«Уявіть – ви знову посварилися з партнером чи партнеркою. Намагаючись упоратися з інтенсивними переживаннями, кожен пішов до свого кишенькового ШІ: «Ми посварились. Я хочу помиритись, але не знаю, як почати. Допоможи створити відповідь». Або: «Мені образливо. Як упоратися з переживаннями?» ШІ миттєво відповідає: розгорнуто, з варіантами. Залишається обрати готовий сценарій і повернутися до розмови.

Такою є нова реальність: великі мовні моделі вже присутні в стосунках. Це загроза, порятунок чи просто факт? Про те, як із цим впливом жити й що робити, авторка «Простими словами» Марія Мельничук поговорила з психіатринею, докторкою медичних наук Галиною Пилягіною та CEO AI-платформи ментального добробуту Anima Романом Гавришем.

ШІ як «третій» у конфлікті

Професор Мюррей Бовен, який вивчав сімейні системи, описав феномен триангуляції: коли напруга між двома людьми перенаправляється через когось третього. Це може бути дитина, друг, колега, батьки.

Наприклад, пара свариться, але замість розмови напряму один із партнерів починає скаржитися дитині, роблячи її «посередником» у їхньому конфлікті. Такий повторюваний патерн дає змогу не дивитись одне одному в очі, не бути разом у складних переживаннях. Це своєрідний механізм уникання дискомфорту, що дає короткочасне полегшення, але утримує від справжнього діалогу, який дійсно міг би на щось вплинути.

У цьому плані ШІ зручний, тому що він завжди поруч, зазвичай підтримувальний (якщо ви не створили інший промпт), щоразу має готову відповідь. Але він – заангажований друг того, у чиєму телефоні живе. Галина Пилягіна ділиться спостереженням: «Мої клієнти кажуть: ми вечорами навіть не конфліктуємо! А чому? Бо всі в телефонах». Відсутність конфлікту – не завжди ознака гармонії. Іноді це ознака відсутності контакту».

Практичне значення:

Помічаєте, кому ви розповідаєте про стосунки першому? Якщо частіше ШІ, ніж партнеру, запитайте себе: чого саме я уникаю? Що заважає сказати це напряму?

«Штучна інтимність»: коли здається, що вас розуміють

Шеррі Теркл, соціологиня з Массачусетського технологічного інституту, вивчає стосунки між людьми й машинами понад сорок років, називає це «штучною інтимністю». Вона полягає в імітації емпатії замість справжніх стосунків. Її спостереження бентежне: люди описують спілкування із ШІ як найбільше задоволення, яке вони коли-небудь мали у стосунках. «Нарешті є хтось, кому не байдуже», – кажуть вони. Однак Теркл бачить інше: «Там нікого немає. Але ми глибоко запрограмовані переживати ці зв’язки так, наче хтось є. Ми втрачаємо здатність до емпатії та вразливості».

Роман Гавриш підтверджує думку. Ші вміє аналізувати стан, але він його не може співпрожити. У цьому випадку Гавриш вказує на два типи емпатії: когнітивну (розуміння того, що відбувається з людиною) й афективну (емоційне співпереживання). ШІ добре справляється з першою, іноді навіть краще за людину, але афективної емпатії в нього немає.

Що кажуть дослідження: короткий плюс, довгий мінус

І хоч дослідження з Гарварду (2024) показало, що спілкування із ШІ-компаньйонами зменшує самотність краще, ніж розмова з людиною, це дає лише короткочасний ефект. Довготривалий має інші наслідки. Дослідження 1100 користувачів (2025) виявило парадокс: люди з малою кількістю друзів частіше йдуть до чат-ботів.

Відвертість перед ШІ знижує добробут, бо не будується зв’язок, просто вивантаження емоцій у порожнечу. Натомість із людиною відвертість зміцнює стосунки. Дослідники помітили ще один нюанс: із ШІ люди відвертіші, ніж із друзями. Але це «стерильна» відвертість. Коли ви відкриваєтеся людині, будуєте соціальний капітал. Коли відкриваєтеся ШІ, просто вивантажуєте дані в порожнечу.

Коли звертатися до ШІ у стосунках корисно, а коли – ні?

ШІ-компаньйони можуть бути ефективним інструментом для кризової підтримки (коли поруч узагалі нікого немає), але вони стають небезпечними, коли з «містка» до людей перетворюються на «кінцеву зупинку». Справжній добробут базується на належності (belonging), яку може дати лише той, хто має власну волю, а не просто дзеркало ваших очікувань.

Галина Пилягіна наголошує: «У стосунках із ШІ зникає сенсорна мова любові: лише вам двом знайомі жарти, відчуття настрою, дотики. Втрачає зміст те, що існує в півтонах і поглядах». Тобто спілкування із ШІ створює ілюзію емпатії, бо когнітивна її частина присутня, і мозок сприймає це як звʼязок, але афективної немає, бо насправді немає того, хто може відчувати й співпереживати.

Практичне значення:

Поспостерігайте за собою після розмови із ШІ: чи стало легше, чи захотілося після цього до партнера, чи навпаки?

«Гігієна» використання ШІ для емоцій

Частина запитів до чат-ботів стається заради регуляції емоцій, що має сенс. Роман Гавриш називає це підтримкою мислення: коли через стрес або вигорання увага звужується до найгірших сценаріїв, ШІ допомагає вийти за межі цього тунелю. «Це як позичити оперативну пам’ять, коли своєї вже не вистачає».

Галина Пилягіна каже прямо: залежність від ШІ – поведінкова. Це нібито той самий механізм, що тягне людей до соціальних мереж та онлайн-ігор. Ті, хто не встиг соціалізуватися або втратив навички спілкування через локдаун, війну, релокації – більш вразливі до цієї залежності. Спілкування з великими мовними моделями дає задоволення швидше й без напруги, але це може підсилювати самотність.

Дослідження OpenAI та MIT Media Lab підтверджує: помірне використання ШІ знижує самотність, але інтенсивне щоденне корелює з її зростанням і витісненням реального спілкування. Це означає, що ШІ може бути підтримкою, але не заміною людей: він допомагає пережити складний момент, але не закриває потребу в живому контакті.

Реальна людина непередбачувана. Вона не працює, як алгоритм: може не так відповісти, замовчати чи образитися. Якщо звикати до безконфліктного ШІ, терпимість до цієї непередбачуваності знижується – і живе спілкування стає важчим.

Практичне значення:

В Anima наполягають на «гігієнічному використанні» ШІ як інструменту для рефлексії перед важкою розмовою, а не як замінника самої розмови. Як каже Галина Пилягіна: «ШІ – це мапа, а не місцевість. За мапою зручно вчитися й орієнтуватись. Проте реальність має свої ліси та яри».