Після початку повномасштабної війни популярність українських брендів значно зросла: їх хочуть купувати й українці за кордоном, й іноземці.Проте часто покупці стикаються з проблемою ціноутворення: вартість одного й того самого товару в Україні суттєво дешевша за вартість на іноземних версіях сайтів. Пояснюємо, чому українське дорожче за кордоном. 

На те, щоб знайти пост із невдоволенням і заголовком «Українські бренди знову пробили дно» в соціальній мережі Threads, вистачить щонайбільше пʼяти хвилин гортання стрічки. Навіть за невигідного курсу валют така різниця часто викликає спершу здивування, а згодом і обурення в недосвідченого покупця.

Вартість лоферів Hvoya на українській версії сайту – 7800 грн. Якщо відкрити сайт бренду за кордоном, ця ж модель уже коштуватиме 335 євро. Але це не ціна, яку бренди раптово беруть із неба, стереотипно очікуючи, що покупець, який живе за межами України, має більшу платоспроможність. 

Головне пояснення – різні бізнес-моделі, за якими працюють бренди в Україні та за кордоном. Hvoya обирають модель D2C (direct-to-consumer) для роботи в Україні. Так, формування ціни є більш гнучким і складається із собівартості та роздрібної маржі. 

Натомість за кордоном бренд обирає працювати через партнерські ритейл-мережі, а отже – додаткових посередників. Тут ціноутворення складається з декількох етапів: гуртова вартість і власна маржа посередника. 

«До вартості на міжнародному сайті Hvoya вже включені додаткові складники, зокрема логістика та доставка в різні країни, що також впливає на фінальну ціну для клієнта. Ми відкриті до комунікації з нашою українською аудиторією за кордоном. У випадках, коли клієнти звертаються до нас напряму, ми намагаємося знайти рішення, яке дає змогу придбати продукт за умовами, максимально наближеними до українського ринку», – коментує Віледжу Євгенія Горбенко, директорка з маркетингу бренду Hvoya. 

Бренд шкіряних аксесуарів Bagllet також має два сайти. Продукт з європейської версії сайту вже перебуває за межами України. А отже, за нього сплачений митний збір і він зберігається на складі у Європі.

«У нас є український сайт, з якого можна замовити товар за кордон – у такому випадку покупець платить у гривні за українською ціною, додаткова оплата лише за міжнародну доставку. Водночас ми маємо окремий глобальний сайт для іноземної аудиторії. Якщо замовлення оформлюють там, товар уже відправляється з Європи. Для цього ми завозимо продукцію в ЄС, офіційно розмитнюємо її та сплачуємо всі необхідні податки», – додає Тетяна Манько, директорка з маркетингу Bagllet. 

Фото: Bagllet

Повернення товару – ще один важливий чинник формування вартості. На міжнародних ринках це поширеніша практика, і бренди враховують це. У ціну закладається можлива зворотна логістика, обробка товару, потенційний ремонт. Повернення – це частина економіки фешн-ринку за кордоном, що має свій вплив на підвищення ціни. 

У висновку маємо гру міжнародного ринку, у яку мають грати й українські бренди, щоб представляти товар і поширювати українське по всьому світу. Кожен ринок має свої правила, і покупець оплачує не лише річ, а й усю інфраструктуру навколо неї.

Обкладинка та фото: Hvoya