Не згоріти, не отруїтися і не замерзнути: як зібратися у похід
Окей, вершину у Карпатах обрали (а якщо ні, читайте наш попередній гід вершинами Карпат), маршрут узгодили, компанію зібрали. Але що брати із собою у похід? На кілька годин води, снеків і фліски буде достатньо, але, якщо це кількаденна мандрівка? Які речі брати собою і як правильно спакувати їх у рюкзак, навіщо потрібні теплі шкарпетки й спальник навіть улітку та що покласти в косметичку – екіпірувальні правила й лайфхаки Віледжу розказала гідеса Дарина, яка організовувала походи Карпатами.
«Не варто недооцінювати гори»
У кожного власна мотивація іти в гори: побачити гарні краєвиди, кинути собі виклик або просто втекти із шумного міста. Та будь-який похід у гори – чи то на три години, чи то на два дні – потребує ретельної підготовки і планування, каже Дарина.
У горах важливий не кілометраж, а рельєф і набір висоти. 12 кілометрів пологою стежкою і 12 кілометрів із набором 1000 метрів кам’янистими схилами – це два різні походи. Тому новачкам радять обирати відносно легкі гори й кількагодинні прогулянки вгору. Щоб перевірити себе, можна спробувати піднятися на Андріївський узвіз у Києві – якщо зайшли без задишки й дискомфорту, то можна сміливо йти на Маковицю, а вже потім і на Піп Іван. Пам’ятайте: втома накопичується, тому треба йти та робити привали «за відчуттями».
Також важливо пам’ятати, що підйом – чи не найлегша частина шляху. Спуск із гір завжди складніший і ризикованіший. Особливо на крутих спусках коліна відчувають вагу всього тіла й рюкзака з речима. Саме тому для будь-якого походу – навіть найлегшого – треба брати трекінгові палиці. Вони працюють як додаткова пара ніг: скидають навантаження зі спини й колін, а також допомагають «промацати ґрунт попереду» – перевірити, чи не хитається каміння або наскільки глибока грязюка.
Фізична підготовка й витривалість – база в поході


«Усе своє ношу із собою». Так а що брати у похід?
Одяг + взуття
Гори – це про прийняття: «У поході ти несеш рівно те, що сам наклав собі в рюкзак, і цей тягар ніхто з тебе не зніме. Це тренує психологічну стійкість краще за будь-які тренінги», – ділиться Дарина.
Базовий набір із собою: сухий базовий шар, фліска, баф, головний убір, залежно від сезону, шкарпетки і змінні речі. Якщо йдете з ночівлею, має бути й окремий спальний одяг – його і спальник варто зберігати в гермомішках.
Найголовніше правило в горах – тримати тіло й ноги сухими й теплими. Проте це не означає, що із собою треба тягнути пів шафи. Запасного комплекту одягу й кілька пар шкарпеток точно має вистачати на дводенний похід. Утім вдягатися варто за правилом тришаровості:
-
базовий шар для відведення вологи
Краще вдягати синтетичну або мериносову термобілизну чи футболку. Водночас від бавовни варто відмовитися – вона вбирає піт, довго сохне й миттєво охолоджує тіло; -
середній шар для утеплення
Згодиться флісова кофта або легка пухова куртка; -
зовнішній шар для захисту від вологи й вітру
Найкраще брати мембранну куртку або якісний дощовик.


Всі три шари одягу треба чергувати у поході: одягати куртку чи кофту до того, як замерзнути, і знімати дощовик чи мембранку до того, як спітніти. Шкарпетки так само краще брати синтетичні – щоб ноги не вбирали піт і їх можна було швидко висушити на привалі.
Взуття має бути обов’язково зручним, щоб воно ніде не тисло – інакше можна натерти мозолі або здерти шкіру до крові. Якщо відчуваєте найменший дискомфорт чи тертя, варто одразу наклеїти пластир. Перед походом треба перевірити взуття – пройтися у ньому містом, щоб оцінити, чи підходить воно для довгого походу.
Трекінгове взуття можна брати на 0,5-1 розмір більше, щоб на спуску пальці не впиралися у носок взуття, і лишалось місце для шкарпеток. Підошва ж має бути хоча б із мінімальним зачепом – для нормально сходження і спуску з гори. Гладка підошва просто «поїде» на вологому камінні чи землі. «Але купувати спеціальне трекінгове для першого походу – доволі дорого. Перший похідний одяг і взуття можна зібрати у знайомих або секондах», – радить Дарина.
Під час довгого привалу, знімати взуття, щоб ноги «подихали»
Їжа й вода
Під час активної ходьби організм спалює від 2500 до 4000 калорій на день. Тому їжа має бути максимально ситною і поживною. Краще брати із собою сублімати й сушені продукти. Вони важать грами, займають мало місця і готуються окропом за пʼять хвилин. Можна купити сублімований суп чи борщ, каші, пюре й сніданки, а також перекуси і десерти.
Від консерв краще відмовитися. Вони поживні й смачні, але консерва – це додаткова вага в рюкзаку й сміття, яке неможливо спалити, тож баночки доведеться нести з собою назад.
Важливо не чекати голоду в горах: повноцінний обід – це добре, однак протягом дня треба під’їдати снеки, горіхи, сухофрукти, батончики. Твердий сир – один із найпоживніших перекусів, який довго триматиме ситість. Якщо ж щільно поїсти перед походом чи стрімким схилом, шлунок буде важким, а вся енергія організму піде на травлення, а не на ходьбу.
Вода – найважливіший і найважчий ресурс у поході. Із собою точно треба запас води близько 1,5 літра. Дорогою треба постійно пити воду – маленькими ковтками, через кожні 15–20 хвилин.
Маршрут треба планувати так, щоб дорогою було достатньо джерел: набирати воду треба якомога вище за течією і якомога ближче до самого виходу джерела із землі. Якщо вище за течією пасеться худоба або стоїть стихійний табір, варто пошукати інше джерело. Навіть прозора вода може містити бактерії. Тому воду з відкритих джерел треба кип’ятити (мінімум 5–10 хвилин) або знезаражувати спеціальними таблетками чи туристичними фільтрами.
Не сходити з маршруту навіть. якщо «там красивіше»
Аптечка + косметичка
Так, вам не почулось, у похід теж треба складати косметичку – але не з декоративною косметикою, а захисною. Із собою обов’язково треба взяти SPF 50+ та гігієнічну помаду із SPF. Ультрафіолет у горах значно агресивніший через висоту. Тому навіть у пасмурну погоду, треба активно поновлювати обличчя, шию і вуха. Якщо йдете у футболці й шортах, додатково мастити треба й ноги з руками.
Аптечку варто складати, зважаючи на свої особливості організму. Але базовий набір такий:
- гідроколоїдні пластирі: вони дорожчі за звичайні, але не відклеюються навіть від вологи й створюють «другу шкіру» над мозолем;
- знеболювальні й жарознижувальні;
- сорбенти, засоби від діареї і засоби для пероральної регідратації: наприклад, «Регідрон» – щоб відновити сольовий баланс під час спеки або отруєння;
- еластичний бинт або тейпи: якщо раптом підвернули ногу або розтягнули суглоб. Якщо берете тейпи, попередньо треба зрозуміти, як правильно їх клеїти;
- антисептики: щоб знезаразити рану чи поріз;
- антигістамінні: від алергій (у горах багато невідомих рослин) чи укусів комах.
Підстригти нігті перед походом


Інші дрібнички, які точно знадобляться
Ліхтарик
обовʼязковий у поході. Вільні руки = безпека, тому найкраще обирати налобний варіант. До того ж краще брати ліхтарики на батарейках (і мати запасні), щоб не розряджати павербанк
Свисток
Його одразу можна вдягнути на шию і свистіти, якщо раптом відстали від групи, загубилися або пошкодили ногу. У горах набагато краще чутно свист, ніж людські крики й загалом голос
Запальничка й сірники
Навіть, якщо впевнені в запальничці, сірники варто мати про запас. Зберігати їх краще в окремих гермомішках: якщо «затопить» сірники, буде справна запальничка й навпаки
Павербанк
Найкраще тримати його в сухому і теплому місці всередині рюкзака чи в спальнику. На холоді батарея швидше сідатиме
Фізичні або офлайн-мапи
Зв’язок у горах може бути бути мінливим, тому варто мати альтернативи
Трохи лайфхаків на кінець
Як правильно скласти рюкзак
Оптимальний розмір рюкзака на кількаденний похід із ночівлею – 30–50 літрів. Головний принцип пакування – центр ваги рюкзака має бути максимально близько до хребта, на рівні лопаток чи середини спини. Якщо покласти важкі речі на дно або в зовнішні кишені, рюкзак тягнутиме назад, виснажуючи поперек. На самий верх і в кишені треба класти найлегші предмети й ті речі, які можуть знадобитися під час походу. Назовні не треба навішувати чашки, кросівки, пляшки або інші речі – вони розгойдуть центр ваги й чіпялятимуться за гілки в лісі.
Структура рюкзака:
- дно – спальник, намет, одяг для сну
- середина вздовж спини: вода, їжа, пальник, система кип’ятіння тощо
- зовнішня частина й верх: легкий одяг, посуд, дощовик, фліска
- клапан і кишені «швидкого доступу»: аптечка, косметичка, налобний ліхтарик, баф, повербанк, перекус, ніж чи мультитул


Дощовик для рюкзака: треба чи ні?
Рейнкавери, або дощовики для рюкзака, захищають його лише з трьох боків. Під час сильного дощу краплі все одно стікатимуть по спині між спиною і чохлом. Так через шви й блискавки можуть намокнути всі речі. Тому в походах краще використовувати подвійний захист: рейнкавер + гермомішки або зіп-пакети для найважливіших речей: спальника, табірного одягу, павербанків, документів тощо.
Перед виходом постійно перевіряти погоду й не йти в дощ
Ніч у наметі: як не замерзнути в спальнику
Ночі в горах завжди холодні, навіть улітку температура може опускатися до +5°C, а то й нижче. Гідеса Дарина радить брати спальник із гусячим пір’ям, який розрахований хоча би на -5°C – так точно не замерзнете вночі. Щоб спальник не вбирав у себе холод від землі, під нього можна постелити надувний каремат. Якщо обрати варіант із гусячим пір’ям, перед сном спальник має трохи «подихати» – наповнювач розправиться по всій площі й грітиме все тіло, а не тільки ту частину, де грудкою накопичилося пір’я.
Перед сном треба поїсти – це добре для терморегуляції. У спальник не варто лягати у похідному одязі, навіть якщо воно «чисте й сухе». Краще взяти із собою запасні штани/шорти й футболку для сну чи термобілизну та шкарпетки. Про всяк випадок під рукою краще мати ліхтарик, аптечку, телефон, воду чи снек – мало що трапиться уночі, не доведеться нічого шукати.
Краще повернутися, ніж іти вперед


Чек-лист перед виходом у гори
-
Перевірити погоду. Погода в горах міняється кожні 10–30 хвилин, тому прогноз треба моніторити постійно. Якщо очікується дощ, похід краще перенести
-
Попередити рідних про похід. Якщо зібралися у мандрівку – хоч самі, хоч з компанією – варто попередити про це своїх близьких і друзів. Найкраще одразу скинути їм свій докладний маршрут
-
Зареєструватися у ДСНС-застосунку «Порятунок у горах». Якщо загубилися чи травмувалися, можна викликати рятувальників. Додатково застосунок підтягує медкартку з необхідними даними – так рятувальники швидше зрозуміють, що саме могло статися та як допомогти потерпілому
ВІКА ГРИНЕНКО – голова відділу новин та авторка текстів на Віледжі. Доєдналася до команди у 2024-му - до «села» ніколи не писала й не думала, що це взагалі можливо. Під час навчання в універі почула фразу, що «редактор має знати все про дещо та дещо про все» – відтоді користується цим правилом у роботі й пробує себе в різних темах: від вітаміну D і власного досвіду виживання в блекаут до розбору міських проблем і репортажів.