Кав’ярня може здаватися простим бізнесом – мовляв, достатньо любові до кави й хорошого приміщення. Насправді запуск вимагає значно більше грошей і рішень, ніж здається на старті. Ми поговорили з чотирма власниками кав’ярень різного масштабу й зібрали реальні бюджети, помилки й поради для тих, хто планує відкрити свій заклад.

• Юрій Бездітний, співвласник київських закладів First Point та Afternoon

• Валерія Добровольська, власниця кавʼярні Kyїv Gamir Coffee

Дмитро Кравченко, ексвласник кав’ярень Bimbo (зараз мережа Slou)

Антон Дихніч, власник мережі кав’ярень Brewsell

Скільки зараз коштує відкрити кав’ярню в Києві

Орієнтир – $1000 за квадратний метр, каже ексвласник Bimbo Дмитро Кравченко. Ця сума зазвичай є базовою, щоб покрити ремонт та обладнання.

Проте реальні чеки на відкриття сильно різняться залежно від формату. Власник мережі Brewsell Антон Дихніч каже, що острівець у ТРЦ обійдеться від $35 000, тоді як стрит-ритейл формат to-go можна запустити від $30 000. Якщо ж кав’ярня з посадкою до 10 місць – готуйте від $35 000. Повноцінний заклад на 25–35 місць потребуватиме вже від $50 000 – і це за умови використання недорогого обладнання.

Співвласник First Point та Afternoon Юрій Бездітний розповідає, що для нього якісний проєкт із мінімальною посадкою стартує від $70 000–100 000, а великі формати на кшталт Afternoon – від $120 000. 

На цьому тлі досвід Валерії Добровольської (Kyїv Gamir Coffee) виглядає як «малий успіх»: вона відкрила «сусідську кав’ярню» на Соломʼянці за $15 000, хоча зізнається, що це бюджет на межі компромісів.

Чому бюджет майже завжди більший, ніж здається

Головна пастка – це ілюзія, що план і реальність збігатимуться. Похибка для новачків – мінімум 30%, каже Юрій Бездітний. Основна причина – цейтнот робітників. Через дефіцит кадрів ремонти затягуються, ремонтні канікули згорають – і ви вже платите оренду ще до першого проданого еспресо.

Найбільш недооцінена стаття витрат – час. «Ремонт завжди розтягується, і в якийсь момент приходить неприємне розуміння: заклад не відкритий, а рахунки вже виставлені», – розповідає Дмитро Кравченко. У кав’ярні Kyїv Gamir Coffee ремонт «з’їв» на $5000 більше, ніж планувалося, бо в приміщенні старого житлового фонду довелося з нуля прокладати комунікації та будувати туалет там, де його ніколи не було.

На що реально йдуть гроші

Якщо розкласти бюджет, то левову частку забирає ремонт. У Kyїv Gamir Coffee це 60% усіх коштів, у Brewsell і First Point і Afternoon – близько 35–50%.

Обладнання – друга велика стаття витрат (10–30%). Антон Дихніч радить інвестувати в нове дрібне обладнання (холодильники, вітрини), бо вживані аналоги з’їдять більше грошей на ремонтах. Його мінімальний набір: вживана кавомашина (від €1500), кавомолки (від €1200 за дві), фільтр-станція (€400) та барні холодильники (від €2000).

Кавомашина – це серце закладу, за яким команда проводить 80% часу. Тому Бездітний радить не економити та купувати найкраще, що дозволяє бюджет, одразу.

Водночас Валерія Добровольська на старті зекономила, узявши частину техніки в оренду та придбавши лише фільтр-машину за 15 000 гривень. Проте вона визнає, що прорахувалася, відклавши встановлення кондиціонера. У пікову спеку черга до майстрів була на місяць уперед, а заклад уже втрачав гостей.

«Не про каву – це цифри. Усе треба робити через Excel», – каже ексвласник Bimbo. Його підтримує Валерія Добровольська: 80% часу власника – це управління людьми, розробка скриптів сервісу та контроль списань. Для Антона Дихніча щоденна реальність власника кавʼярні у 2026 році – це не дегустація нових сортів зерна, а «залишки бензину та мотогодини генератора».

Найбільша помилка – локація (і чому всі її недооцінюють)

Дмитро Кравченко вважає, що помилка у виборі локації може стати фатальною. У своїй першій кав’ярні він «пішов за приміщенням, яке сподобалось», ігноруючи зовнішні фактори. «Ми не врахували пішохідний трафік, близькість до магнітів району та зручність підходу», – каже він. Сьогодні він упевнений: навіть ідеальний концепт може не вижити, якщо локація не відповідає запиту ринку.

Юрій Бездітний додає до списку критичних чинників «сусідів» і наявність паркінгу. За його словами, відкриття «заради відкриття» без маркетингового дослідження району – це найкоротший шлях до втрати інвестицій.

Скільки кав’ярня повинна продавати, щоб вижити

Кавʼярням стало ще складніше виживати у 2026 році. Власник Brewsell вважає, що точка беззбитковості для маленького формату – це 50–60 чеків на день. Валерія Добровольська орієнтується на кількість напоїв: від 150 чашок для комфортної роботи за середнього чека в 140 гривень. 

Юрій Бездітний підіймає планку до 200 чашок. Водночас його очікуваний середній чек у закладах із посадкою значно вищий – 250–350 гривень.

Яка має бути фінансова подушка

Усі власники кав’ярень одностайно зазначили, що фінансову подушку треба формувати на строк від 3 до 6 місяців. Дмитро Кравченко радить закладати суму операційних витрат на цей період у стартовий бюджет, щоб уникнути касових розривів.

«Якщо ви відкриваєтеся влітку – готуйте подушку на три місяці, якщо ж запуск припав на опалювальний сезон – на всі шість місяців», – каже Юрій Бездітний.

Валерія Добровольська, яка працювала «в нуль» перші пів року, називає таку стратегію занадто ризикованою. Відчуття передбачуваності доходу в неї з’явилося лише через девʼять місяців роботи.

Кому не варто відкривати кав’ярню

• Дмитро Кравченко: тим, хто вірить у «легкі гроші» та мріє просто красиво пити каву у власному закладі

• Юрій Бездітний: будь-кому, для кого це просто розвага або бізнес заради бізнесу

• Валерія Добровольська: людям, не готовим до щоденної операційної залученості

• Антон Дихніч: підприємцям-початківцям, які планують вкласти в проєкт останні збереження

«Першим сигналом завжди є дефіцит коштів на обов’язкові виплати – оренди, комунальні, зарплати. Якщо на день виплати не вистачає оборотних коштів, то це вже «код червоний» – треба терміново сідати й розбиратися, що робити», – каже ексвласник Bimbo Дмитро Кравченко. Закривати локацію, на думку Антона Дихніча, варто за три місяці до того, як закінчаться особисті кошти.