Окей, вершину у Карпатах обрали (а якщо ні, читайте наш попередній гід вершинами Карпат), маршрут узгодили, компанію зібрали. Але що брати із собою у похід? На кілька годин води, снеків і фліски буде достатньо, але, якщо це кількаденна мандрівка? Які речі брати собою і як правильно спакувати їх у рюкзак, навіщо потрібні теплі шкарпетки й спальник навіть улітку та що покласти в косметичку – екіпірувальні правила й лайфхаки Віледжу розказала гідеса Дарина, яка організовувала походи Карпатами.

 

«Не варто недооцінювати гори»

 

У кожного власна мотивація іти в гори: побачити гарні краєвиди, кинути собі виклик або просто втекти із шумного міста. Та будь-який похід у гори – чи то на три години, чи то на два дні – потребує ретельної підготовки і планування, каже Дарина. 

У горах важливий не кілометраж, а рельєф і набір висоти. 12 кілометрів пологою стежкою і 12 кілометрів із набором 1000 метрів кам’янистими схилами – це два різні походи. Тому новачкам радять обирати відносно легкі гори й кількагодинні прогулянки вгору. Щоб перевірити себе, можна спробувати піднятися на Андріївський узвіз у Києві – якщо зайшли без задишки й дискомфорту, то можна сміливо йти на Маковицю, а вже потім і на Піп Іван. Пам’ятайте: втома накопичується, тому треба йти та робити привали «за відчуттями».

Також важливо пам’ятати, що підйом – чи не найлегша частина шляху. Спуск із гір завжди складніший і ризикованіший. Особливо на крутих спусках коліна відчувають вагу всього тіла й рюкзака з речима. Саме тому для будь-якого походу – навіть найлегшого – треба брати трекінгові палиці. Вони працюють як додаткова пара ніг: скидають навантаження зі спини й колін, а також допомагають «промацати ґрунт попереду» – перевірити, чи не хитається каміння або наскільки глибока грязюка.

Фізична підготовка й витривалість – база в поході

«Усе своє ношу із собою». Так а що брати у похід?

Одяг + взуття

 

Гори – це про прийняття: «У поході ти несеш рівно те, що сам наклав собі в рюкзак, і цей тягар ніхто з тебе не зніме. Це тренує психологічну стійкість краще за будь-які тренінги», – ділиться Дарина. 

Базовий набір із собою: сухий базовий шар, фліска, баф, головний убір, залежно від сезону, шкарпетки і змінні речі. Якщо йдете з ночівлею, має бути й окремий спальний одяг – його і спальник варто зберігати в гермомішках.

Найголовніше правило в горах – тримати тіло й ноги сухими й теплими. Проте це не означає, що із собою треба тягнути пів шафи. Запасного комплекту одягу й кілька пар шкарпеток точно має вистачати на дводенний похід. Утім вдягатися варто за правилом тришаровості:

  • базовий шар для відведення вологи
    Краще вдягати синтетичну або мериносову термобілизну чи футболку. Водночас від бавовни варто відмовитися – вона вбирає піт, довго сохне й миттєво охолоджує тіло;
  • середній шар для утеплення
    Згодиться флісова кофта або легка пухова куртка;
  • зовнішній шар для захисту від вологи й вітру
    Найкраще брати мембранну куртку або якісний дощовик.

 

Всі три шари одягу треба чергувати у поході: одягати куртку чи кофту до того, як замерзнути, і знімати дощовик чи мембранку до того, як спітніти. Шкарпетки так само краще брати синтетичні – щоб ноги не вбирали піт і їх можна було швидко висушити на привалі. 

Взуття має бути обов’язково зручним, щоб воно ніде не тисло – інакше можна натерти мозолі або здерти шкіру до крові. Якщо відчуваєте найменший дискомфорт чи тертя, варто одразу наклеїти пластир. Перед походом треба перевірити взуття – пройтися у ньому містом, щоб оцінити, чи підходить воно для довгого походу.  

Трекінгове взуття можна брати на 0,5-1 розмір більше, щоб на спуску пальці не впиралися у носок взуття, і лишалось місце для шкарпеток. Підошва ж має бути хоча б із мінімальним зачепом – для нормально сходження і спуску з гори. Гладка підошва просто «поїде» на вологому камінні чи землі. «Але купувати спеціальне трекінгове для першого походу – доволі дорого. Перший похідний одяг і взуття можна зібрати у знайомих або секондах», – радить Дарина.

Під час довгого привалу, знімати взуття, щоб ноги «подихали»

Їжа й вода

Під час активної ходьби організм спалює від 2500 до 4000 калорій на день. Тому їжа має бути максимально ситною і поживною. Краще брати із собою сублімати й сушені продукти. Вони важать грами, займають мало місця і готуються окропом за пʼять хвилин. Можна купити сублімований суп чи борщ, каші, пюре й сніданки, а також перекуси і десерти.

Від консерв краще відмовитися. Вони поживні й смачні, але консерва – це додаткова вага в рюкзаку й сміття, яке неможливо спалити, тож баночки доведеться нести з собою назад.

Важливо не чекати голоду в горах: повноцінний обід – це добре, однак протягом дня треба під’їдати снеки, горіхи, сухофрукти, батончики. Твердий сир – один із найпоживніших перекусів, який довго триматиме ситість. Якщо ж щільно поїсти перед походом чи стрімким схилом, шлунок буде важким, а вся енергія організму піде на травлення, а не на ходьбу.

Вода – найважливіший і найважчий ресурс у поході. Із собою точно треба запас води близько 1,5 літра. Дорогою треба постійно пити воду – маленькими ковтками, через кожні 15–20 хвилин.

 

Маршрут треба планувати так, щоб дорогою було достатньо джерел: набирати воду треба якомога вище за течією і якомога ближче до самого виходу джерела із землі. Якщо вище за течією пасеться худоба або стоїть стихійний табір, варто пошукати інше джерело. Навіть прозора вода може містити бактерії. Тому воду з відкритих джерел треба кип’ятити (мінімум 5–10 хвилин) або знезаражувати спеціальними таблетками чи туристичними фільтрами.

Не сходити з маршруту навіть. якщо «там красивіше»

Аптечка + косметичка

 

Так, вам не почулось, у похід теж треба складати косметичку – але не з декоративною косметикою, а захисною. Із собою обов’язково треба взяти SPF 50+ та гігієнічну помаду із SPF. Ультрафіолет у горах значно агресивніший через висоту. Тому навіть у пасмурну погоду, треба активно поновлювати обличчя, шию і вуха. Якщо йдете у футболці й шортах, додатково мастити треба й ноги з руками.

Аптечку варто складати, зважаючи на свої особливості організму. Але базовий набір такий:

  • гідроколоїдні пластирі: вони дорожчі за звичайні, але не відклеюються навіть від вологи й створюють «другу шкіру» над мозолем;
  • знеболювальні й жарознижувальні;
  • сорбенти, засоби від діареї і засоби для пероральної регідратації: наприклад, «Регідрон» – щоб відновити сольовий баланс під час спеки або отруєння;
  • еластичний бинт або тейпи: якщо раптом підвернули ногу або розтягнули суглоб. Якщо берете тейпи, попередньо треба зрозуміти, як правильно їх клеїти;
  • антисептики: щоб знезаразити рану чи поріз;
  • антигістамінні: від алергій (у горах багато невідомих рослин) чи укусів комах.

Підстригти нігті перед походом

Інші дрібнички, які точно знадобляться 

Ліхтарик  

обовʼязковий у поході. Вільні руки = безпека, тому найкраще обирати налобний варіант. До того ж краще брати ліхтарики на батарейках (і мати запасні), щоб не розряджати павербанк

Свисток 

Його одразу можна вдягнути на шию і свистіти, якщо раптом відстали від групи, загубилися або пошкодили ногу. У горах набагато краще чутно свист, ніж людські крики й загалом голос

Запальничка й сірники 

Навіть, якщо впевнені в запальничці, сірники варто мати про запас. Зберігати їх краще в окремих гермомішках: якщо «затопить» сірники, буде справна запальничка й навпаки

Павербанк  

Найкраще тримати його в сухому і теплому місці всередині рюкзака чи в спальнику. На холоді батарея швидше сідатиме

Фізичні або офлайн-мапи

Зв’язок у горах може бути бути мінливим, тому варто мати альтернативи

 

Трохи лайфхаків на кінець

Як правильно скласти рюкзак

 

Оптимальний розмір рюкзака на кількаденний похід із ночівлею – 30–50 літрів. Головний принцип пакування – центр ваги рюкзака має бути максимально близько до хребта, на рівні лопаток чи середини спини. Якщо покласти важкі речі на дно або в зовнішні кишені, рюкзак тягнутиме назад, виснажуючи поперек. На самий верх і в кишені треба класти найлегші предмети й ті речі, які можуть знадобитися під час походу. Назовні не треба навішувати чашки, кросівки, пляшки або інші речі – вони розгойдуть центр ваги й чіпялятимуться за гілки в лісі.

Структура рюкзака:

  • дно – спальник, намет, одяг для сну
  • середина вздовж спини: вода, їжа, пальник, система кип’ятіння тощо
  • зовнішня частина й верх: легкий одяг, посуд, дощовик, фліска
  • клапан і кишені «швидкого доступу»: аптечка, косметичка, налобний ліхтарик, баф, повербанк, перекус, ніж чи мультитул

 

Дощовик для рюкзака: треба чи ні?

Рейнкавери, або дощовики для рюкзака, захищають його лише з трьох боків. Під час сильного дощу краплі все одно стікатимуть по спині між спиною і чохлом. Так через шви й блискавки можуть намокнути всі речі. Тому в походах краще використовувати подвійний захист: рейнкавер + гермомішки або зіп-пакети для найважливіших речей: спальника, табірного одягу, павербанків, документів тощо.

Перед виходом постійно перевіряти погоду й не йти в дощ

Ніч у наметі: як не замерзнути в спальнику

Ночі в горах завжди холодні, навіть улітку температура може опускатися до +5°C, а то й нижче. Гідеса Дарина радить брати спальник із гусячим пір’ям, який розрахований хоча би на -5°C – так точно не замерзнете вночі. Щоб спальник не вбирав у себе холод від землі, під нього можна постелити надувний каремат. Якщо обрати варіант із гусячим пір’ям, перед сном спальник має трохи «подихати» – наповнювач розправиться по всій площі й грітиме все тіло, а не тільки ту частину, де грудкою накопичилося пір’я.

Перед сном треба поїсти – це добре для терморегуляції. У спальник не варто лягати у похідному одязі, навіть якщо воно «чисте й сухе». Краще взяти із собою запасні штани/шорти й футболку для сну чи термобілизну та шкарпетки. Про всяк випадок під рукою краще мати ліхтарик, аптечку, телефон, воду чи снек – мало що трапиться уночі, не доведеться нічого шукати.

Краще повернутися, ніж іти вперед

Чек-лист перед виходом у гори

  1. Перевірити погоду. Погода в горах міняється кожні 10–30 хвилин, тому прогноз треба моніторити постійно. Якщо очікується дощ, похід краще перенести

  2. Попередити рідних про похід. Якщо зібралися у мандрівку – хоч самі, хоч з компанією – варто попередити про це своїх близьких і друзів. Найкраще одразу скинути їм свій докладний маршрут

  3. Зареєструватися у ДСНС-застосунку «Порятунок у горах». Якщо загубилися чи травмувалися, можна викликати рятувальників. Додатково застосунок підтягує медкартку з необхідними даними – так рятувальники швидше зрозуміють, що саме могло статися та як допомогти потерпілому

 

ВІКА ГРИНЕНКО – голова відділу новин та авторка текстів на Віледжі. Доєдналася до команди у 2024-му - до «села» ніколи не писала й не думала, що це взагалі можливо. Під час навчання в універі почула фразу, що «редактор має знати все про дещо та дещо про все» – відтоді користується цим правилом у роботі й пробує себе в різних темах: від вітаміну D і власного досвіду виживання в блекаут до розбору міських проблем і репортажів.