лівому березі та чому так довго «полювали» за приміщенням на Бульварно-Кудрявській.

Про ідеальний час (якого не існує) й рішення не відкладати

Десять років ми відточували наш Soul. У нас був кейтеринг, були офлайн-пекарні, ми продавали продукцію в магазини. Але від самого початку ми з партнером Вадимом Височіним домовилися: Soul Cafe буде єдиним. Щоб це було «те саме кафе на Русанівці», заради якого їдуть через міст Патона. Однак бажання відкрити ще один заклад нас не відпускало.

Чи є ідеальний час для відкриття? Я вважаю, що це можна буде проаналізувати тільки через кілька років, дивлячись на результати. Але зараз усе склалося: у нас є готова, сформована команда на Русанівці, якій потрібно рости, і з’явилася локація. А ще ми просто зрозуміли: хороші комерційні приміщення в Києві зараз на вагу золота. Тому вирішили не відкладати. Наприкінці 2024 року ми переглянули всю діяльність, закрили напрями, які не приносили стабільного прибутку, і направили весь ресурс на відкриття другого Soul. 

Про локацію, яку хотіли роками

Вадим давно дивився на це приміщення на Бульварно-Кудрявській. На першому поверсі історичного будинку завжди були крамниці – галантерейна, мануфактурна, м’ясна, кондитерська, булочна. Ми хотіли його забрати ще тоді, коли там був американський дайнер «Жовток», до нього там працювала піцерія «Челентано». Не вийшло – у 2020 році туди заїхав «Хлібний». Ми пробували щороку, і ось, нарешті, вийшло.

Тут, поруч зі Львівською площею та Ярославовим Валом, купа крутих закладів із сильними командами. Ми хочемо стати пліч-о-пліч із ними, щоб створити ще одне місце для паузи. Концепція нового закладу ідентична першому. Але дизайн ми довірили архітектору Емілю Дервішу, серед проєктів якого Reitarska Circle та The Naked Room – вони з командою використали вінтажні меблі та декор і потрапили в саме яблучко. Інтер’єр відображає нас нинішніх, і ця співпраця підштовхнула нас до змін у бренді загалом. Приміщення розраховане на 65 посадкових місць у двох залах, де також плануємо проводити виставки українських художників і фотографів.

Про правий берег і «русанівських»

Ми розуміємо ризики. Те, що роками працює на Русанівці, може не «злетіти» на правому березі. І навпаки. Але ми готові змінюватися й адаптуватися, не зраджуючи собі. Це в будь-якому разі поштовх до розвитку.

На лівому березі в нас 70% гостей постійні. Частина з них живе там, а працює тут, у центрі. Хтось узагалі переїхав жити на правий берег. Тож ми, звісно, чекаємо нову аудиторію, але й наших «русанівських» будемо раді зустрічати вже на Львівській площі.

Сюрпризи історичного будинку та блекаути

Головний урок за ці роки – технологію кухні та бару мають робити профі. Тут ми це реалізували одразу, Еміль по-іншому б і не дозволив. Але будівництво – це завжди пригода. Скільки б ти не закладав бюджету, сюрпризи будуть завжди, тому краще одразу готувати більший запас. До того ж прибуткова будівля 1899 року є пам’яткою архітектури і диктує свої правила: коли ми почали фарбувати, увесь пил і запах пішли до сусідів зверху, довелося терміново вирішувати це питання.

Додає труднощів і повномасштабна війна. Склади та цехи наших підрядників були пошкоджені обстрілами, а на виробництвах генератори часто просто не витягують потужне обладнання. За кілька тижнів до запланованого відкриття на районі почалися відключення світла. В оренду генераторів уже не було, тому довелося купувати, хоча ціна зараз на 45% вища, ніж коли ми брали генератор для першого закладу.

 Це все виклики, але ми справляємося завдяки команді. Зараз ми ще в процесі набору людей. Як і всі колеги по ринку – безупинно лупаємо цю скалу.