Недоїдання (мальнутриція) – підступний стан. Можна харчуватися як завжди, мати нормальну чи навіть надлишкову вагу, але потерпати від дефіциту поживних речовин. А це критично впливає на швидкість відновлення після хвороб і травм.

За даними дослідження EFFORT, персоналізована нутритивна підтримка пацієнтів із ризиком мальнутриції знижує частоту серйозних ускладнень приблизно на 20%. Тому так важливо вміти вчасно розпізнати проблему та знати, як діяти.

Саме цій темі присвячений навчальний курс, який Danone Nutricia Україна розробила спільно з медичними викладачами й Академією НСЗУ. Він допомагає медичним фахівцям навчитися вчасно виявляти ризики мальнутриції та правильно застосовувати нутритивну підтримку, щоб покращувати якість допомоги пацієнтам.


А чи зможете ви помітити ризик недоїдання у близької людини? Чи варто орієнтуватися лише на вагу? І чи можливий дефіцит поживних речовин за надмірної маси тіла?

Перевірте себе: пройдіть тест і спробуйте визначити, у яких ситуаціях є ризик мальнутриції, а в яких – ні.

1. Як ви думаєте, що таке недоїдання?

1. Маленькі порції або пропускання прийомів їжі.

2. Недоотримання поживних речовин відповідно до потреб організму, яке може бути зумовлене не лише режимом харчування, але й процесами всередині організму.

3. Харчування тільки фастфудом, солодощами або ультрапереробленою їжею.

Мальнутриція, або ж недоїдання, – це стан, повʼязаний не лише з кількістю чи складом їжі. Вона може виникати навіть за нормальної чи підвищеної калорійності раціону, якщо організм не отримує достатньо білка, енергії або мікронутрієнтів для своїх потреб.

У разі недоїдання організм має значно менше ресурсів для боротьби з хворобами: пригнічується імунітет, сповільнюється регенерація тканин, важче переносити лікування. Тому вкрай важливо вчасно виявити недоїдання та звернутися до лікаря по рекомендації щодо нутритивної підтримки.

2. Як зрозуміти, що людина має ризик недоїдання?

1. Людина сіла на дієту та втратила вагу.

2. Людина втратила апетит до певних продуктів, наприклад, овочів, фруктів, м’яса чи риби.

3. За комплексом чинників, наприклад, втрата ваги, зниження енергії й м’язової сили, повільніше загоєння ран тощо.

Ненавмисна втрата ваги, слабкість і швидка втомлюваність можуть бути ознаками недоїдання.

Лікар може провести скринінг і, врахувавши індивідуальні особливості, – хронічні захворювання, особливі харчові потреби, алергії тощо – скоригувати дієту.

За потреби лікар може також призначити спеціалізоване медичне харчування, наприклад, рідкі суміші, збагачені поживними речовинами, калоріями та вітамінами, вони допомагають організму добрати ресурс там, де звичайної їжі може бути недостатньо.

3. Чи може бути недоїдання в людини із зайвою вагою?

1. Ні, ця людина й так багато їсть, у неї не може бути недоїдання.

2. Так, бо недоїдання означає нестачу поживних речовин відповідно до потреб організму та може бути спричинене цілою низкою різних чинників.

3. Можливо, але тільки якщо людина має хронічну хворобу.

Навіть за надмірної ваги людина може недоотримувати важливі поживні речовини. 

На це можуть впливати різні чинники: недостатнє споживання їжі, порушення травлення та засвоєння поживних речовин, а також підвищені потреби організму під час хвороби чи відновлення після травм.

Звертайте увагу не тільки на вагу, а й на її коливання, апетит, слабкість і самопочуття. 

4. Людина проходить фізичну реабілітацію після ампутації. Вона регулярно тренується та приймає додатково суміші для нутритивної підтримки.

Що важливо для ефективного відновлення?

1. Лише кількість калорій, адже за достатньої енергії організм отримає все необхідне для відновлення.

2. Лише інтенсивність тренувань і поступове збільшення фізичних навантажень.

3. Харчування, фізичні навантаження, а також мотивація й підтримка під час реабілітації тісно пов’язані й однаково важливі.

Збалансоване харчування й фізична реабілітація діють у синергії: поживні речовини забезпечують організм енергією та будівельним матеріалом для мʼязів і тканин, а тренування стимулюють їхнє відновлення та зміцнення. Силові вправи стимулюють ріст м'язів, а білок забезпечує необхідний матеріал для їхнього відновлення, ОНС (пероральні нутритивні суміші) сприяють відновленню, вуглеводи та гідратація допомагають краще переносити навантаження, а вітамін D і кальцій сприяють кращій функції кісток після ампутацій.

Харчування часто тісно повʼязане з мотивацією до відновлення, тому підтримка, пояснення та заохочення відіграють важливу роль у дотриманні рекомендацій і досягненні кращих результатів реабілітації.

5. Кейс

Петрові 68 років, він відновлюється після важкої хвороби. Останніми тижнями чоловік їсть мало: швидко втомлюється під час споживання їжі, часто пропускає сніданок, за місяць схуд на шість кілограмів. Родичі помітили, що в нього зменшилася сила в руках і ногах, а садна загоюються повільніше. Що, найімовірніше, відбувається з Петром?

1. Вікові зміни, нічого не вдієш.

2. Може бути недоїдання (мальнутриція), стан потребує уваги лікаря.

3. Тимчасова втрата апетиту через хворобу, яка мине сама собою.

Втрата маси тіла, мʼязова слабкість і тривале загоєння ран можуть свідчити про мальнутрицію. Без вчасної допомоги цей стан сповільнює реабілітацію та підвищує ризик ускладнень. Саме тому необхідно звернутися до лікаря для проведення скринінгу й отримання рекомендацій щодо нутритивної підтримки.

6. Кейс

Марії 29 років. Три місяці вона бігає та контролює харчування: білок під час кожного прийому їжі, достатня калорійність порцій, пʼє вітамін D за рекомендацією лікаря. Тренується чотири рази на тиждень, почувається енергійною. Результати обстежень – у нормі. Проте жінка схудла на пʼять кілограмів. Чи варто перейматися через це схуднення?

1. Оскільки зниження ваги є контрольованим і не супроводжується дефіцитами, це не недоїдання.

2. Варто бити на сполох і йти до лікаря, бо будь-яка втрата ваги є тривожним сигналом.

3. Це тривожний сигнал, але варто просто почати більше їсти.

Втрата маси тіла не завжди є ознакою проблеми. Якщо зниження ваги є свідомим, харчування повноцінним, а самопочуття й аналізи в нормі, то підстав говорити про недоїдання немає. Водночас остаточний висновок може зробити лише лікар, тому якщо людина підозрює, що щось не так – потрібно звернутися до спеціаліста.

7. Кейс

Світлані Вікторівні 73 роки. Кілька місяців тому жінці діагностували серцеву недостатність. Вона має скарги на постійну втому, зниження апетиту. Має надлишкову вагу, хоча за останні чотири місяці ненавмисно втратила вісім кілограмів. Під час амбулаторних візитів основну увагу приділяли контролю набряків, підбору діуретиків, корекції артеріального тиску. Однак через чотири місяці жінку госпіталізували та виявили тяжкий ступінь мальнутриції. Як можна було цьому запобігти?

1. Ніяк, через зайву вагу неможливо вчасно розпізнати мальнутрицію.

2. Помітити раптову втрату ваги, зниження апетиту та втомлюваність і звернутися до лікаря для оцінки ризику мальнутриції.

3. Треба було більше їсти в межах звичного раціону, коли почалася втрата ваги.

Випадок Світлани Вікторівни – класичний приклад того, як мальнутриція може залишитися непоміченою. Вона не завжди очевидна зовні, але має серйозні наслідки для здоров'я та реабілітації, і в багатьох випадках її не вийде виправити просто збільшенням порцій.

Своєчасний скринінг за перших скарг на апетит і втрату ваги допомогли б швидко виявити дефіцити й підібрати ефективну нутритивну підтримку.

8. Кейс

Оксані 39 років. Вона перенесла важку операцію на серці й поступово відновлюється. Харчується, як і до операції, і приймає ліки відповідно до рекомендацій лікаря. Проте загоєння триває дуже довго, а сама Оксана постійно відчуває втому та слабкість. У чому може бути проблема?

1. Організм потребує для відновлення більше поживних речовин, ніж дає звичайний режим харчування, потрібне втручання.

2. Це нормально після такої операції, потрібен час, щоб організм відновився сам собою.

3. Це виснаження на тлі стресу, потрібно звернутися до психолога та забезпечити спокійні умови відновлення.

Хоча спокій і час украй важливі для реабілітації після важких травм чи хвороб, не менш вагому роль відіграє харчування. Гострі та хронічні захворювання підвищують ризик мальнутриції через зростання потреб організму в ресурсах і погіршення їхнього засвоєння. Людина може харчуватися як зазвичай, але водночас недоотримувати енергію, білки, вуглеводи й мікронутрієнти.

9. Кейс

Андрію 56 років. Через хронічне захворювання останнім часом він їсть менше, ніж зазвичай: швидко насичується, часто залишає їжу на тарілці та почувається втомленим навіть після нескладних справ. Його вага майже не змінилася, тому Андрій не вважає, що є привід для занепокоєння. Як йому варто вчинити?

1. Не хвилюватися, адже вага залишається стабільною, а отже, організм отримує достатньо поживних речовин.

2. Звернутися до лікаря, щоб оцінити харчування, самопочуття та ризик мальнутриції.

3. Самостійно збільшити порції та додати в раціон більше калорійної їжі, не змінюючи звичного режиму лікування.

Мальнутриція не завжди супроводжується помітним схудненням. 

Наприклад, через хворобу пацієнт може їсти менше, ніж потребує організм, навіть якщо маса тіла залишається відносно стабільною. Тому варто зважати на зміни апетиту, раціону та фізичної сили й за потреби звертатися до лікаря для детального аналізу нутритивного статусу.

Щоб побачити результат,
потрібно відповісти на всі запитання тесту

Непогано! Але варто розширити коло знань

Мальнутрицію не завжди легко помітити: вона може розвиватися навіть за нормального раціону чи надлишкової ваги. Тому важливо знати її ознаки та вчасно звернутися до лікаря.

Ознайомтеся з базовими знаннями про мальнутрицію й нутритивну підтримку – це допоможе краще розуміти потреби організму під час хвороби й відновлення.

Більше про тему читайте тут.

Ми вражені! Ви вже знаєте чимало

Навіть якщо ви добре розумієте тему, деякі ознаки мальнутриції можуть залишатися непомітними. Наприклад, ризик її розвитку не завжди залежить лише від ваги – важливо брати до уваги апетит, зміни в раціоні, фізичну силу та загальний стан здоров’я.

Поглиблюйте свої знання, щоб краще розуміти, коли людині може знадобитися професійна оцінка нутритивного статусу.

Більше корисної інформації читайте тут.

Чудово! Ви дійсно вмієте помічати важливе

Ви добре орієнтуєтеся в темі мальнутриції й розумієте, чому важливо вчасно помічати її ознаки. А також знаєте, що повноцінне харчування – це важливий складник відновлення, і за підозри на мальнутрицію варто звертатися до фахівця.

Зберігайте таку уважність до себе й близьких і дізнавайтеся більше про роль нутритивної підтримки в реабілітації.

Корисні матеріали читайте тут.

Компанія Danone Nutricia Україна в межах ініціативи «Майбутнє є!» підтримує розвиток медичної реабілітації в Україні, зокрема через освітні проєкти, що підвищують обізнаність про роль харчування у відновленні після хвороб і травм. Адже повноцінне харчування та своєчасна нутритивна підтримка – це важливі складники реабілітації.

Один із напрямів цієї роботи – навчальний курс із нутритивної підтримки, розроблений Danone Nutricia Україна спільно з медичними викладачами й Академією Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Курс покликаний допомогти медикам вчасно виявляти ризики мальнутриції та краще розуміти, коли й чому пацієнтам потрібна нутритивна підтримка.

Окрім освітніх ініціатив, у межах проєкту «Майбутнє є!» компанія надала три мільйони євро благодійної допомоги на розвиток системи медичної реабілітації в Україні. Кошти спрямовано на посилення інфраструктури провідних закладів, зокрема Національного інституту раку, Центру медико-соціальної реабілітації ветеранів війни та Національного центру UNBROKEN.

МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ