Вчені Сусуму Кітагаві, Річард Робсон і Омар Ягі отримали Нобелівську премію з хімії 2025 року за розробку «каркасів» для зберігання газів і очищення води.

Лавреати створили новий тип молекулярних конструкцій – метал-органічні каркаси (MOF). Це пористі матеріали, у яких металеві йони поєднані з органічними молекулами, утворюючи кристали з численними порожнинами. Через них можуть проходити гази або рідини, тому такі матеріали можна використовувати для уловлювання вуглекислого газу, збору води з повітря пустелі чи очищення води від токсичних сполук.

Як з’явилася ідея

Перші експерименти провів Річард Робсон у 1989 році – він створив просторову молекулярну структуру з йонів міді та органічних сполук. Пізніше Сусуму Кітагаві й Омар Ягі зробили ці матеріали стабільними та керованими: вони довели, що такі каркаси можна налаштовувати під різні завдання, зокрема для зберігання газів чи каталізу реакцій.

Навіщо це потрібно

Наразі хіміки створили вже десятки тисяч різновидів MOF. Вони можуть допомагати в очищенні води від забрудників, вилученні шкідливих речовин із повітря чи переробленні вуглекислого газу – тобто у розв'язуванні екологічних проблем.

Сума премії становить 11 мільйонів шведських крон [приблизно 25,3 мільйона гривень], її поділять між трьома науковцями.

   

Нобелівський тиждень проходить із 6 до 13 жовтня. 6 жовтня оголосили лавреатів Нобелівської премії-2025 з фізіології та медицини. Її отримали вчені Мері Е. Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі за відкриття периферичної імунної толерантності. 7 жовтня Нобелівську премію з фізики отримали вчені Джон Кларк, Мішель Девор і Джон Мартініс «за відкриття макроскопічного квантового тунелювання та квантування енергії в електричному колі». 9 жовтня буде література, 10 жовтня – премія миру, а 13 жовтня – економіка.

Обкладинка: Нобелівський комітет