Чистота може асоціюватися передусім зі стерильністю – максимальним усуненням будь-яких забруднень. Однак тепер фахівці частіше кажуть: передусім варто зберігати природний мікробіом шкіри з усіма бактеріями, що її захищають. 

Віледж запитав у мікробіологині й дерматологині, що таке умовно здоровий мікробіом, що буде, якщо його регулярно порушувати, чому шкірі треба м’яке очищення й чи потрібна їй косметика з пробіотиками.

Патогени – шкідливі мікроорганізми, що можуть викликати хвороби, запалення або подразнення.

pH – показник кислотності або лужності середовища. У шкіри він злегка кислий і працює як природний захист від бактерій і подразнень. Коли його баланс порушується, шкіра стає вразливішою до подразнень і запалень.

ПАР – поверхнево-активні речовини, мийні компоненти в гелях, шампунях, милі та пінках, що розчиняють бруд і жир.

Періоральний дерматит – запальне подразнення шкіри навколо рота, іноді – носа й підборіддя.

Актив у косметології – це компонент засобу, який безпосередньо впливає на стан шкіри та дає конкретний результат: зволоження, заспокоєння, оновлення або захист.

Дисклеймер: поради в тексті актуальні й для чоловіків, і для жінок.

Ольга Карвацька

мікробіолог-вірусологиня

   

Навіщо мікроби в місцевому імунітеті шкіри

Здоровий мікробіом шкіри – це збалансована спільнота мікроорганізмів, які живуть на поверхні шкіри та працюють на її захист. Вони підтримують нормальний pH, стримують ріст патогенів і допомагають шкірі адекватно реагувати на зовнішні подразники.

Здорова шкіра – не стерильна, а та, що живе в балансі з власними мікроорганізмами. Коли цей баланс збережений, вона краще відновлюється, виглядає стабільнішою й менш схильною до запалень.

Універсального «золотого стандарту» бактерій немає. Мікробіом – індивідуальний біологічний «відбиток», що формується генетикою, способом життя, середовищем і косметикою. Те, що ідеально працює для однієї людини, може викликати проблеми в іншої. Тому сучасна косметологія відходить від універсальних рішень і рухається до персоналізованого догляду.

Крім того, мікробіом – це перше, що захищає шкіру. Корисні бактерії постійно «спілкуються» з імунними клітинами, навчаючи їх, коли варто реагувати, а коли – ні. Бактерії на шкірі – не вороги. Вороги з’являються тоді, коли ми вбиваємо «союзників».

Якщо баланс порушується, імунна система починає реагувати надмірно: виникають почервоніння, чутливість, акне, розацеа.

Феномен «скрипучої чистоти»

Феномен «скрипучої чистоти» – це стійке переконання, що шкіра є по-справжньому чистою лише тоді, коли після вмивання вона «скрипить», стягнута й повністю знежирена. З біологічного погляду це не ознака чистоти, а симптом порушеного шкірного бар’єра та зруйнованого мікробіому.

Ця ідея не має наукового підґрунтя. Навпаки: здорова шкіра ніколи не повинна «скрипіти». Вона має залишатися еластичною, м’якою й комфортною на дотик, тому що на її поверхні збережені ліпідний шар і нормальна мікрофлора.

Походження цього феномену – маркетингове, а не медичне. Каталізатором стала поява лужних мил і сильних ПАР, що дійсно змивали весь шкірний жир. Відчуття «скрипу» сприймали як доказ гігієни у 20 столітті, коли бактерії асоціювалися лише з небезпекою, а поняття мікробіому ще не існувало в публічному просторі.

Згодом цю ідею підсилила реклама косметики й дерматологічних засобів, особливо для проблемної та жирної шкіри. Споживачам роками транслювали меседж: що сильніше очищення, то здоровіша шкіра. Насправді ж відбувалося протилежне – хронічне порушення бар’єра шкіри, зростання чутливості та запальних станів.

Сучасна дерматологія й косметологія повертаються до іншого підходу: очищення має бути ефективним, але делікатним – таким, що знімає забруднення, не руйнуючи життя на поверхні шкіри. 

Як зберегти здоровий мікробіом шкіри

Насамперед – відмовлятися від щоденного використання агресивних або антибактеріальних засобів без показів. Уже за кілька тижнів шкіра стане спокійнішою й менш реактивною. 

Чекліст неправильного догляду за шкірою:

  1. Використання антибактеріальних гелів і пінок для щоденного вмивання, особливо з триклозаном, хлоргексидином або високими концентраціями спиртів. Такі засоби доцільні лише короткочасно й за медичних показів. За постійного використання вони знищують захисну мікрофлору й залишають шкіру вразливою до запалень і реактивності.

  2. Надмірна частота очищення. Вмивання 3–4 рази на день, особливо з активними ПАР, призводить до хронічного порушення бар’єра. Шкіра не встигає відновити ліпідний шар і змушена «виживати», а не функціонувати нормально.

  3. Окрему увагу варто звернути на агресивні кислотні очищення. Щоденне використання гелів або пінок з AHA- (гліколева) та BHA-кислотами (саліцилова), особливо в поєднанні з вечірніми кислотними тоніками чи сироватками, створює стан постійного мікрозапалення. 

  4. Дуже ризикованою є практика поєднання кількох ексфоліативних методів в один день: наприклад, кислотне вмивання зранку, ензимна пудра вдень і механічний скраб увечері. Таке «багаторівневе очищення» руйнує мікробіом швидше, ніж будь-який окремий актив.

  5. Не менш проблемною є регулярна механічна ексфоліація (скраби з великими жорсткими частинками). Мікротріщини, що утворюються на шкірі, стають воротами для патогенних бактерій, тоді як корисна мікрофлора просто не встигає відновитися.

У підсумку – проблема не в кислотах, ензимах чи антисептиках як таких, а в їхньому безконтрольному й рутинному використанні. Очищення має знімати забруднення, а не знищувати екосистему шкіри. 

Ольга Обіщенко

дерматолог-хірургиня, косметологиня

   

Більшість сучасних дерматологічних проблем – наслідок «перемитої» шкіри

Розацеа, акне дорослих, періоральний дерматит часто починаються не з гормонів чи «поганої генетики», а з порушення бар’єра. Шкіру роками вимивають «до скрипу», активно знежирюють, агресивно лікують  – і вона втрачає здатність самостійно захищатися. У результаті навіть нормальна шкіра стає реактивною. 

Що дерматологиня називає агресивним поводженням зі шкірою:

• Очищення: гелі та пінки з кислотами та механічними часточками, спиртові тоніки, часте вмивання.

• Лікування: постійне використання кислот, бензоїл пероксиду, ретиноїдів без пауз (якщо тільки це не призначив лікар).

• Комбінації: кілька активів одночасно («щоб точно подіяло»).

• Механічна дія: скраби, щітки, пілінги на запаленій шкірі.

Усе це поступово руйнує гідроліпідний барʼєр, і шкіра втрачає здатність самостійно захищатися.

Як правильно очищувати шкіру з макіяжем

• або гідрофільна олія + гель/пінка

• або міцелярна вода + гель/ пінка

Міцелярна вода й гідрофільна олія виконують одну функцію – зняти макіяж і сонцезахисний крем. 

Якщо макіяжу немає, достатньо просто гелю або пінки. Важливо: міцелярна вода й гідрофільна олія не обовʼязковий етап догляду. Тобто два етапи очищення на щоденній основі – ок, три етапи – зазвичай уже зайве. 

Як зрозуміти, що шкіра надмірно очищена? Після очищення вона стягується або інтенсивно червоніє. Якщо після вмивання без крему некомфортно вже через хвилину – бар’єр шкіри порушений.

Задовго до висипань шкіра починає «сповіщати» про проблеми такими симптомами:

• постійне відчуття стягнутості

• тьмяність

• втрата природного сяйва

• печіння від води або «нейтральних» засобів

• непередбачувані реакції на звичайний догляд (наприклад, набряк)

Це той етап, коли ще можна все виправити мінімальними зусиллями, достатньо вчасно зупинитись. У таких випадках варто зробити «відпустку» для шкіри: 

• мʼяке очищення з фізіологічним рН (приблизно 5,5) – пінка, гель, крем-гель або очищувальний флюїд (може бути маркування на пакованні: physiological pH, skin-friendly pH, pH-balanced).

• базовий зволожувальний крем без спирту, кислот, бензоїл пероксиду. Добре, якщо у складі будуть цераміди чи сквалан. Це основні структурні ліпіди шкірного барʼєра, що «відбудовують» його

• SPF за потреби

Тривалість такої «відпустки» – від двох до чотирьох тижнів. Барʼєр шкіри оновлюється приблизно за 28 днів, але перші покращення зазвичай видно через 7–10 днів. Часто така схема допомагає пацієнтам із легкою формою акне краще, ніж вмивання тричі на день і знежирення шкіри.

Різниця між пре-, про- та постбіотиками

• пробіотики – живі бактерії (у косметиці майже не трапляються)

• пребіотики – «їжа» для власної флори (наприклад inulin, alpha-glucan oligosaccharide)

• постбіотики – продукти життєдіяльності бактерій (ferment filtrates, lysates)

Для відновлення мікробіому та бар’єра шкіри працюють пребіотики та постбіотики. Вони можуть бути у кремах, сироватках, емульсіях. Їх застовують регулярно або курсом як частину базового догляду.

Обираючи таку косметику, варто звертати увагу, які саме компоненти у її складі (а не єдиний «чарівний» інгредієнт), а також на те, чи пояснено там механізм їхньої дії.

У сучасній дерматології – тренд на м’яке очищення. Мʼякі ПАР, фізіологічний pH, мінімум травматизації під час щоденної рутини – цього достатньо, щоб прибрати часточки міського пилу й не зруйнувати мікрофлору шкіри.