Хочу відкрити кав’ярню: скільки це коштує у 2026 році та з чого починати

Кав’ярня може здаватися простим бізнесом – мовляв, достатньо любові до кави й хорошого приміщення. Насправді запуск вимагає значно більше грошей і рішень, ніж здається на старті. Ми поговорили з чотирма власниками кав’ярень різного масштабу й зібрали реальні бюджети, помилки й поради для тих, хто планує відкрити свій заклад.

Юрій Бездітний

співвласник київських закладів 

First Point та Afternoon

Валерія Добровольська

власниця кавʼярні Kyїv Gamir Coffee

Дмитро Кравченко

ексвласник кав’ярень Bimbo (зараз мережа Slou)

Антон Дихніч

власник мережі кав’ярень Brewsell

Скільки зараз коштує відкрити кав’ярню в Києві

Орієнтир – $1000 за квадратний метр, каже ексвласник Bimbo Дмитро Кравченко. Ця сума зазвичай є базовою, щоб покрити ремонт та обладнання.

Проте реальні чеки на відкриття сильно різняться залежно від формату. Власник мережі Brewsell Антон Дихніч каже, що острівець у ТРЦ обійдеться від $35 000, тоді як стрит-ритейл формат to-go можна запустити від $30 000. Якщо ж кав’ярня з посадкою до 10 місць – готуйте від $35 000. Повноцінний заклад на 25–35 місць потребуватиме вже від $50 000 – і це за умови використання недорогого обладнання.

Співвласник First Point та Afternoon Юрій Бездітний розповідає, що для нього якісний проєкт із мінімальною посадкою стартує від $70 000–100 000, а великі формати на кшталт Afternoon – від $120 000. 

На цьому тлі досвід Валерії Добровольської (Kyїv Gamir Coffee) виглядає як «малий успіх»: вона відкрила «сусідську кав’ярню» на Соломʼянці за $15 000, хоча зізнається, що це бюджет на межі компромісів.

Чому бюджет майже завжди більший, ніж здається

Головна пастка – це ілюзія, що план і реальність збігатимуться. Похибка для новачків – мінімум 30%, каже Юрій Бездітний. Основна причина – цейтнот робітників. Через дефіцит кадрів ремонти затягуються, ремонтні канікули згорають – і ви вже платите оренду ще до першого проданого еспресо.

Найбільш недооцінена стаття витрат – час. «Ремонт завжди розтягується, і в якийсь момент приходить неприємне розуміння: заклад не відкритий, а рахунки вже виставлені», – розповідає Дмитро Кравченко. У кав’ярні Kyїv Gamir Coffee ремонт «з’їв» на $5000 більше, ніж планувалося, бо в приміщенні старого житлового фонду довелося з нуля прокладати комунікації та будувати туалет там, де його ніколи не було.

На що реально йдуть гроші

Якщо розкласти бюджет, то левову частку забирає ремонт. У Kyїv Gamir Coffee це 60% усіх коштів, у Brewsell і First Point і Afternoon – близько 35–50%.

Обладнання – друга велика стаття витрат (10–30%). Антон Дихніч радить інвестувати в нове дрібне обладнання (холодильники, вітрини), бо вживані аналоги з’їдять більше грошей на ремонтах. Його мінімальний набір: вживана кавомашина (від €1500), кавомолки (від €1200 за дві), фільтр-станція (€400) та барні холодильники (від €2000).

Кавомашина – це серце закладу, за яким команда проводить 80% часу. Тому Бездітний радить не економити та купувати найкраще, що дозволяє бюджет, одразу.

Водночас Валерія Добровольська на старті зекономила, узявши частину техніки в оренду та придбавши лише фільтр-машину за 15 000 гривень. Проте вона визнає, що прорахувалася, відклавши встановлення кондиціонера. У пікову спеку черга до майстрів була на місяць уперед, а заклад уже втрачав гостей.

«Не про каву – це цифри. Усе треба робити через Excel», – каже ексвласник Bimbo. Його підтримує Валерія Добровольська: 80% часу власника – це управління людьми, розробка скриптів сервісу та контроль списань. Для Антона Дихніча щоденна реальність власника кавʼярні у 2026 році – це не дегустація нових сортів зерна, а «залишки бензину та мотогодини генератора».

Найбільша помилка – локація (і чому всі її недооцінюють)

Дмитро Кравченко вважає, що помилка у виборі локації може стати фатальною. У своїй першій кав’ярні він «пішов за приміщенням, яке сподобалось», ігноруючи зовнішні фактори. «Ми не врахували пішохідний трафік, близькість до магнітів району та зручність підходу», – каже він. Сьогодні він упевнений: навіть ідеальний концепт може не вижити, якщо локація не відповідає запиту ринку.

Юрій Бездітний додає до списку критичних чинників «сусідів» і наявність паркінгу. За його словами, відкриття «заради відкриття» без маркетингового дослідження району – це найкоротший шлях до втрати інвестицій.

Скільки кав’ярня повинна продавати, щоб вижити

Кавʼярням стало ще складніше виживати у 2026 році. Власник Brewsell вважає, що точка беззбитковості для маленького формату – це 50–60 чеків на день. Валерія Добровольська орієнтується на кількість напоїв: від 150 чашок для комфортної роботи за середнього чека в 140 гривень. 

Юрій Бездітний підіймає планку до 200 чашок. Водночас його очікуваний середній чек у закладах із посадкою значно вищий – 250–350 гривень.

Яка має бути фінансова подушка

Усі власники кав’ярень одностайно зазначили, що фінансову подушку треба формувати на строк від 3 до 6 місяців. Дмитро Кравченко радить закладати суму операційних витрат на цей період у стартовий бюджет, щоб уникнути касових розривів.

«Якщо ви відкриваєтеся влітку – готуйте подушку на три місяці, якщо ж запуск припав на опалювальний сезон – на всі шість місяців», – каже Юрій Бездітний.

Валерія Добровольська, яка працювала «в нуль» перші пів року, називає таку стратегію занадто ризикованою. Відчуття передбачуваності доходу в неї з’явилося лише через девʼять місяців роботи.

Кому не варто відкривати кав’ярню

«Першим сигналом до закриття завжди є дефіцит коштів на обов’язкові виплати – оренди, комунальні, зарплати. Якщо на день виплати не вистачає оборотних коштів, то це вже «код червоний» – треба терміново сідати й розбиратися, що робити», – каже ексвласник Bimbo Дмитро Кравченко. Закривати локацію, на думку Антона Дихніча, варто за три місяці до того, як закінчаться особисті кошти.