Віталій Кличко 10 років як очолює Київ. Він заступив на посаду міського голови 5 червня 2014 року після дострокових виборів. До цієї річниці редакція The Village Україна провела опитування серед аудиторії. Ми питали найбільші, на думку наших читачів, досягнення та провали міського голови. Зараз підбиваємо підсумки.

Як отримали цей рейтинг 

Редакція склала попередній список із 14 досягнень і 19 фейлів міської адміністрації за часів Віталія Кличка (тут можна з ним ознайомитися). Читачам ми пропонували проранжувати запропоновані варіанти від 0 до 3. Голосування тривало з 16 до 31 травня. Після цього ми склали всі бали й визначили пʼять досягнень і пʼять провалів, які отримали найбільше. Ці результати не є експертним аналізом політики чинного міського голови, вони можуть бути субʼєктивними. Проте, як нам здається, репрезентують думку принаймні частини громади Києва.  

Ми також пропонували учасникам голосування вписати свій варіант, якщо, на їхню думку, ми забули щось важливе. Читачі звертали увагу, що деякі досягнення, які ми включили в список, не є заслугою Віталія Кличка. Приміром, за збереження Київського велотреку боролися активісти. Так само парк «Наталка» не зʼявився би без участі громади. Утім, заслуга міського голови в цьому все ж є – він підтримав ініціативу киян і сприяв тому, що бюджетні кошти виділили на ці проєкти. У цьому й полягає його завдання – дослухатися до думки громади й реагувати на потреби мешканців, які живуть у цьому місті й утримують увесь апарат КМДА зі своїх податків. 

Найбільші п’ять досягнень Кличка 

   

1 місце – «Київ Цифровий» та інші електронні сервіси (1836 балів)  

Найбільшим досягненням міського голови визнали електронні сервіси разом із застосунком «Київ Цифровий», у який поступово інтегрують дедалі більше функцій. Зараз у ньому можна подивитися маршрути й графік руху транспорту (і стежити за GPS, чи він не запізнюється), заплатити за поїздку, за паркування чи комунальні послуги, підписати петицію, пройти опитування, отримати сповіщення про повітряну тривогу. «Київ Цифровий» є частиною ініціативи з технологізації життя в столиці ​​Kyiv Smart City. У її межах запустили й інші сервіси – картка киянина, електронний запис до дитячих садочків, моніторинг якості повітря тощо.

2 місце – Електронний квиток (1806 балів) 

На другому місці ще один електронний сервіс – е-квиток на громадський транспорт. За часів Кличка місто відмовилося від разових жетонів у метро та паперових талонів у наземному транспорті на користь QR-квитків і транспортних карток. Для пасажирів зʼявилась можливість оплатити проїзд безготівково. Для міста – оцінити реальний пасажиропотік і потреби в маршрутах. Але залишається ще кілька кроків: запровадити е-квиток у маршрутках, оптимізувати мережу маршрутів і вдосконалити систему тарифів. 

3 місце – Збереження велотреку (1542 бали)

Віталій Кличко виконав свою обіцянку й зберіг від забудови Київський велотрек, один зі старіших у Європі. Велотрек відновили за міський кошт і відкрили у 2017 році. Читачі The Village оцінили це як досягнення, варте третього місця. 

4 місце – Демонтаж МАФів (1517 балів)

На четверте місце учасники опитування поставили успіхи Кличка в боротьбі з МАФами. Ще у 2015 році КМДА затвердила Комплексну схему розміщення тимчасових споруд. Складно сказати, що в цьому питанні місто повністю навело лад. Але за десять років зачистили від МАФів кілька локацій – приміром, Контрактову площу, локації біля метро «Виставковий центр» і «Шулявська». 

5 місце – Пішохідна Контрактова та Бессарабка

(1398 балів)

Пʼяте місце в рейтингу посіли нові пішохідні зони – частина Контрактової площі та вулиці Сагайдачного на Подолі та Бессарабський проїзд (вуличка між Бессарабським ринком та «Ареною»). Обидва рішення для адміністрації Кличка не були простими, адже деякі водії не хотіли віддавати пішоходам ці локації.   

Що не потрапило в найбільші п’ять досягнень? Цікаво, що ані Скляний міст через Володимирський узвіз, ані нові парки не ввійшли до списку найбільших п’яти досягнень Кличка (ці варіанти посіли сьоме та шосте місця відповідно). Ми не виносили окремими пунктами міст-хвилю (який у народі має менш приємну назву) та нову паркову зону на Оболонському острові, оскільки на момент запуску голосування їх ще не відкрили. Але якби виносили, то вони би потрапили в розділ «провали» як приклад нераціонального використання міських і донорських коштів під час повномасштабної війни. 

Що ми забули? Кілька учасників опитування звернули увагу на одне з досягнень Кличка, яке не ввійшло до нашого попереднього списку, позаяк не потрапило до рейтингу. Це – покращення освітлення на вулицях міста. «Більшість вулиць міста мають яскраве біле LED-освітлення проїжджої частини. Дуже зручно їздити», – написав один із читачів. Починаючи з 2017 року, у Києві майже 60 тисяч світильників замінили на світлодіодні (це близько 40%), до кінця 2024 року планують замінити ще 12 тисяч.

Найбільші п’ять фейлів Кличка

   

1 місце – Руйнування історичних будинків (2121 бал)

Найбільшим провалом політики міського голови визнали руйнування історичних будинків у Києві. Віталій Кличко не зумів зупинити цей процес, який відбувався й за його попередників. Десятки дореволюційних будинків і памʼяток модернізму були знищені під виглядом «реконструкції» чи віддані під забудову. Найбільш резонансні випадки – будинок Уткіна, садиба Барбана на Обсерваторній, «Квіти України», «Тарілка» на Либідській. Мораторій на реконструкцію історичних будівель у місті, який просував Кличко, в остаточній редакції рішення Київради перетворився на «рекомендації». Садибу Маліна, яка була в списку нібито захищених будівель, продовжують руйнувати. 

2 місце – Забудова зелених зон (2086 балів)

На друге місце учасники опитування поставили ще одну девелоперську проблему – забудову зелених зон. За даними Київського еколого-культурного центру, за останні 10 років забудовники знищили 700 гектарів київських парків. Триває боротьба місцевих мешканців за екопарк «Осокорки», озеро Вирлиця, парк на Микільській Слобідці, Соломʼянський парк та інші зелені зони. Але вона може ускладнитися: депутатів Київради позбавили права подавати проєкти рішень про створення заказників і заповідників.

3 місце – Метро на Виноградар (2083 бали)

На третьому місці провал Кличка в транспортній сфері – метро на Виноградар, яке почали будувати у 2019 році, але так і не завершили. Зараз місто шукає нового генпідрядника, якому готове заплатити 14 млрд грн за завершення робіт. Попередній генпідрядник «Київметробуд» не тільки не вклався в термін (перші дві станції мали відкрити ще у 2021-му), але й незаконно заробляв на грошах, виділених на будівництво метро. 

4 місце – Аварійні мости (2080 балів)

Стан мостів і шляхопроводів у Києві читачі The Village визнали провалом, гідним четвертого місця в рейтингу. Шулявський шляхопровід частково обвалився у 2017 році. Дегтярівський почав обсипатися у 2020-му (обидва майже відновили). Ще тоді в КМДА казали, що 101 міст у столиці потребує термінового ремонту. Урядова комісія, яку скликали у 2023 році, звітувала про 15% аварійних мостів у Києві. Серед них – міст Метро та міст Патона, ремонт яких постійно відкладають.

5 місце – Метро на Теремки (2010 балів)

Завершує пʼятірку фейлів Кличка за 10 років закриття метро на Теремки. Через аварію на тунелі між «Деміївською» та «Либідською» мешканці півдня столиці вже пів року не можуть дістатися центру без пересадок і товкотнечі. Міська влада звинувачує в ситуації попередників, які неякісно побудували цю ділянку метро, активісти закидають КМДА недбале утримання інфраструктури (як і у випадку з мостами, що розвалюються). 

До найбільших п’яти провалів не потрапили: досі не прокладене метро на Троєщину (або інший спосіб вирішення транспортного питання для цього району Києва), деградація громадського транспорту, недоступність міста для маломобільних людей, затори, аварійні тепломережі й інші проблеми.

Що ми забули? Учасники опитування нагадали про інші фейли міської адміністрації за часів Кличка, що не ввійшли до нашого списку. Перерахуємо ті, що були згадані читачами неодноразово: поганий стан доріг (попри переважання витрат на автомобільну інфраструктуру в бюджеті столиці), проблема з житлово-комунальним господарством, хаотична забудова (зокрема, будівництво торгового центру на проспекті Курбаса на кінцевій станції швидкісного трамвая), завод «Радикал», Бортницька станції аерації й корупція (зокрема, у метрополітені чи в «Київміськбуді»).