Дослідники з Індонезії переробили пластикові пакети на датчики, які можуть світитися та виявляти токсичні метали у питній воді, пише Designboom.

Вчені перетворюють поліетилен [саме з нього у більшості випадків виготовляють пакети] на дуже маленькі частинки, які називаються вуглецевими квантовими точками.

Ці вуглецеві квантові точки менші за вірус. Фото Naja Bertolt Jensen, надані для Designboom

Для їх виробництва використовують комбінацію двох методів – піролізу [нагрівання пластику без кисню] та гідротермальної обробки [нагрівання пластику у воді під тиском]. Потім дослідники додають 7% розчин перекису водню, щоб допомогти розщепити поліетилен. Після цього вони отримують розчин, що містить вуглецеві квантові точки, які яскраво світяться під дією ультрафіолетового світла.

Повний процес створення датчиків займає близько десяти годин. Фото Naja Bertolt Jensen, надані для Designboom

Випромінювання світла відбувається завдяки структурі атомів вуглецю та хімічним групам, тому, коли ультрафіолетове світло потрапляє на них, електрони в атомах вуглецю переходять на вищий енергетичний рівень. Коли електрони повертаються до свого нормального рівня, вони вивільняють світло, завдяки чому перероблені пластикові пакети світяться в темряві як датчики. Слабше світло означає, що у воді більше токсичних металів, а якщо світіння сильне – у воді менше або взагалі немає металів. Результати точні та щоразу повторюються однаково, кажуть у дослідницькій групі.

Наразі дослідники вважають, що їхнє відкриття може бути використане в бюджетних портативних наборах для тестування води.

   

Лондонський дизайнер Макс Лемб перетворив відходити готелю Potato Head на Балі на меблі, аксесуари та предмети домашнього вжитку.