На Замковій горі знайшли ділянку мурів Флорівського монастиря, повідомили ГО «Україна Інкогніта» і ДІАЗ «Стародавній Київ».

Вона має довжину близько 30 метрів, і збереглася завдяки тому, що розташована на крутому схилі, де її не змогли розібрати у радянський час, зазначив очільник заповідника Роман Маленков.

Поруч також знайшли склепіння над проходами у невідомі підземні простори. Це можуть бути льохи для зберігання продуктів, поховальні споруди або колектори для відведення талої та дощової води.

Що відомо про мури

У 1834 році до Флорівського монастиря приєднали територію гори Киселівка (Замкова), яку оточили дерев’яною огорожею за проєктом архітектора Людвіка Станзані. У кінці 1840-х – на початку 1850-х років її замінили на мур за проєктом архітектора Павла Спарро. Дату будівництва підтверджують клейма «КП 1843» на знайденій цеглі.

Огорожа була заввишки близько трьох метрів і товщиною до 60 сантиметрів. Її збудували з жовто-рожевої цегли. Через складний рельєф і зсуви ґрунту частину стіни розібрали ще у ХІХ столітті, а цеглу використали для нових будівель. Тому нині лишилися лише фрагменти біля дзвіниці та вздовж вулиці Хорива, де стоїть північна брама без арки.

Знайдену ділянку мурів планують дослідити, обміряти й нанести на карту. Також хочуть вивчити підземні проходи, щоб з’ясувати їхнє призначення.

   

Флорівському цвинтарю на Замковій горі планують надати статус памʼятки. На території кладовища вперше зафіксують понад пів сотні старовинних надгробків як пам'ятки. 

Обкладинка й фото: ДІАЗ «Стародавній Київ»