Будівлю колишнього заводу «Київмлин» на перетині Спаської та Набережно-Хрещатицької легко впізнати на муралом сестер Фельдман. З боку Спаської можна зайти в бістро та мистецький простір «КультМотив», який там працює з липня 2023 року, а відтепер – і в MLYN design hub, розташований на другому поверсі будівлі. Офіційне відкриття простору для відвідувачів відбудеться 10 травня.

Ще в серпні минулого року простір став одним із місць для «ДВРЗ Design Days». Саме після днів сучасного українського дизайну з’явилася ідея зробити постійний експозиційний та освітній простір, розповідає засновник MLYN design hub, продюсер арт- і дизайн-проєктів Роман Михайлов. «У Києві ще не було постійно відкритого фізичного простору, який комплексно презентував би сучасний український дизайн. Є ініціативи, які роблять це онлайн, куточки з дизайном, але не у форматі постійних експозицій і дизайн-івентів», – коментує Віледжу Михайлов.

 

 

Віледж побував у MLYN design hub за місяць до офіційного відкриття: пили каву в «Культмотиві», стосунки з яким команда MLYN design hub описує як «дуже дружні». «Культмотив» стали для нас дуже вагомим стимулом, щоб ухвалити рішення взяти цю локацію та понести підприємницькі ризики, пов’язані з її функціонуванням», – каже Роман Михайлов.

За цією самою адресою на початку минулого століття був розташований млин купця першої гільдії Якова Кельбера – такий висновок можна зробити з огляду на заяву до Київського міського кредитного товариства 1910 року й опис майна, каже в коментарі Віледжу пам’яткоохоронець Анатолій Погорілий. У 1920-х років комплекс будівель був націоналізований і використовувався підприємством «Київмлин». У 1999 році «Київмлин» реорганізували у ВАТ «Київхліб». Згодом у «Київхліба» змінилася структура власності: стара компанія збанкрутувала, а нова ТОВ після 2021 року зареєстрована за іншою адресою. Загалом будівля за цією адресою, як і архівні справи щодо неї, ще потребують досліджень, додає Анатолій Погорілий.

Що всередині

У MLYN design hub можна потрапити, якщо пройти парковку й повернути направо. Орієнтир – гвинтові сходи, які зробили буквально за десять днів до «ДВРЗ Design Days», розповідає Роман Михайлов, який проводить нам екскурсію простором, ще не заповненим предметами дизайну. Для поручнів сходів використали кабель-канал, що знайшли в просторі в другому поверсі: старі кабелі вже були непридатні для використання, а корпуси для захисту кабелів ще можна було використати для нових дизайн-рішень.

 

 

У конструкцію сходів хочуть вмонтувати ліфт, щоб у простір могли потрапити маломобільні люди, додає Михайлов. Раніше на цьому місці вже був великий вантажний ліфт: «Цей ліфт хтось демонтував, і тепер нам треба робити його знову. Ми вже консультувалися з підрядниками. І це виклик, бо ліфт треба зробити компактним, але водночас достатньо просторим, щоб у нього могли заходити люди на кріслах колісних і великогабаритні об’єкти».

 

 

Також, щоби відвідувачам не треба було обходити парковку, в майбутньому тут хочуть зробити ще один вхід, переосмисливши розташоване поряд приміщення вагової [контрольний пункт заводу, елеватора, обладнаний автомобільними вагами]. 

MLYN design hub – це 500 квадратних метрів і п’ять кімнат. «Ця будівля – 50–60-х років. Коли ми взяли простір в оренду, це було фактично голе приміщення. Провели тут інженерію, електрику, опалення, добудували санвузол, – показує Роман Михайлов. – Старі вікна ми зберегли й залишили, просто додавши раму. Також нам важливі були тіні, які дають старі вікна – їх важко було би відтворити в пластикових».

Ремонт у просторі робили з листопада 2024 року. Паралельно встигали проводити події: у жовтні тут був Фестиваль друку та «Подільський шук», у березні – «Архітектурний MeetUp».

Ми заходимо в простір дизайн-хабу, коли тут триває реставрація підлоги. Перша біла кімната при вході – це простір для подій. У другій кімнаті саме роблять плямисту підлогу: замість того, щоби прибирати вже наявні плями, які утворилися внаслідок експлуатації, їх підкреслять і зроблять елементом інтер’єру. Також у цій кімнаті зроблять жовтий градієнт на стінах, зберігши автентичні кольори.

 

 

У дизайні третьої кімнати використають «подільський камінь», який за структурою нагадує зерно. Це знахідка студії Андрія Пілявського, яка займається реставрацією підлоги. Для цього підлогу відшліфують, розкривши кам’яну крихту, а далі її поґрунтують і залакують. За задумом, камінь буде ніби спадати з колони та заходити як фактурний килим у переговорну кімнату, де можна буде записувати подкасти й працювати.

У MLYN design hub також інтегрували в дизайн лійку, яка була частиною лінії фасування борошна, яка залишилася тут із часів роботи заводу «Київмлин». Лійка висітиме над великим круглим столом на прозорій ніжці.

Роман також звертає увагу на стелю: «Третій поверх не заселений, тому стеля може бути холодна. Тож у дизайні в нас була ще й функціональна мета – зберігати тепло. Яра [Ярослава Україна, артдиректорка простору] придумала конструкції з флізеліну, які стали своєрідним повітряним мішком. Спочатку ми зробили такі конструкції в межах одного прольоту по всій довжині, а потім вирішили робити ще. Вийшли ніші, загорнуті «елеваторним» чином, які естетично доповнюють архітектурний зв’язок з елеватором. Також таке рішення дає розсіяне освітлення: для експозицій дуже важливо, щоби було не лише спрямоване світло, але й світло базове».

 

 

«Є ідея заліпити все конопляним наповнювачем, щось схоже на те, як роблять ластівки. Це такий цікавий матеріал, який використовують для утеплення, він органічний і не горить», – додає артдиректорка простору Яра Україна. У просторі також зробили спеціальні шумопоглинальні перегородки з переробленого пластику від ReQuiet.

У майбутньому команда MLYN design hub хоче освоювати й третій поверх будівлі, який від початку був у гіршому стані, ніж другий: «Там були повністю винесені й рами, й вікна, бо неподалік було влучання», – каже Роман Михайлов. На третьому поверсі планують зробити майстерні, де могли працювати ювеліри, керамісти, майстри з роботи зі склом чи пластиком.

Як лійка та млин стали концептом 

План приміщення став тлом для логотипа MLYN design hub, а монограма повторює промислову лійку на локації. Над айдентикою працювали Rabbit Buro.

 

 

«Лійка – це символ формування нового: так само як із борошна формується хліб, із думки й ідей формується новий продукт.А млин – це місце збору в українських традиціях. Тож дизайн-хаб для мене – це теж місце, це люди різних інтересів зіштовхуються, їхні ідеї перенароджуються, об’єднуються, і створюється нова сутність», – розповідає Роман Михайлов. 

 

 

У цьому контексті він також згадує про тривимірну скульптуру Андрія Хворостянова, яка стала символом першого сезону «ДВРЗ Design Days»: усередині неї коло, яке втілює ядро й ідею, яка може розвиватися в різні напрями.

 

 

Цей розвиток Михайлов зіставляє з потенціалом нового простору: «Коли ми кладемо в землю зерно, ми достеменно не знаємо, яким буде результат. Але воно проростає і трансформується, як буде і з нашим простором».

Тож символічно, що перша виставка про «дизайн як процес дозрівання» також матиме назву «Зерно». Експонати в натуральних відтінках – пісочний, теракотовий, земляний, графітовий, які перегукуються з кольорами ґрунту, каменю, необробленого дерева та металу – будуть нагадувати про зерно в різних станах, від гладкої й округлої насінини до розтрісканої та пророслої текстури: «Це предмети, у яких вгадується зв’язок із природою, циклічністю життя та працею людських рук», – описують у команді MLYN design hub. Кураторкою виставки стала артдиректорка простору Яра Україна.

 

 

Як формують експозицію інтер’єрного дизайну і який вигляд вона має

Артдиректор разом із потенційними резидентами простору обговорюватиме,які предмети дизайну було би доречно розмістити в експозиції. Це і про врахування побажань майбутніх резидентів, і про селекцію.

Які критерії відбору? Будуть надавати перевагу креативним брендам, які використовують натуральні та перероблені матеріали. Здебільшого це будуть резиденти, які тяжітимуть до кастомного підходу, ніж до мас-маркету, але є і винятки, пояснює Роман Михайлов. 

 

 

Резидент має сплачувати внесок на кшталт «щомісячної підписки». Ціна залежатиме від обсягу прояву бренду (умовно кажучи, кухонні чи спальні рішення, гардероби чи шафи можуть займати більше місця) та коливатиметься в діапазоні від 300 до 1500 євро, додає Михайлов. Залишити заявку на резидентство можна за посиланням.

«Резидентами в нас можуть бути й ті бренди, які вже мають власні шоуруми. Що дає їм ця локація? Сучасний дизайн тут буде зібраний в одному місці, тож вони можуть знайти свого покупця, якого потім запросять у свій шоурум, щоби показати варіації того чи іншого рішення. Крім того, на нашій локації його вироби можуть виглядати по-іншому, бо оточені роботами інших резидентів. Тобто, вклавши меншу частину, резидент може отримати набагато більше», – переконаний Роман Михайлов.

На першій виставці, яку відкриють разом із простором 10 травня, у галерейному форматі представлять комбіновані зони, де предмети дизайну будуть доповнювати одне одного. Простіше кажучи, створюватимуть окремі куточки із завершеним рішенням, де можуть одночасно показати шпалери, декоративні панелі, диван, крісло й столик у поєднанні зі світлом та з елементами декору. Поряд в експозиції можуть опинитися різні бренди, предмети яких поєднані спільним естетичним рішенням.

 

 

Артдиректорка Яра Україна каже, що не хотіла би перевантажувати простір предметами. До цього вона два роки працювала в Мілані з галерейним дизайном і зізнається – часом кортить відтворити атмосферу, де все «вилизано», а погляди притягує лише один предмет. Тож речі галерейного мистецтва, арту в цьому просторі можуть поєднувати з предметами щоденного комфорту – тумбою, стільцем чи пуфом.

Загалом на першій виставці пропонують розмістити 80–100 предметів дизайну [під предметом дизайну мають на увазі не лише, наприклад, стільці, але й шпалери; не лише експонати на підлозі, а й підвішені на стелі; різні форми одного експоната]. Це будуть меблі, освітлення, оздоблення стін і підлоги, а також елементи декору. Останні частково представлять в інсталяціях, а частково – в окремій зоні, де можна буде придбати декоративні, «навіть вінтажні» речі, каже Роман Михайлов.

Щодо інших предметів інтер’єрного дизайну, то придбати їх на місці не можна: треба або домовлятися з брендом про додаткове виробництво (для цього можна буде звернутися для консультанта в просторі, який спрямує до бренду), або чекати розпродажу наприкінці виставки. Зразки продаватимуть за зниженою ціною наприкінці експозицій. Водночас MLYN design hub не буде дилером, тобто не братиме відсотки з продажів, пояснює Михайлов.

 

 

У перспективі зразки, які хочуть викупити, будуть маркувати: «Я бачив, як люди бронюють твори мистецтва на Art Basel – вішають під картину значок жовтого кольору. Цей колір, що інший покупець ще може перебити цю ставку своєю. А якщо під картиною зелений кружечок, то вже продано. Ми би теж могли так робити, але тут треба домовлятися з брендами: якщо викуповують експозиційний зразок, то бренд має забезпечити заміну, щоб не розривалася картинка», – пояснює продюсер дизайн-проєктів.

Виставки планують організовувати хвилями по три-чотири місяці. У першій буде близько 25 учасників: серед них і ті, хто брали участь у «ДВРЗ Design Days» – Noom, Buro150, Yalanzhi Objects, ReStyle, Shishka project та інші. Перша експозиція тут триватиме до початку наступного сезону «ДВРЗ Design Days», тобто орієнтовно до початку серпня. 

Для об’єктів також передбачили аудіоісторії, які можна буде знайти за QR-кодами біля експонатів. Там розповідатимуть, як і коли річ з’явилася, які матеріали в ній поєднали, чому експонат має певну фактуру, колір і розмір, додає Роман Михайлов.

 

 

На другій хвилі виставок MLYN design hub планують залучати до кураторства дизайнерів, каже артдиректорка Яра Україна: «Так ми будемо показувати не лише предмети дизайну, а й дизайн-думку в різних інсталяціях. Тобто відвідувач простору, який матиме запит підібрати дизайнера, може прийти й подивитися, як той компонує експозицію».

«Хочемо, щоб українське купували не лише для того, щоб підтримати українського виробника, а тому, що українське – краще»

Якщо підсумовувати,MLYN design hub, з одного боку, планують зробити місцем, де можна побачити професійний зріз ринку українського дизайну, а з іншого – локацією для розвитку. Для цього тут планують проводити події, де виробники могли би дізнатися, як покращити свій продукт, а споживачі – знайти для себе цікаві речі в українському дизайні й арті. Наприклад, хочуть проводити дискусії з галеристами та колекціонерами про те, як оцінювати мистецтво й інтегрувати його в інтер’єр. Проводити події у просторі можуть не лише резиденти чи дизайн-спільнота, уточнює Роман Михайлов. Це можуть бути будь-які події, дотичні до концепту дизайн-хабу, наприклад, освітні. 

Для подій у просторі відділили 200 квадратних метрів, тобто майже половину площі. «Для івент-холу ми могли би залишити й 50 квадратних метрів, але виділяємо так багато, бо хочемо створити простір для розвитку, де відбувалися би панельні дискусії, зустрічалися би люди й ідеї», – пояснює Михайлов. У цій кімнаті може поміститися до 100 людей. У залі для подій також планують регулярно виставляти твори сучасного мистецтва, наприклад, скульптури, які могли би стати акцентом у просторі. Інші чотири кімнати – це простір для курованих експозицій сучасного українського дизайну. Але експонати з артзони й простору дизайну мають бути пов’язані та працювати на спільний задум, додає Яра Україна.

 

 

«Ми хочемо зробити цю локацію культовою. Завдяки тому, що ми тут щоденно будемо говорити про дизайн, хочемо зробити його ще більш популярним – в Україні й у світі. Я не переоцінюю того, що ми маємо купувати суто українське, – каже Михайлов, – Очевидно, що коли ти купуєш український продукт, то залишаєш гроші в Україні, підтримуєш виробника, й економіка розвивається краще. Але вибір споживача має бути оснований не на тому, що дизайн український, а на тому, що він кращий за іноземний аналог, якісніший і комфортніший».

Також у MLYN design hub планують продавати мерч, як-от футболки та шопери. У майбутньому його можна буде придбати онлайн. Простір буде відкритий для відвідувачів щодня. Вхід вільний. Експозиційна зона буде працювати з 10:00 до 19:00, а подієва зала – до 23:00.

Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа