У рубриці «Є питання» ми шукаємо одне цікаве запитання про якість нашого життя й даємо на нього чітку відповідь.

Наука про життя —

у вашій пошті

Підпишіться на розсилку «Простими словами» і щотижня отримуйте найцікавіші історії про те, як наука допомагає жити більш якісно

Підписатися


«Аж живіт скрутило» – часто найкраща ілюстрація того наскільки стресовою була та чи інша подія. Такі симптоми раніше приписували до психосоматики, але від нещодавна їх почали розглядати як частину конкретних розладів у комунікації мозку з травною системою. Ми поговорили про це з гастроентерологом Віктором Кубюком.

Чому стрес так часто відчувається саме в животі?

Стрес впливає на весь організм загалом, просто гастроентерологи зараз говорять про це чи не найбільше. Тут важливо зазначити: людина може бути фізично здоровою, але через стрес і вплив певних нейромедіаторів відчувати симптоми, які сильно псують якість життя. Справа в тому, як нервова система регулює роботу шлунково-кишкового тракту. Цей двобічний зв’язок називають віссю мозок–кишківник.

Як це працює

Так, різниця є. При гострому стресі організм буквально переходить у режим прискорення, і це може змінювати моторику кишківника так, що виникають раптові позиви в туалет. Думаю, з кожним хоч раз таке було – коли від сильного хвилювання доводилося бігти до вбиральні.

При хронічному стресі навпаки: ідеться радше про виснажену нервову систему й порушену регуляцію. Кишківник може працювати повільніше, і на цьому фоні з’являються закрепи. А ще на тлі виснаженої нервової системи людина стає чутливішою до болю в кишківнику, навіть якщо він незначний. Це має назву підвищена вісцеральна гіперчутливість.

Коли «крутить живіт» перестає бути просто стресом?

Те, що називають функціональними розладами травлення, – це розлади взаємодії кишківник–мозок. Можуть виникати специфічні симптоми: людина буквально починає відчувати, як рухається їжа в кишківнику, сильніше відчуває розтягнення чи біль. Простими словами – стає дуже чутливою до звичайних процесів усередині тіла.

Гастроентерологи послуговуються Римськими критеріями – це міжнародний стандарт діагностики функціональних захворювань, який оновлюють приблизно раз на десять років (чинна версія – Rome V, 2026).

Спрощено: якщо дискомфорт у животі турбує в середньому щонайменше три дні на місяць і пов’язаний щонайменше з двома ознаками – залежить від дефекації (біль посилюється або зменшується), супроводжується зміною частоти випорожнень або зміною форми калу, – це вже не норма. Найважливіше: якщо симптоми псують якість життя, краще сходити до лікаря – щоб він або заспокоїв, що це норма, або призначив лікування.

Чи може стрес сам запустити хворобу травлення?

Тут обидва варіанти можливі. Стрес може запустити окремий розлад саме через порушення роботи осі мозок–кишківник. Раніше це приписували до психосоматики, але у 2016 році ці стани офіційно переописали як розлади взаємодії осі кишківник–мозок – і тепер це окрема група захворювань. Так само стрес може стати тригером, що загострює вже наявну хворобу.

Чи може робота зі стресом реально змінити стан кишківника ?

Може. Якщо захворювання виникло через стрес, то коли ми приберемо тригер, налагодимо режим праці, відпочинку й харчування, робитимемо те, що приносить задоволення, приберемо шкідливі звички, додамо трохи фізичної активності й перестанемо весь час намагатися почути, де, що і чому болить, –- робота кишківника справді може налагодитися навіть без медикаментів. Типова база тут та сама: харчування, сон і відновлення, фізична активність.

Стрес справді може стати причиною дискомфорту в животі. Проте, найкраще для ваших стосунків з кишківником – можливість проконсультуватись з лікарем, якому довіряєте, щоб виключити небезпечні розлади.