Британський мандрівник і колишній десантник Карл Бушбі повернувся до рідного міста Галл в Англії після 28 років подорожі, що почалася в Чилі. За цей час він подолав близько 50 тисяч кілометрів через чотири континенти, не використовуючи транспорт для просування маршрутом, пише Euronews.

У центрі Галла його зустріли до тисячі людей. Згодом Бушбі возз’єднався з матір’ю, 36-річним сином Адамом і вперше зустрів 12-річну онуку.

З чого почалася експедиція

Ідея експедиції з’явилася в середині 1990-х. Батько Бушбі надіслав йому листівку на день народження, у якій згадав суперечку між бійцями спецпідрозділу: чи можливо дійти пішки з Лондона до Нью-Йорка через Беринговий сухопутний міст.

Бушбі проклав на мапі маршрут через Європу й Азію до Північної Америки, а потім продовжив його на південь – до Чилі. Він встановив два правила: не користуватися транспортом для просування вперед і повернутися додому пішки.

Мандрівник вирушив із 500 доларами та розраховував завершити шлях за 12 років. Однак через погоду, візові обмеження, бюрократію та пандемію експедиція тривала значно довше.

Якою була подорож Бушбі

На маршруті Бушбі долав пустелі, джунглі та замерзлу тундру. У 2001 році він пройшов через Дар’єнську прогалину – важкопрохідний регіон джунглів, тропічних лісів і гір між Південною та Центральною Америкою. Після перетину закритої прикордонної зони в Панамі його ув’язнили на 18 днів.

У 2006 році Бушбі разом з американським мандрівником Димитрі Кіффером здійснив перехід через Берингову протоку. Під час нього Бушбі ледь не загинув у крижаній воді. Після прибуття до Росії обох ув’язнили: їм загрожувала депортація через незаконний в’їзд до країни.

Подолання Росії зайняло в Бушбі майже десять років: через візові проблеми та погоду він міг рухатися лише кілька місяців на рік. У 2012 році, після відмови у візі, він пройшов пішки від Лос-Анджелеса до посольства Росії у Вашингтоні й зрештою отримав необхідні документи.

Пандемія також надовго зупинила експедицію. Через геополітичні обмеження, що закрили маршрут через Росію та Іран, Бушбі довелося 31 день перепливати Каспійське море. Оскільки він не вважає себе вправним плавцем, то використовував гідрокостюм і рятувальний жилет та рухався на спині, відштовхуючись руками. Цю техніку він назвав floatimming – поєднанням плавання й тримання на воді.

У Європі 90-денні ліміти на перебування змушували мандрівника планувати шлях тримісячними відрізками. На початку жовтня 2026 року Бушбі переплив Ла-Манш і знову дістався Великої Британії, завершивши останній складний етап маршруту.

Хто допомагав Карлу Бушбі 

У дорозі Бушбі допомагали спонсори та незнайомці: його запрошували до осель, годували й доглядали під час хвороб. Останні 16 років мандрівника переважно підтримувала продюсерська компанія, заснована творцем серіалу «Картковий будинок» Бо Віллімоном і музичним продюсером Джорданом Таппісом.

«Мене приймали найбідніші з бідних. Я зустрів 99,9999% найкращих представників людства. У кожній культурі й кожній країні люди реагували однаково», – розповів Бушбі.

Разом із Бушбі до Галла приїхав режисер Вернер Герцог. Він працює над повнометражним документальним фільмом про експедицію під назвою "Walk of Life".

Обкладинка й фото: Карл Бушбі, скриншоти із сюжетів 9 News Australia і BBC.