Найкоротший місяць року минув, але залишив по собі вдосталь музичних альбомів. Ми зібрали 20 найцікавіших релізів лютого: Gorillaz випускають свій найкращий альбом за останні роки (і псують враження єдиною вставкою російської мови), Mitski перевершує саму себе, Charli xcx перекриває провал «Буремного перевалу» (і теж стріляє собі в ногу через афтепаті з росіянами), Joji та Baby Keem випускають довгоочікувані релізи, Білл Келлаген рефлексує свої 58 років, Figurat співає про секс у «Лютому», а Celestial Ocean робить Godspeed You! Black Emperor по-конотопськи.

Також читайте про (і слухайте) альбоми грудня й січня.

Figurat – «Лютий»

Хто це: Проєкт одесита Дмитра Алєксєєнка, який грає абстрактну, фігуративну музику на стику трип-хопу, інді й R&B. «Лютий» – його другий альбом після дебютника “Vse Odno” у 2024 році, і він – ще вайбовіший, мʼясистіший й абсурдніший.

Чому варто послухати: Figurat написав одну з найкращих пісень про секс – шкода, що «наш секс такий короткий, як ця пісня», а потім – по-філософськи осмислив цей процес заразом із мастурбацією у «Сексуальному фрістайлі». Попри прямолінійність виразів, у треках Алєксєєнка можна довго копатися, і головне – не запитувати в нього, що ж це все значить.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 3 лютого

Joji – Piss in the Wind

Хто це: Японсько-австралійський музикант Джордж Кусунокі Міллер починав з альтер его Filthy Frank і комедійного хіп-хопу на YouTube, аж поки не трансформувався у Pink Guy і, врешті, в Joji. На четвертий студійник “Piss in the Wind” довелося чекати цілі чотири роки, а просувати його lo-fi співак вирішив через двійник, якого прозвали Joe G – той ходив на інтервʼю й не раз зʼявлявся у кліпах до синглів. На фітах – Стів Лейсі, Giveon, Yeat і Don Toliver.

Чому варто послухати: Альбом готувався так довго, що на виході здається на диво «сирим» – майже мікстейпом, що пульсує креативними ідеями. Утім, чільна метафора із фразою «сцяти проти вітру» в цьому контексті таки пасує. Якщо це й була метаіронія – зараховуємо. 

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 6 лютого

J. Cole – The Fall-Off

Хто це: Джермейн Коул – один із найпопулярніших американських реперів 2010-х років і саме той артист, якому здебільшого вдається балансувати між самовираженням і першими місцями в чартах. Подейкують, що його сьомий альбом "The Fall-Off" цілком може стати останнім у карʼєрі 41-річного музиканта.

Чому варто послухати: Якщо це останній реліз J. Cole, то йому точно було що сказати, хоч проєкт виріс із того, що репер ніяк не міг побороти творчу кризу: "The Fall-Off" на 24 треки триває більш як півтори години. Альбом розповідає про те, як Коул двічі відвідує свій дім у Північній Кароліні – спершу у віці 29 років, а потім – 39-ти. Місце, яке його сформувало – захаращену кімнатку вдома, Джермейн і закарбував на обкладинці свого, здається, magnum opus.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 6 лютого

Beverly Glenn-Copeland – Laughter in Summer

Хто це: Беверлі Ґленн-Коупленд – американсько-канадський ембієнт-фольк співак і буддист, який здійснив трансгендерний перехід у 2000-х. Беверлі робить музику з 1970-х, але, здається, що “Laughter in Summer” – чи не найкращий альбом його альбом у карʼєрі.

Чому варто послухати: 82-річний Беверлі, якому діагностували LATE – тип деменції, схожий на хворобу Альцгеймера – продовжує залишатися оптимістом. Він співає про спадок і дітей, смерть, справжнє щастя й любов так, як це може робити людина, яка бувала в бувальцях. Більшість альбому Беверлі записав після турне разом із дружиною Елізабет і продюсером Godspeed You! Black Emperor за один дубль.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 6 лютого

Mandy, Indiana – Urgh

Хто це: Французько-англійський рок-гурт, який не має жодного стосунку до американського штату Індіана чи міста Менді (якого навіть не існує).

Чому варто послухати: "Urgh" – другий альбом манчестерців і справжній прорив для гурту. Під нойз від синтів і гітар – і без думок про якусь там концептуальність – вони зливають усю злість (уявляйте той самий звук "urgh!") на сучасне суспільство. У пісні “Sicko!” на фіт запросили Біллі Вудса, який уже робив схожі політичні коментарі на тогорічному альбомі “Mercy” з Armand Hammer.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 6 лютого

«Худбудинок» – «Діснейленд»

Хто це: Проєкт харківʼянина Тіма Швейкіна, який не так давно виїхав із рідного міста й поселився в чеському гуртожитку. «Випускаю цей мініальбом на честь початку приймання антидепресантів і досягнення фінансової стабільності», – каже він про свій реліз для видання «Люк».

Чому варто послухати: Свій гуртожиток у Чехії Швейкін називає «Діснейлендом», тож звідси й назва мініальбому. Він – про побут, «всраті роботи», відсутність грошей і «єбані обставини життя» (з кульмінацією у треці «Вахуях»). Нойзові щільні аранжування у стилі раннього King Krule Тім Швейкін доповнив текстами, написаними в метро. Як і Арчі Маршалл, деякі треки він випустив під двома іменами: «Худбудинок» й іншим проєктом Cruel Blu.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Charli xcx – Wuthering Heights

Хто це: Шарлотта Ейчісон з її Brat (і не тільки) зробила усе, щоби більше не поставало запитання: «Хто така Charli xcx?» 

Чому варто послухати: Якщо фільм «Буремний перевал» Емеральд Феннел можна насмілитися назвати буремним провалом, то саундтрек до нього – це буремний успіх, який затьмарила лише історія з афтепаті співачки з росіянами після Берлінського кінофестивалю. Charli xcx запевнила, що ніхто з її команди «не знав про російські звʼязки організаторів вечірки» й додала, що солідарна з українським народом і виступає проти злочинів російської влади в Україні».

Здається, Ейчісон вловила настрій оригінального «Буремного перевалу» чи не краще за саму Феннелл і створила готичний та експериментальний набір пісень, які то зриваються на хрусткі синтезатори, то повертаються до оркестрових аранжувань зі струнними, як на дебютнику співачки True Romance. 

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Cardinals – Masquerade

Хто це: Ще одне нове й перспективне імʼя з ірландської рок-сцени з міста Корк. На цей дебютник чекали ще задовго до його релізу, а Ґріан Чаттен зі Fontaines D.C. називає Cardinals одним із його улюблених молодих гуртів.

Чому варто послухати: Якщо коротко, на “Masquerade” чекали не дарма. Це майже еталонна суміш готичного року, дрібки шугейзу й акордеону, без якого гурт втратив би половину свого шарму. Cardinals співають як про ірландську історію незалежності (наприклад, підпал їхнього рідного Корку британською армією в 1920 році), так і власні переживання: алкоголь, наркотики, втрату й кохання.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Converge – Love is Not Enough

Хто це: «Батьки» металкору, які на сцені вже понад 30 років. Converge заснували у 1990 році в Массачусетсі Джейкоб Беннон і Курт Баллоу, а після їхнього, мабуть, найвідомішого релізу "Jane Doe" до гурту доєдналися ще двоє учасників: басист Нейт Ньютон і барабанник Бен Коллер.

Чому варто послухати: Це перший сольний альбом Converge за майже 10 років – і знову з «любовʼю» в назві. Втім, тепер її недостатньо. Реліз триває усього 31 хвилину, але складається відчуття, що в них спаковані роки люті й переживань, які ніяк не могли вийти. Зливши її у першій частині альбому, гурт переходить на більш хитромудрі маткорові рифи. Converge усе ще можуть дивувати (і незгірш багатьох фрешменів), і це не може не радувати.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Celestial Ocean – Indomitable Hope

Хто це: Сольний інструментальний построк one-man band від українського музиканта Богдана Сухенка, який також грає в банді «Овердоуз».

Чому варто послухати: А що, якби Godspeed You! Black Emperor народилися не в Монреалі, а в Конотопі Сумської області? Якщо ви теж не спите ночами, шукаючи відповідь на це запитання, – це за вас зробив Celestial Ocean. Його новий реліз – про незламну надію, навіть коли все «світ котиться в пизду».

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Femtanyl – Man Bites Dog

Хто це: Канадський диджитал-хардкор і брейккор дует, які надихаються Throbbing Gristle та Nine Inch Nails. Через маскот гурту – кота, на імʼя Token – гурт популярний серед не тільки підлітків, а й спільноти фурі.

Чому варто послухати: Femtanyl грають швидке й шорстке електро «компʼютерної ери», спираючись на естетику вічгаузу й гороркору, що підходить для рейву або дуже інтенсивної прогулянки містом. Журнал Exclaim! також пише, що з альбомом “Man Bites Dog” гурт, який не так давно зʼявився на альбомі Денні Брауна, «зробив гучний «гав».

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Danny L Harle – Cerulean

Хто це: Денні – син саксофоніста Джона Гарла й лондонський електронний музикант на лейблі PC Music. Разом з A. G. Cook – його засновником і музичним продюсером Charli xcx – також грає у гурті Dux Content. Сольно працював над альбомами Дуа Ліпи, Оллі Александера і Керолайн Полачек.

Чому варто послухати: Після дебютника “Harlecore”, де Гарл приміряв на собі образи чотирьох диджей-альтер его, він збирає «месників» ностальгічної естетики попмузики 2000-х на “Cerulean”: тут заспівали вже згадані Дуа Ліпа й Керолайн Полачек (двічі), а також PinkPantheress, Clairo, Oklou і Джулія Майклз. Так, хоч зірковий лайнап і гідне диригування дали свої плоди й кілька бенгерів, подекуди альбом відчувається радше як паразитування й імітація, а не переосмислення звучання епохи.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Hemlocke Springs – The Apple Tree Under the Sea

Хто це: Улюблениця Чаппелл Роун (яка вже взяла у Hemlocke Springs інтервʼю для Nylon) і колишня бібліотекарка, яка робить DIY-поп із синтами з 80-х. Ісімеме Уду здобула популярність завдяки треку “Girlfriend” і закріпила успіх дебютником, над яким працювала кілька років.

Чому варто послухати: Це один із найкращих синті-поп альбомів останніх років, який ви ще не чули. Єдиний недолік – обкладинка. Втім, від неї завжди можна відвернутися. На концептуальному “The Apple Tree Under the Sea” співачка поєднала біблійні теми й химерну лірику, енергію Кейт Буш і Прінса з божевільними грувами.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 13 лютого

Baby Keem – Ca$ino

Хто це: Американський репер, який обʼєднує найкращі якості Кендріка Ламара та Дрейка. Хайкім Картер-молодший вперше «засвітився» після роботи над саундтреком до кіно «Чорна пантера», а також попрацював із Каньє Вестом, Бейонсе і, власне, Кендріком, протеже якого він став.

Чому варто послухати: На напівавтобіографічний альбом “Ca$ino” про юність, сімʼю й тягар слави довелося чекати пʼять років – і не дарма. В 11 треків Baby Keem спакував чи не всю історію свого життя – як він й обіцяв на дебютнику The Melodic Blue. Попри посередні 69 балів на порталі Metacritic, цей альбом гідний уваги.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 20 лютого

Gorillaz – The Mountain

Хто це: Віртуальний гурт Деймона Албарна (Blur) і художника Джеймі Гʼюлетта, який сформував музичний смак багатьох міленіалів майже так сильно, як «Гаррі Поттер» сформував їхні читацькі вподобання.

Чому варто послухати: Gorillaz давно не випускали хорошої музики, тому на "The Mountain" великих очікувань не покладали – гурт майже завжди ставив естетику вище за сенси. Втім, Албарну вдалося якщо не здивувати, то хоча цього спростувати цю думку: "The Mountain" – ще один пік у його карʼєрі, натхненний поїздками по світу, зокрема, в Індію і Туркменістан. Він – і ще з десяток музикантів на фітах (від Джонні Марра до Аджея Прасанни і Sparks та Idles) – будують історію про життя і смерть через метафору гори. Як гори, яка падає з плеч, так і тої гори, на яку Сізіф досі котить камінь.

Попри це, враження від прослуховування псує використання російської мови в одній із пісень, хоч це і всього вісім слів ("Delirium" із Марком Е. Смітом із панк-гурту "The Fall"). Крім того, Gorillaz збираються влітку їхати у Казахстан на фестиваль "Park Live", який спонсорує російський «Яндекс».

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 27 лютого

Mitski – Nothing’s About to Happen to Me

Хто це: Американсько-японська сонграйтерка, яка ще в дитинстві обʼїздила з батьком пів світу – від Туреччини і Чехії до Демократичної Республіки Конґо. Злиття культур і перспектив сформували її химерний та іронічний погляд на світ.

Чому варто послухати: Альбом "Nothing's About to Happen to Me" Міцкі написала у Нешвіллі, а тому не дивно, що тяжіє до кантрі і блюґрасу – втім, місце є і для банджо з акордеоном, і для оркестру, і для синтів із перевантаженими гітарами у фіналі. У текстах Міцкі зчитується бажання бути поруч із людьми, але водночас і втома від усього цього й ізоляція від світу «в захаращеній кімнаті дому». Це один із найкращих альбомів лютого, а, можливо, і всього 2026 року.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 27 лютого

Bill Callahan – My Days of 58

Хто це: 58-річний король lo-fi й інді-кантрі, який із 90-х випускає музику під власним іменем і псевдонімом Smog. Колись холодний і неговіркий Келлаген відмовлявся від інтервʼю або саботував їх, а тепер – дав із десяток до виходу “My Days of 58”. Сам музикант каже, що копняка під зад йому дав рак (“Thank God for cancer”), який він поборов у свої 58.

Чому варто послухати: “My Days of 58” – нетипово «теплий» реліз як для Келлагена, який у 2000-х вигадував химерні рядки у стилі «короля ящірок» Джима Моррісона про чоловіка, що після розставання з дівчиною краде її білизну й розкладає її, складаючи «людину». Він співає про рак, батька та батьківство й інші типові проблеми майже 60-річчя – ні, не біль у попереку, а депресію, яку він як завжди описує через природу – як-от золофтові сосни й есциталопрамові кущі з треку “Stepping Out for Air”. А ще в пісні “Why Do Men Sing” він розповідає про сон, у якому Лу Рід у білій рясі чекає на нього біля воріт раю під синти й напрочуд перевантажені для Келлагена гітари.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 27 лютого

Bruno Mars – The Romantic

Хто це: Сучасна попікона з Гаваїв. Володар 16 статуеток «Ґреммі», пісні якого часто перевалюють за мільярди прослуховувань на стримінгових сервісах.

Чому варто послухати: Це перший сольний альбом Бруно Марса за майже 10 років – до цього були “An Evening With Silk Sonic” (з Anderson .Paak і Silk Sonic), а також “24K Magic” у 2016 році. Співак покладається на R&B 70-х років і хуки, вилизані майже до стерильного стану. Чи погано це? Навряд Бруно Марс скаржитиметься.

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 27 лютого

Nothing – A Short History of Decay

Хто це: Шугейз-гурт із Філадельфії, який із нічого придумав Домінік Палермо. За 40 із гаком років фронтмен встиг пограти в кількох панк- і хардкор-гуртах, записатися на лейблі Converge (яких ми вже згадували) і відсидіти за напад із ножем на чоловіка. Після тюрми й гучного гітарного минулого Палермо прийшов до шугейзу, дрімпопу і слоукору у стилі Slowdive. Пʼятий альбом Nothing Домінік спродюсував разом із гітаристом іншого шугейз-гурту, Ніком Бассетом із Whirr.

Чому варто послухати: Подейкують, що альбом 2020 року під назвою “The Great Dismal” Палермо написав після того, як довго вдивлявся у фотографію чорної діри. Цей реліз – інша, більш персональна історія депресії «ґрунту»: від зубів (на обкладинці) до нервових закінчень (треки “Nerve Scales” чи “Essential Tremors”). Гурт зібрав найкраще з двох світів: сумні та мрійливі треки, ніби це Radiohead чи Pavement, як пише Kerrang!, а також мʼясисті гітарні рифи аж ніяк не беззубого шугейзу. Як жартують фанати гурту: “Thanks for Nothing!”

Де слухати: Spotify, Apple Music, Deezer, YouTube Music

Реліз: 27 лютого