Від прямого влучання у квартиру чи будинок не врятує нічого, однак від вибухової хвилі врятує «правило двох стін» або коридор. Якщо після «прильоту» виникає пожежа, у середньому однокімнатна квартира вигорає вщент за сім хвилин – часу на збори й евакуацію ще менше, бо за цей час ніяка бригада пожежників не встигне приїхати та загасити вогонь.

Що робити, коли в сусідній будинок або квартиру кількома поверхами нижче прилетів «шахед»? Як допомогти сусідам протриматися до приїзду медиків, а чого краще не робити? Як правильно евакуюватися та що варто взяти із собою? Розпитали командира загону швидкого реагування Євгена Вараву. 

Що робити перші п’ять хвилин після «прильоту»

Насамперед – власна безпека. Варто зрозуміти, чи вам більше нічого не загрожує: немає осередків займання чи значних ушкоджень, не відчувається дим.

Далі варто викликати відповідні служби: 

112 – єдиний номер екстреної допомоги в Україні. За цим номером можна викликати поліцію, рятувальників, медиків або газову службу. 

101 – пожежно-рятувальна служба, ДСНС. Дзвонити в разі пожеж та інших надзвичайних ситуацій.

102 – цілодобовий виклик поліції.

103 – екстрена медична допомога «швидка».

Основне завдання – чітко повідомити 1)адресу «прильоту», 2)що саме горить та 3)чи є всередині люди. Важливо максимально точно передати службову інформацію, однак без перебільшень – «Що бачу, те й говорю». Якщо дзвонимо в «швидку», важливо уточнити приблизну кількість постраждалих – на основі цього диспетчер вирішуватиме, скільки бригад відправляти на місце події. 

Під час повітряної тривоги українців інколи перекидає в Ліму через роботу радіоелектронної боротьби (РЕБ). Скриншот Віледжа

«За можливості, якщо це якась специфічна адреса або є специфічний проїзд, рятувальників краще зустріти й трохи провести, розказати, як краще проїхати. Водії не завжди досконало знають місто та їздять за навігаторами [які під час тривоги перекидають усіх у Ліму – ред.]. Також допомагає, коли є людина, яка координує, де саме постраждалі, щоб рятувальники не бігали й не шукали їх самостійно», – каже Варава.

Добре, коли на місцях уже є водії автівок і можуть одразу ж їх повідганяти – велика техніка не завжди може заїхати в подвір’я, особливо якщо там специфічні заїзди. Проблема також у паркуванні біля пожежних гідрантів – рятувальники просто не можуть набрати воду, щоб гасити пожежу, бо поруч стоїть машина.

Як і коли треба евакуйовуватися з квартири

Вирішувати, виходити з квартири чи ні після влучання, треба ситуативно – кожну ситуацію з погляду небезпеки визначають індивідуально. Коли вибуховою хвилею тільки вибиває вікна й більше нічого не загрожує життю людей (а пожежа умовно в сусідньому будинку), виходити надвір і збиратися в натовп не бажано. 

Хоча буває, що ракета «складає» цілий під’їзд повністю, а в сусідньому під’їзді через 20–30 хвилин сиплються балкони. Буває, коли після удару будинок «складається», а сусідній навіть і не зачепило. Важливу роль тут також відіграє матеріал, з якого побудована багатоповерхівка: «панельки» дуже часто просто складаються, уточнює Варава. 

Якщо йдеться про приватний будинок – і «шахед» влучив у будинок сусідів – можна лишатися в себе вдома: це питання власної безпеки. Коли ж «шахед» влучає в багатоповерхівку, у будь-якому випадку рятувальники проводитимуть евакуацію. Оцінити масштаби пошкоджень із квартири доволі важко, тому поки ситуація контрольована (немає загорянь, не руйнується сама будівля тощо), краще вийти з дому. Якщо раптом станеться обвал або почнеться пожежа, евакуюватися буде важче. Важливо пам’ятати, що «швидка допомога» у вогонь не йде – це справа пожежників.

Рятувальники також радять не зачиняти за собою двері – це прискорить евакуацію і допоможе самим ДСНСівцям, щоб ті не виламували замки. Також можна лишати номери своїх телефонів прямо на дверях або стінах – як поміч рятувальникам або службам і комісіям, які приходитимуть пізніше.

Перекривати стояки, вимикати газ чи воду, якщо немає прямої загрози, не варто – за протоколом відповідні комунальні служби мають усе зробити самостійно. Тож точково перекривати газ у квартирі немає сенсу.

У середньому однокімнатна квартира повністю вигорає за сім хвилин, каже Варава. Тобто на збір речей і вихід із квартири лишається кілька хвилин. Мешканці будинку повинні завчасно знати всі свої входи й виходи, розуміти, що працює на електриці, на «ОМОвських» системах [«розумний дім»]. Найкращий спосіб евакуюватися – «по стінці», особливо в умовах задимленого приміщення. Орієнтуватися в диму навіть у себе вдома – важко, тому варто знайти стінку й рухатися за нею до виходу.

У випадку евакуації – головне не йти «в поля»: можна вийти надвір, пройти в укриття або «пункт незламності». Плюс збору прямо у дворі в тому, що можна швидше відмітитися, хто живий-здоровий. Також швидко можна перевірити інфо про сам будинок: де, ймовірно, залишилися люди, кому треба ще допомогти, які квартири точно порожні. «Тут також важливо уточнити абсолютно все, що допоможе під час рятувальної операції: якщо раптом зберігаєте десь у підвалі паливо – попередьте рятувальників. Якщо знаєте, що у квартирі на п’ятому поверсі лишилася неходяча бабуся, розкажіть пожежникам, які її винесуть», – каже Варава.

«А я просто прийшов подивитися, шо тут у вас»

Часто на місця «прильотів» приходять подивитися люди, які тут навіть не живуть – і це ок, уточнює командир загону. У перші секунди після прильоту вони можуть допомогти точково локалізувати невелику пожежу або вийти іншим людям із будинку. Але після приїзду рятувальників головне вчасно зупинитися й не заважати загонам ДСНС і «швидкої». «Основне завдання – не зробити ще більше жертв. Це як із ДТП: бачите аварію, викликаєте поліцію, далі вони все самі роблять. Так само й після прильоту: викличте «швидку», допоможіть пораненому сусіду й передайте медикам – далі вони справляться самі», – пояснює Варава.

Рятувальники, які перші прибувають на місце події, завжди шукають відповідального за будинок – він має знати, хто де живе, хто вже вийшов із квартир, кому ще треба допомогти евакуюватися тощо. «Бували випадки, коли люди казали, що там у сусідній квартирі лишилась їхня подружка, треба її дістати. Рятувальники виламували двері й виявлялося, що у квартирі порожньо, а подружка – на дачі», – пояснює Варава.

Що брати із собою

«Тривожний рюкзак» – доволі специфічна річ, бо зазвичай люди складають туди купу речей, які зрештою нікому не треба. Варто розуміти, що через задимлення, пожежу або іншу надзвичайну ситуацію певний час люди не зможуть потрапити до себе додому. Тож треба мати гроші, документи й базовий набір речей, з якими можна протягнути день-два.

Крім, власне, рюкзака, у людей удома мають бути вогнегасники й рятувальні пожежні маски – це допоможе швидше й безпечніше евакуюватися із задимленого приміщення. Пожежні маски у вигляді каптура можна вдягти на голову за кілька секунд. «Саморятівники» фільтрують повітря й забезпечують до 40 хвилин захисту від диму й чадного газу. 

Ще потрібна аптечка, якою треба вміти користуватися. «Якщо у вас є все необхідне для надання першої допомоги, але ви не розумієте, як це зробити, то нічого не вийде», – пояснює рятувальник.

В аптечці мають бути:
  • кровозупинні засоби
  • турнікети
  • нормальні перев’язувальні пакети (а не ті радянські, ще із 40-х років)
  • протиопікові гідрогелеві серветки (але не пантенол!)
  • оклюзійні наліпки, пластирі чи пов’язки (SAM, HALO, Beacon, HYFIN Vent)
  • перманентний маркер
  • бандажі й пластирі, еластичний бинт.

Ще можна додати медичні рукавички й косинки, клапан для серцево-легеневої реанімації, атравматичні ножиці, ковдри тощо. Це не приклад «базової аптечки після прильоту» – уміст аптечки залежить від того, що саме доведеться робити в разі надзвичайної ситуації.

Проблема в тому, що найчастіше люди отримують травми не від прямого влучання, а від уламків. Часто це мешканці сусідніх будинків, коли вибуховою хвилею вибиває вікна чи меблі. «Бували випадки, коли через три години після того, як у великому ЖК вибуховою хвилею винесло всі вікна, до нас досі зверталися люди з пораненнями», – розказує рятувальник. Це стається не через сам вибух, а через відкладені наслідки: на склі можуть з’явитися мікротріщини, перекоси або просто послабитися кріплення й через деякий час вони випадають. Поранитися також можна й під час звичайного прибирання уламків.

Як допомогти травмованому сусіду, поки не приїхала «швидка»

Варава радить усім людям сходити хоча б на якісь базові курси домедичної допомоги й такмеду, щоб знати, як діяти в конкретній ситуації. «Якщо ж не йдемо на курси, варто включати голову й відштовхуватися від запитання «Від чого людина може померти тут і зараз?» Коли бачимо сусіда, який стікає кров’ю, перше, що треба зробити – зупинити кровотечу. Якщо не вміємо це робити або поблизу немає чим зупинити кров, це робиться руками – дивимося, звідки тече, максимально туди тиснемо й чекаємо на медиків. Якщо людина без ознак дихання, треба починати серцево-легеневу реанімацію – це вже складніше», – розповідає рятувальник.

Чому «швидка» не допомагає всім одразу

Якщо після влучання «шахеда» є багато поранених, зазвичай приїжджає кілька «швидких». Перший загін стає сортувальною бригадою – це означає, що вони починають «сортувати» постраждалих за важкістю поранених, щоб наступна бригада приїхала й точно забрала людину, яка от-от може загинути.

Постраждалих умовно ділять на чотири категорії:

• «зелені» – постраждалі з незначними травмами, які можуть ходити: це може бути перелам руки, незначні порізи й опіки. Зазвичай таких постраждалих найбільше;

• «жовті» – постраждалі, які не можуть ходити через завдані травми: наприклад, перелам обох ніг тощо;

• «червоні» – постраждалі без свідомості: з масивними кровотечами, опіками, у шокових станах.

Шоковий стан – це не просто шок після прильоту, коли ми налякані чи сильно стривожені. Це критичний стан, за якого різко знижується кровопостачання тканин, й організм починає вмирати. Серед ознак: бліда / холодна шкіра, часте дихання, слабкий пульс, затьмарення свідомості чи її втрата. Такий стан можуть визначити лише спеціально навчені рятувальники.

• «чорні» – люди без ознак життя та/або з травмами, що не сумісні із життям. 

Головне правило під час масової травми – не перевантажувати ресурс «швидкої». Допомогу спершу надаватимуть «червоним» постраждалим, уже потім – «жовтим» і «зеленим». Якщо у вас чи сусідів є незначні поранення (порізані руки чи ноги, посічена брова тощо), з якими можна впоратися самостійно – варто це зробити. Звернутися до «швидкої» або безпосередньо в лікарню краще тоді, коли розберуться з усіма «важкими» пораненими.

Як допомогти сусіду, який опинився під завалами

Самостійно діставати сусіда або намагатися розібрати завали – не можна. Людина зверху не розуміє, які конструкції завалили постраждалого, і можна випадково придавити руку чи ногу, пошкодити хребет або взагалі дочавити людину. У такому разі треба лише чекати рятувальників.

Тому, хто опинився під завалами, також не можна самостійно розкопуватися – інакше може пошкодитися конструкція завалу, яка нашкодить постраждалому. У такі моменти краще дати про себе знати: кликати сусідів, кричати, стукати. Під час розбору завалів завжди влаштовують «хвилину тиші», коли припиняють усі роботи та глушать усю техніку – щоб почути, чи лишається ще хтось під завалами.

Де найчастіше опиняються люди в разі обвалу

Насамперед рятувальники шукають людей у так званих «трикутниках життя» – це порожні простори, що утворюються поруч із масивними предметами, коли обвалюються будівлі. Якщо шафа, диван чи ліжко падають, вони не сплющуються повністю й там утворюються простори, де, ймовірно, може опинитися людина. Водночас цегла, бетон чи перекриття падають щільно й там майже не лишається простору – вижити за таких умов практично неможливо.

Важливий момент: навіть якщо вас уже майже дістали, самостійно вилазити з-під завалів не можна. «Бувало, що від моменту, коли знайшли людину та дістали її, проходило сорок хвилин. Бо все треба робити обережно: на місці має працювати мінімальна кількість людей, щоб не створювати зайвий тиск на постраждалого», – пояснює керівник загону.

Як і коли можна повертатися додому?

Повертатися додому можна після того, як закінчилася повітряна тривога, а рятувальники все перевірили й постановили, що будинок – безпечний. Вони, найімовірніше, і зорієнтуються, коли людям безпечно повернутися додому.

Якщо у квартирі є пошкодження, їх має зафіксувати комісія з відновлення від органів місцевого самоврядування, яка обстежує будинок на його придатність для життя, і фіксує всі пошкодження. У кожному районі й місті своя комісія – і всі обстеження, виплати й подальша допомога залежать саме від органів місцевого самоврядування. 

Рятувальникам теж треба допомагати. Як?

Як уже зауважував Варава, найважливіше – не заважати рятувальникам: не геройствувати, відігнати машину, коли просять, дотримуватися всіх вказівок пожежників чи медиків.

«Рятувальники – це не та професія, коли можна відійти на п’ять хвилин, бо приспічило води випити. Якщо ти вже став гасити пожежу, ти її гасиш до кінця. Так само і з роботою правоохоронців, медиків, кінологів, піротехніків. Тому виділіть 20 хвилин, сходіть у магазин хлопцям по воду. Вона завжди потрібна: умитися, протерти руки або зробити кілька ковтків», – пояснює Варава.

Зазвичай після «прильотів» розгортають місце, куди всі зносять допомогу (для постраждалих і ДСНС). Але й у такі місця не варто нести все, що бачите, запити мають надходити від рятувальників, органів місцевого самоврядування або постраждалих мешканців, щоб чітко зорієнтувати в потребах – у такому разі помічними стають районні, місцеві або будинкові чати.

Де і як ховатися від «шахедів» удома

Правило «двох стін» лишається актуальним під час повітряних загроз, уточнює Варава. Звісно, від прямого влучання нічого не врятує, але якщо йдеться про вибухову хвилю, то шанси лишитися малоушкодженим збільшуються. Хоча все залежить від ситуації. Буває, що люди ховаються в туалетах, де є «три стіни», але там купа дзеркал і плитки, які можуть посікти тіло. «Був випадок, коли людина загинула від того, що вибуховою хвилею розірвало шафу-купе й уламки скла смертельно її поранили, хоча людина була за стіною», – розказує рятувальник.

Тому краще обирати кімнати подалі від скла, балконів, плитки. Якщо є вікна, їх варто прикрити шторами або приклеїти бронеплівку. У разі загрози також радять ставити вікна на провітрювання [хоча при -25℃ порада неактуальна] – краще нехай вони відчиняться, а не випадуть у квартиру.

За словами рятувальника, також важливо хоч приблизно орієнтуватися в технічних характеристиках того, що саме летить. «Шахеди» – це дійсно найстрашніше: їх начиняють різними бойовими частинами. Самі дрони доволі низько літають – іноді на рівні 10–15 поверху. Якщо бачите повідомлення про загрозу дронів у моніторингових каналах або чуєте дрон, краще вийти в коридор і/або відійти від вікон.