Азійський бар «Зірочка» від власників «Кицуні» на Великій Житомирській

Азійський бар «Зірочка» запустили Микита Силін («Кицуня»), Влад Михайлов («Хань») і Любов Науджюте – це одне з відкриттів 2026 року, на яке ми чекали. Для Силіна й Михайлова це логічне продовження багаторічної роботи з азійською їжею, яка почалася ще в Миколаєві з фудтраку й проєкту California Republic, а згодом привела їх до занурення в азійську гастрокультуру.

Микита Силін говорить, що ресторани завжди закриваються й завжди відкриваються – просто зараз це відчувається гостріше через найскладнішу за роки повномасштабної війни зиму. «Ми робимо це, бо більше нічого не вміємо – і не хочемо», – каже Силін.

Концепція

Ідея «Зірочки» – азійський бар, натхненний японською культурою 1980-х років. Назва з’явилася просто: на прапорі Японії зображено сонце, а це зірка. Концепт почали формувати ще влітку, і від самого початку команда планувала його в цьому приміщенні на Великій Житомирській.

Бістро «Кицуня» команда одразу відокремлює від нового проєкту. Там – швидка азійська їжа із фокусом на рамен, у «Зірочці» – вечірній формат з іншим ритмом і логікою меню. «Зірочка» працює як бар із пельменями, шашличками, соліннями, пивом і коктейлями.

Локація

«Зірочка» почала роботу в приміщенні, де раніше працювало бістро «Джакузі». Інтер’єр переробляло архітектурне бюро Forma – те саме, що працювало над «Джакузі». Микита Силін свідомо знову запросив цю команду: «Це не просто дизайнери інтер’єрів, а велике архітектурне бюро з досвідом масштабних та артпроєктів», – пояснює він.

Усього в закладі до 50 посадкових місць – є спільний стіл, місця на двох гостей і стільці біля барної стійки. Візуально «Зірочка» не намагається буквально копіювати звичні азійські інтер’єри. Команда відмовилася від ліхтариків, ієрогліфів і декоративної екзотики. «Це київський бар, а не реконструкція Японії. Натхненням стали 1980-ті, але в стриманій міській інтерпретації», – говорить Микита Силін.

Кухня

Одна з ключових ідей «Зірочки» – кухня, яка працює довше за більшість закладів у районі. «Майже всі кухні навколо закриваються близько 21:30, і людям просто ніде повечеряти після роботи. У «Зірочці» кухню залишаємо відкритою на годину довше», – каже Микита Силін.

Меню команда будувала навколо гострої їжі, яка однаково добре поєднується і з алкоголем, і з безалкогольними напоями. Окремий фокус – власні соління й ферментація. У барі маринують дайкон, фенхель, огірки, моркву, а також перепелині яйця. Команда робить власне кімчі й поступово розвиває цей напрям, надихаючись японською традицією цукемоно.

Пельмені тут вважають повноцінною барною їжею й готують у двох варіаціях: класичні зі свининою та веганський варіант від Влада Михайлова з тофу, пекінською капустою, шиітаке, фунчозою, зеленню та спеціями. 

Ще одна важлива частина меню – шашлички в азійському стилі. У «Зірочці» готують п’ять видів маленьких якіторі: з курки, яловичини, свинини, тофу та креветки. Усе глазурують і доводять над вогнем. Частину процесів винесли в барну зону, щоб залишити живий контакт між кухнею й гостями.

За бар відповідає Костя Бородін («ТСР», «Київгаз»). Барну карту будували навколо їжі – спочатку з’явилося меню, а вже потім коктейлі (на них діє єдина ціна 300 гривень). Першу лінійку авторських коктейлів розробив Дмитро Кирпичк (Parovoz Speakeasy). Також у барі подають три види пива на крані, одне з них – безалкогольне. Команда свідомо робить на нього ставку: багато гостей зараз не п’ють алкоголь, а сам Микита Силін під час обмеження вживання алкоголю зіткнувся з тим, що безалкогольного пива на кранах майже ніде немає.

Крім цього, у меню є авторські моктейлі. Надалі команда планує розвивати міцний алкоголь, зокрема розширювати позиції японського джину та віскі. А також експериментувати з азійськими настоянками – наприклад, вокаліст гурту Nazva Павло Гоц поділився з Микитою Силіним ідеєю «васабівки», для якої шеф уже знайшов свіжий корінь японського хріну.