Що ми слухали в січні? Перший за довгий час реліз A$AP Rocky, останній альбом у карʼєрі треш-металістів Megadeth, постпанк і потік свідомості від Dry Cleaning, жарти й нарікання про кінець світу британських реп-панків Sleaford Mods, «Альтернативу для України» львівського репера «Врангеля», кавери від Xiu Xiu, Сергія Жадана й поезію Бертольда Брехта, а також металкор від Poppy й гурт By Storm (Injury Reserve), який перевинайшов себе після смерті бендмейта.

Dry Cleaning – Secret Love

Хто це: Постпанк-четвірка з півдня Лондона на чолі з фронтвумен Флоренс Шоу. Третій альбом гурту спродюсувала валлійська інді-артистка Cate Le Bon, у якої не так давно вийшов власний альбом, “Michelangelo Dying”. Гурт черпає натхнення з британської класики постпанку на кшталт Joy Division, Wire чи Magazine, майже повністю замінивши вокал на spoken word.

Чому варто послухати: Гумор і химерна лірика – дві речі, заради яких варто послухати Dry Cleaning. Флоренс Шоу вміло перетворює потік свідомості й буденність свого життя в небанальні історії про дизайнера круїзного корабля, політичне реаліті «Учень», війну та капіталістів.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 9 січня

The Cribs – Selling a Vibe

Хто це: Гурт, де грають троє братів: Ґері, Раян і Росс Джармани. Двоє з них – близнюки. The Cribs почали карʼєру в 2000-х і були в авангарді британського інді-року разом із The Libertines. За них навіть встиг пограти Джонні Марр, ексгітарист The Smiths і Modest Mouse.

Чому варто послухати: The Cribs вдалося «продати вайб»: девʼята платівка гурту відчувається як повернення в минуле в найкращому сенсі. Тріо рефлексує про понад 20-річну карʼєру під дзвінкі гітари й мотиви попмузики 80-х – цей аспект привніс Патрік Вімберлі, продюсер Керолайн Полачек та Еллі Ґолдінґ.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 9 січня

A$AP Rocky – Don’t Be Dumb

Хто це: Репер із Гарлема на імʼя Ракім Маєрс. Його роботи у складі гурту A$AP Mob і сольні проєкти стали прикладом для нової хвилі хіп-хопу – від мамбл-репу у США до українців типу «Ліл чіпсіка». Маєрс також зіграв у кількох гучних голлівудських стрічках і є не менш впливовим у світі моди – справжній “fashion killa”.

Чому варто послухати: “Don’t Be Dumb” мав вийти ще у 2024 році. Утім, A$AP Rocky звинуватили в тому, що він нібито стріляв у свого друга Терелла Ефрона у 2021 році. Хоч Маєрса виправдали, фраза “don’t be dumb”, вкарбована в назві платівки, стане для нього вічним нагадуванням. Після восьми років очікування можна заявити: A$AP Rocky не забув, як робити хіп-хоп, який може приносити радість, а не втому від більш як години хронометражу. Платівку продюсували Madlib, Фаррелл Вільямс і Tyler, the Creator, а на фітах – Gorillaz, Westside Gunn і Doechii.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 16 січня

Sleaford Mods – The Demise of Planet X

Хто це: Автори фрази “the smell of piss is so strong, it’s smells like decent bacon” і сотні інших перлів, вони ж – англійський панк-гурт із Ноттінгема з гітарним минулим, який тепер читає абсурдистський і провокаційний реп під машинні біти.

Чому варто послухати: Джейсон Вільямсон та Ендрю Фірн теж незадоволені станом сучасного світу. Цей альбом – спроба написати саундтрек до армагеддону, але так, щоб від цього було радше смішно, ніж страшно. Невдоволеним голосом жабеняти Керміта гурт скаржаться на MAGA й фашистів, експремʼєра Великої Британії Ріші Сунака, активістів і редакторів The Guardian, а також згадують Дона Дрейпера із серіалу «Божевільні». У треці “The Demise of Planet X” вони ставлять остаточний вирок планеті Земля: “The Demise of Planet Shit”.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 16 січня

Xiu Xiu – Xiu Mutha Fuckin’ Xiu: Vol.1

Хто це: Xiu Xiu (вимовляється як «шу-шу») покинули Spotify на знак протесту ще влітку 2025 року, тож там ви не знайдете цей альбом (як і іншу музику каліфорнійського гурту). Після паузи в два роки авангардний рок-проєкт Джеймі Стюарта повертається з 12 каверами: від Роя Орбісона й легенди наїву Денієла Джонстона до Throbbing Gristle та переосмислення пісні “Sex Dwarf”.

Чому варто послухати: Альбом відкриває кавер на “Psycho Killer” від Talking Heads – пісні, яку самі автори лише минулоріч виконали вживу вперше за 19 років. Те, як Xiu Xiu химерно адаптують пісні, іноді лякає, але врешті зачаровує. Це третій альбом каверів від Xiu Xiu – до цього гурт уже виконував саундтрек до «Твін Пікс» і переспівував Ніну Сімон. 

Де слухати: Apple Music, Deezer, YouTube Music, Bandcamp

Реліз: 16 січня

Westside Cowboy – So Much Country ‘Till We Get There

Хто це: «Британікана» – саме так описують свій стиль Westside Cowboy з Манчестера. Десь так вони і звучать: якби англійські інді-рокери переслухали американи, кантрі й «слонів» місцевої незалежної сцени: від Pavement до Geese.

Чому варто послухати: Це другий мініальбом гурту, який готує слухача до дебюту з повноформатником – його, ймовірно, варто очікувати вже протягом року. З чотирьох учасників співають троє, і кожен робить це по-своєму. Виходить як на альбомі “Live at Bush Hall” від Black Country, New Road, де сили за мікрофоном спробували чи не всі музиканти: не завжди ідеально, але «трушно».

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 16 січня

Sunday Mourners – A-Rhythm Absolute

Хто це: Четверо друзів дитинства, які грають постпанк, натхненний Television, Річардом Геллом і Subway Sect. Назва синглу “Careers in Acting” і бажання довести, що твій успіх – неминучий, видає, що гурт родом із Лос-Анджелеса.

Чому варто послухати: Певно, ви ще не чули про цей гурт, бо A-Rhythm Absolute – це їхній дебют. Утім, якщо ви любите гітарні традиції панку 80-х (без довгих соло, якими в ті часи зловживали в сусідній рок-музиці) й музичні опуси довжиною в девʼять хвилин під spoken word у стилі Лу Ріда, – то Sunday Mourners для вас.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 19 січня

Lucinda Williams – World’s Gone Wrong

Хто це: Одна з найвпливовіших фольк-, кантрі- й рок-авторок свого покоління. Люсінда Вільямс пише пісні під гітару майже 50 років, а “World’s Gone Wrong” – це її діагноз сучасному світові (і за сумісництвом 16-та платівка музикантки).

Чому варто послухати: Світ зійшов на пси, підтверджує Вільямс. Про це вона різними словами говорить у всіх 10 піснях, серед яких є кавер – на Боба Марлі та його “So Much Trouble in the World”. На фітах легенда госпелу й ритм-енд-блюзу Мевіс Стейплз, Бріттні Спенсер. Співавторкою одного з треків стала Адріанна Ленкер (Big Thief).

Де слухати: Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 23 січня

Poppy – Empty Hands

Хто це: Зірка YouTube 2010-х років, яка пройшла довгий шлях у музиці – від глітч-попу до металкору й індастріалу. 

Чому варто послухати: “Empty Hands” – сьомий альбом музикантки. Це продовження звучання попереднього релізу, “Negative Spaces”, яке з Poppy сформував Джордан Фіш – продюсер платівки й ексучасник гурту Bring Me the Horizon. Він відомий тим, що вміє «відполірувати» пісню так, що вона зазвучить і на радіо, і на великому стадіоні. Може, цього разу він перевиконав план і зробив альбом занадто ідеальним і роботичним у звучанні.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 23 січня

«Врангель» – «Альтернатива для України»

Хто це: Львівський репер Демʼян Врангель дебютує з «Альтернативою для України» – альбомом з олдскульним звучанням, що критикує сучасну реп-сцену.

Чому варто послухати: У треці «Антисоціальний» Врангель сходу знайомить нас із собою: «Усім привіт, мене звати Демʼян, я ріс, як у теплиці між розсади бурʼян». Далі – іронізує з українців, які досі слухають російське, сміється над «потужністю», говорить про галицький менталітет, а також згадує футболіста «Лестер Сіті» Джеймі Варді в контексті того, як треба вміти виживати та знаходити виходи з будь-яких ситуацій: «Бути як Джеймі Варді. Знайти нагору піднятися варік і не спалитись на VARі [...] Ми не брудні васали, ми, сука, універсали, як Філіпп Лам». В альбомі також є два скіти – розмова з Мішою Правильним та епізод із «Сімпсонів». 

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 23 січня

Victoryland – My Heart is a Room With No Cameras in It

Хто це: Інді-поп проєкт бруклінського співака й гітариста Джуліана Маккаммана, раніше – учасника філадельфійського DIY-гурту Blood.

Чому варто послухати: “My Heart…” – це набір жвавого й водночас сумного, як Майкл Сера в будь-якій свої ролі, інді про стосунки, вразливість, сексуальність – і злети, і падіння. У назві альбому артист метафорично говорить про безсердечність і черствість (серце без камер, що качають кров), а також буквальні фото- і відеокамери – символи сучасного суспільства.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 23 січня

Megadeth – Megadeth

Хто це: Мастодонти треш-металу на чолі з Дейвом Мастейном, а також одні з «великої четвірки» жанру разом із Metallica, Anthrax і Slayer.

Чому варто послухати: Зазвичай гурти повторюють власну назву в імені дебютного альбому. Megadeth вирішили провернути цей трюк в останній, 17-й студійній платівці. Здебільшого прощання Megadeth отримало посередні оцінки – 62 бали на платформі Album of the Year. Серед хайлайтів релізу – той факт, що 64-річний Мастейн досі співає після того, як поборов рак горла, і трек “Ride the Lightning”. Його Мастейн написав для Metallica ще перед тим, як покинув гурт у 1983 році.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 23 січня

Geologist – Can I Get a Pack of Camel Lights?

Хто це: Майстер семплів, синтів, клавішних і колісних лір в експериментальному попгурті 2000-х Animal Collective, а також радіоведучий на NTS Radio (The O’Brien System). Спочатку геологом його назвав друг, який гадав, що саме це Браян Вайц і вивчає в університеті. Псевдонім причепився, коли Geologist почав грати лайви з налобним ліхтарем, щоб краще бачити інструмент.

Чому варто послухати: “Can I get a pack of Camel Lights?”, – фраза, яку Браян Вайнц говорив щодня протягом щонайменше 4000 днів. Він не промовляє цих слів уже понад 5000 днів – чи то кинув палити, чи перейшов на інші сигарети. У дебютному альбомі музикант спробував відрефлексувати ці 9000 днів через звучання диджейського сету, перевантажених гітар і пісень про Шеллі Дювалл із «Сяйва» Стенлі Кубрика. Сам Вайц говорить, що платівка звучить так, ніби в 1980-х Ітан Джеймс (продюсер культових Black Flag) наважився зробити панк-рок із колісною лірою в головній ролі для лейблу SST Records.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 30 січня

The Soft Pink Truth – Can Such Delightful Times Go On Forever?

Хто це: Це проєкт Дрю Денієла – одного з двох в експериментальному електронному гурті Matmos. Настільки експериментального, що попередній реліз “Metallic Life Review” майже повністю складається зі звуків сковорідок, каструль, ключів, ножиць, каністр і скриплячих дверей. 

Чому варто послухати: Гадки не маємо, які такі “delightful times” має на увазі Денієл – у цьому з ним точно не погодиться, наприклад, Люсінда Вільямс, у якої “World’s Gone Wrong”. Денієлу вдається віднайти бодай якусь красу цього світу в композиціях, де вже немає місця танцювальній музиці, тож він надає перевагу оркестровим аранжуванням: струнні (з гітарою від Білла Оркутта), духові інструменти, різноманітна перкусія.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Bandcamp, YouTube Music

Реліз: 30 січня

Сергій Жадан, Юрій Гуржи – «Шостий Псалом»

Хто це: Дует поета й автора пісень Сергія Жадана («Жадан і Собаки») та Юрія Гуржи – музиканта й диджея, беззмінного соратника Жадана, з яким він випустив уже чотири альбоми.

Чому варто послухати: Жадан переклав п’ять текстів Бертольта Брехта й разом з Юрієм Гуржи поклав їх на музику. Один із шести треків у мініальбомі – авторський вірш поета, написаний як «своєрідне звернення до німецького колеги-поета». «Шостий Псалом» написали у прифронтовому Харкові, «чи не в єдиній студії, яка далі працює».

На фітах – Tember Blanche, «Pianoбой» і Мар’ян Пиріг, Альберт Цукренко («ХЗВ»), Юрій Андрухович, Марʼяна Садовська. Крім того, в альбомі можна почути голоси німецьких музикантів: Яна Мюллера з постпанк-квартету Tocotronic і Рюдігера Лінхофа з інді-рок-гурту Sportfreunde Stiller. 

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 29 січня

Radium Dolls – Wound Up

Хто це: Австралійські панки з Брисбена, які наробили галасу з дебютником Legal Speed у 2024 році. У голосі Вілла Перкінса впізнається Нік Кейв, у ліриці – Брюс Спрінґстін, а у звучанні й хаотичності лайв-виступів – шведи Viagra Boys. 

Чому варто послухати: Radium Dolls пишуть ocker-музику, яку міг би слухати Крокодил Данді. Це вже другий альбом гурту, який вони випускають незалежно (і роблять це доволі успішно, розширивши географію виступів до Сполучених Штатів). “Wound Up” – це ще один міцний реліз, який урешті закріпиться в пантеоні австралійського року.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 30 січня

Khrystyna Kirik – State of Latitude

Хто це: Електронна музикантка, яка живе між Києвом і Берліном, грає ембієнт та експериментує з голосом, польовими записами та звуками підручних предметів.

Чому варто послухати: Альбом Христини Кирик крізь звук досліджує, як війна змінила чотири унікальні екологічні середовища України – Святі Гори, острови Сиваша, Великий Чапельський під і Камʼянську Січ. “State of Latitude” з роботи Кирик над аудіовізуальною виставкою “Echoes of the Earth”, яку презентували у 2024 році у K41.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 30 січня

By Storm (Injury Reserve) – My Ghosts Go Ghost

Хто це: Після смерті репера Степи Дж. Ґроґґса учасники американського хіп-хоп тріо Injury Reserve вирішили робити музику під іншим іменем, щоб ушанувати памʼять про нього. Ґроґґс помер під час запису “By the Time I Get to Phoenix” – одного з найкращих альбомів 2021 року. Двоє інших учасників гурту, репер Нат Річі та продюсер Паркер Корі назвали новий проєкт “By Storm” – на честь останнього треку з платівки “Bye Storm”.

Чому варто послухати: З альбомом “My Ghosts Go Ghost” гурт на кілька широких кроків відступає від глітчу й нойзу “By the Time I Get to Phoenix”, даючи простір для ще більш інтимного й абстрактного хіп-хопу, психоделії, фольку та джазу. Якщо попередній альбом – це гнів і заперечення, то цей – болюче, але все-таки прийняття.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 30 січня

A. G. Cook – The Moment (The Score)

Хто це: Креативний директор Charli xcx, який продюсував Brat й інші альбоми співачки. 35-річний гіперпоп-апологет Александер Кук також працював із Бейонсе та Sophie й має власний лейбл PC Music, назва якого моментально відсилає до компʼютеризованого та глітчевого саунду. Сольну карʼєру A. G. Cook почав у 2020 році, випустивши одразу два альбоми: 7G та Apple. У травні 2024-го вийшов Britpop – «Одіссею довжиною у 24 пісні в трьох частинах», де змішані бритпоп і «футуристичні звуки». Поки що це єдиний реліз музиканта, де в назві не згадані машини чи технології.

Чому варто послухати: Це саундтрек до мокʼюментарі «Момент» від студії A24, де Charli xcx грає вигадану версію самої себе: готується до першого великого турне, жартує про brat summer і намагається усвідомити, що вона – одна з найпопулярніших попартисток у світі. Це 10 електронних треків, натхненні «Малголланд Драйв» Девіда Лінча, які Кук деколи розбавляє реміксами шматків вокалу Charli xcx з альбому Brat. 

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 30 січня

Joyce Manor – I Used to Go to This Bar

Хто це: Понад 20 років Баррі Джонсон і ко писали швидкий і в міру агресивний панк із каліфорнійським гуртом Joyce Manor. Баррі хотів, щоб восьмий альбом “I Used to Go to This Bar” був інакшим: спокійнішим, ностальгійним інді-рок релізом. Утім, Бретт Гуревіц – продюсер платівки та власник лейблу Epitaph Records, який підписав Joyce Manor у далекому 2013-му – наполіг: пісням треба більше нагальності. Так у протиборстві двох думок народився один із найкращих альбомів у дискографії гурту.

Чому варто послухати: Цей реліз наскрізь просякнутий ностальгією та спогадами – так, ніби слухаєш реліз Джеффа Розенстока. Це короткі, але концентровані пісні: альбом на девʼять треків триває всього 19 хвилин.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 30 січня