Понад сто артефактів, інтерактивів та інсталяцій на площі 4000 квадратних метрів: нову виставку від Ukraine Wow на залізничному вокзалі редакція Віледжа обійшла за годину. Утім, якщо надовго зупинятися біля кожної зони, можна витратити й усі три. 

На виставці, зокрема, можна побачити експонати, які вже побували на київських локаціях: копія панно Алли Горської «Боривітер», яку в червні виставили біля Головпоштамту; жовтий бюст Шевченка, який у серпні показували навпроти «червоного корпусу» КНУ; пневматичні скульптури за мотивами творів Марії Примаченко, що до цього «жили» на Контрактовій площі. Крім того, команда привезла шаблю Івана Мазепи, яку експонували в Лондонському Тауері і яку Олександр Усик підняв над головою після перемоги над Тайсоном Ф’юрі.

 

 

Фотозона, що імітує пасажирське купе

 

 

Також покажуть кілька експонатів із попередньої експозиції Ukraine Wow, як-от «Тунель кохання», хату Поліни Райко, десять оригінальних літер з «Абетки» Григорія Нарбута чи фотозону, що імітує пасажирське купе. 

Попри те, що виставку 2019 року перервала пандемія COVID-19 і карантин, її побачили понад 333 тисячі відвідувачів за три з половиною місяці. «Ми не порівнюємо два проєкти, як не порівнюють своїх дітей. Обох ми дуже чекали й обох дуже любимо», – кажуть у команді. Над створенням нової виставки працювали близько 300 людей, за концепцію та реалізацію відповідають ГО Ukraine WOW та агенція Gres Todorchuk за підтримки українських бізнесів.

Ми побували на виставці ще до її офіційного відкриття й разом із засновницями Ukraine Wow Ярославою Гресь та Юлією Соловей розповідаємо, на що варто звернути увагу.

Від стародруків до капелюхів Багінського й суконь Фролова

Це виставка, яка може початися з огляду трьохсотрічних стародруків зі згадками України, а завершитися оглядом сучасних сукні та капелюха від дизайнерів Руслана Багінського та Івана Фролова: спеціально для виставки вони відтворили елементи вбрання Сабріни Карпентер і Мадонни.

Утім, навіть праці 17=18 століття тут звучать доволі сучасно: їх озвучили поет і письменник Сергій Жадан, американський історик Тімоті Снайдер, активіст і волонтер Сергій Стерненко, очільник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут, автор фільму «Антарктида» Антон Птушкін і блогер Андрій Лузан («Леви на джипі»).

Виставка має саме таку побудову, щоб відвідувачі змогли побачити тяглість української історії та відчували особисту причетність до неї, пояснюють у команді: «Не кожна українська родина може похвалитися великим матеріальним спадком поколінь. Часом це кілька предметів, що залишилися від дідусів і бабусь. Решта розвіяна вітром війн і революцій, терору й переселень. Тим важливішими є спільна спадщина й цінності, які примножуються від того, що їх поділяють щоразу більше людей».

Тож виставку поділили на п’ять тематичних блоків: «Земля», «Правителі/Воїни», «Мислителі», «Митці» та «Спадкоємці». До складу експертної групи проєкту ввійшли: викладач бізнес-шкіл Валерій Пекар, філософ Антон Дробович, історики Ярослав Грицак та Олексій Сокирко. Кураторкою стала Ксенія Малих (програмна директорка «Промприлад» в Івано-Франківську й екскураторка дослідницької платформи Pinchuk Art Centre), а головним редактором – ведучий подкасту «Простими словами» Марк Лівін.

Двадцятиметрова чайка й трофеї сучасної України: де оригінали, а де копії

Експонати для виставки надавали музеї та приватні колекціонери. Їх збирали з чотирьох країн: України, Великої Британії, Франції та США. Здебільшого відвідувачі побачать саме оригінали, але є кілька копій, як-от золота пектораль і Пересопницьке Євангеліє, на якому складають присягу українські президенти. Ukraine Wow – не музейна виставка, а передусім інтерактивний проєкт, наголошує команда.

 

 

Репліка золотої пекторалі

 

 

Копія Пересопницького Євангелія

 

 

Двадцятиметрова козацька чайка 17 століття також могла би не пережити дорогу до Києва й назад, тож її замінили реплікою. Цей човен створили у 2006 році учасники Фонду розвитку екотуризму «Витоки» Роман Рось і Мирон Гуменецький, які зараз служать у лавах ЗСУ.

 

 

Чайка була першим експонатом, яку привезли у виставковий простір, і водночас найскладнішим логістичним завданням. Човен, що перебував на Черкащині, понад рік стояв на мілині: спочатку потрібно було викачати воду, а потім застосувати буксир, кран і причеп, щоб доставити його до Києва. Для цього знадобилися дозволи від Міноборони та військових адміністрацій, бо зараз навігація річками в Україні заборонена. Словом, можна ще багато розповідати про цю чайку, але краще подивіться, в чому її відмінності від човена під назвою байдак: із його історією знайомить комік Василь Байдак (повне відео можна переглянути на виставці).

Крім того, на Ukraine Wow уперше зібрали українські трофеї часів незалежності, кажуть у команді. Їх можна оглянути в блоці «Спадкоємці»:

• «Золотий м’яч» Андрія Шевченка;

• «Оскар» команди Мстислава Чернова за фільм «20 днів у Маріуполі» (сподіваємося, не останній «Оскар» режисера);

• три статуетки «Євробачення», які виграли Руслана (2004), Джамала (2016) та гурт Kalush Orchestra (2022);

• BAFTA за фільм «Камінь, ножиці, папір», де зіграв Олександр Рудинський;

• Нобелівська премія миру «Центру громадянських свобод»;

• 13 «Каннських левів», які дають у нагороду креативникам;

• Пулітцерівська премія журналістки Василіси Степаненко (яка також була в команді фільму «20 днів у Маріуполі»);

• а також кубок УЄФА, золота медаль Ярослави Магучіх з Олімпійських ігор у Парижі 2024 року, переможна шабля Ольги Харлан, пояс абсолютного чемпіона світу з боксу Олександра Усика й кубок PGL Major Copenhagen 2024, який здобула українська команда NAVI на міжнародних змаганнях із Counter-Strike 2.

 

 

Каннські леви

 

 

Найкращі п’ять зон, які радить знайти редакція Віледжа

Хати та природа різних регіонів України. Чим відрізняються українські хати на Чернігівщині, Одещині, на Закарпатті та в Бахчисарайському районі Криму, можна буде побачити не лише на фото: їхні фасади відтворили разом з Old Khata Project, які досліджують сільську архітектуру, та із засновником літературного проєкту «Кримський інжир» Алімом Алієвим. Крізь віконечка хат «видно» українських господинь, які готують традиційні страви.

 

 

Такі хати – з декоративними левами на фасадах – характерні для Успенівки Одеської області. Іноді поряд із левами, які мають різний настрій, можна побачити білок, диких кіз чи людські фігури

 

 

У цій самій залі навпроти можна зайти в хату Поліни Райко, яку відтворили ще у 2019 році. Це присвята оригінальному будинку художниці в Олешках на Херсонщині, який затопило внаслідок катастрофи на Каховській ГЕС. Протягом більш ніж п’яти років ця хата стояла у виставковому просторі, тобто співробітники «Укрзалізниці» її не розбирали: коли команда Ukraine Wow почала готувати нову виставку, то навіть знайшла старий текст для експозиції на стіні.

 

 

Усередині хати Поліни Райко

 

 

Принагідно, надягнувши VR-окуляри, на виставці можна «політати» над Каховським водосховищем. Місце, яке понад пів століття було під водою, а потім стало пустелею, тепер перетворилося на 150 тисяч гектарів лісу (армія РФ підірвала Каховську ГЕС якраз у період, коли верби й тополі розсівають із пухом своє насіння, тож мільярди насінин впали у ґрунт і проросли). 

Цей VR-досвід знімали у 2024 році для Конференції ООН із питань зміни клімату, щоб показати міжнародній аудиторії. Загалом на виставці буде сім досвідів віртуальної реальності: також можна буде «політати» над рожевими озерами Сивашу (між Херсонською областю й Кримом); Станіславськими кручами на Херсонщині; Бакотою Хмельницької області, урочищем Каскади Кіровоградської області та Драгобратом Закарпатської області.

Крім того, команда Ukraine Wow зняла VR-досвід із гуртом «МУР». «Це була надзвичайно складна зйомка, адже вона відбувалася в день прем'єри «Ребелії» на сцені Жовтневого палацу. Тобто це була генеральна репетиція мюзиклу, де спеціально для Ukraine WOW кілька разів окремо репетирували номер Стуса», – розповідають у команді.

 

Пшеничне поле. Щоби створити ефект безкрайнього поля, використали 110 тисяч колосків і 168 квадратних метрів дзеркального покриття для стін. Це інсталяція, важка і з погляду монтажу, і з погляду підготовки: справжні колоски кілька тижнів сушили догори дриґом, щоб потім вони тримали форму.

Ставок із лататтям («Тут оживає казка»). Хоч латаття й несправжнє, намокнути можна – басейн наповнили чотирма тоннами води. Під музику пропонують згадати приємні моменти з дитинства, створюючи атмосферу вечора в селі.

 

Лаунж-галявина з кульбабами. Велике зелене поле виступає з підлоги аж на стіни, а по ньому розсіяні кульбаби. Можна лежати, сидіти та спостерігати на екрані, як змінюються українські пейзажі, поки гратиме «Дякую тобі» «Океану Ельзи».

 

 

Декорації вистави «Конотопська відьма» (і не лише). Та сама хата з вистави Івана Уривського, яку тепер знають навіть ті, хто не цікавиться театром. Семиметрову декорацію відтворили у співпраці з Театром Франка та його художниками-постановниками. Загалом декорацій є чотири: одна стаціонарна для вистав у театрі, інша – для гастролей, третя – виготовлена спеціально для Саміту миру, а четверта – для виставки Ukraine Wow.

 

 

Декорації до вистави «Конотопська відьма»

 

 

У зоні «Митці» доволі багато згадок про театр, зокрема показують декорацію, яка так ніколи й не стала на театральну сцену й ніколи не експонувалася, від Олександри Екстер. Також пропонують сфотографуватися всередині роботи Казимира Малевича та подивитися на об’ємні театральні ескізи костюмів Анатоля Петрицького, Вадима Меллера й Бориса Косарева.

 

 

Зони, які отримали друге дихання(а може, і третє)

«Вагон думок». Відвідувачі першої виставки Ukraine Wow могли запам’ятати рожевий вагон. Шість років тому в ньому слухав мрії українців Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло, який був на виставці з коханою Аліною Михайловою, яка тоді зробила кілька фото на згадку. Зараз одна з цих світлин – біля входу у вагон, який оформила художниця Олександра Жумайлова. Вагон присвятили «Да Вінчі» й усім українським воїнам. Усередині звучать думки мислителів, від Григорія Сковороди до Юрія Шевельова, які озвучили відомі українці.

 

 

Вагон думок усередині

 

 

Вагон думок ззовні. Також на виставці покажуть історичний вагон потяга, де був підписаний Акт Злуки УНР і ЗУНР у 1919 році

 

 

Пневматичні скульптури за мотивами робіт Марії Примаченко. Це сім скульптур заввишки від трьох до семи метрів від нью-йоркських митців Chiaozza (дует Адама Фреззи й Террі Чао), які співпрацювали з Hermes, IKEA, Nike та Coachella.

 

Фото скульптур на Контрактовій площі. Андрій Ющак для ГО Ukraine WOW

Ці скульптури переосмислюють відомі образи з картин Примаченко, як-от червона квітка, синій і жовтий звір, горох, дерево, сонях чи птах. Відвідувачі не знайдуть їх на самій виставці, але зможуть знайти на Південному залізничному вокзалі. Згодом роботи поїдуть до США, щоб розповідати там про Україну.

До слова, на виставці можна буде побачити оригінали робіт художниці, які експонують у співпраці з Фондом родини Марії Примаченко.

 

Оригінальні роботи Марії Примаченко

 

 

Мозаїка «Боривітер», яку відтворили з твору Алли Горської. Оригінальну мозаїку 1967 року пошкодили в Маріуполі під час повномасштабної війни. Над копією працювали 15 художників і дослідників під керівництвом Олени Зарецької – онуки Алли Горської.

 

 

Мозаїка схожа на великий пазл: її справді розбирають і збирають для того, щоби було легше транспортувати та показувати в різних місцях, зокрема на Трафальгарській площі в Лондоні, на станції метро «Ярослава Мудрого» в Харкові та на львівській площі Ринок. Завдання для відвідувачів виставки – знайти в дизайні птаха алюмінієві ложки.

 

Жовтий бюст Шевченка. Усередині п’ятиметрової інсталяції є спеціальні вічка, через які можна побачити 80 локацій у 37 країнах, де встановлені памʼятники Тарасу Григоровичу.  

Консультанткою проєкту була Юлія Шиленко з Музею Шевченка: вона допомогла обрати найреалістичніший образ поета (який насправді не був таким насупленим, як його зображала радянська влада). Автором художнього задуму став митець Сергій Западня, який надихався мармуровим бюстом скульптора Володимира Беклемішева.

 

Тунель кохання. На перший погляд, можна подумати, що це тунель, який веде через трамвайні колії до Пущі-Водиці. Насправді це тунель із селища Клевань на Рівненщині, і, щоб його відтворити, знадобилося 2,5 тонни рейок і 3000 декоративних гілок. Це найпопулярніша локація на першій виставці Ukraine Wow у 2019 році.

 

 

Як знайти виставку та коли вона працює

Як і попередня експозиція, нова виставка Ukraine Wow розташована у виставковому приміщенні на 14-й колії Центрального залізничного вокзалу. Раніше в цьому приміщенні було багажне відділення «Укрзалізниці».

Щоб його знайти, треба звернути увагу на навігацію на Центральному вокзалі: піднятися на другий поверх, а далі йти крізь кімнату очікування та спуститися до колій. Фактично між двома платформами для прибуття потягів і розташоване приміщення, яке легко знайти за яскравим жовтим кольором і логотипом Ukraine Wow.  

Оскільки залізничний вокзал ще не встиг стати повністю безбар’єрним, маломобільним відвідувачам може знадобитися супровід. Щоб його отримати, треба зателефонувати +380 (99) 848 92 08 або написати на електронну пошту [email protected].

Квитки можна придбати лише онлайн за посиланням. Повний вхід коштує 350 гривень, пільговий – 200 гривень. Відвідування в ранкові години (з 11:00 до 13:00) з вівторка до четверга коштуватиме дешевше – 100 гривень. Також передбачили безплатне відвідування для пільгових груп, зокрема для військових і ветеранів за наявності відповідного посвідчення. З кожного квитка 50 гривень перераховуватимуть на підтримку музеїв: Національної бібліотеки України імені Вернадського, Музею археології при Інституті археології НАН України, Національного науково-природничого музею при НАН України, Черкаського міського археологічного музею середньої Наддніпрянщини, Національного музею історії України й Чернігівського обласного історичного музею імені Тарновського.

Виставка працюватиме до 9 листопада включно. Її можна буде відвідати щодня, крім понеділка: з вівторка до четверга з 11:00 до 20:00, а з п’ятниці до неділі – з 10:00 до 21:00.

Фото: Сергій Мирошніченко для Віледжа, Віталій Ухов для Ukraine Wow