Коли тиждень у горах уже не допоможе. Що таке вигорання з погляду роботи мозку?

Петро порівнює мозок з акумулятором: якщо постійно ганяти його від 100% заряду до 0%, він служитиме в кілька разів менше. І з мозком усе так само. У 60 років ми можемо про це пожалкувати, але буде вже пізно. Набагато ефективніше триматися у проміжку між 40% і 80% – не чекати повного відновлення за вихідні, але й брати паузу ще до того, як з’явиться відчуття «щось я вже все».

«Будь-яка діяльність, якщо її стає занадто багато, зрештою стає шкідливою. У роботі так само: рано чи пізно всі системи, які були залучені, втомлюються – навіть якщо робота улюблена, цікава й різноманітна. Тому важливо відпочивати від усього. Від роботи – навіть якщо любиш її до нестями. Від сидіння в TikTok, від прогулянок, від їжі й навіть від лежання на дивані. Кожен вид діяльності виснажує саме ті системи, які беруть у ній участь, і час від часу ці системи потрібно просто зупиняти, щоб вони могли відновитися», – пояснює нейробіолог.

Зрештою, найкраще, що можна зробити для свого мозку, – це дати йому повноцінно розслабитись і не робити нічого, що вимагає зосередженої уваги. Просто поспостерігати за хмарами, які пливуть по небу, – топ. До речі, така активність стимулює в мозку процеси, схожі на ті, заради яких люди звертаються до EMDR-терапії. Якщо простими словами: коли ми дивимося на хмари або просто гуляємо, переводячи погляд з одного об’єкта на інший без фокуса, це поперемінно активує ліву й праву півкулі мозку. Така ритмічна активність допомагає значно знизити емоційне напруження й дає системі шанс на справжнє «відгальмування».

У корі головного мозку є два основні нейромедіатори: глутамат і ГАМК. Глутамат – це збудження, а ГАМК – гальмування. Коли ми застрягаємо в стані нон-стоп, то система гальмування просто не може наздогнати оберти збудження й вирівняти наш стан.

Катехоламіни – ще одна важлива група речовин, без яких складно зрозуміти, що саме відбувається під час вигорання. Ідеться про три основні нейромедіатори – норадреналін, адреналін і дофамін. Вони тримають нас у напрузі, допомагають зберігати фокус і додають енергії долати перешкоди. Проте цей стан більше схожий на хронічну реакцію «бий або біжи», ніж на здоровий і врівноважений стан творчого потоку.

Катехоламіновий драйв – це коли людина настільки захоплена процесом, що пропускає сигнали тіла: не відчуває голоду, дискомфорту, утоми, може годинами не помічати, що потрібно зробити перерву й вийти до вбиральні. Увага звужується, немов у тунелі, і всі ресурси йдуть на одне конкретне завдання.

Щоб вчасно «загальмувати» й не загнати себе у виснаження, потрібна активація ГАМК – гамма-аміномасляної кислоти, головного гальмівного нейромедіатора мозку. На жаль, просто випити китайського чаю GABA недостатньо. Як каже Чорноморець: «Коли ми говоримо про «заспокоїтися», це не пасивний процес. Це активна дія, для якої потрібні гальмівні нейрони. Тобто, щоб заспокоїтися, треба мати сили. Бо гальмування – це робота, і, якщо система виснажена, то вона просто не може зупинитися».

Тому відпочивати потрібно починати завчасно – коли ще є сили «вимкнути систему», а не тоді, коли вона вже не реагує.

Стан концентрації – чудова річ, яка допомагає нам бути продуктивними й досягати цілей. Проте важливо мати і його протилежність. У науці це називають активацією дефолтної системи мозку – коли увага блукає, ні на чому конкретно не зупиняється, а мозок тим часом виконує надважливу роботу: опрацьовує все, що з нами сталося.

«Поки працюєш – не помічаєш голод, не помічаєш радість, не помічаєш злість, не помічаєш нічого. А потім треба дати час це все допрожити, відрефлексувати. Бо інакше воно накопичується. І тоді будь-яка дрібниця може викликати непропорційну емоцію – не тому, що сталося щось нове, а тому, що воно просто прорвало те, що не було прожите раніше», – каже Петро Чорноморець.

Якщо вже запідозрили в себе вигорання, ось на що варто звертати увагу:

«Помилки, звуження життя до «робота – дім», безсоння-прокрастинація, не можеш просто дивитись кіно – тягне в телефон. Це вже такі класичні симптоми, коли система перевантажена, але не зупиняється. І здається, що ще трохи попрацюєш – і стане легше, але ні. Бо що більше ти себе підганяєш, то менше залишається ресурсу, щоб зупинитися», – наводить приклад Чорноморець.

Ще одним показовим симптомом вигорання може бути емоційний дискомфорт від відпочинку.

Вийти зі стану вигорання все ще можливо – і не обов’язково чекати, поки тіло саме натисне на важіль «Стоп». Поради тут ті самі: не витискати із себе 100% ресурсу, а триматися середини, відпочивати заздалегідь, ще до того, як утома вкладе на лопатки. Давати мозку час політати в хмарах і виконати одне з найважливіших завдань – опрацювати досвід. Перемикатись, дозволяти собі дрібні приємності, які не потребують сили волі: піти на прогулянку, полежати у ванні, погойдатись у гамаку, просто дивлячись на небо. Грати.