Чи може Instagram безпосередньо спричиняти проблеми з психічним здоров’ям у дітей і підлітків? Це питання вирішуватиметься в багатьох справах в американському суді.

На початку лютого цього року в США з’явилася новина про те, що по всій країні подали 2000 подібних індивідуальних позовів проти компаній Meta, TikTok, Snapchat і YouTube.

Позивачі заявляють про те, що базовий дизайн соцмереж, як-от нескінченна стрічка новин, алгоритм і push-повідомлення, призвели до погіршення здоров’я, і що компанії навмисно приховали інформацію про небезпеку свого продукту.

Що кажуть позивачі

У Каліфорнії в лютому 2026 року завершився процес проти Meta (Instagram), розпочатий у 2023 році 19-річною дівчиною з ініціалами K.G.M., яка почала користуватися платформами із 6–10 років. Вона звинуватила їх у тривозі, депресії та дисморфофобії.

За даними ЗМІ, у позові зазначено, що причиною самого позову стало погіршення психічного здоров’я дівчини через користування соцмережами Meta, особливо Instgram, а також TikTok, Snapchat і YouTube.

TikTok і Snapchat уклали угоду ще до суду. До суду дійшли тільки Instagram (Meta) і YouTube. Присяжні 25 березня 2026 визнали, що компанії винні. Сума виплати – $6 млн штрафу: Instagram – 4,2 млн, YouTube – $1,8 млн

«Згідно з її скаргою, додаток «націлював» на неї «шкідливий і депресивний контент», що призвело до формування в неї негативного уявлення про власне тіло та вчинення актів самопошкодження. Вона також стверджує, що, бувши неповнолітньою, стала жертвою «знущань і сексторції (злочин, за якого дорослі примушують дітей і підлітків надсилати в інтернеті зображення еротичного характеру – ред.) у додатку, і що Instagram не вжив жодних заходів»,

– ідеться у статті The Atlantic.

Також у позові соціальні мережі звинувачуються в тому, що вони запозичають тактики узалежнення від індустрії ігрових автоматів і тютюнової промисловості.

«Широко запозичуючи поведінкові й нейробіологічні прийоми, що використовують в ігрових автоматах та експлуатуються тютюновою промисловістю, відповідачі навмисно вбудували у свої продукти низку конструктивних особливостей, спрямованих на максимальне залучення молоді з метою збільшення доходів від реклами», – ідеться в позові.

Meta відреагувала заявою: «Психічне здоров’я підлітків – складна проблема, яку не можна пов’язати з однією програмою. Ми оскаржуємо вердикт і впевнені в наших заходах захисту». 

Фактично наркотик

Такі особливості дизайну соцмереж, як-от алгоритм рекомендацій і нескінченна стрічка новин, розроблені для того, щоб на якнайдовший час захоплювати увагу користувача.

Психіатриня Анна Лембке в одному з подкастів «Простими словами» говорить про те, що соцмережі й те, як вони побудовані – це фактично наркотик:

«Соцмережі взяли людський зв’язок і перетворили його на концентрат винагороди, фактично на наркотик. Тепер ми можемо мати всі плюси соціальної взаємодії без жодних зусиль, яких вона вимагає в реальному житті».

Лембке говорить про те, що як ніколи раніше соцмережі дають нам дофаміновий сплеск у системі винагороди мозку, плутаючи його. А самі соцмережі розроблені так, щоб тримати увагу користувача якнайдовше:

«Сидите собі на дивані, свайпаєте вправо, свайпаєте вліво, не сподобалося, що вам сказали, не сподобалося, як хтось виглядає – забули й пішли далі. Мільйони, є буквально мільйони інших опцій там поруч. І саме так ми перетворили людський зв’язок через соцмережі на наркотик».

«А якщо до цього ще додати корпорації, які заробляють на соцмережах і навмисно тестують дизайнерські рішення, щоб садити нас на гачок, тоді вже швидше продукт використовує вас, а не ви продукт. І ці дизайнерські рішення починаються з алгоритму, він оптимізує те, що затримає нас найдовше, і підсовує нам найпопулярніше. Тепер у стрічці ми бачимо необов’язково те, що нам цікаво, і не те, що важливе для людства, і не те, що важливо як новина дня. Натомість ми бачимо те, що подивилися інші».

Що каже наука

Наука не має чіткої відповіді на те, чи соціальні мережі та кількість часу, проведеного за гортанням стрічки, має негативний вплив на психічне здоров’я дорослих чи дітей.

Часто соцмережі звинувачують у тому, що користування ними призводить до тривоги, депресії, тілесної дисфорії та самопошкодження, особливо в підлітків, а ще в особливих випадках – у дівчат.

Джонатан Гайдт, соціальний психолог зі Школи бізнесу Стерна Нью-Йоркського університету, дійсно виявив позитивну кореляцію між депресією та тривогою й користуванням соціальними мережами серед дівчат-підлітків. Це говорить про те, що саме ця соціальна категорія може підлягати особливо негативному впливу соцмереж.

Це підтверджують і самі внутрішні документи Meta, які оприлюднила інформаторка з компанії. У 2021 році Френсіс Гауген, колишня працівниця Facebook, оприлюднила журналістам внутрішні документи, у яких деякі співробітники висловлювали занепокоєння щодо впливу Instagram на молодих дівчат.

Проте все більше наукових робіт визнають те, що ситуація набагато складніша, і вказують, що те, чи впливають соцмережі на когось негативно, може залежати від самої людини. Дослідження показали, що користування соціальними мережами покращувало самопочуття одних підлітків, шкодило іншим, а на третіх узагалі не впливало.

Є три можливі причини, чому використання соціальних мереж по-різному впливає на самопочуття різних підлітків. По-перше, реакція підлітків на соціальні мережі може відрізнятися: у деяких воно викликає відчуття емоційної близькості, а в інших – почуття відчуженості. По-друге, підлітки надсилають, отримують або переглядають різний контент. По-третє, у підлітків відрізняються мотиви використання соціальних мереж.

Як будувати здорові стосунки із соцмережами

Роман Гавриш, СЕО та співзасновник нейротехнологічного стартапу Anima.ua, радить визначити для себе, для чого вам потрібні соцмережі, і використовувати їх із конкретною ціллю, як-от написати комусь, знайти конкретну інформацію чи опублікувати думку.

«Паралельно зменште кількість тригерів, які автоматично затягують увагу: вимкніть зайві сповіщення, приберіть додатки з головного екрана, створіть невелику паузу перед входом – це повертає контроль над вибором, а не реакцією»,

– каже він.

Світлана Ройз, дитяча та сімейна психологиня, також нагадує, що ми не встановлюємо стосунки із соцмережами, а використовуємо їх як інструмент. Вона радить запитувати себе, навіщо ви відкриваєте стрічку наразі: наприклад, щоб відпочити чи отримати інформацію?

«У моїх дітей є батьківський контроль. Але такий самий контроль є й у мене самої – я передивляюся, скільки часу проводжу в різних застосунках. У нашої нервової системи є обмежений ресурс. Важливо його не вичерпати в соцмережах», – каже письменниця.

Обоє, Світлана та Роман, нагадують, що соцмережі – це штучно створена реальність, і що стрічка пропонує нам те, на що ми витратили свою увагу, і що потрібно стежити за своїм станом під час скролінгу.

«Орієнтуйтеся не на час, а на свій стан: після використання соцмереж ставте собі просте запитання – стало більше ясності чи більше шуму ?»

– каже Роман Гавриш.

А в такі моменти, зазначає Роман, важливо мати «якорі реальності», наприклад, фізична активність чи живе спілкування.

Ройз наголошує на тому, що важливо стежити за своїм станом після перебування в соцмережах: якщо з’являється відчуття втоми, зникає відчуття власного тіла, а натомість виникає критика до себе, погіршується концентрація – це ознака, що потрібна пауза, чи взагалі критичний перегляд того, до чого ми долучаємося.